|
Глава 7
|
Глава́ з҃
|
|
1
|
1
|
|
Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли той повертався після поразки царів,
|
(Заⷱ҇ т҃е҃і҃.) Се́й бо мелхїседе́къ, цр҃ь сали́мскїй, сщ҃е́нникъ бг҃а вы́шнѧгѡ, и҆́же срѣ́те а҆враа́ма возвра́щшасѧ ѿ сѣ́ча царе́й и҆ блгⷭ҇вѝ є҆го̀,
|
|
2
|
2
|
|
якому і десятину Авраам відділив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потім і тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру»,
|
є҆мꙋ́же и҆ десѧти́нꙋ ѿ всѣ́хъ ѿдѣлѝ а҆враа́мъ, пе́рвѣе оу҆́бѡ сказꙋ́етсѧ цр҃ь пра́вды, пото́мъ же цр҃ь сали́мскїй, є҆́же є҆́сть, цр҃ь ми́ра,
|
|
3
|
3
|
|
без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.
|
без̾ ѻ҆тца̀, без̾ ма́тере, без̾ при́чта ро́да, ни нача́ла днє́мъ, ни животꙋ̀ конца̀ и҆мѣ́ѧ, оу҆подо́бленъ же сн҃ꙋ бж҃їю, пребыва́етъ сщ҃е́нникъ вы́нꙋ.
|
|
4
|
4
|
|
Бачите, який великий той, якому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.
|
Ви́дите же, є҆ли́къ се́й, є҆мꙋ́же и҆ десѧти́нꙋ да́лъ є҆́сть а҆враа́мъ патрїа́рхъ ѿ и҆збра́нныхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ті з синів Левієвих, що одержують священство‚ мають заповідь — брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від стегон Авраамових.
|
И҆ прїе́млющїи оу҆́бѡ свѧще́нство ѿ сынѡ́въ леѵі̑инъ за́повѣдь и҆́мꙋтъ ѡ҆десѧ́тствовати лю́ди по зако́нꙋ, си́рѣчь, бра́тїю свою̀, а҆́ще и҆ ѿ чре́слъ а҆враа́мовыхъ и҆зше́дшꙋю:
|
|
6
|
6
|
|
Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
|
не причита́емый же ро́домъ къ ни̑мъ, ѡ҆десѧ́тствова а҆враа́ма и҆ и҆мꙋ́щаго ѡ҆бѣтова̑нїѧ блгⷭ҇вѝ:
|
|
7
|
7
|
|
Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.
|
(Заⷱ҇ т҃ѕ҃і҃.) без̾ всѧ́кагѡ же прекосло́вїѧ ме́ншее ѿ бо́лшагѡ бл҃гословлѧ́етсѧ.
|
|
8
|
8
|
|
І тут десятини беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе.
|
И҆ здѣ̀ оу҆́бѡ десѧти̑ны человѣ́цы оу҆мира́ющїи прїе́млютъ: та́мѡ же свидѣ́телствꙋемый, ꙗ҆́кѡ жи́въ є҆́сть.
|
|
9
|
9
|
|
І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину;
|
И҆ да си́це рекꙋ̀, а҆враа́момъ и҆ леѵі́й, прїе́млѧй десѧти̑ны, десѧти̑ны да́лъ є҆́сть:
|
|
10
|
10
|
|
бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.
|
є҆ще́ бо въ чре́слѣхъ ѻ҆́тчїихъ бѧ́ше, є҆гда̀ срѣ́те є҆го̀ мелхїседе́къ.
|
|
11
|
11
|
|
Отже, якби досконалість осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б іще була потреба поставати іншому священикові за чином Мелхиседековим, а не іменуватися за чином Аароновим?
|
А҆́ще оу҆́бѡ соверше́нство леѵі́тскимъ свѧще́нствомъ бы́ло, лю́дїе бо на не́мъ взако́нени бы́ша: ка́ѧ є҆щѐ потре́ба по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ и҆но́мꙋ воста́ти свѧще́нникꙋ, а҆ не по чи́нꙋ а҆арѡ́новꙋ глаго́латисѧ;
|
|
12
|
12
|
|
Адже із зміною священства необхідно бути зміні і закону,
|
прелага́емꙋ бо свѧще́нствꙋ, по нꙋ́жди и҆ зако́нꙋ премѣне́нїе быва́етъ.
|
|
13
|
13
|
|
бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
|
Ѡ҆ не́мже бо глаго́лютсѧ сїѧ̑, колѣ́нꙋ и҆но́мꙋ причасти́сѧ, ѿ негѡ́же никто́же пристꙋпѝ ко ѻ҆лтарю̀:
|
|
14
|
14
|
|
Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав стосовно священства.
|
ꙗ҆́вѣ бо, ꙗ҆́кѡ ѿ колѣ́на і҆ꙋ́дова возсїѧ̀ гдⷭ҇ь на́шъ, ѡ҆ не́мже колѣ́нѣ мѡѷсе́й ѡ҆ свѧще́нствѣ ничесо́же глаго́ла.
|
|
15
|
15
|
|
І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик інший,
|
И҆ ли́шше є҆щѐ ꙗ҆́вѣ є҆́сть, ꙗ҆́кѡ по подо́бїю мелхїседе́ковꙋ востае́тъ сщ҃е́нникъ и҆́нъ,
|
|
16
|
16
|
|
Який є таким не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.
|
и҆́же не по зако́нꙋ за́повѣди плотскі́ѧ бы́сть, но по си́лѣ живота̀ неразрꙋша́емагѡ.
|
|
17
|
17
|
|
Бо засвідчено: «Ти Священик повік за чином Мелхиседековим».
|
Свидѣ́телствꙋетъ бо, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ сщ҃е́нникъ во вѣ́къ по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ.
|
|
18
|
18
|
|
Скасування ж попередньої заповіді буває через її неміч та марність,
|
(Заⷱ҇ т҃з҃і҃.) Ѿлага́нїе оу҆́бѡ быва́етъ пре́жде бы́вшїѧ за́повѣди за не́мощное є҆ѧ̀ и҆ неполе́зное:
|
|
19
|
19
|
|
бо закон нічого не довів до досконалости; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.
|
ничто́же бо соверши́лъ зако́нъ: привведе́нїе же є҆́сть лꙋ́чшемꙋ оу҆пова́нїю, и҆́мже приближа́емсѧ къ бг҃ꙋ.
|
|
20
|
20
|
|
І що це було не без клятви, —
|
И҆ по є҆ли́кꙋ не без̾ клѧ́твы:
|
|
21
|
21
|
|
бо ті були священиками без клятви, а Цей із клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь і не розкається: Ти Священик повік за чином Мелхиседековим», —
|
ѻ҆ни́ бо без̾ клѧ́твы свѧще́нницы бы́ша, се́й же съ клѧ́твою чрез̾ глаго́лющаго къ немꙋ̀: клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь и҆ не раска́етсѧ: ты̀ є҆сѝ сщ҃е́нникъ во вѣ́къ по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ:
|
|
22
|
22
|
|
то поручителем кращого завіту став Ісус.
|
по толи́кꙋ лꙋ́чшагѡ завѣ́та бы́сть и҆спорꙋ́чникъ і҆и҃съ.
|
|
23
|
23
|
|
До того ж тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
|
И҆ ѻ҆нѝ мно́жайши свѧще́нницы бы́ша, занѐ сме́ртїю возбране́ни сꙋ́ть пребыва́ти:
|
|
24
|
24
|
|
а Цей, оскільки перебувати Йому вічно, має і священство нескінченне,
|
се́й же, зане́же пребыва́етъ во вѣ́ки, непрестꙋ́пное и҆́мать сщ҃е́нство,
|
|
25
|
25
|
|
тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
|
тѣ́мже и҆ спⷭ҇тѝ до конца̀ мо́жетъ приходѧ́щихъ чрез̾ него̀ къ бг҃ꙋ, всегда̀ жи́въ сы́й, во є҆́же хода́тайствовати ѡ҆ ни́хъ.
|
|
26
|
26
|
|
Таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес,
|
(Заⷱ҇ т҃и҃і҃.) Тако́въ бо на́мъ подоба́ше а҆рхїере́й: прпⷣбенъ, неѕло́бивъ, безскве́рненъ, ѿлꙋче́нъ ѿ грѣ̑шникъ и҆ вы́шше нб҃съ бы́вый,
|
|
27
|
27
|
|
Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.
|
и҆́же не и҆́мать по всѧ̑ дни̑ нꙋ́жды, ꙗ҆́коже первосвѧще́нницы, пре́жде ѡ҆ свои́хъ грѣсѣ́хъ жє́ртвы приноси́ти, пото́мъ же ѡ҆ людски́хъ: сїе́ бо сотворѝ є҆ди́ною, себѐ прине́съ.
|
|
28
|
28
|
|
Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного.
|
Зако́нъ бо человѣ́ки поставлѧ́етъ первосвѧще́нники, и҆мꙋ́щыѧ не́мощь: сло́во же клѧ́твенное, є҆́же по зако́нѣ, сн҃а во вѣ́ки соверше́нна.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.