Глава 7
1
Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли той повертався після поразки царів,
2
якому і десятину Авраам відділив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потім і тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру»,
3
без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.
4
Бачите, який великий той, якому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.
5
Ті з синів Левієвих, що одержують священство‚ мають заповідь — брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від стегон Авраамових.
6
Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
7
Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.
8
І тут десятини беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе.
9
І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину;
10
бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.
11
Отже, якби досконалість осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б іще була потреба поставати іншому священикові за чином Мелхиседековим, а не іменуватися за чином Аароновим?
12
Адже із зміною священства необхідно бути зміні і закону,
13
бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
14
Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав стосовно священства.
15
І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик інший,
16
Який є таким не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.
17
Бо засвідчено: «Ти Священик повік за чином Мелхиседековим».
18
Скасування ж попередньої заповіді буває через її неміч та марність,
19
бо закон нічого не довів до досконалости; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.
20
І що це було не без клятви, —
21
бо ті були священиками без клятви, а Цей із клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь і не розкається: Ти Священик повік за чином Мелхиседековим», —
22
то поручителем кращого завіту став Ісус.
23
До того ж тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24
а Цей, оскільки перебувати Йому вічно, має і священство нескінченне,
25
тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
26
Таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес,
27
Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.
28
Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного.
