|
Книга пророка Єремiї
|
Jeremiah
|
|
Глава 1
|
Chapter 1
|
|
1
|
1
|
| Слова Єремії, сина Хелкіїного, зі священиків у Анафофі, у землі Веніаміновій, | The word of God which came to Jeremias the son of Chelcias, of the priests, who dwelt in Anathoth in the land of Benjamin: |
|
2
|
2
|
| до якого було слово Господнє у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, у тринадцятий рік царювання його, | accordingly as the word of God came to him in the days of Josias son of Amos king of Juda, in the thirteenth year of his reign. |
|
3
|
3
|
| і також у дні Іоакима, сина Іосіїного, царя Юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Іосіїного, царя Юдейського, до переселення Єрусалима у п’ятому місяці. | And it was in the days of Joakim son of Josias king of Juda, until the eleventh year of Sedekias king of Juda, even until the captivity of Jerusalem in the fifth month. |
|
4
|
4
|
| І було до мене слово Господнє: | And the word of the Lord came to him, saying, |
|
5
|
5
|
| перше ніж Я утворив тебе в утробі, Я пізнав тебе, і перше ніж ти вийшов з утроби, Я освятив тебе: пророком для народів поставив тебе. | Before I formed thee in the belly, I knew thee; and before thou camest forth from the womb, I sanctified thee; I appointed thee a prophet to the nations. |
|
6
|
6
|
| А я сказав: о, Господи Боже! я не вмію говорити, бо я ще молодий. | And I said, O Lord, thou that art supreme Lord, behold, I know not how to speak, for I am a child. |
|
7
|
7
|
| Але Господь сказав мені: не говори: «я молодий»; бо до всіх, до кого пошлю тебе, підеш, і все, що повелю тобі, скажеш. | And the Lord said to me, Say not, I am a child: for thou shalt go to all to whomsoever I shall send thee, and according to all the words that I shall command thee, thou shalt speak. |
|
8
|
8
|
| Не бійся їх; бо Я з тобою, щоб спасати тебе, сказав Господь. | Be not afraid before them: for I am with thee to deliver thee, saith the Lord. |
|
9
|
9
|
| І простяг Господь руку Свою, і торкнувся вуст моїх, і сказав мені Господь: ось, Я вклав слова Мої у вуста твої. | And the Lord stretched forth his hand to me, and touched my mouth: and the Lord said to me, Behold, I have put my words into thy mouth. |
|
10
|
10
|
| Дивися, Я поставив тебе у цей день над народами і царствами, щоб викорінювати і розоряти, губити і руйнувати, творити і насаджувати. | Behold, I have appointed thee this day over nations and over kingdoms, to root out, and to pull down, and to destroy, and to rebuild, and to plant. |
|
11
|
11
|
| І було слово Господнє до мене: що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: бачу жезл мигдалевого дерева. | And the word of the Lord came to me, saying, What seest thou? And I said, A rod of an almond tree. |
|
12
|
12
|
| Господь сказав мені: ти правильно бачиш; Я пильную над словом Моїм, щоб воно скоро сповнилося. | And the Lord said to me, Thou hast well seen: for I have watched over my words to perform them. |
|
13
|
13
|
| І було слово Господнє до мене іншого разу: що бачиш ти? Я сказав: бачу киплячий казан, який піддувається вітром, і лице його з боку півночі. | And the word of the Lord came to me a second time, saying, What seest thou? And I said, A caldron on the fire; and the face of it is toward the north. |
|
14
|
14
|
| І сказав мені Господь: від півночі відкриється біда на усіх жителів цієї землі. | And the Lord said to me, From the north shall flame forth evils upon all the inhabitants of the land. |
|
15
|
15
|
| Бо ось, Я прикличу усі племена царств північних, — говорить Господь, — і прийдуть вони, і поставлять кожен престіл свій біля входу у ворота Єрусалима, і навколо усіх стін його, і у всіх містах юдейських. | For, behold, I call together all the kingdoms of the earth from the north, saith the Lord; and they shall come, and shall set each one his throne at the entrance of the gates of Jerusalem, and against all the walls round about her, and against all the cities of Juda. |
|
16
|
16
|
| І вчиню над ними суди Мої за усі беззаконня їхні, за те, що вони залишили Мене, і курили фіміам чужоземним богам і поклонялися ділам рук своїх. | And I will speak to them in judgment, concerning all their iniquity, forasmuch as they have forsaken me, and sacrificed to strange gods, and worshipped the works of their own hands. |
|
17
|
17
|
| А ти опояши стегна твої, і встань, і скажи їм усе, що Я повелю тобі; не будь слабкодухим перед ними, щоб Я не уразив тебе в очах їхніх. | And do thou gird up thy loins, and stand up, and speak all the words that I shall command thee: be not afraid of their face, neither be thou alarmed before them; for I am with thee to deliver thee, saith the Lord. |
|
18
|
18
|
| І ось, Я поставив тебе нині укріпленим містом і залізним стовпом і мідною стіною на усій цій землі, проти царів Іуди, проти князів його, проти священиків його і проти народу землі цієї. | Behold, I have made thee this day as a strong city, and as a brazen wall, strong against all the kings of Juda, and the princes thereof, and the people of the land. |
|
19
|
19
|
| Вони будуть воювати проти тебе, але не переможуть тебе; тому що Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе. | And they shall fight against thee; but they shall by no means prevail against thee; because I am with thee, to deliver thee, saith the Lord. |
|
Глава 2
|
Chapter 2
|
|
1
|
|
| І було слово Господнє до мене: | |
|
2
|
2
|
| йди і проголоси у вуха дочки Єрусалима: так говорить Господь: Я згадую про дружбу юности твоєї, про любов твою, коли ти була нареченою, коли пішла за Мною у пустелю, у землю незасіяну. | And he said, Thus saith the Lord, I remember the kindness of thy youth, and the love of thine espousals, in following the Holy One of Israel, saith the Lord. |
|
3
|
3
|
| Ізраїль був святинею Господа, початком плодів Його; усі, хто поїдав його, були засуджувані, біди осягали їх, — говорить Господь. | Israel was the holy people to the Lord, and the first-fruits of his increase: all that devoured him shall offend; evils shall come upon them, saith the Lord. |
|
4
|
4
|
| Вислухайте слово Господнє, доме Якова і всі роди дому Ізраїлевого! | Hear the word of the Lord, O house of Jacob, and every family of the house of Israel. |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь: яку неправду знайшли у Мені батьки ваші, що віддалилися від Мене і пішли за суєтою, й осуєтились, | Thus saith the Lord, What trespass have your fathers found in me, that they have revolted far from me, and gone after vanities, and become vain? |
|
6
|
6
|
| і не сказали: «де Господь, Який вивів нас із землі Єгипетської, вів нас пустелею, землею порожньою і ненаселеною, землею сухою, землею тіні смертної, по якій ніхто не ходив і де не жила людина?» | And they said not, Where is the Lord, who brought us up out of the land of Egypt, who guided us in the wilderness, in an untried and trackless land, in a land which no man at all went through, and no man dwelt there? |
|
7
|
7
|
| І Я ввів вас у землю плодючу, щоб ви годувалися плодами її і добром її; а ви увійшли й осквернили землю Мою, і надбання Моє зробили мерзотою. | And I brought you to Carmel, that ye should eat the fruits thereof, and the good thereof; and ye went in, and defiled my land, and made mine heritage an abomination. |
|
8
|
8
|
| Священики не говорили: «де Господь?», і вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала і ходили слідом тих, які не допомагають. | The priests said not, Where is the Lord? and they that held by the law knew me not: the shepherds also sinned against me, and the prophets prophesied by Baal, and went after that which profited not. |
|
9
|
9
|
| Тому Я ще буду судитися з вами, — говорить Господь, — і з синами синів ваших буду судитися. | Therefore I will yet plead with you, and will plead with your children's children. |
|
10
|
10
|
| Бо підіть на острови хиттимські і подивіться, і пошліть у Кидар і розвідайте старанно, і розгляньте: чи було там що-небудь подібне до цього? | For go to the isles of the Chettians, and see; and send to Kedar, and observe accurately, and see if such things have been done; |
|
11
|
11
|
| чи перемінив який народ богів своїх; хоч вони і не боги? а Мій народ проміняв славу свою на те, що не допомагає. | if the nations will change their gods, though they are not gods: but my people have changed their glory, for that from which they shall not be profited. |
|
12
|
12
|
| Подивуйтеся цьому, небеса, і здригніться, і жахніться, — говорить Господь. | The heaven is amazed at this, and is very exceedingly horror-struck, saith the Lord. |
|
13
|
13
|
| Бо два зла зробив народ Мій: Мене, джерело води живої, залишили, і висікли собі водойми розбиті, які не можуть тримати води. | For my people has committed two faults, and evil ones: they have forsaken me, the fountain of water of life, and hewn out for themselves broken cisterns, which will not be able to hold water. |
|
14
|
14
|
| Хіба Ізраїль раб? або він домочадець? чому він зробився здобиччю? | Is Israel a servant, or a home-born slave? why has he become a spoil? |
|
15
|
15
|
| Зарикали на нього молоді леви, подали голос свій і зробили землю його пустелею; міста його спалені, без жителів. | The lions roared upon him, and uttered their voice, which have made his land a wilderness: and his cities are broken down, that they should not be inhabited. |
|
16
|
16
|
| І сини Мемфиса і Тафни об’їли тім’я твоє. | Also the children of Memphis and Taphnas have known thee, and mocked thee. |
|
17
|
17
|
| Чи не заподіяв ти собі це тим, що залишив Господа Бога твого у той час, коли Він вів тебе у дорозі? | Has not thy forsaking me brought these things upon thee? saith the Lord thy God. |
|
18
|
18
|
| І нині для чого тобі путь у Єгипет, щоб пити воду з Нілу? і для чого тобі путь в Ассирію, щоб пити воду з ріки її? | And now what hast thou to do with the way of Egypt, to drink the water of Geon? and what hast thou to do with the way of the Assyrians, to drink the water of rivers? |
|
19
|
19
|
| Покарає тебе нечестя твоє, і відступництво твоє викриє тебе; отже, пізнай і розміркуй, як погано і гірко те, що ти залишив Господа Бога твого і страху Мого немає у тобі, — говорить Господь Бог Саваоф. | Thine apostasy shall correct thee, and thy wickedness shall reprove thee: know then, and see, that thy forsaking me has been bitter to thee, saith the Lord thy God; and I have taken no pleasure in thee, saith the Lord thy God. |
|
20
|
20
|
| Бо здавна Я скрушив ярмо твоє, розірвав кайдани твої, і ти говорив: «не буду служити ідолам», а між тим на усякому високому пагорбі і під усяким гіллястим деревом ти блудодіяв. | For of old thou hast broken thy yoke, and plucked asunder thy bands; and thou hast said, I will not serve thee, but will go upon every high hill, and under every shady tree, there will I indulge in my fornication. |
|
21
|
21
|
| Я насадив тебе як благородну лозу, — найчистіше насіння; як же ти перетворилася у Мене на дикий паросток чужої лози? | Yet I planted thee a fruitful vine, entirely of the right sort: how art thou a strange vine turned to bitterness! |
|
22
|
22
|
| Тому, хоч би ти умився милом і багато ужив на себе лугу, нечестя твоє відзначене переді Мною, — говорить Господь Бог. | Though thou shouldest wash thyself with nitre, and multiply to thyself soap, still thou art stained by thine iniquities before me, saith the Lord. |
|
23
|
23
|
| Як можеш ти сказати: «я не осквернив себе, я не ходив слідом Ваала?» Подивися на поведінку твою у долині, пізнай, що робила ти, жвава верблюдиця, яка гасає по шляхах твоїх? | How wilt thou say, I am not polluted, and have not gone after Baal? behold thy ways in the burial-ground, and know what thou hast done: her voice has howled in the evening: |
|
24
|
24
|
| Звиклу до пустелі дику ослицю, яка у пристрасті душі своєї ковтає повітря, хто може утримати? Усі, хто шукає її, не стомляться: у її місяці вони знайдуть її. | she has extended her ways over the waters of the desert; she was hurried along by the lusts of her soul; she is given up to them, who will turn her back? none that seek her shall be weary; at the time of her humiliation they shall find her. |
|
25
|
25
|
| Не давай ногам твоїм стоптувати взуття, і гортані твоїй — знемагати від спраги. Але ти сказав: «не надійся, ні! бо люблю чужих і буду ходити слідом за ними». | Withdraw thy foot from a rough way, and thy throat from thirst: but she said, I will strengthen myself: for she loved strangers, and went after them. |
|
26
|
26
|
| Як злодій, коли впіймають його, буває осоромлений, так осоромив себе дім Ізраїлів: вони, царі їх, князі їх, і священики їх, і пророки їх, — | As is the shame of a thief when he is caught, so shall the children of Israel be ashamed; they, and their kings, and their princes, and their priests, and their prophets. |
|
27
|
27
|
| говорячи дереву: «ти мій батько», і каменю: «ти народив мене»; бо вони повернули до Мене спину, а не лице; а під час біди своєї будуть говорити: «встань і спаси нас!» | They said to a stock, Thou art my father; and to a stone, Thou hast begotten me: and they have turned their backs to me, and not their faces: yet in the time of their afflictions they will say, Arise, and save us. |
|
28
|
28
|
| Де ж боги твої, яких ти зробив собі? — нехай вони встануть, якщо можуть спасти тебе у час біди твоєї; бо скільки в тебе міст, стільки і богів у тебе, Іудо. | And where are thy gods, which thou madest for thyself? will they arise and save in the time of thine affliction? for according to the number of thy cities were thy gods, O Juda; and according to the number of the streets of Jerusalem they sacrificed to Baal. |
|
29
|
29
|
| Для чого вам змагатися зі Мною? — усі ви [нечестиво чинили і] грішили проти Мене, — говорить Господь. | Wherefore do ye speak unto me? ye all have been ungodly, and ye all have transgressed against me, saith the Lord. |
|
30
|
30
|
| Даремно вражав Я дітей ваших: вони не прийняли напоумлення; пророків ваших пожирав меч ваш, як лев, який винищує [, і ви не убоялись]. | In vain have I smitten your children; ye have not received correction: a sword has devoured your prophets as a destroying lion; yet ye feared not. |
|
31
|
31
|
| О, роде! слухайте ви слово Господнє: чи був Я пустелею для Ізраїля? чи був Я країною мороку? Навіщо ж народ Мій говорить: «ми самі собі господарі; ми вже не прийдемо до Тебе»? | Hear ye the word of the Lord: thus saith the Lord, Have I been a wilderness or a dry land to Israel? wherefore has my people said, We will not be ruled over, and will not come to thee any more? |
|
32
|
32
|
| Чи забуває дівчина прикрасу свою і наречена — вбрання своє? а народ Мій забув Мене, — немає числа дням. | Will a bride forget her ornaments, or a virgin her girdle? but my people has forgotten me days without number. |
|
33
|
33
|
| Як майстерно направляєш ти шляхи твої, щоб здобути любов! і для того навіть до злочинів пристосовувала ти шляхи твої. | What fair device wilt thou yet employ in thy ways, so as to seek love? it shall not be so; moreover thou hast done wickedly in corrupting thy ways; |
|
34
|
34
|
| Навіть на полах одягу твого знаходиться кров людей бідних, невинних, яких ти не застала при зламі, і, незважаючи на все це, | and in thine hands has been found the blood of innocent souls; I have not found them in holes, but on every oak. |
|
35
|
35
|
| говориш: «оскільки я невинна, то, напевне, гнів Його відвернеться від мене». Ось, Я буду судитися з тобою за те, що говориш: «я не згрішила». | Yet thou saidst, I am innocent: only let his wrath be turned away from me. Behold, I will plead with thee, whereas thou sayest, I have not sinned. |
|
36
|
36
|
| Навіщо ти так багато бродиш, змінюючи путь твою? Ти так само будеш посоромлена і Єгиптом, як була посоромлена Ассирією; | For thou hast been so exceedingly contemptuous as to repeat thy ways; but thou shalt be ashamed of Egypt, as thou wast ashamed of Assur. |
|
37
|
37
|
| і від нього ти вийдеш, поклавши руки на голову, тому що відкинув Господь надії твої, і не будеш мати з ними успіху. | For thou shalt go forth thence also with thine hands upon thine head; for the Lord has rejected thine hope, and thou shalt not prosper in it. |
|
Глава 3
|
Chapter 3
|
|
1
|
1
|
| Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла, — і однак же повернися до Мене, — говорить Господь. | If a man put away his wife, and she depart from him, and become another man's, shall she return to him any more at all? shall not that woman be utterly defiled? yet thou hast gone a-whoring with many shepherds, and hast returned to me, saith the Lord. |
|
2
|
2
|
| Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й осквернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм. | Lift up thine eyes to look straight forward, and see where thou hast not been utterly defiled. Thou hast sat for them by the wayside as a deserted crow, and hast defiled the land with thy fornications and thy wickedness. |
|
3
|
3
|
| За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором. | And thou didst retain many shepherds for a stumbling-block to thyself: thou hadst a whore's face, thou didst become shameless toward all. |
|
4
|
4
|
| Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї! | Hast thou not called me as it were a home, and the father and guide of thy virgin-time? |
|
5
|
5
|
| Невже завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому. | Will God's anger continue for ever, or be preserved to the end? Behold, thou hast spoken and done these bad things, and hadst power to do them. |
|
6
|
6
|
| Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла. | And the Lord said to me in the days of Josias the king, Hast thou seen what things the house of Israel has done to me? they have gone on every high mountain, and under every shady tree, and have committed fornication there. |
|
7
|
7
|
| І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея. | And I said after she had committed all these acts of fornication, Turn again to me. Yet she returned not. And faithless Juda saw her faithlessness. |
|
8
|
8
|
| І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпустив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла. | And I saw that (for all the sins of which she was convicted, wherein the house of Israel committed adultery, and I put her away, and gave into her hands a bill of divorcement,) yet faithless Juda feared not, but went and herself also committed fornication. |
|
9
|
9
|
| І неприхованим блудодійством вона осквернила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом. | And her fornication was nothing accounted of; and she committed adultery with wood and stone. |
|
10
|
10
|
| Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, — говорить Господь. | And for all these things faithless Juda turned not to me with all her heart, but falsely. |
|
11
|
11
|
| І сказав мені Господь: відступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея. | And the Lord said to me, Israel has justified himself more than faithless Juda. |
|
12
|
12
|
| Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, — говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, — говорить Господь, — не вічно буду обурюватися. | Go and read these words toward the north, and thou shalt say, Return to me, O house of Israel, saith the Lord; and I will not set my face against you: for I am merciful, saith the Lord, and I will not be angry with you for ever. |
|
13
|
13
|
| Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, — говорить Господь. | Nevertheless, know thine iniquity, that thou hast sinned against the Lord thy God, and hast scattered thy ways to strangers under every shady tree, but thou didst not hearken to my voice, saith the Lord. |
|
14
|
14
|
| Поверніться, діти-відступники, — говорить Господь, — тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион. | Turn, ye children that have revolted, saith the Lord; for I will rule over you: and I will take you one of a city, and two of a family, and I will bring you in to Sion: |
|
15
|
15
|
| І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсудливістю. | and I will give you shepherds after my heart, and they shall certainly tend you with knowledge. |
|
16
|
16
|
| І буде, коли ви розмножитеся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, — говорить Господь, — не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде. | And it shall come to pass that when ye are multiplied and increased upon the land, saith the Lord, in those days they shall say no more, The ark of the covenant of the Holy One of Israel: it shall not come to mind; it shall not be named; neither shall it be visited; nor shall this be done any more. |
|
17
|
17
|
| У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертістю злого серця свого. | In those days and at that time they shall call Jerusalem the throne of the Lord; and all the nations shall be gathered to it: and they shall not walk any more after the imaginations of their evil heart. |
|
18
|
18
|
| У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у землю, яку Я дав у спадщину батькам вашим. | In those days the house of Juda shall come together to the house of Israel, and they shall come, together, from the land of the north, and from all the countries, to the land, which I caused their fathers to inherit. |
|
19
|
19
|
| І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене. | And I said, So be it, Lord, for thou saidst, I will set thee among children, and will give thee a choice land, the inheritance of the Almighty God of the Gentiles: and I said, Ye shall call me Father; and ye shall not turn away from me. |
|
20
|
20
|
| Але воістину, як дружина віроломно зраджує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, — говорить Господь. | But as a wife acts treacherously against her husband, so has the house of Israel dealt treacherously against me, saith the Lord. |
|
21
|
21
|
| Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого. | A voice from the lips was heard, even of weeping and supplication of the children of Israel: for they have dealt unrighteously in their ways, they have forgotten God their Holy One. |
|
22
|
22
|
| Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. — Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти — Господь Бог наш. | Turn, ye children that are given to turning, and I will heal your bruises. Behold, we will be thy servants; for thou art the Lord our God. |
|
23
|
23
|
| Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве! | Truly the hills and the strength of the mountains were a lying refuge: but by the Lord our God is the salvation of Israel. |
|
24
|
24
|
| Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх. | But shame has consumed the labours of our fathers from our youth; their sheep and their calves, and their sons and their daughters. |
|
25
|
25
|
| Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, — ми і батьки наші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого. | We have lain down in our shame, and our disgrace has covered us: because we and our fathers have sinned before our God, from our youth until this day; and we have not hearkened to the voice of the Lord our God. |
|
Глава 4
|
Chapter 4
|
|
1
|
1
|
| Якщо хочеш навернутися, Ізраїлю, — говорить Господь, — до Мене навернися; і якщо видалиш мерзоти твої від лиця Мого, то не будеш блукати. | If Israel will return to me, saith the Lord, he shall return: and if he will remove his abominations out of his mouth, and fear before me, and swear, |
|
2
|
2
|
| І будеш клястися: «живий Господь!» в істині, суді і правді; і народи будуть Ним благословлятися і Ним хвалитися. | The Lord lives, with truth, in judgment and righteousness, then shall nations bless by him, and by him they shall praise God in Jerusalem. |
|
3
|
3
|
| Бо так говорить Господь до мужів Іуди та Єрусалима: розоріть собі нові ниви і не сійте між терням. | For thus saith the Lord to the men of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem, Break up fresh ground for yourselves, and sow not among thorns. |
|
4
|
4
|
| Обріжте себе для Господа, і зніміть крайню плоть із серця вашого, мужі Іуди і жителі Єрусалима, щоб гнів Мій не відкрився, як вогонь, і не запалав невгасимо через вашу схильність до зла. | Circumcise yourselves to your God, and circumcise your hardness of heart, ye men of Juda, and inhabitants of Jerusalem: lest my wrath go forth as fire, and burn, and there be none to quench it, because of the evil of your devices. |
|
5
|
5
|
| Оголосіть в Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «зберіться, і підемо в укріплені міста». | Declare ye in Juda, and let it be heard in Jerusalem: say ye, Sound the trumpet in the land; cry ye aloud: say ye, Gather yourselves together, and let us enter into the fortified cities. |
|
6
|
6
|
| Виставте знамено до Сиону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель. | Gather up your wares and flee to Sion: hasten, stay not: for I will bring evils from the north, and great destruction. |
|
7
|
7
|
| Виходить лев зі своїх хащів, і виступає винищувач народів: він виходить зі свого місця, щоб землю твою зробити пустелею; міста твої будуть розорені, залишаться без жителів. | The lion is gone up from his lair, he has roused himself to the destruction of the nations, and has gone forth out of his place, to make the land desolate; and the cities shall be destroyed, so as to be without inhabitant. |
|
8
|
8
|
| Тому опояшіться веретищем, плачте і ридайте, бо лють гніву Господнього не відвернеться від нас. | For these things gird yourselves with sackclothes, and lament, and howl: for the anger of the Lord is not turned away from you. |
|
9
|
9
|
| І буде у той день, — говорить Господь, — завмре серце в царя і серце в князів; і жахнуться священики, і здивуються пророки. | And it shall come to pass in that day, saith the Lord, that the heart of the king shall perish, and the heart of the princes; and the priests shall be amazed, and the prophets shall wonder. |
|
10
|
10
|
| І сказав я: о, Господи Боже! Невже Ти зваблював тільки народ цей і Єрусалим, говорячи: «мир буде у вас»; а тим часом меч доходить до душі? | And I said, O sovereign Lord, verily thou hast greatly deceived this people and Jerusalem, saying, There shall be peace; whereas behold, the sword has reached even to their soul. |
|
11
|
11
|
| У той час сказано буде народу цьому і Єрусалиму: пекучий вітер несеться з висот пустельних на шлях дочки народу Мого, не для віяння і не для очищення; | At that time they shall say to this people and to Jerusalem, There is a spirit of error in the wilderness: the way of the daughter of my people is not to purity, nor to holiness. |
|
12
|
12
|
| і прийде до Мене звідти вітер сильніший за цей, і Я сотворю суд над ними. | But a spirit of full vengeance shall come upon me; and now I declare my judgments against them. |
|
13
|
13
|
| Ось, піднімається він подібно до хмар, і колісниці його — як вихор, коні його швидші за орлів; горе нам! бо ми будемо розорені. | Behold, he shall come up as a cloud, and his chariots as a tempest: his horses are swifter than eagles. Woe unto us! for we are in misery. |
|
14
|
14
|
| Змий зле із серця твого, Єрусалиме, щоб спастися тобі: доки будуть гніздитися у тобі злочесні думки? | Cleanse thine heart from wickedness, O Jerusalem, that thou mayest be saved: how long will thy grievous thoughts be within thee? |
|
15
|
15
|
| Бо уже несеться голос від Дана і згубна звістка з гори Єфремової: | For a voice of one publishing from Dan shall come, and trouble out of mount Ephraim shall be heard of. |
|
16
|
16
|
| оголосіть народам, сповістіть Єрусалим, що йдуть з далекої країни ті, що беруть в облогу, і криками своїми наповнюють міста Юдеї. | Remind ye the nations; behold, they are come: proclaim it in Jerusalem, that bands are approaching from a land afar off, and have uttered their voice against the cities of Juda. |
|
17
|
17
|
| Як вартові полів, вони обступають його навкруги, бо він збурився проти Мене, — говорить Господь. | As keepers of a field, they have surrounded her; because thou, saith the Lord, hast neglected me. |
|
18
|
18
|
| Шляхи твої і діяння твої заподіяли тобі це; від твого нечестя тобі так гірко, що доходить до серця твого. | Thy ways and thy devices have brought these things upon thee; this is thy wickedness, for it is bitter, for it has reached to thy heart. |
|
19
|
19
|
| Утроба моя! утроба моя! тужу в глибині серця мого, хвилюється у мені серце моє, не можу мовчати; бо ти чуєш, душе моя, звук труби, тривогу битви. | I am pained in my bowels, my bowels, and the sensitive powers of my heart; my soul is in great commotion, my heart is torn: I will not be silent, for my soul has heard the sound of a trumpet, the cry of war, and of distress: it calls on destruction; |
|
20
|
20
|
| Біда за бідою: уся земля спустошується, раптово розорені шатри мої, миттєво — намети мої. | for all the land is distressed: suddenly my tabernacle is distressed, my curtains have been rent asunder. |
|
21
|
21
|
| Чи довго бачити мені знамено, слухати звук труби? | How long shall I see fugitives, and hear the sound of the trumpet? |
|
22
|
22
|
| Це від того, що народ Мій нерозумний, не знає Мене: нерозумні вони діти, і немає у них глузду; вони розумні на зло, але добра робити не вміють. | For the princes of my people have not known me, they are foolish and unwise children: they are wise to do evil, but how to do good they have not known. |
|
23
|
23
|
| Дивлюся на землю, і ось, вона розорена і порожня, — на небеса, і немає від них світла. | I looked upon the earth, and, behold, it was not; and to the sky, and there was no light in it. |
|
24
|
24
|
| Дивлюся на гори, і ось, вони тремтять, і всі пагорби коливаються. | I beheld the mountains, and they trembled, and I saw all the hills in commotion. |
|
25
|
25
|
| Дивлюсь, і ось, немає людини, і всі птахи небесні розлетілися. | I looked, and, behold, there was no man, and all the birds of the sky were scared. |
|
26
|
26
|
| Дивлюсь, і ось, Кармил — пустеля, і всі міста його зруйновані від лиця Господа, від люті гніву Його. | I saw, and, behold, Carmel was desert, and all the cities were burnt with fire at the presence of the Lord, and at the presence of his fierce anger they were utterly destroyed. |
|
27
|
27
|
| Бо так сказав Господь: уся земля буде спустошена, але остаточного знищення не зроблю. | Thus saith the Lord, The whole land shall be desolate; but I will not make a full end. |
|
28
|
28
|
| Заплаче про це земля, і небеса затьмаряться угорі, тому що Я сказав, Я визначив, і не розкаюся у тім, і не відступлю від того. | For these things let the earth mourn, and let the sky be dark above: for I have spoken, and I will not repent; I have purposed, and I will not turn back from it. |
|
29
|
29
|
| Від шуму вершників і стрільців розбіжаться всі міста: вони підуть у густі ліси і вилізуть на скелі; всі міста будуть залишені, і не буде у них жодного жителя. | The whole land has recoiled from the noise of the horseman and the bent bow; they have gone into the caves, and have hidden themselves in the groves, and have gone up upon the rocks: every city was abandoned, no man dwelt in them. |
|
30
|
30
|
| А ти, спустошена, що будеш робити? Хоч ти вдягаєшся в пурпур, хоч прикрашаєш себе золотим убранням, обмальовуєш очі твої фарбами, але марно прикрашаєш себе: знехтували тебе коханці, вони шукають душі твоєї. | And what wilt thou do? Though thou clothe thyself with scarlet, and adorn thyself with golden ornaments; though thou adorn thine eyes with stibium, thy beauty will be in vain: thy lovers have rejected thee, they seek thy life. |
|
31
|
31
|
| Бо Я чую голос ніби жінки у пологах, стогін ніби тієї, що народжує вперше, голос дочки Сиону; вона стогне, простягаючи руки свої: «о, горе мені! душа моя знемагає перед убивцями». | For I have heard thy groaning as the voice of a woman in travail, as of her that brings forth her first child; the voice of the daughter of Zion shall fail through weakness, and she shall lose the strength of her hands, saying, Woe is me! for my soul faints because of the slain. |
|
Глава 5
|
Chapter 5
|
|
1
|
1
|
| Походіть по вулицях Єрусалима, і подивіться, і розвідайте, і пошукайте на площах його, чи не знайдете людину, чи немає того, хто дотримується правди, хто шукає істину? Я пощадив би Єрусалим. | Run ye about in the streets of Jerusalem, and see, and know, and seek in her broad places, if ye can find one, if there is any one that does judgment, and seeks faithfulness; and I will pardon them, saith the Lord. |
|
2
|
2
|
| Хоч і говорять вони: «живий Господь!», але клянуться неправдиво. | The Lord lives, they say; do they not therefore swear falsely? |
|
3
|
3
|
| О, Господи! очі Твої чи не до істини звернені? Ти вражаєш їх, а вони не відчувають болю; Ти знищуєш їх, а вони не хочуть прийняти напоумлення; лиця свої вони зробили міцнішими за камінь, не хочуть навернутися. | O Lord, thine eyes are upon faithfulness: thou hast scourged them, but they have not grieved; thou hast consumed them; but they would not receive correction: they have made their faces harder than a rock; and they would not return. |
|
4
|
4
|
| І сказав я сам у собі: це, можливо, бідняки; вони дурні, тому що не знають шляхів Господніх, закону Бога свого; | Then I said, It may be they are poor; for they are weak, for they know not the way of the Lord, or the judgment of God. |
|
5
|
5
|
| піду я до знатних і поговорю з ними, бо вони знають путь Господню, закон Бога свого. Але і вони усі розбили ярмо, розірвали кайдани. | I will go to the rich men, and will speak to them; for they have known the way of the Lord, and the judgment of God: but, behold, with one consent they have broken the yoke, they have burst the bonds. |
|
6
|
6
|
| За те вразить їх лев з лісу, вовк пустельний спустошить їх, барс буде підстерігати біля міст їхніх: хто вийде з них, буде розтерзаний; бо примножилися злочини їхні, посилилися відступництва їхні. | Therefore has a lion out of the forest smitten them, and a wolf has destroyed them even to their houses, and a leopard has watched against their cities: all that go forth from them shall be hunted: for they have multiplied their ungodliness, they have strengthened themselves in their revoltings. |
|
7
|
7
|
| Як же Мені простити тебе за це? Сини твої залишили Мене і клянуться тими, які не боги. Я насичував їх, а вони перелюбствували і натовпами ходили у доми блудниць. | In what way shall I forgive thee for these things? Thy sons have forsaken me, and sworn by them that are no gods: and I fed them to the full, and they committed adultery, and lodged in harlots' houses. |
|
8
|
8
|
| Це відгодовані коні: кожен з них ірже на дружину іншого. | They became as wanton horses: they neighed each one after his neighbour's wife. |
|
9
|
9
|
| Невже Я не покараю за це? — говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей? | Shall I not visit for these things? saith the Lord: and shall not my soul be avenged on such a nation as this. |
|
10
|
10
|
| Виходьте на стіни його і руйнуйте, але не до кінця; знищіть зубці їх, тому що вони не Господні; | Go up upon her battlements, and break them down; but make not a full end: leave her buttresses; for they are the Lord's. |
|
11
|
11
|
| бо дім Ізраїлів і дім Іудин вчинили зі Мною дуже віроломно, — говорить Господь: | For the house of Israel have indeed dealt treacherously against me, saith the Lord: the house of Juda also |
|
12
|
12
|
| вони сказали неправду на Господа і сказали: «немає Його, і біда не прийде на нас, і ми не побачимо ні меча, ні голоду. | have lied to their Lord, and they have said, These things are not so; no evils shall come upon us; and we shall not see sword or famine. |
|
13
|
13
|
| І пророки стануть вітром, і сло́ва [Господнього] немає у них; над ними самими нехай це буде». | Our prophets became wind, and the word of the Lord was not in them. |
|
14
|
14
|
| Тому так говорить Господь Бог Саваоф: за те, що ви говорите такі слова, ось, Я зроблю слова Мої у вустах твоїх вогнем, а цей народ — дровами, і цей вогонь пожере їх. | Therefore thus saith the Lord Almighty, Because ye have spoken this word, behold, I have made my words in thy mouth fire, and this people wood, and it shall devour them. |
|
15
|
15
|
| Ось, Я приведу на вас, дім Ізраїлів, народ здалеку, — говорить Господь, — народ сильний, народ древній, народ, якого мови ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він говорить. | Behold, I will bring upon you a nation from far, O house of Israel, saith the Lord; a nation the sound of whose language one shall not understand. |
|
16
|
16
|
| Сагайдак його — як відкритий гріб; усі вони люди хоробрі. | They are all mighty men: |
|
17
|
17
|
| І з’їдять вони жниво твоє і хліб твій, з’їдять синів твоїх і дочок твоїх, з’їдять овець твоїх і волів твоїх, з’їдять виноград твій і смокви твої; зруйнують мечем укріплені міста твої, на які ти надієшся. | and they shall devour your harvest, and your bread; and shall devour your sons, and your daughters; and they shall devour your sheep, and your calves, and devour your vineyards, and your fig-plantations, and your olive yards: and they shall utterly destroy your strong cities, wherein ye trusted, with the sword. |
|
18
|
18
|
| Але й у ті дні, — говорить Господь, — не знищу вас до кінця. | And it shall come to pass in those days, saith the Lord thy God, that I will not utterly destroy you. |
|
19
|
19
|
| І якщо ви скажете: «за що Господь, Бог наш, робить нам усе це?», то відповідай: оскільки ви залишили Мене і служили чужим богам у землі своїй, то будете служити чужим у землі не вашій. | And it shall come to pass, when ye shall say, Wherefore has the Lord our God done all these things to us? that thou shalt say to them, Because ye served strange gods in your land, so shall ye serve strangers in a land that is not yours. |
|
20
|
20
|
| Оголосіть це у домі Якова і сповістіть у Юдеї, говорячи: | Proclaim these things to the house of Jacob, and let them be heard in the house of Juda. |
|
21
|
21
|
| вислухай це, народе дурний і нерозумний, в якого є очі, а не бачить, у якого є вуха, а не чує: | Hear ye now these things, O foolish and senseless people; who have eyes, and see not; and have ears, and hear not: |
|
22
|
22
|
| чи Мене ви не боїтеся, — говорить Господь, — чи переді Мною не тремтите? Я поклав пісок межею морю, вічною межею, яку не перейде; і хоч хвилі його намагаються, але перемогти не можуть; хоч вони бушують, але переступити його не можуть. | will ye not be afraid of me? saith the Lord; and will ye not fear before me, who have set the sand for a bound to the sea, as a perpetual ordinance, and it shall not pass it: yea, it shall rage, but not prevail; and its waves shall roar, but not pass over it. |
|
23
|
23
|
| А у народу цього серце буйне і бунтівне; вони відступили і пішли; | But this people has a disobedient and rebellious heart; and they have turned aside and gone back: |
|
24
|
24
|
| і не сказали у серці своєму: «убоїмся Господа Бога нашого, Який дає нам дощ ранній і пізній у свій час, зберігає для нас седмиці, призначені для жнив». | and they have not said in their heart, Let us fear now the Lord our God, who gives us the early and latter rain, according to the season of the fulfilment of the ordinance of harvest, and has preserved it for us. |
|
25
|
25
|
| Беззаконня ваші відвернули це, і гріхи ваші віддалили від вас це добре. | Your transgressions have turned away these things, and your sins have removed good things from you. |
|
26
|
26
|
| Бо між народом Моїм знаходяться нечестиві: вартують, як птахолови, припадають до землі, ставлять пастки й уловлюють людей. | For among my people were found ungodly men; and they have set snares to destroy men, and have caught them. |
|
27
|
27
|
| Як клітка, наповнена птахами, доми їхні повні обману; через це вони і піднеслися і розбагатіли, | As a snare which has been set is full of birds, so are their houses full of deceit: therefore have they grown great, and become rich: |
|
28
|
28
|
| зробилися повні, жирні, переступили навіть усяку міру у злі, не розбирають судових справ, справ сиріт; благоденствують, і справедливій справі убогих не дають суду. | and they have transgressed the rule of judgment; they have not judged the cause of the orphan, nor have they judged the cause of the widow. |
|
29
|
29
|
| Невже Я не покараю за це? — говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей? | Shall I not visit for these things? saith the Lord: and shall not my soul be avenged on such a nation as this? |
|
30
|
30
|
| Дивне і жахливе відбувається на цій землі: | Shocking and horrible deeds have been done on the land; |
|
31
|
31
|
| пророки пророкують неправду, і священики панують за допомогою їх, і народ Мій любить це. Що ж ви будете робити після усього цього? | the prophets utter unrighteous prophecies, and the priests have clapped their hands: and my people has loved to have it thus: and what will ye do for the future? |
|
Глава 6
|
Chapter 6
|
|
1
|
1
|
| Біжіть, діти Веніамінові, із середовища Єрусалима, й у Фекої сурміть трубою і дайте знати вогнем у Бефкаремі, бо від півночі з’являється біда і велика загибель. | Strengthen yourselves, ye children of Benjamin, to flee out of the midst of Jerusalem, and sound an alarm with the trumpet in Thecue, and set up a signal over Bæthacharma: for evil threatens from the north, and a great destruction is coming. |
|
2
|
2
|
| Розорю Я дочку Сиону, красиву і зніжену. | And thy pride, O daughter of Sion, shall be taken away. |
|
3
|
3
|
| Пастухи зі своїми стадами прийдуть до неї, розкинуть намети навколо неї; кожен буде пасти свою ділянку. | The shepherds and their flocks shall come to her; and they shall pitch their tents against her round about, and shall feed their flocks each with his hand. |
|
4
|
4
|
| Готуйте проти неї війну; вставайте і підемо опівдні. Горе нам! день уже схиляється, розпростираються вечірні тіні, | Prepare yourselves for war against her; rise up, and let us go up against her at noon. Woe to us! for the day has gone down, for the shadows of the day fail. |
|
5
|
5
|
| Вставайте, підемо і вночі, і зруйнуємо чертоги її! | Rise, and let us go up against her by night, and destroy her foundations. |
|
6
|
6
|
| Бо так говорить Господь Саваоф: рубайте дерева і робіть насип проти Єрусалима: це місто має бути покаране; у ньому всяке гноблення. | For thus saith the Lord, Hew down her trees, array a numerous force against Jerusalem. O false city; there is all oppression in her. |
|
7
|
7
|
| Як джерело вивергає із себе воду, так воно виточує із себе зло: у ньому чутно насильство і грабіжництво, перед лицем Моїм завжди обра́зи і рани. | As a cistern cools water, so her wickedness cools her, ungodliness and misery shall be heard in her, as continually before her. |
|
8
|
8
|
| Врозумися, Єрусалиме, щоб душа Моя не віддалилася від тебе, щоб Я не зробив тебе пустелею, землею ненаселеною. | Thou shalt be chastened, O Jerusalem, with pain and the scourge, lest my soul depart from thee; lest I make thee a desert land, which shall not be inhabited. |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь Саваоф: до кінця обберуть залишок Ізраїля, як виноград; працюй рукою твоєю, як збирач винограду, наповнюючи кошики. | For thus saith the Lord, Glean, glean thoroughly as a vine the remnant of Israel: turn back your hands as a grape-gatherer to his basket. |
|
10
|
10
|
| До кого мені говорити і кого напоумлювати, щоб слухали? Ось, вухо у них необрізане, і вони не можуть слухати; ось, слово Господнє в них у посміянні; воно неприємне їм. | To whom shall I speak, and testify, that he may hearken? behold, thine ears are uncircumcised, and they shall not be able to hear: behold, the word of the Lord is become to them a reproach, they will not at all desire it. |
|
11
|
11
|
| Тому я переповнений люттю Господньою, не можу тримати її у собі; виллю її на дітей на вулиці і на зібрання юнаків; узяті будуть чоловік з дружиною, літній з тим, хто віджив літа́. | And I allowed my wrath to come to the full, yet I kept it in, and did not utterly destroy them: I will pour it out on the children without, and on the assembly of young men together: for man and woman shall be taken together, the old man with him that is full of days. |
|
12
|
12
|
| І доми їхні перейдуть до інших, також поля і дружини; тому що Я простягну руку Мою на жителів цієї землі, — говорить Господь. | And their houses shall be turned to others, with their fields and their wives together: for I will stretch out my hand upon the inhabitants of this land, saith the Lord. |
|
13
|
13
|
| Бо від малого до великого, кожен з них відданий користолюбству, і від пророка до священика — усі діють облудно; | For from the least of them even to the greatest they have all committed iniquity; from the priest even to the false prophet they have all wrought falsely. |
|
14
|
14
|
| лікують рани народу Мого легковажно, говорячи: «мир! мир!», а миру немає. | And they healed the breach of my people imperfectly, making light of it, and saying, Peace, peace: and where is peace? |
|
15
|
15
|
| Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? ні, ніскільки не соромляться і не червоніють. За те впадуть між убитими, і під час відвідування Мого будуть повалені, — говорить Господь. | They were ashamed because they failed; yet they were not ashamed as those who are truly ashamed, and they knew not their own disgrace: therefore shall they utterly fall when they do fall, and in the time of visitation shall they perish, said the Lord. |
|
16
|
16
|
| Так говорить Господь: зупиніться на шляхах ваших і розгляньте, і розпитайте про путі древніх, де путь добра, і йдіть нею, і знайдете спокій душам вашим. Але вони сказали: «не підемо». | Thus saith the Lord, Stand ye in the ways, and see, and ask for the old paths of the Lord; and see what is the good way, and walk in it, and ye shall find purification for your souls. But they said, We will not walk in them. |
|
17
|
17
|
| І поставив Я вартових над вами, сказавши: «слухайте звук труби». Але вони сказали: «не будемо слухати». | I have set watchmen over you, saying, Hear ye the sound of the trumpet. But they said, We will not hear it. |
|
18
|
18
|
| Отже, слухайте, народи, і знай, зібрання, що з ними буде. | Therefore have the nations heard, and they that feed their flocks. |
|
19
|
19
|
| Слухай, земле: ось, Я приведу на народ цей згубу, плід помислів їх; бо вони слів Моїх не слухали і закон Мій відкинули. | Hear, O earth: behold, I will bring evils upon this people, even the fruit of their rebellions; for they have not heeded my words, and they have rejected my law. |
|
20
|
20
|
| Для чого Мені ладан, який іде із Сави, і запашна тростина з далекої країни? Всепалення ваші неугодні, і жертви ваші неприємні Мені. | Wherefore do ye bring me frankincense from Saba, and cinnamon from a land afar off? your whole-burnt-offerings are not acceptable, and your sacrifices have not been pleasant to me. |
|
21
|
21
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я покладу перед народом цим спотикання, і спотикнуться об них батьки і діти разом, сусід і друг його, і загинуть. | Therefore thus saith the Lord, Behold, I will bring weakness upon this people, and the fathers and sons shall be weak together; the neighbour and his friend shall perish. |
|
22
|
22
|
| Так говорить Господь: ось, іде народ від країни північної, і народ великий піднімається від країв землі; | Thus saith the Lord, Behold, a people comes from the north, and nations shall be stirred up from the end of the earth. |
|
23
|
23
|
| тримають у руках лук і спис; вони жорстокі і немилосердні, голос їх шумить, як море, і несуться на конях, вишикувані, як одна людина, щоб воювати з тобою, дочко Сиону. | They shall lay hold on bow and spear; the people is fierce, and will have no mercy; their voice is as the roaring sea; they shall array themselves for war against thee as fire on horses and chariots, O daughter of Sion. |
|
24
|
24
|
| Ми почули звістку про них, і руки у нас опустилися, скорбота охопила нас, муки, як жінку при пологах. | We have heard the report of them: our hands are weakened: anguish has seized us, the pangs as of a woman in travail. |
|
25
|
25
|
| Не виходьте в поле і не ходіть дорогою, бо меч ворогів, жах з усіх боків. | Go not forth into the field, and walk not in the ways; for the sword of the enemy lingers round about. |
|
26
|
26
|
| Дочко народу мого! опояши себе веретищем і посипай себе попелом; тужи, ніби про смерть єдиного сина, гірко плач; бо раптово прийде на нас згубник. | O daughter of my people, gird thyself with sackcloth: sprinkle thyself with ashes; make for thyself pitiable lamentation, as the mourning for a beloved son: for misery will come suddenly upon you. |
|
27
|
27
|
| Вежею поставив Я тебе серед народу Мого, стовпом, щоб ти знав і стежив за шляхом їх. | I have caused thee to be tried among tried nations, and thou shalt know me when I have tried their way. |
|
28
|
28
|
| Усі вони — вперті відступники, живуть наклепами; це мідь і залізо, — усі вони розбещувачі. | They are all disobedient, walking perversely: they are brass and iron; they are all corrupted. |
|
29
|
29
|
| Роздувальний міх обгорів, свинець зотлів від вогню: плавильник плавив даремно, бо злі не відокремилися; | The bellows have failed from the fire, the lead has failed: the silversmith works at his trade in vain; their wickedness is not consumed. |
|
30
|
30
|
| відкинутим сріблом назвуть їх, тому що Господь відкинув їх. | Call ye them reprobate silver, because the Lord has rejected them. |
|
Глава 7
|
Chapter 7
|
|
1
|
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа: | |
|
2
|
2
|
| стань у воротах дому Господнього і проголоси там слово це і скажи: слухайте слово Господнє, усі юдеї, що входять цими вратами на поклоніння Господу. | Hear ye the word of the Lord, all Judea. |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: виправте шляхи ваші і діяння ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці. | Thus saith the Lord God of Israel, Correct your ways and your devices, and I will cause you to dwell in this place. |
|
4
|
4
|
| Не надійтеся на оманливі слова: «тут храм Господній, храм Господній, храм Господній». | Trust not in yourselves with lying words, for they shall not profit you at all, saying, It is the temple of the Lord, the temple of the Lord. |
|
5
|
5
|
| Але якщо зовсім виправите шляхи ваші і діяння ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її, | For if ye thoroughly correct your ways and your practices, and do indeed execute judgment between a man and his neighbour; |
|
6
|
6
|
| не будете пригноблювати іноземця, сироти і вдови, і проливати невинної крови на місці цьому, і не підете слідом інших богів на біду собі, — | and oppress not the stranger, and the orphan, and the widow, and shed not innocent blood in this place, and go not after strange gods to your hurt: |
|
7
|
7
|
| то Я залишу вас жити на місці цьому, на цій землі, яку дав батькам вашим у роди родів. | then will I cause you to dwell in this place, in the land which I gave to your fathers of old and for ever. |
|
8
|
8
|
| Ось, ви надієтеся на оманливі слова, які не принесуть вам користи. | But whereas ye have trusted in lying words, whereby ye shall not be profited; |
|
9
|
9
|
| Як! ви крадете, убиваєте і перелюбствуєте, і клянетеся у неправді і кадите Ваалу, і ходите слідом інших богів, яких ви не знаєте, | and ye murder, and commit adultery, and steal, and swear falsely, and burn incense to Baal, and are gone after strange gods whom ye know not, |
|
10
|
10
|
| і потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, над яким наречене ім’я Моє, і говорите: «ми спасені», щоб надалі чинити усі ці мерзоти. | so that it is evil with you; yet have ye come, and stood before me in the house, whereon my name is called, and ye have said, We have refrained from doing all these abominations. |
|
11
|
11
|
| Чи не зробився вертепом розбійників у очах ваших дім цей, над яким наречене ім’я Моє? Ось, Я бачив це, — говорить Господь. | Is my house, whereon my name is called, a den of robbers in your eyes? And, behold, I have seen it, saith the Lord. |
|
12
|
12
|
| Підіть же на місце Моє у Силом, де Я раніше призначив перебувати імені Моєму, і подивіться, що зробив Я з ним за нечестя народу Мого Ізраїля. | For go ye to my place which is in Selo, where I caused my name to dwell before, and see what I did to it because of the wickedness of my people Israel. |
|
13
|
13
|
| І нині, тому що ви робите усі ці діла, — говорить Господь, — і Я говорив вам з раннього ранку, а ви не слухали, і кликав вас, а ви не відповідали, — | And now, because ye have done all these deeds, and I spoke to you, but ye hearkened not to me; and I called you, but ye answered not; |
|
14
|
14
|
| то Я так само вчиню з домом цим, над яким наречене ім’я Моє, на який ви надієтесь, і з місцем, яке Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Силомом. | therefore I also will do to the house whereon my name is called, wherein ye trust, and to the place which I gave to you and to your fathers, as I did to Selo. |
|
15
|
15
|
| І відкину вас від лиця Мого, як відкинув усіх братів ваших, усе сíм’я Єфремове. | And I will cast you out of my sight, as I cast away your brethren, all the seed of Ephraim. |
|
16
|
16
|
| Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання, і не заступайся переді Мною, бо Я не почую тебе. | Therefore pray not thou for this people, and intercede not for them to be pitied, yea, pray not, and approach me not for them: for I will not hearken unto thee. |
|
17
|
17
|
| Чи не бачиш, що вони роблять у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима? | Seest thou not what they do in the cities of Juda, and in the streets of Jerusalem? |
|
18
|
18
|
| Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати узливання іншим богам, щоб засмучувати Мене. | Their children gather wood, and their fathers kindle a fire, and their women knead dough, to make cakes to the host of heaven; and they have poured out drink-offerings to strange gods, that they might provoke me to anger. |
|
19
|
19
|
| Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь; чи не себе самих на сором собі? | Do they provoke me to anger? saith the Lord: do they not provoke themselves, that their faces may be ashamed? |
|
20
|
20
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, проливається гнів Мій і лють Моя на місце це, на людей і на худобу, і на дерева польові і на плоди землі, і запалає і не згасне. | Therefore thus saith the Lord; Behold, my anger and wrath shall be poured out upon this place, and upon the men, and upon the cattle, and upon every tree of their field, and upon the fruits of the land; and it shall burn, and not be quenched. |
|
21
|
21
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: всепалення ваші додавайте до жертв ваших і їжте м’ясо; | Thus saith the Lord, Gather your whole-burnt-offerings with your meat-offerings, and eat flesh. |
|
22
|
22
|
| бо батькам вашим Я не говорив і не давав їм заповіді у той день, в який Я вивів їх із землі Єгипетської, про всепалення і жертву; | For I spoke not to your fathers, and commanded them not in the day wherein I brought them up out of the land of Egypt, concerning whole-burnt-offerings and sacrifice: |
|
23
|
23
|
| але таку заповідь дав їм: «слухайтеся гласу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре». | but I commanded them this thing, saying, Hear ye my voice, and I will be to you a God, and ye shall be to me a people: and walk ye in all my ways, which I shall command you, that it may be well with you. |
|
24
|
24
|
| Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за схильністю і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем. | But they hearkened not to me, and their ear gave no heed, but they walked in the imaginations of their evil heart, and went backward, and not forward; |
|
25
|
25
|
| З того дня, як батьки ваші вийшли із землі Єгипетської, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав усякий день з раннього ранку; | from the day that their fathers went forth out of the land of Egypt, even until this day. And I sent to you all my servants, the prophets, by day and early in the morning: yea, I sent them, |
|
26
|
26
|
| але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а озлобили шию свою, чинили гірше за батьків своїх. | but they hearkened not to me, and their ear gave no heed; and they made their neck harder than their fathers. |
|
27
|
27
|
| І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони на дадуть тобі відповіді. | Therefore thou shalt speak this word to them; |
|
28
|
28
|
| Тоді скажи їм: ось народ, який не слухає гласу Господа Бога свого і не приймає настановлення! Не стало у них істини, вона віднята від вуст їхніх. | This is the nation which has not hearkened to the voice of the Lord, nor received correction: truth has failed from their mouth. |
|
29
|
29
|
| Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його. | Cut off thine hair, and cast it away, and take up a lamentation on thy lips; for the Lord has reprobated and rejected the generation that does these things. |
|
30
|
30
|
| Бо сини Іуди роблять зле перед очима Моїми, — говорить Господь; поставили мерзоти свої у домі, над яким наречене ім’я Моє, щоб осквернити його; | For the children of Juda have wrought evil before me, saith the Lord; they have set their abominations in the house on which my name is called, to defile it. |
|
31
|
31
|
| і влаштували висоти Тофета у долині синів Енномових, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не повелівав і що Мені на серце не приходило. | And they have built the altar of Tapheth, which is in the valley of the son of Ennom, to burn their sons and their daughters with fire; which I did not command them to do, neither did I design it in my heart. |
|
32
|
32
|
| За те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть більше називати місце це Тофетом і долиною синів Енномових, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за нестачею місця. | Therefore, behold, the days come, saith the Lord, when they shall no more say, The altar of Tapheth, and the valley of the son of Ennom, but, The valley of the slain; and they shall bury in Tapheth, for want of room. |
|
33
|
33
|
| І будуть трупи народу цього споживою птахам небесним і звірам земним, і не буде кому відганяти їх. | And the dead bodies of this people shall be for food to the birds of the sky, and to the wild beasts of the earth; and there shall be none to drive them away. |
|
34
|
34
|
| І припиню у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима голос торжества і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої; тому що земля ця буде пустелею. | And I will destroy out of the cities of Juda, and the streets of Jerusalem, the voice of them that make merry, and the voice of them that rejoice, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride; for the whole land shall become a desolation. |
|
Глава 8
|
Chapter 8
|
|
1
|
1
|
| У той час, — говорить Господь, — викинуть кістки царів Іуди, і кістки князів його, і кістки священиків, і кістки пророків, і кістки жителів Єрусалима із гробів їхніх; | At that time, saith the Lord, they shall bring out the bones of the kings of Juda, and the bones of his princes, and the bones of the priests, and the bones of the prophets, and the bones of the inhabitants of Jerusalem, out of their graves; |
|
2
|
2
|
| і розкидають їх перед сонцем і місяцем і перед усім воїнством небесним*, яких вони любили і яким служили і слідом яких ходили, яких шукали і яким поклонялися; не приберуть їх і не поховають: вони будуть гноєм на землі. | and they shall spread them out to the sun, and the moon, and to all the stars, and to all the host of heaven, which they have loved, and which they have served, and after which they have walked, and to which they have held, and which they have worshipped; they shall not be mourned for, neither shall they be buried; but they shall be for an example on the face of the earth, |
|
3
|
3
|
| І будуть смерті віддавати перевагу перед життям усі інші, які залишаться від цього злого племені в усіх місцях, куди Я вижену їх, — говорить Господь Саваоф. | because they chose death rather than life, even to all the remnant that are left of that family, in every place whither I shall drive them out. |
|
4
|
4
|
| І скажи їм: так говорить Господь: хіба, упавши, не встають і, збившись із дороги, не повертаються? | For thus saith the Lord, Shall not he that falls arise? or he that turns away, shall he not turn back again? |
|
5
|
5
|
| Для чого цей народ, Єрусалим, знаходиться у впертому відступництві? вони міцно тримаються омани і не хочуть навернутися. | Wherefore has this my people turned away with a shameless revolting, and strengthened themselves in their wilfulness, and refused to return? |
|
6
|
6
|
| Я спостерігав і слухав: не говорять вони правди, ніхто не кається у своєму нечесті, ніхто не говорить: «що я зробив?»; кожен повертається на свій шлях, як кінь, який кидається у бій. | Hearken, I pray you, and hear: will they not speak thus, There is no man that repents of his wickedness, saying, What have I done? the runner has failed from his course, as a tired horse in his neighing. |
|
7
|
7
|
| І лелека під небом знає свої визначені часи, і горлиця, і ластівка, і журавель пильнують час, коли їм прилетіти; а народ Мій не знає визначення Господнього. | Yea, the stork in the heaven knows her time, also the turtle-dove and wild swallow; the sparrows observe the times of their coming in; but this my people knows not the judgments of the Lord. |
|
8
|
8
|
| Як ви говорите: «ми мудрі, і закон Господній у нас»? А ось, неправдива тростина книжників і його перетворює на неправду. | How will ye say, We are wise, and the law of the Lord is with us? In vain have the scribes used a false pen. |
|
9
|
9
|
| Осоромилися мудреці, знітилися і заплутались у сіті: ось, вони відкинули слово Господнє; у чому ж мудрість їхня? | The wise men are ashamed, and alarmed, and taken; because they have rejected the word of the Lord; what wisdom is there in them? |
|
10
|
10
|
| За те дружин їхніх віддам іншим, поля їхні — іншим володарям; тому що всі вони, від малого до великого, віддалися користолюбству; від пророка до священика — усі діють неправдиво. | Therefore will I give their wives to others, and their fields to new inheritors; and they shall gather their fruits, saith the Lord. |
|
11
|
|
| І лікують рану дочки́ народу Мого легковажно, говорячи: «мир, мир!», а миру немає. | |
|
12
|
|
| Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? ні, вони ніскільки не соромляться і не червоніють. За те упадуть вони між упалими; під час відвідування їх будуть повалені, — говорить Господь. | |
|
13
|
13
|
| До кінця обберу їх, — говорить Господь, — не залишиться жодної виноградини на лозі, ні смокви на смоковниці, і лист обпаде, і що Я дав їм, відійде від них. | There are no grapes on the vines, and there are no figs on the fig-trees, and the leaves have fallen off. |
|
14
|
14
|
| «Чого ми сидимо? збирайтеся, підемо в укріплені міста, і там загинемо; бо Господь Бог наш призначив нас на загибель і дає нам пити воду з жовчю за те, що ми грішили перед Господом». | Why do we sit still? assemble yourselves, and let us enter into the strong cities, and let us be cast out there: for God has cast us out, and made us drink water of gall, because we have sinned before him. |
|
15
|
15
|
| Чекаємо миру, а нічого доброго нема, — часу зцілення, і ось жахи. | We assembled for peace, but there was no prosperity; for a time of healing, but behold anxiety. |
|
16
|
16
|
| Від Дана чутно хропіння коней його, від голосного іржання жеребців його тремтить уся земля; і прийдуть і знищать землю і все, що на ній, місто і тих, що живуть у ньому. | We shall hear the neighing of his swift horses out of Dan: the whole land quaked at the sound of the neighing of his horses; and he shall come, and devour the land and the fulness of it; the city, and them that dwell in it. |
|
17
|
17
|
| Бо ось, Я пошлю на вас зміїв, василисків, проти яких немає заговорювання, і вони будуть уражати вас, — говорить Господь. | For, behold, I send forth against you deadly serpents, which cannot be charmed, and they shall bite you |
|
18
|
18
|
| Коли утішуся я у горі моєму! серце моє знемогло у мені. | mortally with the pain of your distressed heart. |
|
19
|
19
|
| Ось, чую волання дочки народу Мого з далекої країни: хіба немає Господа на Сионі? хіба немає Царя його на ньому? — Навіщо вони спонукали Мене на гнів своїми ідолами, чужоземними, нікчемними? | Behold, there is a sound of the cry of the daughter of my people from a land afar off: Is not the Lord in Sion? is there not a king there? because they have provoked me with their graven images, and with strange vanities. |
|
20
|
20
|
| Минули жнива, скінчилося літо, а ми не спасені. | The summer is gone, the harvest is past, and we are not saved. |
|
21
|
21
|
| Про скрушення дочки народу мого я крушуся, ходжу похмурий, жах обійняв мене. | For the breach of the daughter of my people I have been saddened: in my perplexity pangs have seized upon me as of a woman in travail. |
|
22
|
22
|
| Хіба немає бальзаму в Галааді? хіба немає там лікаря? Чому ж немає зцілення дочки народу мого? | And is there no balm in Galaad, or is there no physician there? why has not the healing of the daughter of my people taken place? |
|
Глава 9
|
Chapter 9
|
|
1
|
1
|
| О, хто дасть голові моїй воду й очам моїм — джерело сліз! я плакав би день і ніч про уражених дочки народу мого. | Who would give me a most distant lodge in the wilderness, that I might leave my people, and depart from them? for they all commit adultery, an assembly of treacherous men. |
|
2
|
2
|
| О, хто дав би мені у пустелі пристановище подорожніх! залишив би я народ мій і пішов би від них: бо усі вони перелюбники, збіговисько віроломних. | And they have bent their tongue like a bow: falsehood and not faithfulness has prevailed upon the earth; for they have gone on from evil to evil, and have not known me, saith the Lord. |
|
3
|
3
|
| Як лук, напружують язик свій для неправди, підсилюються на землі неправдою; бо переходять від одного зла до іншого, і Мене не знають, — говорить Господь. | Beware ye each of his neighbour, and trust ye not in your brethren: for every one will surely supplant, and every friend will walk craftily. |
|
4
|
4
|
| Стережіться кожен свого друга, і не довіряйте жодному зі своїх братів; тому що всякий брат ставить спотикання іншому, і всякий друг розносить наклепи. | Every one will mock his friend; they will not speak truth: their tongue has learned to speak falsehoods; they have committed iniquity, they ceased not, so as to return. |
|
5
|
5
|
| Кожен обманює свого друга, і правди не говорять: привчили язик свій говорити неправду, лукавлять до втоми. | There is usury upon usury, and deceit upon deceit: they would not know me, saith the Lord. |
|
6
|
6
|
| Ти живеш серед підступництва; з підступництва вони зрікаються знати Мене, — говорить Господь. | Therefore thus saith the Lord, Behold, I will try them with fire, and prove them; for I will do thus because of the wickedness of the daughter of my people. |
|
7
|
7
|
| Тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я розплавлю і випробую їх; бо як інакше Мені чинити з дочкою народу Мого? | Their tongue is a wounding arrow; the words of their mouth are deceitful: one speaks peaceably to his neighbour, but in himself retains enmity. |
|
8
|
8
|
| Язик їх — убивча стріла, говорить підступно; вустами своїми говорять із ближнім своїм дружньо, а у серці своєму будують йому підступи. | Shall I not visit for these things? saith the Lord: and shall not my soul be avenged on such a people as this? |
|
9
|
9
|
| Невже Я не покараю їх за це? — говорить Господь; чи не помститься душа Моя такому народові, як цей? | Take up a lamentation for the mountains, and a mournful dirge for the paths of the wilderness, for they are desolate for want of men; they heard not the sound of life from the birds of the sky, nor the cattle: they were amazed, they are gone. |
|
10
|
10
|
| Про гори здійму плач і крик, і про степові пасовища — ридання, тому що вони випалені, так що ніхто там не проходить, і не чутно бекання стад: від птахів небесних до худоби — усі розсіялися, пішли. | And I will remove the inhabitants of Jerusalem, and make it a dwelling-place of dragons; and I will utterly waste the cities of Juda, so that they shall not be inhabited. |
|
11
|
11
|
| І зроблю Єрусалим купою каміння, житлом шакалів, і міста Юдеї зроблю пустелею, без жителів. | Who is the wise man, that he may understand this? and he that has the word of the mouth of the Lord addressed to him, let him tell you wherefore the land has been destroyed, has been ravaged by fire like a desert, so that no one passes through it. |
|
12
|
12
|
| Чи є такий мудрець, який зрозумів би це? І до кого говорять уста Господні — пояснив би, за що загинула країна і випалена, як пустеля, так що ніхто не проходить нею? | And the Lord said to me, Because they have forsaken my law, which I set before them, and have not hearkened to my voice; |
|
13
|
13
|
| І сказав Господь: за те, що вони залишили закон Мій, який Я встановив для них, і не слухали гласу Мого і не чинили за ним; | but went after the lusts of their evil heart, and after the idols which their fathers taught them to worship: |
|
14
|
14
|
| а ходили за впертістю серця свого і слідом Ваала, як навчили їх батьки їхні. | therefore thus saith the Lord God of Israel, Behold, I will feed them with trouble and will cause them to drink water of gall: |
|
15
|
15
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я нагодую їх, цей народ, полином, і напою їх водою з жовчю; | and I will scatter them among the nations, to them whom neither they nor their fathers knew; and I will send a sword upon them, until I have consumed them with it. |
|
16
|
16
|
| і розсію їх між народами, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх. | Thus saith the Lord, Call ye the mourning women, and let them come; and send to the wise women, and let them utter their voice; |
|
17
|
17
|
| Так говорить Господь Саваоф: подумайте, і покличте плакальниць, щоб вони прийшли; пошліть за майстринями у цій справі, щоб вони прийшли. | and let them take up a lamentation for you, and let your eyes pour down tears, and your eyelids drop water. |
|
18
|
18
|
| Нехай вони поспішать і здіймуть плач за нас, щоб з очей наших лилися сльози, і з вій наших текла вода. | For a voice of lamentation has been heard in Sion, How are we become wretched! we are greatly ashamed, for we have forsaken the land, and have abandoned our tabernacles! |
|
19
|
19
|
| Бо голос плачу чутно з Сиону: «як ми пограбовані! ми жорстоко посоромлені, бо залишаємо землю, тому що зруйнували житла наші». | Hear now, ye women, the word of God, and let your ears receive the words of his mouth, and teach your daughters lamentation, and every woman her neighbour a dirge. |
|
20
|
20
|
| Отже, слухайте, жінки, слово Господа, і нехай прислухається вухо ваше до слів уст Його; і вчіть дочок ваших плачу, і одна одну — жалібних пісень. | For death has come up through your windows, it has entered into our land, to destroy the infants without, and the young men from the streets. |
|
21
|
21
|
| Бо смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах. | And the carcases of the men shall be for an example on the face of the field of your land, like grass after the mower, and there shall be none to gather them. |
|
22
|
22
|
| Скажи: так говорить Господь: і будуть повалені трупи людей, як гній на полі і як снопи позаду женця, і не буде кому зібрати їх. | Thus saith the Lord, Let not the wise man boast in his wisdom, and let not the strong man boast in his strength, and let not the rich man boast in his wealth; |
|
23
|
23
|
| Так говорить Господь: нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, нехай не хвалиться сильний силою своєю, нехай не хвалиться багатий багатством своїм. | but let him that boasts boast in this, the understanding and knowing that I am the Lord that exercise mercy, and judgment, and righteousness, upon the earth; for in these things is my pleasure, saith the Lord. |
|
24
|
24
|
| Але хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, що Я — Господь, Який творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це благоугодно Мені, — говорить Господь. | Behold, the days come, saith the Lord, when I will visit upon all the circumcised their uncircumcision; |
|
25
|
25
|
| Ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я відвідаю усіх обрізаних і необрізаних: | on Egypt, and on Idumea, and on Edom, and on the children of Ammon, and on the children of Moab, and on every one that shaves his face round about, even them that dwell in the wilderness; for all the Gentiles are uncircumcised in flesh, and all the house of Israel are uncircumcised in their hearts. |
|
26
|
|
| Єгипет і Юдею, й Едома і синів Аммонових, і Моава і всіх, що стрижуть волосся на скронях, які живуть у пустелі; тому що усі ці народи необрізані, а увесь дім Ізраїлів з необрізаним серцем. | |
|
Глава 10
|
Chapter 10
|
|
1
|
1
|
| Слухайте слово, яке Господь говорить вам, доме Ізраїлів. | Hear ye the word of the Lord, which he has spoken to you, O house of Israel. |
|
2
|
2
|
| Так говорить Господь: не вчіться шляхів язичників і не страшіться знамень небесних, яких язичники страшаться. | Thus saith the Lord, Learn ye not the ways of the heathen, and be not alarmed at the signs of the sky; for they are alarmed at them, falling on their faces. |
|
3
|
3
|
| Бо устави народів — порожнеча: зрубують дерево у лісі, обробляють його руками теслі за допомогою сокири, | For the customs of the nations are vain; it is a tree cut out of the forest, the work of the carpenter, or a molten image. |
|
4
|
4
|
| покривають сріблом і золотом, прикріплюють цвяхами і молотом, щоб не хиталося. | They are beautified with silver and gold, they fix them with hammers and nails; |
|
5
|
5
|
| Вони — як обточений стовп, і не говорять; їх носять, тому що ходити не можуть. Не бійтеся їх, тому що вони не можуть заподіяти зла, але і добра робити не в силах. | they will set them up that they may not move; it is wrought silver, they will not walk, |
|
6
|
|
| Немає подібного до Тебе, Господи! Ти великий, і ім’я Твоє велике могутністю. | |
|
7
|
|
| Хто не убоїться Тебе, Царю народів? бо Тобі єдиному належить це; тому що між усіма мудрецями народів і в усіх царствах їх немає подібного до Тебе. | |
|
8
|
|
| Усі до одного вони безглузді і дурні; пусте вчення — це дерево. | |
|
9
|
9
|
| Розбите на листи срібло привезене з Фарсиса, золото — з Уфаза, справа художника і рук плавильника; одяг на них — гіацинт і пурпур: усе це — справа людей майстерних. | it is forged silver brought from Tharsis, gold will come from Mophaz, and the work of goldsmiths: they are all the works of craftsmen, they will clothe themselves with blue and scarlet. |
|
10
|
|
| А Господь Бог є істина; Він є Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля, і народи не можуть витримати обурення Його. | |
|
11
|
11
|
| Так говоріть їм: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі і з-під небес. | Thus shall ye say to them, Let the gods which have not made heaven and earth perish from off the earth, and from under this sky. |
|
12
|
12
|
| Він створив землю силою Своєю, утвердив вселенну мудрістю Своєю і розумом Своїм розпростер небеса. | It is the Lord that made the earth by his strength, who set up the world by his wisdom, and by his understanding stretched out the sky, |
|
13
|
13
|
| За гласом Його шумлять води на небесах, і Він піднімає хмари від країв землі, творить блискавки серед дощу і виводить вітер зі сховищ Своїх. | and set abundance of waters in the sky, and brought up clouds from the ends of the earth; he made lightnings for the rain, and brought forth light out of his treasures. |
|
14
|
14
|
| Безумствує усяка людина у своєму знанні, осоромлює себе всякий плавильник ідолом своїм, тому що виплавлене ним є неправда, і немає у ньому духу. | Every man is deprived of knowledge, every goldsmith is confounded because of his graven images; for he has cast false gods, there is no breath in them. |
|
15
|
15
|
| Це повна порожнеча, справа омани; під час відвідування їх вони зникнуть. | They are vain works, wrought in mockery; in the time of their visitation they shall perish. |
|
16
|
16
|
| Не така, як їх, доля Якова; бо Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезл насліддя Його; ім’я Його — Господь Саваоф. | Such is not the portion of Jacob; for he that formed all things, he is his inheritance; the Lord is his name. |
|
17
|
17
|
| Забирай із землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі; | He has gathered thy substance from without that lodged in choice vessels. |
|
18
|
18
|
| бо так говорить Господь: ось, Я викину жителів цієї землі цього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх. | For thus saith the Lord, Behold, I will overthrow the inhabitants of this land with affliction, that thy plague may be discovered. |
|
19
|
19
|
| Горе мені у моєму скрушенні; болісна рана моя, але я говорю сам у собі: «справді, це моя скорбота, і я буду нести її; | Alas for thy ruin! thy plague is grievous: and I said, Surely this is thy wound, and it has overtaken thee. |
|
20
|
20
|
| намет мій спустошений, і всі мотузки мої порвані; діти мої пішли від мене, і немає їх: нема кому вже розкинути шатро моє і розвісити килими мої, | Thy tabernacle is in a ruinous state, it has perished; and all thy curtains have been torn asunder: my children and my cattle are no more: there is no more any place for my tabernacle, nor place for my curtains. |
|
21
|
21
|
| бо пастирі зробилися безглуздими і не шукали Господа, а тому вони і чинили нерозумно, і все стадо їх розсіяне». | For the shepherds have become foolish, and have not sought the Lord; therefore the whole pasture has failed, and the sheep have been scattered. |
|
22
|
22
|
| Несеться чутка: ось вона йде, і великий шум від країни північної, щоб міста Юдеї зробити пустелею, житлом шакалів. | Behold, there comes a sound of a noise, and a great earthquake from the land of the north, to make the cities of Juda a desolation, and a resting-place for ostriches. |
|
23
|
23
|
| Знаю, Господи, що не у волі людини путь її, що не у владі того, хто йде, давати напрямок стопам своїм. | I know, O Lord, that man's way is not his own; neither shall a man go, and direct his going. |
|
24
|
24
|
| Карай мене, Господи, але за правдою, не у гніві Твоєму, щоб не принизити мене. | Chasten us, O Lord, but with judgment; and not in wrath, lest thou make us few. |
|
25
|
25
|
| Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе, і на племена, які не прикликають імені Твого; бо вони з’їли Якова, пожерли його і знищили його, і житло його спустошили. | Pour out thy wrath upon the nations that have not known thee, and upon the families that have not called upon thy name: for they have devoured Jacob, and consumed him, and have made his pasture desolate. |
|
Глава 11
|
Chapter 11
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа: | The word that came to Jeremias from the Lord, saying, |
|
2
|
2
|
| слухайте слова́ завіту цього і скажіть мужам Іуди і жителям Єрусалима; | Hear ye the words of this covenant, and thou shalt speak to the men of Juda, and to the dwellers in Jerusalem; |
|
3
|
3
|
| і скажи їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: проклята людина, яка не послухає слів завіту цього, | and thou shalt say to them, Thus saith the Lord God of Israel, Cursed is the man, who shall not hearken to the words of this covenant, |
|
4
|
4
|
| який Я заповів батькам вашим, коли вивів їх із землі Єгипетської, із залізної печі, сказавши: «слухайтеся гласу Мого і робіть усе, що Я заповідаю вам, — і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом, | which I commanded your fathers, in the day wherein I brought them up out of the land of Egypt, out of the iron furnace, saying, Hearken to my voice, and do all things that I shall command you; so shall ye be to me a people, and I will be to you a God; |
|
5
|
5
|
| щоб виконати клятву, якою Я клявся батькам вашим, — дати їм землю, яка тече молоком і медом, як це нині». І відповів я, сказавши: амінь, Господи! | that I may confirm mine oath, which I sware to your fathers, to give them a land flowing with milk and honey, as it is this day. Then I answered and said, So be it, O Lord. |
|
6
|
6
|
| І сказав мені Господь: проголоси усі ці слова у містах Іуди і на вулицях Єрусалима і скажи: слухайте слова́ завіту цього і виконуйте їх. | And the Lord said to me, Read these words in the cities of Juda, and in the streets of Jerusalem, saying, Hear ye the words of this covenant, and do them. |
|
7
|
|
| Бо батьків ваших Я умовляв постійно з того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, до цього дня; напоумлював їх з раннього ранку, говорячи: «слухайтеся гласу Мого». | |
|
8
|
8
|
| Але вони не слухалися і не прихиляли вуха свого, а ходили кожен за впертістю злого серця свого: тому Я навів на них усе сказане у завіті цьому, який Я заповів їм виконувати, а вони не виконували. | But they did them not. |
|
9
|
9
|
| І сказав мені Господь: є змова між мужами Іуди і жителями Єрусалима: | And the Lord said to me, A conspiracy is found among the men of Juda, and among the dwellers in Jerusalem. |
|
10
|
10
|
| вони знову повернулися до беззаконь праотців своїх, які зреклися слухатися слів Моїх і пішли слідом чужих богів, слугуючи їм. Дім Ізраїля і дім Іуди порушили завіт Мій, який Я уклав з батьками їх. | They are turned aside to the iniquities of their fathers that were of old, who would not hearken to my words: and, behold, they go after strange gods, to serve them: and the house of Israel and the house of Juda have broken my covenant, which I made with their fathers. |
|
11
|
11
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я наведу на них біду, якої вони не можуть позбутися, і коли заволають до Мене, не почую їх. | Therefore thus saith the Lord, Behold, I bring evils upon this people, out of which they shall not be able to come forth; and they shall presently cry to me, but I will not hearken to them. |
|
12
|
12
|
| Тоді міста́ Іуди і жителі Єрусалима підуть і волатимуть до богів, яким вони кадять; але вони ніскільки не допоможуть їм під час біди їхньої. | And the cities of Juda and the dwellers in Jerusalem shall go, and cry to the gods to whom they burn incense; which shall not deliver them in the time of their troubles. |
|
13
|
13
|
| Бо скільки у тебе міст, стільки і богів у тебе, Іудо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ви наставили жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалу. | For according to the number of thy cities were thy gods, O Juda; and according to the number of the streets of Jerusalem have ye set up altars to burn incense to Baal. |
|
14
|
14
|
| Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене у біді своїй. | And thou, pray not for this people, and intercede not for them in supplication and prayer: for I will not hear in the day in which they call upon me, in the day of their affliction. |
|
15
|
15
|
| Що улюбленому Моєму в домі Моєму, коли в ньому звершується безліч непотребств? і священні м’яса* не допоможуть тобі, коли, роблячи зло, ти радієш. | Why has my beloved wrought abomination in my house? will prayers and holy offerings take away thy wickedness from thee, or shalt thou escape by these things? |
|
16
|
16
|
| Зеленою маслиною, що красується приємними плодами, найменував тебе Господь. А нині, при шумі сильного сум’яття, Він запалив вогонь навколо неї, і скрушилися гілки її. | The Lord called thy name a fair olive tree, of a goodly shade in appearance, at the noise of its being lopped, fire was kindled against it; great is the affliction coming upon thee: her branches are become good for nothing. |
|
17
|
17
|
| Господь Саваоф, Який насадив тебе, вирік на тебе зле за зло дому Ізраїлевого і дому Іудиного, яке вони заподіяли собі тим, що викликали у Мені гнів кадінням Ваалу. | And the Lord that planted thee has pronounced evils against thee, because of the iniquity of the house of Israel and the house of Juda, whatsoever they have done against themselves to provoke me to anger by burning incense to Baal. |
|
18
|
18
|
| Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їх. | O Lord, teach me, and I shall know: then I saw their practices. |
|
19
|
19
|
| А я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони складають задуми проти мене, говорячи: «покладемо отруйне дерево в їжу його й відірвемо його від землі живих, щоб і ім’я його більше не згадувалося». | But I as an innocent lamb led to the slaughter, knew not: against me they devised an evil device, saying, Come and let us put wood into his bread, and let us utterly destroy him from off the land of the living, and let his name not be remembered any more. |
|
20
|
20
|
| Але, Господи Саваофе, Судде праведний, Який випробовує серця й утроби! дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я діло моє. | O Lord, that judgest righteously, trying the reins and hearts, let me see thy vengeance taken upon them, for to thee I have declared my cause. |
|
21
|
21
|
| Тому так говорить Господь про мужів Анафофа, які шукають душі твоєї і говорять: «не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших»; | Therefore thus saith the Lord concerning the men of Anathoth, that seek my life, that say, Thou shalt not prophesy at all in the name of the Lord, but if thou dost, thou shalt die by our hands: |
|
22
|
22
|
| тому так говорить Господь Саваоф: ось, Я відвідаю їх: юнаки їхні помруть від меча; сини їхні і дочки їхні помруть від голоду. | behold, I will visit them: their young men shall die by the sword; and their sons and their daughters shall die of famine: |
|
23
|
23
|
| І залишку не буде від них; тому що Я наведу біду на мужів Анафофа у рік відвідування їх. | and there shall be no remnant left of them; for I will bring evil upon the dwellers in Anathoth, in the year of their visitation. |
|
Глава 12
|
Chapter 12
|
|
1
|
1
|
| Праведний будеш Ти, Господи, якщо я стану судитися з Тобою; і однак же буду говорити з Тобою про правосуддя: чому шлях нечестивих благоуспішний, і всі віроломні благоденствують? | Righteous art thou, O Lord, that I may make my defence to thee, yea, I will speak to thee of judgments. Why is it that the way of ungodly men prospers? that all that deal very treacherously are flourishing? |
|
2
|
2
|
| Ти насадив їх, і вони вкорінилися, виросли і приносять плід. У вустах їх Ти близький, але далекий від серця їх. | Thou hast planted them, and they have taken root; they have begotten children, and become fruitful; thou art near to their mouth, and far from their reins. |
|
3
|
3
|
| А мене, Господи, Ти знаєш, бачиш мене і випробовуєш серце моє, яке воно до Тебе. Відокрем їх, як овець на заколення, і приготуй їх на день забиття. | But thou, Lord, knowest me; thou hast proved my heart before thee; purify them for the day of their slaughter. |
|
4
|
4
|
| Чи довго буде ремствувати земля, і трава на усіх полях — сохнути? худоба і птахи гинуть за нечестя жителів її, бо вони говорять: «Він не побачить, що з нами буде». | How long shall the land mourn, and the grass of the field wither, for the wickedness of them that dwell in it? the beasts and birds are utterly destroyed; because the people said, God shall not see our ways. |
|
5
|
5
|
| Якщо ти з пішими біг, і вони втомили тебе, як же тобі змагатися з кіньми? і якщо у країні мирній ти був безпечний, то що будеш робити у повінь Йордану? | Thy feet run, and they cause thee to faint; how wilt thou prepare to ride upon horses? and thou hast been confident in the land of thy peace? how wilt thou do in the roaring of Jordan? |
|
6
|
6
|
| Бо і брати твої і дім батька твого, і вони віроломно вчиняють з тобою, і вони кричать услід тобі гучним голосом. Не вір їм, коли вони говорять тобі і добре. | For even thy brethren and the house of thy father, even these have dealt treacherously with thee; and they have cried out, they are gathered together in pursuit of thee; trust not thou in them, though they shall speak fair words to thee. |
|
7
|
7
|
| Я залишив дім Мій; покинув наділ Мій; найлюб’язніше для душі Моєї віддав у руки ворогів його. | I have forsaken mine house, I have left mine heritage; I have given my beloved one into the hands of her enemies. |
|
8
|
8
|
| Наділ Мій зробився для Мене як лев у лісі; підняв на Мене голос свій: за те Я зненавидів його. | My inheritance has become to me as a lion in a forest; she has uttered her voice against me; therefore have I hated her. |
|
9
|
9
|
| Наділ Мій став у Мене, як різнобарвний птах, на якого з усіх боків напали інші хижі птахи. Йдіть, збирайтеся, усі польові звірі: йдіть пожирати його. | Is not my inheritance to me a hyæna's cave, or a cave round about her? Go ye, gather together all the wild beasts of the field, and let them come to devour her. |
|
10
|
10
|
| Багато пастухів зіпсували Мій виноградник, потоптали ногами ділянку Мою; улюблену ділянку Мою зробили порожнім степом; | Many shepherds have destroyed my vineyard, they have defiled my portion, they have made my desirable portion a trackless wilderness; |
|
11
|
11
|
| зробили його пустелею, і у запустінні він плаче переді Мною; вся земля спустошена, тому що жодна людина не бере цього до серця. | it is made a complete ruin: for my sake the whole land has been utterly ruined, because there is none that lays the matter to heart. |
|
12
|
12
|
| На всі гори в пустелі прийшли спустошувачі; бо меч Господа пожирає усе від одного краю землі до іншого: немає миру ні для якої плоті. | The ravagers are come to every passage in the wilderness: for the sword of the Lord will devour from one end of the land to the other: no flesh has any peace. |
|
13
|
13
|
| Вони сіяли пшеницю, а пожали терни; змучилися, і не одержали ніякої користи; посоромтеся ж таких прибутків ваших з причини полум’яного гніву Господа. | Sow wheat, and reap thorns; their portions shall not profit them: be ashamed of your boasting, because of reproach before the Lord. |
|
14
|
14
|
| Так говорить Господь про усіх злих Моїх сусідів, які нападають на наділ, який Я дав у спадщину народу Моєму, Ізраїлю: ось, Я вивергну їх із землі їх, і дім Іудин вивергну із середовища їх. | For thus saith the Lord concerning all the evil neighbours that touch mine inheritance, which I have divided to my people Israel; Behold, I will draw them away from their land, and I will cast out Juda from the midst of them. |
|
15
|
15
|
| Але після того, як Я вивергну їх, знову поверну і помилую їх, і приведу кожного у наділ його і кожного у землю його. | And it shall come to pass, after I have cast them out, that I will return, and have mercy upon them, and will cause them to dwell every one in his inheritance, and every one in his land. |
|
16
|
16
|
| І якщо вони навчаться шляхів народу Мого, щоб клястися ім’ям Моїм: «живий Господь!», як вони навчили народ Мій клястися Ваалом, то оселяться серед народу Мого. | And it shall be, if they will indeed learn the way of my people, to swear by my name, saying, The Lord lives; as they taught my people to swear by Baal; then shall that nation be built in the midst of my people. |
|
17
|
17
|
| Якщо ж не послухаються, то Я викоріню і зовсім знищу такий народ, — говорить Господь. | But if they will not return, then will I cut off that nation with utter ruin and destruction. |
|
Глава 13
|
Chapter 13
|
|
1
|
1
|
| Так сказав мені Господь: піди, купи собі лляний пояс і поклади його на стегна твої, але у воду не клади його. | Thus saith the Lord, Go and procure for thyself a linen girdle, and put it about thy loins, and let it not be put in water. |
|
2
|
2
|
| І я купив пояс, за словом Господа, і поклав його на стегна мої. | So I procured the girdle according to the word of the Lord, and put it about my loins. |
|
3
|
3
|
| І було до мене слово Господнє вдруге, і сказано: | And the word of the Lord came to me, saying, |
|
4
|
4
|
| візьми пояс, який ти купив, що на стегнах твоїх, і встань, піди до Євфрату і сховай його там у розщелині скелі. | Take the girdle that is upon thy loins, and arise, and go to the Euphrates, and hide it there in a hole of the rock. |
|
5
|
5
|
| Я пішов і сховав його біля Євфрату, як повелів мені Господь. | So I went, and hid it by the Euphrates, as the Lord commanded me. |
|
6
|
6
|
| Коли ж минуло багато днів, сказав мені Господь: встань, піди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я звелів тобі сховати там. | And it came to pass after many days, that the Lord said to me, Arise, go to the Euphrates, and take thence the girdle, which I commanded thee to hide there. |
|
7
|
7
|
| І я прийшов до Євфрату, викопав і узяв пояс з того місця, де сховав його, і ось, пояс був зіпсований, ні до чого став не придатний. | So I went to the river Euphrates, and dug, and took the girdle out of the place where I had buried it: and, behold, it was rotten, utterly good for nothing. |
|
8
|
8
|
| І було до мене слово Господнє: | And the word of the Lord came to me, saying, Thus saith the Lord, |
|
9
|
9
|
| так говорить Господь: так скрушу Я гордість Іуди і велику гордість Єрусалима. | Thus will I mar the pride of Juda, and the pride of Jerusalem; |
|
10
|
10
|
| Цей негідний народ, який не хоче слухати слів Моїх, живе за впертістю серця свого і ходить слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, буде як цей пояс, який ні до чого не придатний. | even this great pride of the men that will not hearken to my words, and have gone after strange gods, to serve them, and to worship them: and they shall be as this girdle, which can be used for nothing. |
|
11
|
11
|
| Бо, як пояс близько лежить до стегон людини, так Я наблизив до Себе весь дім Ізраїлів і весь дім Іудин, — говорить Господь, — щоб вони були Моїм народом і Моєю славою, хвалою і прикрасою; але вони не послухалися. | For as a girdle cleaves about the loins of a man, so have I caused to cleave to myself the house of Israel, and the whole house of Juda; that they might be to me a famous people, and a praise, and a glory: but they did not hearken to me. |
|
12
|
12
|
| Тому скажи їм слово це: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий для вина міх наповнюється вином. Вони скажуть тобі: «хіба ми не знаємо, що усякий для вина міх наповнюється вином?» | And thou shalt say to this people, Every bottle shall be filled with wine: and it shall come to pass, if they shall say to thee, Shall we not certainly know that every bottle shall be filled with wine? that thou shalt say to them, |
|
13
|
13
|
| А ти скажи їм: так говорить Господь: ось, Я наповню вином до сп’яніння усіх жителів цієї землі і царів, які сидять на престолі Давида, і священиків, і пророків і всіх жителів Єрусалима, | Thus saith the Lord, Behold, I will fill the inhabitants of this land, and their kings the sons of David that sit upon their throne, and the priests, and the prophets, and Juda and all the dwellers in Jerusalem, with strong drink. |
|
14
|
14
|
| і скрушу їх одне об одного, і батьків і синів разом, — говорить Господь; не пощаджу і не помилую, і не пожалкую знищити їх. | And I will scatter them a man and his brother, and their fathers and their sons together: I will not have compassion, saith the Lord, and I will not spare, neither will I pity to save them from destruction. |
|
15
|
15
|
| Слухайте і вслуховуйтеся: не будьте горді, бо Господь говорить. | Hear ye, and give ear, and be not proud: for the Lord has spoken. |
|
16
|
16
|
| Воздайте славу Господу Богу вашому, доки Він ще не навів темряви, і доки ще ноги ваші не спотикаються на горах мороку; тоді ви будете очікувати світла, а Він оберне його на тінь смерти і зробить темрявою. | Give glory to the Lord your God, before he cause darkness, and before your feet stumble on the dark mountains, and ye shall wait for light, and behold the shadow of death, and they shall be brought into darkness. |
|
17
|
17
|
| Якщо ж ви не послухаєте цього, то душа моя у потаємних місцях буде оплакувати гордість вашу, буде плакати гірко, й очі мої будуть виливатися у сльозах; тому що стадо Господнє відведене буде в полон. | But if ye will not hearken, your soul shall weep in secret because of pride, and your eyes shall pour down tears, because the Lord's flock is sorely bruised. |
|
18
|
18
|
| Скажи цареві і цариці: смиріться, сядьте нижче, бо упав з голови вашої вінець слави вашої. | Say ye to the king and the princes, Humble yourselves, and sit down; for your crown of glory is removed from your head. |
|
19
|
19
|
| Південні міста замкнені, і нема кому відчиняти їх; Іуда весь відводиться у полон, відводиться у полон геть увесь. | The cities toward the south were shut, and there was none to open them: Juda is removed into captivity, they have suffered a complete removal. |
|
20
|
20
|
| Підніміть очі ваші і подивіться на тих, що йдуть з півночі: де стадо, яке дано було тобі, прекрасне стадо твоє? | Lift up thine eyes, O Jerusalem, and behold them that come from the north; where is the flock that was given thee, the sheep of thy glory? |
|
21
|
21
|
| Що скажеш, дочко Сиону, коли Він відвідає тебе? Ти сама привчила їх начальствувати над тобою; чи не схоплять тебе болі, як жінку, яка народжує? | What wilt thou say when they shall visit thee, for thou didst teach them lessons for rule against thyself; shall not pangs seize thee as a woman in travail? |
|
22
|
22
|
| І якщо скажеш у серці твоєму: «за що осягло мене це?» — За безліч беззаконь твоїх відкритий поділ у тебе, оголені п’яти твої. | And if thou shouldest say in thine heart, Wherefore have these things happened to me? Because of the abundance of thine iniquity have thy skirts been discovered, that thine heels might be exposed. |
|
23
|
23
|
| Чи може ефіоплянин перемінити шкіру свою і барс — плями свої? так і ви, чи можете робити добре, звикнувши робити зле? | If the Ethiopian shall change his skin, or the leopardess her spots, then shall ye be able to do good, having learnt evil. |
|
24
|
24
|
| Тому розвію їх, як порох, що розноситься вітром пустельним. | So I scattered them as sticks carried by the wind into the wilderness. |
|
25
|
25
|
| Ось жереб твій, відміряна тобі від Мене частина, — говорить Господь, — тому що ти забула Мене і сподівалася на неправду. | Thus is thy lot, and the reward of your disobedience to me, saith the Lord; as thou didst forget me, and trust in lies, |
|
26
|
26
|
| За те буде піднятий поділ твій на лице твоє, щоб відкрився сором твій. | I also will expose thy skirts upon thy face, and thy shame shall be seen; |
|
27
|
27
|
| Бачив Я перелюбство твоє і шалену похіть твою, твої непотребства і твої мерзоти на пагорбах у полі. Горе тобі, Єрусалиме! ти і після цього не очистишся. Доки ж? | thine adultery also, and thy neighing, and the looseness of thy fornication: on the hills and in the fields I have seen thine abominations. Woe to thee, O Jerusalem, for thou hast not been purified so as to follow me; how long yet shall it be? |
|
Глава 14
|
Chapter 14
|
|
1
|
1
|
| Слово Господа, яке було до Єремії з нагоди бездощів’я. | And the Word of the Lord came to Jeremias concerning the Drought. |
|
2
|
2
|
| Плаче Іуда, ворота його розпалися, почорніли на землі, і волання здіймається в Єрусалимі. | Judea has mourned, and her gates are emptied, and are darkened upon the earth; and the cry of Jerusalem is gone up. |
|
3
|
3
|
| Вельможі посилають слуг своїх по воду; вони приходять до колодязів і не знаходять води; повертаються з порожніми посудинами; присоромлені і знічені, вони покривають свої голови. | And her nobles have sent their little ones to the water: they came to the wells, and found no water: and brought back their vessels empty. |
|
4
|
4
|
| Оскільки ґрунт розтріскався від того, що не було дощу на землю, то і хлібороби знічені й покривають свої голови. | And the labours of the land failed, because there was no rain: the husbandmen were ashamed, they covered their heads. |
|
5
|
5
|
| Навіть і лань народжує на полі і залишає дітей, тому що немає трави. | And hinds calved in the field, and forsook it, because there was no grass. |
|
6
|
6
|
| І дикі осли стоять на підвищених місцях і ковтають, подібно до шакалів, повітря; очі їхні потьмяніли, тому що немає трави. | The wild asses stood by the forests, and snuffed up the wind; their eyes failed, because there was no grass. |
|
7
|
7
|
| Хоча беззаконня наші свідчать проти нас, але Ти, Господи, твори з нами заради імені Твого; відступництво наше велике, згрішили ми перед Тобою. | Our sins have risen up against us: O Lord, do thou for us for thine own sake; for our sins are many before thee; for we have sinned against thee. |
|
8
|
8
|
| Надія Ізраїля, Спаситель його під час скорботи! Для чого Ти — як чужий у цій землі, як перехожий, який зайшов переночувати? | O Lord, thou art the hope of Israel, and deliverest us in time of troubles; why art thou become as a sojourner upon the land, or as one born in the land, yet turning aside for a resting-place? |
|
9
|
9
|
| Чому Ти — як чоловік здивований, як сильний, який не має сили спасти? І однак же Ти, Господи, посеред нас, і Твоє ім’я наречене над нами; не залишай нас. | Wilt thou be as a man asleep, or as a strong man that cannot save? yet thou art among us, O Lord, and thy name is called upon us; forget us not. |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь народу цьому: за те, що вони люблять блукати, не стримують ніг своїх, за те Господь не благоволить до них, пригадує нині беззаконня їхні і карає гріхи їхні. | Thus saith the Lord to this people, They have loved to wander, and they have not spared, therefore God has not prospered them; now will he remember their iniquity. |
|
11
|
11
|
| І сказав мені Господь: ти не молися за народ цей на благо йому. | And the Lord said to me, Pray not for this people for their good: |
|
12
|
12
|
| Якщо вони будуть поститися, Я не почую волання їхнього; і якщо піднесуть всепалення і дари, не прийму їх; але мечем і голодом, і моровицею знищу їх. | for though they fast, I will not hear their supplication; and though they offer whole-burnt-offerings and sacrifices, I will take no pleasure in them: for I will consume them with sword, and with famine, and with pestilence. |
|
13
|
13
|
| Тоді сказав я: Господи Боже! ось, пророки говорять їм: «не побачите меча, і голоду не буде у вас, але постійний мир дам вам на цьому місці». | And I said, O ever living Lord! behold, their prophets prophesy, and say, Ye shall not see a sword, nor shall famine be among you; for I will give truth and peace on the land, and in this place. |
|
14
|
14
|
| І сказав мені Господь: пророки пророкують неправду ім’ям Моїм; Я не посилав їх і не давав їм повеління, і не говорив їм; вони звіщають вам видіння неправдиві і ворожі, і пусте і мрії серця свого. | Then the Lord said to me, The prophets prophesy lies in my name: I sent them not, and I commanded them not, and I spoke not to them: for they prophesy to you false visions, and divinations, and auguries, and devices of their own heart. |
|
15
|
15
|
| Тому так говорить Господь про пророків: вони пророкують ім’ям Моїм, а Я не посилав їх; вони говорять: «меча і голоду не буде на цій землі»: мечем і голодом будуть знищені ці пророки, | Therefore thus saith the Lord concerning the prophets that prophesy lies in my name, and I sent them not, who say, Sword and famine shall not be upon this land; they shall die by a grievous death, and the prophets shall be consumed by famine. |
|
16
|
16
|
| і народ, якому вони пророкують, розкиданий буде по вулицях Єрусалима від голоду і меча, і не буде кому ховати їх, — вони і дружини їхні, і сини їхні, і дочки їхні; і Я виллю на них зло їхнє. | And the people to whom they prophesy, they also shall be cast out in the streets of Jerusalem, because of the sword and famine; and there shall be none to bury them: their wives also, and their sons, and their daughters shall die thus; and I will pour out their wickedness upon them. |
|
17
|
17
|
| І скажи їм слово це: нехай ллються з очей моїх сльози ніч і день, і нехай не перестають; бо великою поразкою вражена діва, дочка народу мого, тяжким ударом. | And thou shalt speak this word to them; Let your eyes shed tears day and night, and let them not cease: for the daughter of my people has been sorely bruised, and her plague is very grievous. |
|
18
|
18
|
| Виходжу я на поле, — і ось, убиті мечем; входжу в місто, — і ось ті, що вмирають від голоду; навіть і пророк і священик блукають по землі несвідомо. | If I go forth into the plain, then behold the slain by the sword! and if I enter into the city, then behold the distress of famine! for priest and prophet have gone to a land which they knew not. |
|
19
|
19
|
| Хіба Ти зовсім відкинув Іуду? Хіба душі Твоїй огиднув Сион? Для чого уразив нас так, що немає нам зцілення? Чекаємо миру, і нічого доброго немає; чекаємо часу зцілення, і ось жахи. | Hast thou utterly rejected Juda? and has thy soul departed from Sion? wherefore hast thou smitten us, and there is no healing for us? we waited for peace, but there was no prosperity; for a time of healing, and behold trouble! |
|
20
|
20
|
| Усвідомлюємо, Господи, нечестя наше, беззаконня батьків наших; бо згрішили ми перед Тобою. | We know, O Lord, our sins, and the iniquities of our fathers: for we have sinned before thee. |
|
21
|
21
|
| Не відкинь нас заради імені Твого; не принижуй престолу слави Твоєї: згадай, не руйнуй завіту Твого з нами. | Refrain for thy name's sake, destroy not the throne of thy glory: remember, break not thy covenant with us. |
|
22
|
22
|
| Чи є між суєтними богами язичницькими такі, що посилають дощ? або чи може небо саме собою подавати зливу? чи не Ти це, Господи, Боже наш? На Тебе надіємося ми; бо Ти твориш усе це. | Is there any one among the idols of the Gentiles that can give rain? and will the sky yield his fulness at their bidding? Art not thou he? we will even wait on thee, O Lord: for thou hast made all these things. |
|
Глава 15
|
Chapter 15
|
|
1
|
1
|
| І сказав мені Господь: хоч би стали перед лице Моє Мойсей і Самуїл, душа Моя не прихилиться до народу цього; віджени їх від лиця Мого, нехай вони відійдуть. | And the Lord said to me, Though Moses and Samuel stood before my face, my soul could not be toward them: dismiss this people, and let them go forth. |
|
2
|
2
|
| Якщо ж скажуть тобі: «куди нам іти?», то скажи їм: так говорить Господь: хто приречений на смерть, іди на смерть; і хто під меч, — під меч; і хто на голод, — на голод; і хто у полон, — у полон. | And it shall be, if they say to thee, Whither shall we go forth? then thou shalt say to them, Thus saith the Lord; As many as are for death, to death; and as many as are for famine, to famine; and as many as are for the sword, to the sword; and as many as are for captivity, to captivity. |
|
3
|
3
|
| І пошлю на них чотири роди страт, — говорить Господь: меч, щоб убивати, і псів, щоб терзати, і птахів небесних і звірів польових, щоб пожирати і знищувати; | And I will punish them with four kinds of death, saith the Lord, the sword to slay, and the dogs to tear, and the wild beasts of the earth, and the birds of the sky to devour and destroy. |
|
4
|
4
|
| і віддам їх на озлоблення усім царствам землі за Манассію, сина Єзекії, царя Юдейського, за те, що він зробив у Єрусалимі. | And I will deliver them up for distress to all the kingdoms of the earth, because of Manasses son of Ezekias king of Juda, for all that he did in Jerusalem. |
|
5
|
5
|
| Бо хто пожаліє тебе, Єрусалиме? і хто виявить співчуття до тебе? і хто зайде до тебе запитати про твій добробут? | Who will spare thee, O Jerusalem? and who will fear for thee? or who will turn back to ask for thy welfare? |
|
6
|
6
|
| Ти залишив Мене, — говорить Господь, — відступив назад; тому Я простягну на тебе руку Мою і погублю тебе: Я втомився милувати. | Thou hast turned away from me, saith the Lord, thou wilt go back: therefore I will stretch out my hand, and will destroy thee, and will no more spare them. |
|
7
|
7
|
| Я розвіваю їх віялом за ворота землі; позбавляю їх дітей, гублю народ Мій; але вони не повертаються зі шляхів своїх. | And I will completely scatter them; in the gates of my people they are bereaved of children: they have destroyed my people because of their iniquities. |
|
8
|
8
|
| Удів їх у Мене більше, ніж піску в морі; наведу на них, на матір юнаків, спустошувача опівдні; нападе на них раптово страх і жах. | Their widows have been multiplied more than the sand of the sea: I have brought young men against the mother, even distress at noon-day: I have suddenly cast upon her trembling and anxiety. |
|
9
|
9
|
| Лежить у знемозі та, що народила сімох, спускає дихання своє; ще вдень закотилося сонце її, вона посоромлена й осоромлена. І залишок їх віддам мечу перед очима ворогів їхніх, — говорить Господь. | She that bore seven is spent; her soul has fainted under trouble; her sun is gone down while it is yet noon; she is ashamed and disgraced: I will give the remnant of them to the sword before their enemies. |
|
10
|
10
|
| «Горе мені, мати моя, що ти народила мене людиною, яка сперечається і свариться з усією землею! нікому не давав я на ріст, і мені ніхто не давав на ріст, а усі проклинають мене». | Woe is me, my mother! thou hast born me as some man of strife, and at variance with the whole earth; I have not helped others, nor has any one helped me; my strength has failed among them that curse me. |
|
11
|
11
|
| Господь сказав: кінець твій буде добрий, і Я змушу ворога чинити з тобою добре під час біди і під час скорботи. | Be it so, Lord, in their prosperity; surely I stood before thee in the time of their calamities, and in the time of their affliction, for their good against the enemy. |
|
12
|
12
|
| Чи може залізо скрушити залізо північне і мідь? | Will iron be known? whereas thy strength is a brazen covering. |
|
13
|
13
|
| Майно твоє і скарби твої віддам на розкрадання, без оплати, за усі гріхи твої, у всіх межах твоїх; | Yea, I will give thy treasures for a spoil as a recompence, because of all thy sins, and that in all thy borders. |
|
14
|
14
|
| і відправлю з ворогами твоїми у землю, якої ти не знаєш; тому що вогонь запалав у гніві Моєму, — буде палати на вас. | And I will enslave thee to thine enemies round about, in a land which thou hast not known; for a fire has been kindled out of my wrath; it shall burn upon you. |
|
15
|
15
|
| О, Господи! Ти знаєш усе; згадай про мене і відвідай мене, і помстися за мене гонителям моїм; не погуби мене з довготерпіння Твого; Ти знаєш, що заради Тебе несу я наругу. | O Lord, remember me, and visit me, and vindicate me before them that persecute me; do not bear long with them; know how I have met with reproach for thy sake, from those who set at nought thy words; |
|
16
|
16
|
| Знайдені слова Твої, і я з’їв їх; і було слово Твоє мені на радість і на веселість серця мого; бо ім’я Твоє наречене на мені, Господи, Боже Саваофе. | consume them; and thy word shall be to me for the joy and gladness of my heart: for thy name has been called upon me, O Lord Almighty. |
|
17
|
17
|
| Не сидів я на зібранні, яке сміється, і не веселився: під рукою Твоєю, що тяжить на мені, я сидів самотньо, бо Ти сповнив мене обуренням. | I have not sat in the assembly of them as they mocked, but I feared because of thy power: I sat alone, for I was filled with bitterness. |
|
18
|
18
|
| За що така уперта хвороба моя, і рана моя така незцілима, що відкидає лікування? Невже Ти будеш для мене ніби оманним джерелом, невірною водою? | Why do they that grieve me prevail against me? my wound is severe; whence shall I be healed? it is indeed become to me as deceitful water, that has no faithfulness. |
|
19
|
19
|
| На це так сказав Господь: якщо ти навернешся, то Я підніму тебе, і будеш стояти перед лицем Моїм; і якщо здобудеш дорогоцінне із нікчемного, то будеш як Мої вуста. Вони самі будуть навертатися до тебе, а не ти будеш навертатися до них. | Therefore thus saith the Lord, If thou wilt return, then will I restore thee, and thou shalt stand before my face: and if thou wilt bring forth the precious from the worthless, thou shalt be as my mouth: and they shall return to thee; but thou shalt not return to them. |
|
20
|
20
|
| І зроблю тебе для цього народу міцною мідною стіною; вони будуть ратувати проти тебе, але не здолають тебе, бо Я з тобою, щоб спасати і визволяти тебе, — говорить Господь. | And I will make thee to this people as a strong brazen wall; and they shall fight against thee, but they shall by no means prevail against thee; |
|
21
|
21
|
| І спасу тебе від руки злих і визволю тебе від руки гнобителів. | for I am with thee to save thee, and to deliver thee out of the hand of wicked men; and I will ransom thee out of the hand of pestilent men. |
|
Глава 16
|
Chapter 16
|
|
1
|
1
|
| І було до мене слово Господнє: | And thou shalt not take a wife, saith the Lord God of Israel: |
|
2
|
2
|
| не бери собі дружини, і нехай не буде у тебе ні синів, ні дочок на місці цьому. | and there shall be no son born to thee, nor daughter in this place. |
|
3
|
3
|
| Бо так говорить Господь про синів і дочок, які народяться на місці цьому, і про матерів їхніх, які народять їх, і про батьків їхніх, які породять їх на цій землі: | For thus saith the Lord concerning the sons and concerning the daughters that are born in this place, and concerning their mothers that have born them, and concerning their fathers that have begotten them in this land; |
|
4
|
4
|
| тяжкою смертю помруть вони і не будуть ні оплакані, ні поховані; будуть гноєм на поверхні землі; мечем і голодом будуть знищені, і трупи їхні будуть споживою птахам небесним і звірам земним. | They shall die of grievous death; they shall not be lamented, nor buried; they shall be for an example on the face of the earth; and they shall be for the wild beasts of the land, and for the birds of the sky: they shall fall by the sword, and shall be consumed with famine. |
|
5
|
5
|
| Бо так говорить Господь: не входь у дім тих, що ремствують, і не ходи плакати і тужити з ними; бо Я відняв від цього народу, — говорить Господь, — мир Мій і милість і жаль. | Thus saith the Lord, Enter not into their mourning feast, and go not to lament, and mourn not for them: for I have removed my peace from this people. |
|
6
|
6
|
| І помруть великі і малі на землі цій; і не будуть поховані, і не будуть оплакувати їх, ні терзати себе, ні стригтися заради них. | They shall not bewail them, nor make cuttings for them, and they shall not shave themselves for them: |
|
7
|
7
|
| І не будуть переломлювати для них хліб у сумі, для утішення за померлим; і не подадуть їм чаші втіхи, щоб пити по батькові їх і матері їх. | and there shall be no bread broken in mourning for them for consolation over the dead: they shall not give one to drink a cup for consolation over his father or his mother. |
|
8
|
8
|
| Не ходи також і у дім бенкету, щоб сидіти з ними, їсти і пити; | Thou shalt not enter into the banquet-house, to sit with them to eat and to drink. |
|
9
|
9
|
| бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я припиню у місці цьому в очах ваших і у дні ваші голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої. | For thus saith the Lord God of Israel; Behold, I will make to cease out of this place before your eyes, and in your days, the voice of joy, and the voice of gladness, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride. |
|
10
|
10
|
| Коли ти перекажеш народу цьому всі ці слова, і вони скажуть тобі: «за що вирік на нас Господь усю цю велику біду, й у чому наша неправда, і який наш гріх, яким згрішили ми перед Господом Богом нашим?» — | And it shall come to pass, when thou shalt report to this people all these words, and they shall say to thee, Wherefore has the Lord pronounced against us all these evils? what is our unrighteousness? and what is our sin which we have sinned before the Lord our God? |
|
11
|
11
|
| тоді скажи їм: за те, що батьки ваші залишили Мене, — говорить Господь, — і пішли слідом інших богів, і служили їм, і поклонялися їм, а Мене залишили, і закону Мого не зберігали. | Then thou shalt say to them, Because your fathers forsook me, saith the Lord, and went after strange gods and served them, and worshipped them, and forsook me, and kept not my law; |
|
12
|
12
|
| А ви робите ще гірше за батьків ваших і живете кожен за впертістю злого серця свого, щоб не слухати Мене. | (and ye sinned worse than your fathers; for, behold, ye walk every one after the lusts of your own evil heart, so as not to hearken to me); |
|
13
|
13
|
| За це викину вас із землі цієї у землю, якої не знали ні ви, ні батьки ваші, і там будете служити іншим богам день і ніч; бо Я не виявлю до вас милосердя. | therefore I will cast you off from this good land into a land which neither ye nor your fathers have known; and ye shall serve there other gods, who shall have no mercy upon you. |
|
14
|
14
|
| Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть уже говорити: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської»; | Therefore, behold, the days come, saith the Lord, when they shall no more say, The Lord lives, that brought up the children of Israel out of the land of Egypt; |
|
15
|
15
|
| але: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі північної і з усіх земель, в які вигнав їх»: бо поверну їх у землю їхню, яку Я дав батькам їхнім. | but, The Lord lives, who brought up the house of Israel from the land of the north, and from all the countries whither they were thrust out: and I will restore them to their own land, which I gave to their fathers. |
|
16
|
16
|
| Ось, Я пошлю багато рибалок, — говорить Господь, — і будуть ловити їх; а потім пошлю багато мисливців, і вони проженуть їх з усякої гори, і з усякого пагорба, і з ущелин скель. | Behold, I will send many fishers, saith the Lord, and they shall fish them; and afterward I will send many hunters, and they shall hunt them upon every mountain, and upon every hill, and out of the holes of the rocks. |
|
17
|
17
|
| Бо очі Мої на усіх шляхах їхніх; вони не приховані від лиця Мого, і неправда їхня не прихована від очей Моїх. | For mine eyes are upon all their ways; and their iniquities have not been hidden from mine eyes. |
|
18
|
18
|
| І воздам їм насамперед за неправду їхню і за подвійний гріх їхній, тому що осквернили землю Мою, трупами гидких своїх і мерзотами своїми наповнили насліддя Моє. | And I will recompense their mischiefs doubly, and their sins, whereby they have profaned my land with the carcases of their abominations, and with their iniquities, whereby they have trespassed against mine inheritance. |
|
19
|
19
|
| Господи, сила моя і кріпкість моя і притулок мій у день скорботи! до Тебе прийдуть народи від країв землі і скажуть: «тільки неправду успадкували наші батьки, пустоту і те, у чому немає ніякої користи». | O Lord, thou art my strength, and mine help, and my refuge in days of evil: to thee the Gentiles shall come from the end of the earth, and shall say, How vain were the idols which our fathers procured to themselves, and there is no help in them. |
|
20
|
20
|
| Чи може людина зробити собі богів, які, втім, не є боги? | Will a man make gods for himself, whereas these are no gods? |
|
21
|
21
|
| Тому, ось Я покажу їм нині, покажу їм руку Мою і могутність Мою, і пізнають, що ім’я Моє — Господь. | Therefore, behold, I will at this time manifest my hand to them, and will make known to them my power; and they shall know that my name is the Lord. |
|
Глава 17
|
Chapter 17
|
|
1
|
|
| Гріх Іуди написаний залізним різцем, алмазним вістрям накреслений на скрижалі серця їх і на рогах жертовників їх. | |
|
2
|
|
| Як про синів своїх, згадують вони про жертовники свої і діброви свої біля зелених дерев, на високих пагорбах. | |
|
3
|
|
| Гору Мою у полі, майно твоє і всі скарби твої віддам на розграбування, і всі висоти твої — за гріхи в усіх межах твоїх. | |
|
4
|
|
| І ти через себе позбавишся спадщини твоєї, яку Я дав тобі, і віддам тебе у рабство ворогам твоїм, у землю, якої ти не знаєш, тому що ви розпалили вогонь гніву Мого; він буде горіти повіки. | |
|
5
|
5
|
| Так говорить Господь: проклята людина, яка надіється на людину і плоть робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа. | Cursed is the man who trusts in man, and will lean his arm of flesh upon him, while his heart departs from the Lord. |
|
6
|
6
|
| Вона буде як вереск у пустелі і не побачить, коли прийде добре, й оселиться у місцях спекотних у степу, на землі неплідній, ненаселеній. | And he shall be as the wild tamarisk in the desert: he shall not see when good comes; but he shall dwell in barren places, and in the wilderness, in a salt land which is not inhabited. |
|
7
|
7
|
| Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої — Господь. | But blessed is the man who trusts in the Lord, and whose hope the Lord shall be. |
|
8
|
8
|
| Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід. | And he shall be as a thriving tree by the waters, and he shall cast forth his root toward a moist place: he shall not fear when heat comes, and there shall be upon him shady branches: he shall not fear in a year of drought, and he shall not fail to bear fruit. |
|
9
|
9
|
| Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його? | The heart is deep beyond all things, and it is the man, and who can know him? |
|
10
|
10
|
| Я, Господь, проникаю у серце і випробовую нутрощі, щоб воздати кожному за путями його і за плодами діл його. | I the Lord try the hearts, and prove the reins, to give to every one according to his ways, and according to the fruits of his devices. |
|
11
|
11
|
| Куріпка сідає на яйця, яких не несла; таким є той, хто здобуває багатство неправдою: він залишить його у половині днів своїх, і нерозумним залишиться при кінці своєму. | The partridge utters her voice, she gathers eggs which she did not lay; so is a man gaining his wealth unjustly; in the midst of his days his riches shall leave him, and at his latter end he will be a fool. |
|
12
|
12
|
| Престіл слави, піднесений від початку, є місце освячення нашого. | An exalted throne of glory is our sanctuary. |
|
13
|
13
|
| Ти, Господи, надія Ізраїлева; усі, що залишають Тебе, осоромляться. «Ті, що відступають від Мене, будуть написані на поросі, тому що залишили Господа, джерело води живої». | O Lord, the hope of Israel, let all that have left thee be ashamed, let them that have revolted be written on the earth, because they have forsaken the fountain of life, the Lord. |
|
14
|
14
|
| Зціли мене, Господи, і зціленим буду; спаси мене, і спасеним буду; бо Ти хвала моя. | Heal me, O Lord, and I shall be healed; save me, and I shall be saved; for thou art my boast. |
|
15
|
15
|
| Ось, вони говорять мені: «де слово Господнє? нехай воно прийде!» | Behold, they say to me, Where is the word of the Lord? let it come. |
|
16
|
16
|
| Я не поспішав бути пастирем у Тебе і не бажав дня бідування, Ти це знаєш; що вийшло з уст моїх, відкрите перед лицем Твоїм. | But I have not been weary of following thee, nor have I desired the day of man; thou knowest; the words that proceed out of my lips are before thy face. |
|
17
|
17
|
| Не будь страшним для мене, Ти — надія моя у день біди. | Be not to me a stranger, but spare me in the evil day. |
|
18
|
18
|
| Нехай посоромляться гонителі мої, а я не буду посоромлений; нехай вони затремтять, а я буду безтрепетним; наведи на них день бідування і скруши їх подвійним знищенням. | Let them that persecute me be ashamed, but let me not be ashamed: let them be alarmed, but let me not be alarmed: bring upon them the evil day, crush them with double destruction. |
|
19
|
19
|
| Так сказав мені Господь: піди і стань у воротах синів народу, якими входять царі юдейські і якими вони виходять, і біля усіх воріт єрусалимських, | Thus saith the Lord; Go and stand in the gates of the children of thy people, by which the kings of Juda enter, and by which they go out, and in all the gates of Jerusalem: |
|
20
|
20
|
| і говори їм: слухайте слово Господнє, царі юдейські, і вся Юдея, і всі жителі Єрусалима, які входять цими воротами. | and thou shalt say to them, Hear the word of the Lord, ye kings of Juda, and all Judea, and all Jerusalem, all who go in at these gates: |
|
21
|
21
|
| Так говорить Господь: бережіть душі свої і не носіть тягарів у день суботній і не вносьте їх воротами єрусалимськими, | thus saith the Lord; Take heed to your souls, and take up no burdens on the sabbath-day, and go not forth through the gates of Jerusalem; |
|
22
|
22
|
| і не виносьте тягарів з домів ваших у день суботній, і не займайтеся жодною працею, але святіть день суботній так, як Я заповів батькам вашим, | and carry forth no burdens out of your houses on the sabbath-day, and ye shall do no work: sanctify the sabbath-day, as I commanded your fathers. |
|
23
|
23
|
| які, втім, не послухалися і не прихилили вуха свого, але зробилися жорстокосердими, щоб не слухати і не приймати настановлення. | But they hearkened not, and inclined not their ear, but stiffened their neck more than their fathers did, so as not to hear me, and not to receive correction. |
|
24
|
24
|
| І якщо ви послухаєте Мене у тому, — говорить Господь, — щоб не носити тягарів воротами цього міста у день суботній і щоб святити суботу, не займаючись у цей день жодною працею, | And it shall come to pass, if ye will hearken to me, saith the Lord, to carry in no burdens through the gates of this city on the sabbath-day, and to sanctify the sabbath-day, so as to do no work upon it, |
|
25
|
25
|
| то воротами цього міста будуть входити царі і князі, які сидять на престолі Давида, які їздять на колісницях і на конях, вони і князі їхні, юдеї і жителі Єрусалима, і місто це буде населеним вічно. | that there shall enter through the gates of this city kings and princes sitting on the throne of David, and riding on their chariots and horses, they, and their princes, the men of Juda, and the dwellers in Jerusalem: and this city shall be inhabited for ever. |
|
26
|
26
|
| І будуть приходити з міст юдейських, і з околиць Єрусалима, і з землі Веніамінової, і з рівнини і з гір і з півдня, і приносити всепалення і жертву, і хлібне приношення, і ливан, і подячні жертви у дім Господній. | And men shall come out of the cities of Juda, and from round about Jerusalem, and out of the land of Benjamin, and out of the plain country, and from the hill country, and from the south country, bringing whole-burnt-offerings, and sacrifices, and incense, and manna, and frankincense, bringing praise to the house of the Lord. |
|
27
|
27
|
| А якщо не послухаєте Мене у тому, щоб святити день суботній і не носити тягарів, входячи у ворота Єрусалима в день суботній, то запалю вогонь у воротах його, і він пожере палаци Єрусалима і не погасне. | But it shall come to pass, if ye will not hearken to me to sanctify the sabbath-day, to bear no burdens, nor go in with them by the gates of Jerusalem on the sabbath-day; then will I kindle a fire in the gates thereof, and it shall devour the streets of Jerusalem, and shall not be quenched. |
|
Глава 18
|
Chapter 18
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа: | The word that came from the Lord to |
|
2
|
2
|
| встань і зійди у дім гончара, і там Я сповіщу тобі слова Мої. | Jeremias, saying, Arise, and go down to the potter's house, and there thou shalt hear my words. |
|
3
|
3
|
| І зійшов я у дім гончара, і ось, він виконував свою работу на кружалі. | So I went down to the potter's house, and behold, he was making a vessel on the stones. |
|
4
|
4
|
| І посудина, яку гончар виробляв із глини, розвалилася у руці його; і він знову зробив з неї іншу посудину, яку гончар здумав зробити. | And the vessel which he was making with his hands fell: so he made it again another vessel, as it seemed good to him to make it. |
|
5
|
5
|
| І було слово Господнє до мене: | And the word of the Lord came to me, saying, |
|
6
|
6
|
| чи не можу Я вчинити з вами, доме Ізраїлів, подібно до гончара цього? — говорить Господь. Ось, що глина в руці гончара, те ви у Моїй руці; доме Ізраїлів. | Shall I not be able, O house of Israel, to do to you as this potter? behold, as the clay of the potter are ye in my hands. |
|
7
|
7
|
| Іноді Я скажу про який-небудь народ і царство, що викоріню, знищу і погублю його; | If I shall pronounce a decree upon a nation, or upon a kingdom, to cut them off, and to destroy them; |
|
8
|
8
|
| але якщо народ цей, на який Я це вирік, навернеться від своїх злих діл, Я відкладаю те зло, яке помислив зробити йому. | and that nation turn from all their sins, then will I repent of the evils which I purposed to do to them. |
|
9
|
9
|
| А іноді скажу про який-небудь народ і царство, що впорядкую і утверджу його; | And if I shall pronounce a decree upon a nation and kingdom, to rebuild and to plant it; |
|
10
|
10
|
| але якщо він буде робити лихе перед очима Моїми і не буде слухатися голосу Мого, Я відміню те добро, яким хотів облагодіяти його. | and they do evil before me, so as not to hearken to my voice, then will I repent of the good which I spoke of, to do it to them. |
|
11
|
11
|
| Отже, скажи мужам Іуди і жителям Єрусалима: так говорить Господь: ось, Я готую вам зло і замишляю проти вас; отже, наверніться кожен від злого шляху свого і виправте путі ваші і вчинки ваші. | And now say to the men of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem, Behold, I prepare evils against you, and devise a device against you: let every one turn now from his evil way, and amend your practices. |
|
12
|
12
|
| Але вони говорять: «не надійся; ми будемо жити за своїми помислами і будемо чинити кожен за впертістю злого свого серця». | And they said, We will quit ourselves like men, for we will pursue our perverse ways, and we will perform each the lusts of his evil heart. |
|
13
|
13
|
| Тому так говорить Господь: запитайте між народами, чи чув хто подібне до цього? украй мерзотні діла вчинила діва Ізраїлева. | Therefore thus saith the Lord; Enquire now among the nations, who has heard such very horrible things as the virgin of Israel has done? |
|
14
|
14
|
| Чи залишає сніг ливанський скелю гори? і чи висихають холодні води, що течуть з інших місць? | Will fertilising streams fail to flow from a rock, or snow fail from Libanus? will water violently impelled by the wind turn aside? |
|
15
|
15
|
| А народ Мій залишив Мене; вони кадять суєтним, спіткнулися на шляхах своїх, залишили шляхи давні, щоб ходити по стежках шляху непрокладеного, | For my people have forgotten me, they have offered incense in vain, and they fail in their ways, leaving the ancient tracks, to enter upon impassable paths; |
|
16
|
16
|
| щоб зробити землю свою жахом, постійним посміховиськом, так що кожен, хто проходить нею, здивується і похитає головою своєю. | to make their land a desolation, and a perpetual hissing; all that go through it shall be amazed, and shall shake their heads. |
|
17
|
17
|
| Як східним вітром розвію їх перед лицем ворога; спиною, а не лицем повернуся до них у день біди їх. | I will scatter them before their enemies like an east wind; I will shew them the day of their destruction. |
|
18
|
18
|
| А вони сказали: «прийдіть, учинимо задум проти Єремії; тому що не зник же закон у священика і рада у мудрого, і слово у пророка; прийдіть, уразимо його язиком і не будемо слухати слів його». | Then they said, Come, and let us devise a device against Jeremias; for the law shall not perish from the priest, nor counsel from the wise, nor the word from the prophet. Come, and let us smite him with the tongue, and we will hear all his words. |
|
19
|
19
|
| Вислухай мене, Господи, і почуй голос моїх супротивників. | Hear me, O Lord, and hear the voice of my pleading. |
|
20
|
20
|
| Чи слід відплачувати злом за добро? а вони риють яму душі моїй. Згадай, що я стою перед лицем Твоїм, щоб говорити за них добре, щоб відвернути від них гнів Твій. | Forasmuch as evil is rewarded for good; for they have spoken words against my soul, and they have hidden the punishment they meant for me; remember that I stood before thy face, to speak good for them, to turn away thy wrath from them. |
|
21
|
21
|
| Отже, віддай синів їх голоду і піддай їх мечу; нехай будуть дружини їхні бездітними і вдовами, і чоловіки їхні нехай будуть уражені смертю, і юнаки їхні умертвлені мечем на війні. | Therefore do thou deliver their sons to famine, and gather them to the power of the sword: let their women be childless and widows; and let their men be cut off by death, and their young men fall by the sword in war. |
|
22
|
22
|
| Нехай буде чутно волання з домів їхніх, коли приведеш на них полки раптово; бо вони риють яму, щоб упіймати мене, і таємно розставили сіті для ніг моїх. | Let there be a cry in their houses: thou shalt bring upon them robbers suddenly: for they have formed a plan to take me, and have hidden snares for me. |
|
23
|
23
|
| Але Ти, Господи, знаєш усі задуми їхні проти мене, щоб умертвити мене; не прости неправди їх і гріха їх не загладь перед лицем Твоїм; нехай будуть вони поваленими перед Тобою; вчини з ними під час гніву Твого. | And thou, Lord, knowest all their deadly counsel against me: account not their iniquities guiltless, and blot not out their sins from before thee: let their weakness come before thee; deal with them in the time of thy wrath. |
|
Глава 19
|
Chapter 19
|
|
1
|
1
|
| Так сказав Господь: піди і купи глиняний глечик у гончара; і візьми з собою найстарших з народу і зі старійшин священичих, | Then said the Lord to me, Go and get an earthen bottle, the work of the potter, and thou shalt bring some of the elders of the people, and of the priests; |
|
2
|
2
|
| і вийди у долину синів Енномових, що біля воріт Харшиф, і виголоси там слова, які скажу тобі, | and thou shalt go forth to the burial-place of the sons of their children, which is at the entrance of the gate of Charsith; and do thou read there all these words which I shall speak to thee: |
|
3
|
3
|
| і скажи: слухайте слово Господнє, царі юдейські і жителі Єрусалима! так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу біду на місце це, — про яке хто почує, у того задзвенить у вухах, | and thou shalt say to them, Hear ye the word of the Lord, ye kings of Juda, and men of Juda, and the dwellers in Jerusalem, and they that enter in by these gates; thus saith the Lord God of Israel; Behold, I will bring evil upon this place, so that the ears of every one that hears it shall tingle. |
|
4
|
4
|
| за те, що вони залишили Мене і чужим зробили місце це і кадять на ньому іншим богам, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські; наповнили місце це кров’ю невинних | Because they forsook me, and profaned this place, and burnt incense in it to strange gods, which they and their fathers knew not; and the kings of Juda have filled this place with innocent blood, |
|
5
|
5
|
| і влаштували висоти Ваалу, щоб спалювати синів своїх вогнем у всепалення Ваалу, чого Я не повелівав і не говорив, і що на думку не спадало Мені; | and built high places for Baal, to burn their children in the fire, which things I commanded not, neither did I design them in my heart: |
|
6
|
6
|
| за те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли місце це не буде більше називатися Тофетом або долиною синів Енномових, але долиною вбивства. | Therefore, behold, the days come, saith the Lord, when this place shall no more be called, The fall and burial-place of the son of Ennom, but, The burial-place of slaughter. |
|
7
|
7
|
| І знищу раду Іуди та Єрусалима на місці цьому й уб’ю їх мечем перед лицем ворогів їхніх і рукою тих, що шукають душі їхні, і віддам трупи їхні в їжу птахам небесним і звірам земним. | And I will destroy the counsel of Juda and the counsel of Jerusalem in this place; and I will cast them down with the sword before their enemies, and by the hands of them that seek their lives: and I will give their dead bodies for food to the birds of the sky and to the wild beasts of the earth. |
|
8
|
8
|
| І зроблю місто це жахом і посміянням; кожен, хто пройде через нього, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | And I will bring this city to desolation and make it a hissing; every one that passes by it shall scowl, and hiss because of all her plague. |
|
9
|
9
|
| І нагодую їх плоттю синів їхніх і плоттю дочок їхніх; і буде кожен їсти плоть свого ближнього, знаходячись в облозі і тісноті, коли стиснуть їх вороги їхні й ті, що шукають душі їхні. | And they shall eat the flesh of their sons, and the flesh of their daughters; and they shall eat every one the flesh of his neighbour in the blockade, and in the siege wherewith their enemies shall besiege them. |
|
10
|
10
|
| І розбий глечик перед очима тих мужів, які прийдуть з тобою, | And thou shalt break the bottle in the sight of the men that go forth with thee, |
|
11
|
11
|
| і скажи їм: так говорить Господь Саваоф: так знищу Я народ цей і місто це, як розбита посудина гончара, яка уже не може бути відновлена, і будуть ховати їх у Тофеті, через нестачу місця для поховання. | and thou shalt say, Thus saith the Lord, Thus will I break in pieces this people, and this city, even as an earthen vessel is broken in pieces which cannot be mended again. |
|
12
|
12
|
| Так зроблю з місцем цим, — говорить Господь, — і з жителями його; і місто це зроблю подібним до Тофета. | Thus will I do, saith the Lord, to this place, and to the inhabitants of it, that this city may be given up, as one that is falling to ruin. |
|
13
|
13
|
| І доми Єрусалима і доми царів юдейських будуть, як місце Тофет, нечистими, тому що на покрівлях усіх домів кадять усьому воїнству небесному і роблять узливання богам чужим. | And the houses of Jerusalem, and the houses of the kings of Juda shall be as a ruinous place, because of their uncleannesses in all the houses, wherein they burnt incense upon their roofs to all the host of heaven, and poured drink-offerings to strange gods. |
|
14
|
14
|
| І прийшов Єремія з Тофета, куди Господь посилав його пророкувати, і став у дворі дому Господнього і сказав усьому народові: | And Jeremias came from the place of the Fall, whither the Lord had sent him to prophesy; and he stood in the court of the Lord's house; and said to all the people, Thus saith the Lord; |
|
15
|
15
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу на місто це і на усі міста його усі ті біди, які прорік на нього, тому що вони жорстокосерді і не слухають слів Моїх. | Behold, I bring upon this city, and upon all the cities belonging to it, and upon the villages of it, all the evils which I have spoken against it, because they have hardened their neck, that they might not hearken to my commands. |
|
Глава 20
|
Chapter 20
|
|
1
|
1
|
| Коли Пасхор, син Еммерів, священик, він же і наглядач у домі Господньому, почув, що Єремія як пророк промовив слова ці, | Now Paschor the son of Emmer, the priest, who also had been appointed chief of the house of the Lord, heard Jeremias prophesying these words. |
|
2
|
2
|
| то вдарив Пасхор Єремію пророка і посадив його у колоду, яка була біля верхніх воріт Веніамінових при домі Господньому. | And he smote him, and cast him into the dungeon which was by the gate of the upper house that was set apart, which was by the house of the Lord. |
|
3
|
3
|
| Але на другий день Пасхор випустив Єремію з колоди, і Єремія сказав йому: не «Пасхор»* нарік Господь ім’я тобі, але «Магор Миссавив»*. | And Paschor brought Jeremias out of the dungeon: and Jeremias said to him, The Lord has not called thy name Paschor, but Exile. |
|
4
|
4
|
| Тому що так говорить Господь: ось, Я зроблю тебе жахом для тебе самого і для усіх друзів твоїх, і впадуть вони від меча ворогів своїх, і твої очі побачать це. І всього Іуду віддам до рук царя Вавилонського, і відведе їх у Вавилон і уразить їх мечем. | For thus saith the Lord, Behold, I will give thee up to captivity with all thy friends: and they shall fall by the sword of their enemies, and thine eyes shall see it: and I will give thee and all Juda into the hands of the king of Babylon, and they shall carry them captives, and cut them in pieces with swords. |
|
5
|
5
|
| І віддам усе багатство цього міста і усе надбання його, й усі коштовності його; і всі скарби царів юдейських віддам до рук ворогів їхніх, і пограбують їх і візьмуть, і відправлять їх у Вавилон. | And I will give all the strength of this city, and all the labours of it, and all the treasures of the king of Juda, into the hands of his enemies, and they shall bring them to Babylon. |
|
6
|
6
|
| І ти, Пасхоре, й усі, хто живе у домі твоєму, підете в полон; і прийдеш у Вавилон, і там помреш, і там будеш похований, ти і усі друзі твої, яким ти пророкував неправдиво. | And thou and all the dwellers in thine house shall go into captivity: and thou shalt die in Babylon, and there thou and all thy friends shall be buried, to whom thou hast prophesied lies. |
|
7
|
7
|
| Ти вів мене, Господи, — і я захоплений; Ти сильніший за мене — і переміг, і я щодня у посміянні, усякий знущається з мене. | Thou hast deceived me, O Lord, and I have been deceived: thou hast been strong, and hast prevailed: I am become a laughing-stock, I am continually mocked every day. |
|
8
|
8
|
| Бо лиш тільки почну говорити я, — кричу про насильство, волаю про руйнування, тому що слово Господнє обернулося на ганьбу для мене і на повсякденне посміяння. | For I will laugh with my bitter speech, I will call upon rebellion and misery: for the word of the Lord is become a reproach to me and a mockery all my days. |
|
9
|
9
|
| І подумав я: «не буду я нагадувати про Нього і не буду більше говорити в ім’я Його»; але було у серці моєму, що ніби горить вогонь, який наповнює кістки мої, і я стомився, стримуючи його, і не міг. | Then I said, I will by no means name the name of the Lord, and I will no more at all speak in his name. But it was as burning fire flaming in my bones, and I am utterly weakened on all sides, and cannot bear up. |
|
10
|
10
|
| Бо я чув слова багатьох: погрози навколо; «заявіть, говорили вони, і ми зробимо донос». Усі, що жили зі мною у мирі, стежать за мною, чи не спіткнуся я: «можливо, говорять, він попадеться, і ми здолаємо його й помстимося йому». | For I have heard the reproach of many gathering round, saying, Conspire ye, and let us conspire together against him, even all his friends: watch his intentions, if perhaps he shall be deceived, and we shall prevail against him, and we shall be avenged on him. |
|
11
|
11
|
| Але зі мною Господь, як сильний ратоборець; тому гонителі мої спіткнуться і не здолають; сильно осоромляться, тому що чинили нерозумно; посоромлення буде вічне, ніколи не забудеться. | But the Lord was with me as a mighty man of war: therefore they persecuted me, but could not perceive anything against me; they were greatly confounded, for they perceived not their disgrace, which shall never be forgotten. |
|
12
|
12
|
| Господи сил! Ти випробовуєш праведного і бачиш нутрощі і серце. Нехай побачу я помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я діло моє. | O Lord, that provest just deeds, understanding the reins and hearts, let me see thy vengeance upon them: for to thee I have revealed my cause. |
|
13
|
13
|
| Співайте Господу, хваліть Господа, бо Він спасає душу бідного від руки лиходіїв. — | Sing ye to the Lord, sing praise to him: for he has rescued the soul of the poor from the hand of evil-doers. |
|
14
|
14
|
| Проклятий день, в який я народився! день, в який народила мене мати моя, нехай не буде благословенний! | Cursed be the day wherein I was born: the day wherein my mother brought me forth, let it not be blessed. |
|
15
|
15
|
| Проклята людина, яка принесла звістку батькові моєму і сказала: «у тебе народився син», і тим дуже порадувала його. | Cursed be the man who brought the glad tidings to my father, saying, A male child is born to thee. |
|
16
|
16
|
| І нехай буде з тією людиною, що з містами, які зруйнував Господь і не пожалів; нехай чує вона ранком волання й опівдні ридання | Let that man rejoice as the cities which the Lord overthrew in wrath, and repented not: let him hear crying in the morning, and loud lamentation at noon; |
|
17
|
17
|
| за те, що вона не убила мене у самій утробі — так, щоб мати моя була мені гробом, і утроба її залишалася вічно вагітною. | because he slew me not in the womb, and my mother became not my tomb, and her womb always great with me. |
|
18
|
18
|
| Для чого вийшов я з утроби, щоб бачити труди і скорботи, і щоб дні мої зникали у неславі? | Why is it that I came forth of the womb to see troubles and distresses, and my days are spent in shame? |
|
Глава 21
|
Chapter 21
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав до нього Пасхора, сина Молхіїного, і Софонію, сина Маасеї священика, сказати йому: | The Word that came from the Lord to Jeremias, when King Sedekias sent to him Paschor the Son of Melchias, and Sophonias Son of Basæas, the Priest, saying, |
|
2
|
2
|
| «запитай про нас Господа, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, воює проти нас; можливо, Господь сотворить з нами що-небудь таке, як усі чудеса Його, щоб той відступив від нас». | Enquire of the Lord for us; for the king of Babylon has risen up against us; if the Lord will do according to all his wonderful works, and the king shall depart from us. |
|
3
|
3
|
| І сказав їм Єремія: так скажіть Седекії: | And Jeremias said to them, Thus shall ye say to Sedekias king of Juda, |
|
4
|
4
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну назад військове знаряддя, яке у руках ваших, яким ви воюєте з царем Вавилонським і з халдеями, які беруть вас в облогу поза стіною, і зберу їх посеред міста цього; | Thus saith the Lord; Behold, I will turn back the weapons of war wherewith ye fight against the Chaldeans that have besieged you from outside the wall, and I will gather them into the midst of this city. |
|
5
|
5
|
| і Сам буду воювати проти вас рукою простягнутою і правицею кріпкою, у гніві й у люті й у великому обуренні; | And I will fight against you with an outstretched hand and with a strong arm, with wrath and great anger. |
|
6
|
6
|
| і вражу тих, що живуть у цьому місті, — і людей і худобу; від великої моровиці помруть вони. | And I will smite all the dwellers in this city, both men and cattle, with grievous pestilence: and they shall die. |
|
7
|
7
|
| А після того, — говорить Господь, — Седекію, царя Юдейського, слуг його і народ, і тих, що залишилися у місті цьому після моровиці, меча і голоду, віддам до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук ворогів їхніх і до рук тих, що шукають душі їхні; і він уразить їх вістрям меча і не пощадить їх, і не пожаліє і не помилує. | And after this, thus saith the Lord; I will give Sedekias king of Juda, and his servants, and the people that is left in this city from the pestilence, and from the famine, and from the sword, into the hands of their enemies, that seek their lives: and they shall cut them in pieces with the edge of the sword: I will not spare them, and I will not have compassion upon them. |
|
8
|
8
|
| І народу цьому скажи: так говорить Господь: ось, Я пропоную вам путь життя і путь смерти: | And thou shalt say to this people, Thus saith the Lord; Behold, I have set before you the way of life, and the way of death. |
|
9
|
9
|
| хто залишиться у цьому місті, той помре від меча і голоду і моровиці; а хто вийде і віддасться халдеям, які обложили вас, той буде живий, і душа його буде йому замість здобичі; | He that remains in this city shall die by the sword, and by famine: but he that goes forth to advance to the Chaldeans that have besieged you, shall live, and his life shall be to him for a spoil, and he shall live. |
|
10
|
10
|
| бо Я повернув лице Моє проти міста цього, — говорить Господь, — на зло, а не на добро; воно буде віддане у руки царя Вавилонського, і той спалить його вогнем. | For I have set my face against this city for evil, and not for good: it shall be delivered into the hands of the king of Babylon, and he shall consume it with fire. |
|
11
|
11
|
| І дому царя Юдейського скажи: слухайте слово Господнє: | O house of the king of Juda, hear ye the word of the Lord. |
|
12
|
12
|
| доме Давидів! так говорить Господь: з раннього ранку чиніть суд і рятуйте того, кого скривдять, від руки кривдника, щоб лють Моя не вийшла, як вогонь, і не розгорілася через злі діла ваші до того, що ніхто не погасить. | O house of David, thus saith the Lord; Judge judgment in the morning, and act rightly, and rescue the spoiled one from the hand of him that wrongs him, lest mine anger be kindled like fire, and it burn, and there be none to quench it. |
|
13
|
13
|
| Ось, Я — проти тебе, жителько долини, скеле рівнини, — говорить Господь, — проти вас, які говорите: «хто виступить проти нас і хто ввійде у житла наші?» | Behold, I am against thee that dwellest in the valley of Sor; in the plain country, even against them that say, Who shall alarm us? or who shall enter into our habitation? |
|
14
|
14
|
| Але Я відвідаю вас за плодами діл ваших, — говорить Господь, — і запалю вогонь у лісі вашому, і пожере усе навколо нього. | And I will kindle a fire in the forest thereof, and it shall devour all things round about it. |
|
Глава 22
|
Chapter 22
|
|
1
|
1
|
| Так сказав Господь: зійди у дім царя Юдейського і промов слово це | Thus saith the Lord; Go thou, and go down to the house of the king of Juda, and thou shalt speak there this word, |
|
2
|
2
|
| і скажи: вислухай слово Господнє, царю Юдейський, що сидиш на престолі Давидовому, ти, і слуги твої, і народ твій, які входите цими воротами. | and thou shalt say, Hear the word of the Lord, O king of Juda, that sittest on the throne of David, thou, and thy house, and thy people, and they that go in at these gates: |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь: чиніть суд і правду і рятуйте скривдженого від руки гнобителя, не кривдьте і не утискуйте прибульця, сироту і вдову, і невинної крови не проливайте на місці цьому. | thus saith the Lord; Execute ye judgment and justice, and rescue the spoiled out of the hand of him that wrongs him: and oppress not the stranger, and orphan, and widow, and sin not, and shed no innocent blood in this place. |
|
4
|
4
|
| Бо якщо ви будете виконувати слово це, то будуть входити воротами дому цього царі, які сидять замість Давида на престолі його, які їздять на колісниці і на конях, самі й слуги їхні і народ їхній. | For if ye will indeed perform this word, then shall there enter in by the gates of this house kings sitting upon the throne of David, and riding on chariots and horses, they, and their servants, and their people. |
|
5
|
5
|
| А якщо не послухаєте слів цих, то Мною клянуся, — говорить Господь, — що дім цей зробиться порожнім. | But if ye will not perform these words, by myself have I sworn, saith the Lord, that this house shall be brought to desolation. |
|
6
|
6
|
| Бо так говорить Господь дому царя Юдейського: Галаад ти у Мене, вершина Ливану; але Я зроблю тебе пустелею і міста безлюдними | For thus saith the Lord concerning the house of the king of Juda; Thou art Galaad to me, and the head of Libanus: yet surely I will make thee a desert, even cities that shall not be inhabited: |
|
7
|
7
|
| і приготую проти тебе винищувачів, кожного зі своїм знаряддям, і зрубають кращі кедри твої і кинуть у вогонь. | and I will bring upon thee a destroying man, and his axe: and they shall cut down thy choice cedars, and cast them into the fire. |
|
8
|
8
|
| І багато народів будуть проходити через місто це і говорити одне одному: «за що Господь так учинив з цим великим містом?» | And nations shall pass through this city, and each shall say to his neighbour, Why has the Lord done thus to this great city? |
|
9
|
9
|
| І скажуть у відповідь: «за те, що вони залишили завіт Господа Бога свого і поклонялися іншим богам і служили їм». | And they shall say, Because they forsook the covenant of the Lord their God, and worshipped strange gods, and served them. |
|
10
|
10
|
| Не плачте за померлим і не жалійте за ним; але гірко плачте за тим, хто відходить у полон, бо він уже не повернеться і не побачить рідної країни своєї. | Weep not for the dead, nor lament for him: weep bitterly for him that goes away: for he shall return no more, nor see his native land. |
|
11
|
11
|
| Бо так говорить Господь про Саллума, сина Іосії, царя Юдейського, який царював після батька свого, Іосії, і який вийшов з цього місця: він уже не повернеться сюди, | For thus saith the Lord concerning Sellem the son of Josias, who reigns in the place of Josias his father, who has gone forth out of this place; He shall not return thither any more: |
|
12
|
12
|
| але помре у тому місці, куди відвели його полоненим, і більше не побачить землі цієї. | but in that place whither I have carried him captive, there shall he die, and shall see this land no more. |
|
13
|
13
|
| Горе тому, хто будує дім свій неправдою і світлиці свої беззаконням, хто примушує ближнього свого працювати задарма і не віддає йому платні його, | He that builds his house not with justice, and his upper chambers not with judgment, who works by means of his neighbour for nothing, and will by no means give him his reward. |
|
14
|
14
|
| хто говорить: «побудую собі дім великий і світлиці просторі», — і прорубує собі вікна, й обшиває кедром, і фарбує червоною фарбою. | Thou hast built for thyself a well-proportioned house, airy chambers, fitted with windows, and wainscoted with cedar, and painted with vermilion. |
|
15
|
15
|
| Чи думаєш ти бути царем, тому що обклав себе кедром? батько твій їв і пив, але чинив суд і правду, і тому йому було добре. | Shalt thou reign, because thou art provoked with thy father Achaz? they shall not eat, and they shall not drink: it is better for thee to execute judgment and justice. |
|
16
|
16
|
| Він розбирав справу бідного й убогого, і тому йому добре було. Чи не це означає знати Мене? — говорить Господь. | They understood not, they judged not the cause of the afflicted, nor the cause of the poor: is not this thy not knowing me? saith the Lord. |
|
17
|
17
|
| Але твої очі і твоє серце звернені тільки до твоєї користи і до пролиття невинної крови, до того, щоб робити утиск і насильство. | Behold, thine eyes are not good, nor thine heart, but they go after thy covetousness, and after the innocent blood to shed it, and after acts of injustice and slaughter, to commit them. |
|
18
|
18
|
| Тому так говорить Господь про Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: не будуть оплакувати його: «горе, брат мій!» і: «горе, сестра!» Не будуть оплакувати його: «горе, государ!» і: «горе, його велич!» | Therefore thus saith the Lord concerning Joakim son of Josias, king of Juda, even concerning this man; they shall not bewail him, saying, Ah brother! neither shall they at all weep for him, saying, Alas Lord. |
|
19
|
19
|
| Ослячим похованням буде він похований; витягнуть його і кинуть далеко за ворота Єрусалима. | He shall be buried with the burial of an ass; he shall be dragged roughly along and cast outside the gate of Jerusalem. |
|
20
|
20
|
| Зійди на Ливан і кричи, і на Васані піднеси голос твій і кричи з Аварима, бо знищені усі друзі твої. | Go up to Libanus, and cry; and utter thy voice to Basan, and cry aloud to the extremity of the sea: for all thy lovers are destroyed. |
|
21
|
21
|
| Я говорив тобі під час благоденства твого; але ти сказав: «не послухаю». Така була поведінка твоя від самої юности твоєї, що ти не слухав голосу Мого. | I spoke to thee on occasion of thy trespass, but thou saidst, I will not hearken. This has been thy way from thy youth, thou hast not hearkened to my voice. |
|
22
|
22
|
| Усіх пастирів твоїх розвіє вітер, і друзі твої підуть у полон; і тоді ти будеш осоромлений і посоромлений за усі злодіяння твої. | The wind shall tend all thy shepherds, and thy lovers shall go into captivity; for then shalt thou be ashamed and disgraced because of all thy lovers. |
|
23
|
23
|
| Ти, що живеш на Ливані, гніздишся на кедрах! яким жалюгідним будеш ти, коли осягнуть тебе муки, як болі жінки при пологах! | O thou that dwellest in Libanus, making thy nest in the cedars, thou shalt groan heavily, when pangs as of a travailing woman are come upon thee. |
|
24
|
24
|
| Живу Я, — сказав Господь: якби Ієхонія, син Іоакима, цар Юдейський, був перснем на правій руці Моїй, то і звідси Я зірву тебе | As I live, saith the Lord, though Jechonias son of Joakim king of Juda were indeed the seal upon my right hand, thence would I pluck thee; |
|
25
|
25
|
| і віддам тебе до рук тих, що шукають душі твоєї, і до рук тих, яких ти боїшся, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук халдеїв, | and I will deliver thee into the hands of them that seek thy life, before whom thou art afraid, into the hands of the Chaldeans. |
|
26
|
26
|
| і викину тебе і твою матір, яка народила тебе, у чужу країну, де ви не народилися, і там помрете; | And I will cast forth thee, and thy mother that bore thee, into a land where thou wast not born; and there ye shall die. |
|
27
|
27
|
| а в землю, куди душа їх буде бажати повернутися, туди не повернуться. | But they shall by no means return to the land which they long for in their souls. |
|
28
|
28
|
| «Невже ця людина, Ієхонія, є створіння огидне, відкинуте? чи він — сосуд непотребний? за що вони викинуті — він і плем’я його, і кинуті у країну, якої не знали?» | Jechonias is dishonoured as a good-for-nothing vessel; for he is thrown out and cast forth into a land which he knew not. |
|
29
|
29
|
| О, земле, земле, земле! слухай слово Господнє. | Land, land, hear the word of the Lord. |
|
30
|
30
|
| Так говорить Господь: запишіть чоловіка цього позбавленим дітей, чоловіком злощасним у дні свої, тому що ніхто вже з племені його не буде сидіти на престолі Давидовім і володарювати в Юдеї. | Write ye this man an outcast: for there shall none of his seed at all grow up to sit on the throne of David, or as a prince yet in Juda. |
|
Глава 23
|
Chapter 23
|
|
1
|
1
|
| Горе пастирям, які гублять і розганяють овець пастви Моєї! — говорить Господь. | Woe to the shepherds that destroy and scatter the sheep of their pasture! |
|
2
|
2
|
| Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, які пасуть народ Мій: ви розсіяли овець Моїх, і розігнали їх, і не наглядали за ними; ось, Я покараю вас за злі діяння ваші, — говорить Господь. | Therefore thus saith the Lord against them that tend my people; Ye have scattered my sheep, and driven them out, and ye have not visited them: behold, I will take vengeance upon you according to your evil practices. |
|
3
|
3
|
| І зберу залишок стада Мого з усіх країн, куди Я вигнав їх, і поверну їх у двори їхні; і будуть плодитися і розмножуватися. | And I will gather in the remnant of my people in every land, whither I have driven them out, and will set them in their pasture; and they shall increase and be multiplied. |
|
4
|
4
|
| І поставлю над ними пастирів, які будуть пасти їх, і вони вже не будуть боятися і лякатися, і не будуть губитися, — говорить Господь. | And I will raise up shepherds to them, who shall feed them: and they shall fear no more, nor be alarmed, saith the Lord. |
|
5
|
5
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — і восставлю Давиду Паросток праведний, і воцариться Цар, і буде чинити мудро, і буде робити суд і правду на землі. | Behold, the days come, saith the Lord, when I will raise up to David a righteous branch, and a king shall reign and understand, and shall execute judgment and righteousness on the earth. |
|
6
|
6
|
| У дні Його Іуда спасеться й Ізраїль буде жити безпечно; і ось ім’я Його, яким будуть називати Його: «Господь виправдання наше!» | In his days both Juda shall be saved, and Israel shall dwell securely: and this is his name, which the Lord shall call him, Josedec among the prophets. |
|
7
|
|
| Тому, ось настають дні, — говорить Господь, — коли вже не будуть говорити: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської», | |
|
8
|
|
| але: «живий Господь, Який вивів і Який привів плем’я дому Ізраїлевого із землі північної і з усіх земель, куди Я вигнав їх», і будуть жити на землі своїй. | |
|
9
|
9
|
| Про пророків. Серце моє у мені роздирається, усі кістки мої трясуться; я — як п’яний, як людина, яку здолало вино, заради Господа і заради святих слів Його, | My heart is broken within me; all my bones are shaken: I am become as a broken-down man, and as a man overcome with wine, because of the Lord, and because of the excellence of his glory. |
|
10
|
10
|
| тому що земля наповнена перелюбниками, тому що плаче земля від прокляття; засохли пасовища пустелі, і прагнення їх — зло, і сила їх — неправда, | For because of these things the land mourns; the pastures of the wilderness are dried up; and their course is become evil, and so also their strength. |
|
11
|
11
|
| бо і пророк і священик — лицеміри; навіть у домі Моєму Я знайшов нечестя їх, — говорить Господь. | For priest and prophet are defiled; and I have seen their iniquities in my house. |
|
12
|
12
|
| За те шлях їх буде для них, як слизькі місця у темряві: їх штовхнуть, і вони впадуть там; бо Я наведу на них біду, в рік відвідання їх, — говорить Господь. | Therefore let their way be to them slippery and dark: and they shall be tripped up and fall in it: for I will bring evils upon them, in the year of their visitation. |
|
13
|
13
|
| І у пророках Самарії Я бачив безумство; вони пророкували ім’ям Ваала, і ввели в оману народ Мій, Ізраїля. | And in the prophets of Samaria I have seen lawless deeds; they prophesied by Baal, and led my people Israel astray. |
|
14
|
14
|
| Але у пророках Єрусалима бачу жахливе: вони перелюбствують і ходять у неправді, підтримують руки лиходіїв, щоб ніхто не навертався від свого нечестя; всі вони переді Мною — як Содом, і жителі його — як Гоморра. | Also in the prophets of Jerusalem I have seen horrible things: as they committed adultery, and walked in lies, and strengthened the hands of many, that they should not return each from his evil way: they are all become to me as Sodoma, and the inhabitants thereof as Gomorrha. |
|
15
|
15
|
| Тому так говорить Господь Саваоф про пророків: ось, Я нагодую їх полином і напою їх водою з жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя поширилося на усю землю. | Therefore thus saith the Lord; Behold, I will feed them with pain, and give them bitter water to drink: for from the prophets of Jerusalem has defilement gone forth into all the land. |
|
16
|
16
|
| Так говорить Господь Саваоф: не слухайте слів пророків, які пророкують вам: вони обманюють вас, розповідають мрії серця свого, а не від уст Господніх. | Thus saith the Lord Almighty, Hearken not to the words of the prophets: for they frame a vain vision for themselves; they speak from their own heart, and not from the mouth of the Lord. |
|
17
|
17
|
| Вони постійно говорять тим, які зневажають Мене: «Господь сказав: мир буде у вас». І всякому, хто чинить за впертістю свого серця, говорять: «не прийде на вас лихо». | They say to them that reject the word of the Lord, There shall be peace to you; and to all that walk after their own lusts, and to every one that walks in the error of his heart, they have said, No evil shall come upon thee. |
|
18
|
18
|
| Бо хто стояв у раді Господа і бачив і чув слово Його? Хто прислуховувався до слова Його і почув? | For who has stood in the counsel of the Lord, and seen his word? who has hearkened, and heard? |
|
19
|
19
|
| Ось, іде буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову нечестивих. | Behold, there is an earthquake from the Lord, and anger proceeds to a convulsion, it shall come violently upon the ungodly. |
|
20
|
20
|
| Гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і доки не виконає намірів серця Свого; у наступні дні ви ясно зрозумієте це. | And the Lord's wrath shall return no more, until he have accomplished it, and until he have established it, according to the purpose of his heart: at the end of the days they shall understand it. |
|
21
|
21
|
| Я не посилав пророків цих, а вони самі побігли; Я не говорив їм, а вони пророкували. | I sent not the prophets, yet they ran: neither spoke I to them, yet they prophesied. |
|
22
|
22
|
| Якби вони стояли у Моїй раді, то оголосили б народу Моєму слова Мої і відводили б їх від злої путі їхньої і від злих діл їхніх. | But if they had stood in my counsel, and if they had hearkened to my words, then would they have turned my people from their evil practices. |
|
23
|
23
|
| Хіба Я — Бог тільки поблизу, — говорить Господь, — а не Бог і віддалік? | I am a God nigh at hand, saith the Lord, and not a God afar off. |
|
24
|
24
|
| Чи може людина сховатися у потаємне місце, де Я не бачив би її? — говорить Господь. Чи не наповнюю Я небо і землю? — говорить Господь. | Shall any one hide himself in secret places, and I not see him? Do I not fill heaven and earth? saith the Lord. |
|
25
|
25
|
| Я чув, що говорять пророки, Моїм ім’ям пророкують неправду. Вони говорять: «мені снилося, мені снилося». | I have heard what the prophets say, what they prophesy in my name, saying falsely, I have seen a night vision. |
|
26
|
26
|
| Чи довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, пророкують обман свого серця? | How long shall these things be in the heart of the prophets that prophesy lies, when they prophesy the purposes of their own heart? |
|
27
|
27
|
| Чи думають вони довести народ Мій до забуття імені Мого за допомогою снів своїх, які вони переказують один одному, як батьки їхні забули ім’я Моє через Ваала? | who devise that men may forget my law by their dreams, which they have told every one to his neighbour, as their fathers forgot my name in the worship of Baal. |
|
28
|
28
|
| Пророк, який бачив сон, нехай і розповідає його як сон; а в якого Моє слово, той нехай говорить слово Моє вірно. Що спільного у полови з чистим зерном? — говорить Господь. | The prophet who has a dream, let him tell his dream; and he in whom is my word spoken to him, let him tell my word truly: what is the chaff to the corn? so are my words, saith the Lord. |
|
29
|
29
|
| Слово Моє чи не подібне до вогню, — говорить Господь, — і чи не подібне до молота, який розбиває скелю? | Behold, are not my words as fire? saith the Lord; and as an axe cutting the rock? |
|
30
|
30
|
| Тому, ось Я — на пророків, — говорить Господь, — які крадуть слова Мої один в одного. | Behold, I am therefore against the prophets, saith the Lord God, that steal my words every one from his neighbour. |
|
31
|
31
|
| Ось, Я — на пророків, — говорить Господь, — які діють своїм язиком, а говорять: «Він сказав». | Behold, I am against the prophets that put forth prophecies of mere words, and slumber their sleep. |
|
32
|
32
|
| Ось, Я — на пророків неправдивих снів, — говорить Господь, — які розповідають їх і вводять народ Мій в оману своїми обманами і звабою, тоді як Я не посилав їх і не повелівав їм, і вони ніякої користи не приносять народу цьому, — говорить Господь. | Therefore, behold, I am against the prophets that prophesy false dreams, and have not told them truly, and have caused my people to err by their lies, and by their errors; yet I sent them not, and commanded them not; therefore, they shall not profit this people at all. |
|
33
|
33
|
| Якщо запитає у тебе народ цей, або пророк, або священик: «який тягар від Господа?», то скажи їм: «який тягар? Я покину вас, — говорить Господь». | And if this people, or the priest, or the prophet, should ask, What is the burden of the Lord? then thou shalt say to them, Ye are the burden, and I will dash you down, saith the Lord. |
|
34
|
34
|
| Якщо пророк, або священик, або народ скаже: «тягар від Господа», Я покараю ту людину і дім її. | As for the prophet, and the priests, and the people, who shall say, The burden of the Lord, I will even take vengeance on that man, and on his house. |
|
35
|
35
|
| Так говоріть одне одному і брат братові: «що відповів Господь?» або: «що сказав Господь?» | Thus shall ye say every one to his neighbour, and every one to his brother, What has the Lord answered? and, what has the Lord said? |
|
36
|
36
|
| А цього слова: «тягар від Господа», надалі не вживайте: бо тягарем буде такій людині слово її, тому що ви спотворюєте слова живого Бога, Господа Саваофа Бога нашого. | And do ye name no more the burden of the Lord; for his own word shall be a man's burden. |
|
37
|
37
|
| Так говори пророку: «що відповів тобі Господь?» або: «що сказав Господь?» | But wherefore, say ye, has the Lord our God spoken? |
|
38
|
38
|
| А якщо ви ще будете говорити: «тягар від Господа», то так говорить Господь: за те, що ви кажете слово це: «тягар від Господа», тоді як Я послав сказати вам: «не говоріть: тягар від Господа», — | Therefore thus saith the Lord our God; Because ye have spoken this word, The burden of the Lord, and I sent to you, saying, Ye shall not say, The burden of the Lord; |
|
39
|
39
|
| за те, ось, Я забуду вас зовсім і залишу вас, і місто це, яке Я дав вам і батькам вашим, відкину від лиця Мого | therefore, behold, I will seize, and dash down you and the city which I gave to you and your fathers. |
|
40
|
40
|
| і покладу на вас ганьбу вічну й неславу вічну, які не забудуться. | And I will bring upon you an everlasting reproach, and everlasting disgrace, which shall not be forgotten. |
|
Глава 24
|
Chapter 24
|
|
1
|
1
|
| Господь показав мені: і ось, два кошики зі смоквами поставлені перед храмом Господнім, після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, вивів з Єрусалима полоненими Ієхонію, сина Іоакимового, царя Юдейського, і князів юдейських з теслями і ковалями і привів їх у Вавилон: | The Lord shewed me two baskets of figs, lying in front of the temple of the Lord, after Nabuchodonosor king of Babylon had carried captive Jechonias son of Joakim king of Juda, and the princes, and the artificers, and the prisoners, and the rich men out of Jerusalem, and had brought them to Babylon. |
|
2
|
2
|
| один кошик був зі смоквами дуже добрими, якими бувають смокви ранні, а другий кошик — зі смоквами дуже поганими, які за непридатністю їх не можна їсти. | The one basket was full of very good figs, as the early figs; and the other basket was full of very bad figs, which could not be eaten, for their badness. |
|
3
|
3
|
| І сказав мені Господь: що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: смокви, смокви добрі — дуже добрі, а погані — дуже погані, так що їх не можна їсти, тому що вони дуже недобрі. | And the Lord said to me, What seest thou, Jeremias? and I said, Figs; the good figs, very good; and the bad, very bad, which cannot be eaten, for their badness. |
|
4
|
4
|
| І було до мене слово Господнє: | And the word of the Lord came to me, saying, |
|
5
|
5
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: подібно до цих смокв добрих Я ви́знаю добрими переселенців юдейських, яких Я послав з цього місця у землю Халдейську; | Thus saith the Lord, the God of Israel; As these good figs, so will I acknowledge the Jews that have been carried away captive, whom I have sent forth out of this place into the land of the Chaldeans for good. |
|
6
|
6
|
| і зверну на них очі Мої на благо їм і поверну їх у землю цю, і влаштую їх, а не розорю, і насажду їх, а не викоріню; | And I will fix mine eyes upon them for good, and I will restore them into this land for good: and I will build them up, and not pull them down; and I will plant them, and not pluck them up. |
|
7
|
7
|
| і дам їм серце, щоб знати Мене, що Я Господь, і вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом; бо вони навернуться до Мене усім серцем своїм. | And I will give them a heart to know me, that I am the Lord: and they shall be to me a people, and I will be to them a God: for they shall turn to me with all their heart. |
|
8
|
8
|
| А про погані смокви, яких і їсти не можна за непридатністю їх, так говорить Господь: таким Я зроблю Седекію, царя Юдейського, і князів його та інших єрусалимлян, які залишаються у землі цій і живуть у землі Єгипетській; | And as the bad figs, which cannot be eaten, for their badness; thus saith the Lord, So will I deliver Sedekias king of Juda, and his nobles, and the remnant of Jerusalem, them that are left in this land, and the dwellers in Egypt. |
|
9
|
9
|
| і віддам їх на озлоблення і на злостраждання в усіх царствах земних, на наругу, на притчу, на посміяння і прокляття в усіх місцях, куди Я вижену їх. | And I will cause them to be dispersed into all the kingdoms of the earth, and they shall be for a reproach, and a proverb, and an object of hatred, and a curse, in every place whither I have driven them out. |
|
10
|
10
|
| І пошлю на них меч, голод і моровицю, доки не знищу їх із землі, яку Я дав їм і батькам їхнім. | And I will send against them famine, and pestilence, and the sword, until they are consumed from off the land which I gave them. |
|
Глава 25
|
Chapter 25
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії про весь народ юдейський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, — це був перший рік Навуходоносора, царя Вавилонського, — | The Word that came to Jeremias concerning all the people of Juda in the fourth year of Joakim, son of Josias, king of Juda; |
|
2
|
2
|
| і яке пророк Єремія промовив до всього народу юдейського і до всіх жителів Єрусалима і сказав: | which he spoke to all the people of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem, saying, |
|
3
|
3
|
| від тринадцятого року Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, до цього дня, ось уже двадцять три роки, було до мене слово Господнє, і я з раннього ранку говорив вам, — і ви не слухали. | In the thirteenth year of Josias, son of Amos, king of Juda, even until this day for three and twenty years, I have both spoken to you, rising early and speaking, |
|
4
|
4
|
| Господь посилав до вас усіх рабів Своїх, пророків, з раннього ранку посилав, — і ви не слухали і не прихиляли вуха свого, щоб слухати. | and I sent to you my servants the prophets, sending them early; (but ye hearkened not, and listened not with your ears;) saying, |
|
5
|
5
|
| Вам говорили: «наверніться кожен від злої путі своєї і від злих діл своїх і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік; | Turn ye every one from his evil way, and from your evil practices, and ye shall dwell in the land which I gave to you and your fathers, of old and for ever. |
|
6
|
6
|
| і не ходіть слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, і не прогнівляйте Мене ділами рук своїх, і не зроблю вам зла». | Go ye not after strange gods, to serve them, and to worship them, that ye provoke me not by the works of your hands, to do you hurt. |
|
7
|
7
|
| Але ви не слухали Мене, — говорить Господь, — прогнівляючи Мене ділами рук своїх, на зло собі. | But ye hearkened not to me. |
|
8
|
8
|
| Тому так говорить Господь Саваоф: за те, що ви не слухали слів Моїх, | Therefore thus saith the Lord; Since ye believed not my words, |
|
9
|
9
|
| ось, Я пошлю і візьму всі племена північні, — говорить Господь, — і пошлю до Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю цю і на жителів її і на усі навколишні народи; і зовсім знищу їх і зроблю їх жахом і посміянням і вічним запустінням. | behold, I will send and take a family from the north, and will bring them against this land, and against the inhabitants of it, and against all the nations round about it, and I will make them utterly waste, and make them a desolation, and a hissing, and an everlasting reproach. |
|
10
|
10
|
| І припиню у них голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильника. | And I will destroy from among them the voice of joy, and the voice of gladness, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride, the scent of ointment, and the light of a candle. |
|
11
|
11
|
| І вся земля ця буде пустелею і жахом; і народи ці будуть служити цареві Вавилонському сімдесят років. | And all the land shall be a desolation; and they shall serve among the Gentiles seventy years. |
|
12
|
12
|
| І буде: коли виповниться сімдесят років, покараю царя Вавилонського і той народ, — говорить Господь, — за їх нечестя, і землю Халдейську, і зроблю її вічною пустелею. | And when the seventy years are fulfilled, I will take vengeance on that nation, and will make them a perpetual desolation. |
|
13
|
13
|
| І звершу над тією землею усі слова Мої, які Я вимовив на неї, усе написане у цій книзі, яку Єремія по-пророцьки прорік на усі народи. | And I will bring upon that land all my words which I have spoken against it, even all things that are written in this book. |
|
14
|
14
|
| Бо і їх поневолять численні народи і царі великі; і Я віддам їм за їхніми вчинками і за ділами рук їхніх. | The Prophecies of Jeremias against the Nations of Ælam. |
|
15
|
15
|
| Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: візьми з руки Моєї чашу цю з вином люті і напої з неї усі народи, до яких Я посилаю тебе. | Thus saith the Lord, The bow of Ælam is broken, even the chief of their power. |
|
16
|
16
|
| І вони вип’ють, і будуть хитатися і збожеволіють, побачивши меч, який Я пошлю на них. | And I will bring upon Ælam the four winds from the four corners of heaven, and I will disperse them toward all these winds; and there shall be no nation to which they shall not come—even the outcasts of Ælam. |
|
17
|
17
|
| І взяв я чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до яких послав мене Господь: | And I will put them in fear before their enemies that seek their life; and I will bring evils upon them according to my great anger; and I will send forth my sword after them, until I have utterly destroyed them. |
|
18
|
18
|
| Єрусалим і міста юдейські, і царів його і князів його, щоб спустошити їх і зробити жахом, посміянням і прокляттям, як і видно нині, | And I will set my throne in Ælam, and will send forth thence king and rulers. |
|
19
|
19
|
| фараона, царя Єгипетського, і слуг його, і князів його і весь народ його, | But it shall come to pass at the end of days, that I will turn the captivity of Ælam, saith the Lord. |
|
20
|
20
|
| і весь змішаний народ, і всіх царів землі Уца, і всіх царів землі Филистимської, і Аскалон, і Газу, й Екрон, і залишки Азота, | In the beginning of the reign of king Sedekias, there came this word concerning Ælam. |
|
21
|
|
| Едома, і Моава, і синів Аммонових, | |
|
22
|
|
| і всіх царів Тира, і всіх царів Сидона, і царів островів, які за морем, | |
|
23
|
|
| Дедана, і Фему, і Буза, й усіх, хто стриже волосся на скронях, | |
|
24
|
|
| і всіх царів Аравії, і всіх царів народів різноплемінних, які живуть у пустелі, | |
|
25
|
|
| усіх царів Зимврії, і всіх царів Елама, і всіх царів Мідії, | |
|
26
|
|
| і всіх царів півночі, близьких один до одного і далеких, і всі царства земні, які на лиці землі, а цар Сесаха вип’є після них. | |
|
27
|
|
| І скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: пийте і сп’янійте, і вивергніть і впадіть, і не вставайте, побачивши меч, який Я пошлю на вас. | |
|
28
|
|
| Якщо ж вони будуть відмовлятися брати чашу з руки твоєї, щоб пити, то скажи їм: так говорить Господь Саваоф: ви неодмінно будете пити. | |
|
29
|
|
| Бо ось на місто це, на якому наречене ім’я Моє, Я починаю наводити біди; і чи ви залишитеся непокараними? Ні, не залишитеся непокараними; бо Я закликаю меч на усіх, хто живе на землі, — говорить Господь Саваоф. | |
|
30
|
|
| Тому проречи на них усі слова ці і скажи їм: Господь прогримить з висоти і з оселі святині Своєї подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою; як ті, що топчуть у точилі, викликне на усіх, хто живе на землі. | |
|
31
|
|
| Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усякою плоттю, нечестивих Він віддасть мечу, — говорить Господь. | |
|
32
|
|
| Так говорить Господь Саваоф: ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі. | |
|
33
|
|
| І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі. | |
|
34
|
|
| Ридайте, пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді стада; бо виповнилися дні ваші для заколення і розсіяння вашого, і впадете, як дорогий сосуд. | |
|
35
|
|
| І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада. | |
|
36
|
|
| Чутно волання пастирів і ридання вождів стада, бо спустошив Господь пасовище їх. | |
|
37
|
|
| Знищуються мирні селища від люті гніву Господнього. | |
|
38
|
|
| Він залишив оселю Свою, як лев; і земля їхня зробилася пустелею від люті спустошувача і від полум’яного гніву Його. | |
|
Глава 26
|
Chapter 26
|
|
1
|
|
| На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа: | |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь: стань надворі дому Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які повелю тобі сказати їм; не відніми ні слова. | For Egypt, against the Power of Pharao Nechao King of Egypt, who was by the river Euphrates in Charmis, whom Nabuchodonosor king of Babylon smote in the fourth year of Joakim king of Juda. |
|
3
|
3
|
| Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні. | Take up arms and spears, and draw nigh to battle; |
|
4
|
4
|
| І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам, | and harness the horses: mount, ye horsemen, and stand ready in your helmets; advance the spears, and put on your breast-plates. |
|
5
|
5
|
| щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте, — | Why do they fear, and turn back? even because their mighty men shall be slain: they have utterly fled, and being hemmed in they have not rallied, saith the Lord. |
|
6
|
6
|
| то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі. | Let not the swift flee, and let not the mighty man escape to the north: the forces at Euphrates are become feeble, and they have fallen. |
|
7
|
7
|
| Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому. | Who is this that shall come up as a river, and as rivers roll their waves? |
|
8
|
8
|
| І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти; | The waters of Egypt shall come up like a river: and he said, I will go up, and will cover the earth, and will destroy the dwellers in it. |
|
9
|
9
|
| навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишиться без жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому. | Mount ye the horses, prepare the chariots; go forth, ye warriors of the Ethiopians, and Libyans armed with shields; and mount, ye Lydians, bend the bow. |
|
10
|
10
|
| Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота дому Господнього. | And that day shall be to the Lord our God a day of vengeance, to take vengeance on his enemies: and the sword of the Lord shall devour, and be glutted, and be drunken with their blood: for the Lord has a sacrifice from the land of the north at the river Euphrates. |
|
11
|
11
|
| Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами». | Go up to Galaad, and take balm for the virgin daughter of Egypt: in vain hast thou multiplied thy medicines; there is no help in thee. |
|
12
|
12
|
| І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти міста цього усі ті слова, які ви чули; | The nations have heard thy voice, and the land has been filled with thy cry: for the warriors have fainted fighting one against another, and both are fallen together. |
|
13
|
13
|
| отже, виправте путі ваші і діяння ваші і послухайтеся гласу Господа Бога вашого, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас; | The Words which the Lord spoke by Jeremias, concerning the coming of the king of Babylon to smite the land of Egypt. |
|
14
|
14
|
| а щодо мене, ось — я у ваших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим; | Proclaim it at Magdol, and declare it at Memphis: say ye, Stand up, and prepare; for the sword has devoured thy yew-tree. |
|
15
|
15
|
| тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші». | Wherefore has Apis fled from thee? thy choice calf has not remained; for the Lord has utterly weakened him. |
|
16
|
16
|
| Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він говорив нам ім’ям Господа Бога нашого». | And thy multitude has fainted and fallen; and each one said to his neighbour, Let us arise, and return into our country to our people, from the Grecian sword. |
|
17
|
17
|
| І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам: | Call ye the name of Pharao Nechao king of Egypt, Saon esbeie moed. |
|
18
|
18
|
| «Михей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейського, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде виораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього — лісистим пагорбом. | As I live, saith the Lord God, he shall come as Itabyrion among the mountains, and as Carmel that is on the sea. |
|
19
|
19
|
| Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим? | O daughter of Egypt dwelling at home, prepare thee stuff for removing: for Memphis shall be utterly desolate, and shall be called Woe, because there are no inhabitants in it. |
|
20
|
20
|
| Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима, — і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія. | Egypt is a fair heifer, but destruction from the north is come upon her. |
|
21
|
21
|
| Коли почув слова його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет. | Also her hired soldiers in the midst of her are as fatted calves fed in her; for they also have turned, and fled with one accord: they stood not, for the day of destruction was come upon them, and the time of their retribution. |
|
22
|
22
|
| Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним. | Their voice is as that of a hissing serpent, for they go upon the sand; they shall come upon Egypt with axes, as men that cut wood. |
|
23
|
23
|
| І вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Іоакима, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні гробниці. | They shall cut down her forest, saith the Lord, for their number cannot at all be conjectured, for it exceeds the locust in multitude, and they are innumerable. |
|
24
|
24
|
| Але рука Ахикама, сина Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство». | The daughter of Egypt is confounded; she is delivered into the hands of a people from the north. |
|
Глава 27
|
Chapter 27
|
|
1
|
1
|
| На початку царювання Іоакима (Седекії), сина Іосії, царя Юдейського, було слово це до Єремії від Господа: | The Word of the Lord which He spoke against Babylon. |
|
2
|
2
|
| так сказав мені Господь: зроби собі пута і ярмо і поклади їх собі на шию; | Proclaim ye among the Gentiles, and cause the tidings to be heard, and suppress them not: say ye, Babylon is taken, Belus is confounded; the fearless, the luxurious Mærodach is delivered up. |
|
3
|
3
|
| і пошли такі самі до царя Ідумейського, і до царя Моавитського, і до царя синів Аммонових, і до царя Тира, і до царя Сидона, через послів, які прийшли в Єрусалим до Седекії, царя Юдейського; | For a nation has come up against her from the north, he shall utterly ravage her land, and there shall be none to dwell in it, neither man nor beast. |
|
4
|
4
|
| і накажи їм сказати государям їх: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: так скажіть государям вашим: | In those days, and at that time, the children of Israel shall come, they and the children of Juda together; they shall proceed, weeping as they go, seeking the Lord their God. |
|
5
|
5
|
| Я створив землю, людину і тварин, які на лиці землі, великою могутністю Моєю і простягнутою правицею Моєю, і віддав її, кому Мені благоугодно було. | They shall ask the way till they come to Sion, for that way shall they set their face; and they shall come and flee for refuge to the Lord their God; for the everlasting covenant shall not be forgotten. |
|
6
|
6
|
| І нині Я віддаю усі землі ці у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння. | My people have been lost sheep: their shepherds thrust them out, they caused them to wander on the mountains: they went from mountain to hill, they forgot their resting-place. |
|
7
|
7
|
| І всі народи будуть служити йому і синові його і синові сина його, доки не прийде час і його землі і йому самому; і будуть служити йому багато народів і царі великі. | All that found them consumed them: their enemies said, Let us not leave them alone, because they have sinned against the Lord: he that gathered their fathers had a pasture of righteousness. |
|
8
|
8
|
| І якщо який народ і царство не захоче служити йому, Навуходоносору, царю Вавилонському, і не схилить шиї своєї під ярмо царя Вавилонського, — цей народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, — говорить Господь, — доки не знищу їх рукою його. | Flee ye out of the midst of Babylon, and from the land of the Chaldeans, and go forth, and be as serpents before sleep. |
|
9
|
9
|
| І ви не слухайте своїх пророків і своїх віщунів, і своїх сновидців, і своїх чаклунів, і своїх волхвів, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському». | For, behold, I stir up against Babylon the gatherings of nations out of the land of the north; and they shall set themselves in array against her: thence shall she be taken, as the dart of an expert warrior shall not return empty. |
|
10
|
10
|
| Бо вони пророкують вам неправду, щоб виселити вас із землі вашої, і щоб Я вигнав вас і ви загинули. | And Chaldea shall be a spoil: all that spoil her shall be satisfied. |
|
11
|
11
|
| Народ же, який схилить шию свою під ярмо царя Вавилонського і стане служити йому, Я залишу на землі своїй, — говорить Господь, — і він буде обробляти її і жити на ній. | Because ye rejoiced, and boasted, while plundering mine heritage; because ye exulted as calves in the grass, and pushed with the horn as bulls. |
|
12
|
12
|
| І Седекії, царю Юдейському, я говорив усі ці слова і сказав: схиліть шию свою під ярмо царя Вавилонського і служіть йому і народу його, і будете живі. | Your mother is greatly ashamed; your mother that bore you for prosperity is confounded: she is the last of the nations, desolate, |
|
13
|
13
|
| Навіщо помирати тобі і народу твоєму від меча, голоду і моровиці, як прорік Господь про той народ, який не буде служити цареві Вавилонському? | by reason of the Lord's anger: it shall not be inhabited, but it shall be all a desolation; and every one that passes through Babylon shall scowl, and they shall hiss at all her plague. |
|
14
|
14
|
| І не слухайте слів пророків, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському»; бо вони пророкують вам неправду. | Set yourselves in array against Babylon round about, all ye that bend the bow; shoot at her, spare not your arrows, |
|
15
|
15
|
| Я не посилав їх, — говорить Господь; і вони неправдиво пророкують ім’ям Моїм, щоб Я вигнав вас і щоб ви загинули, — ви і пророки ваші, які пророкують вам. | and prevail against her: her hands are weakened, her bulwarks are fallen, and her wall is broken down: for it is vengeance from God: take vengeance upon her; as she has done, do to her. |
|
16
|
16
|
| І священикам і всьому народові цьому я говорив: так говорить Господь: не слухайте слів пророків ваших, які пророкують вам і говорять: «ось, скоро повернуті будуть із Вавилона сосуди дому Господнього»; бо вони пророкують вам неправду. | Utterly destroy seed out of Babylon, and him that holds a sickle in time of harvest: for fear of the Grecian sword, they shall return every one to his people, and every one shall flee to his own land. |
|
17
|
17
|
| Не слухайте їх, служіть цареві Вавилонському і живіть; навіщо доводити місто це до спустошення? | Israel is a wandering sheep; the lions have driven him out: the king of Assyria first devoured him, and afterward this king of Babylon has gnawed his bones. |
|
18
|
18
|
| А якщо вони пророки, і якщо у них є слово Господнє, то нехай благають Господа Саваофа, щоб сосуди, які залишаються у домі Господньому й у домі царя Юдейського і у Єрусалимі, не перейшли у Вавилон. | Therefore thus saith the Lord; Behold, I will take vengeance on the king of Babylon, and upon his land, as I took vengeance on the king of Assyria. |
|
19
|
19
|
| Бо так говорить Господь Саваоф про стовпи і про мідне море і про підніжжя і про інші речі, які залишилися у цьому місті, | And I will restore Israel to his pasture, and he shall feed on Carmel and on mount Ephraim and in Galaad, and his soul shall be satisfied. |
|
20
|
20
|
| яких Навуходоносор, цар Вавилонський, не взяв, коли Ієхонію, сина Іоакима, царя Юдейського, й усіх знатних юдеїв і єрусалимлян вивів з Єрусалима у Вавилон, | In those days, and at that time, they shall seek for the iniquity of Israel, and there shall be none; and for the sins of Juda, and they shall not be found: for I will be merciful to them that are left |
|
21
|
21
|
| бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, про сосуди, які залишилися в домі Господньому й у домі царя Юдейського і в Єрусалимі: | on the land, saith the Lord. Go up against it roughly, and against them that dwell on it: avenge, O sword, and destroy utterly, saith the Lord, and do according to all that I command thee. |
|
22
|
22
|
| вони будуть віднесені у Вавилон і там залишаться до того дня, коли Я відвідаю їх, — говорить Господь, — і виведу їх і поверну їх на місце це. | A sound of war, and great destruction in the land of the Chaldeans! |
|
Глава 28
|
Chapter 28
|
|
1
|
1
|
| У той самий рік, на початку царювання Седекії, царя Юдейського, у четвертий рік, у п’ятий місяць, Ананія, син Азура, пророк із Гаваона, говорив мені у домі Господньому перед очима священиків і всього народу і сказав: | Thus saith the Lord; Behold, I stir up against Babylon, and against the Chaldeans dwelling therein, a deadly burning wind. |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: знищу ярмо царя Вавилонського; | And I will send forth against Babylon spoilers, and they shall spoil her, and shall ravage her land. Woe to Babylon round about her in the day of her affliction. |
|
3
|
3
|
| через два роки Я поверну на місце це усі сосуди дому Господнього, які Навуходоносор, цар Вавилонський, узяв з цього місця і переніс їх у Вавилон; | Let the archer bend his bow, and him that has armour put it on: and spare ye not her young men, but destroy ye all her host. |
|
4
|
4
|
| й Ієхонію, сина Іоакима, царя Юдейського, і всіх полонених юдеїв, які прийшли у Вавилон, Я поверну на місце це, — говорить Господь; бо знищу ярмо царя Вавилонського. | And slain men shall fall in the land of the Chaldeans, and men pierced through shall fall without it. |
|
5
|
5
|
| І сказав Єремія пророк пророку Ананії перед очима священиків і перед очима усіх людей, які стояли у домі Господньому, — | For Israel and Juda have not been forsaken of their God, of the Lord Almighty; whereas their land was filled with iniquity against the holy things of Israel. |
|
6
|
6
|
| і сказав Єремія пророк: нехай буде так, нехай сотворить це Господь! нехай виконає Господь слова твої, які ти промовив про повернення з Вавилона сосудів дому Господнього і всіх полонених на місце це! | Flee ye out of the midst of Babylon, and deliver every one his soul: and be not overthrown in her iniquity; for it is the time of her retribution from the Lord; he is rendering to her a recompence. |
|
7
|
7
|
| Тільки вислухай слово це, яке я скажу вголос тобі і вголос усьому народу: | Babylon has been a golden cup in the Lord's hand, causing all the earth to be drunken: the nations have drunk of her wine; therefore they were shaken. |
|
8
|
8
|
| пророки, які здавна були раніше мене і раніше тебе, пророкували багатьом землям і великим царствам війну і біду і моровицю. | And Babylon is fallen suddenly, and is broken to pieces: lament for her; take balm for her deadly wound, if by any means she may be healed. |
|
9
|
9
|
| Якщо який пророк пророкував мир, то тоді тільки він визнаний був за пророка, якого істинно послав Господь, коли збувалося слово того пророка. | We tried to heal Babylon, but she was not healed: let us forsake her, and depart every one to his own country: for her judgment has reached to the heaven, it has mounted up to the stars. |
|
10
|
10
|
| Тоді пророк Ананія узяв ярмо з шиї Єремії пророка і розбив його. | The Lord has brought forth his judgment: come, and let us declare in Sion the works of the Lord our God. |
|
11
|
11
|
| І сказав Ананія перед очима всього народу ці слова: так говорить Господь: так знищу ярмо Навуходоносора, царя Вавилонського, через два роки, знявши його з шиї усіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою. | Prepare the arrows; fill the quivers: the Lord has stirred up the spirit of the king of the Medes: for his wrath is against Babylon, to destroy it utterly; for it is the Lord's vengeance, it is the vengeance of his people. |
|
12
|
12
|
| І було слово Господнє до Єремії після того, як пророк Ананія розбив ярмо з шиї пророка Єремії: | Lift up a standard on the walls of Babylon, prepare the quivers, rouse the guards, prepare the weapons: for the Lord has taken the work in hand, and will execute what he has spoken against the inhabitants of Babylon, |
|
13
|
13
|
| йди і скажи Ананії: так говорить Господь: ти скрушив ярмо дерев’яне, і зробиш замість нього ярмо залізне. | dwelling on many waters, and amidst the abundance of her treasures; thine end is come verily into thy bowels. |
|
14
|
14
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: залізне ярмо покладу на шию усіх цих народів, щоб вони працювали на Навуходоносора, царя Вавилонського, і вони будуть служити йому, і навіть звірів польових Я віддав йому. | For the Lord has sworn by his arm, saying, I will fill thee with men as with locusts; and they that come down shall cry against thee. |
|
15
|
15
|
| І сказав пророк Єремія пророку Ананії: послухай, Ананіє, Господь тебе не посилав, і ти подаєш надію цьому народу неправдиво. | The Lord made the earth by his power, preparing the world by his wisdom, by his understanding he stretched out the heaven. |
|
16
|
16
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я скину тебе з лиця землі; у цьому ж році ти помреш, тому що ти говорив усупереч Господу. | At his voice he makes a sound of water in the heaven, and brings up clouds from the extremity of the earth; he makes lightnings for rain, and brings light out of his treasures. |
|
17
|
17
|
| І помер пророк Ананія у тому самому році, у сьомому місяці. | Every man has completely lost understanding; every goldsmith is confounded because of his graven images: for they have cast false gods, there is no breath in them. |
|
Глава 29
|
Chapter 29
|
|
1
|
1
|
| І ось слова листа, який пророк Єремія послав з Єрусалима до залишку старійшин серед переселенців і до священиків, і до пророків, і до усього народу, яких Навуходоносор вивів з Єрусалима у Вавилон, — | Thus saith the Lord against the Philistines; |
|
2
|
2
|
| після того, як вийшли з Єрусалима цар Ієхонія і цариця і євнухи, князі Юдеї і Єрусалима, і теслі і ковалі, — | Behold, waters come up from the north, and shall become a sweeping torrent, and it shall sweep away the land, and its fulness; the city, and them that dwell in it: and men shall cry and all that dwell in the land shall howl, |
|
3
|
3
|
| через Елеасу, сина Сафанового, і Гемарію, сина Хелкіїного, яких Седекія, цар Юдейський, посилав у Вавилон до Навуходоносора, царя Вавилонського: | at the sound of his rushing, at the sound of his hoofs, and at the rattling of his chariots, at the noise of his wheels: the fathers turned not to their children because of the weakness of their hands, |
|
4
|
4
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, усім полоненим, яких Я переселив з Єрусалима у Вавилон: | in the day that is coming to destroy all the Philistines: and I will utterly destroy Tyre and Sidon, and all the rest of their allies: for the Lord will destroy the remaining inhabitants of the islands. |
|
5
|
5
|
| будуйте доми і живіть у них, і розводьте сади і їжте плоди їх; | Baldness is come upon Gaza; Ascalon is cast away, and the remnant of the Enakim. |
|
6
|
6
|
| беріть дружин і народжуйте синів і дочок; і синам своїм беріть дружин і дочок своїх віддавайте заміж, щоб вони народжували синів і дочок, і розмножуйтеся там, а не зменшуйтеся; | How long wilt thou smite, O sword of the Lord? how long will it be ere thou art quiet? return into thy sheath, rest, and be removed. |
|
7
|
7
|
| і турбуйтеся про добробут міста, в яке Я переселив вас, і моліться за нього Господу; бо при добробуті його і вам буде мир. | How shall it be quiet, whereas the Lord has given it a commission against Ascalon, and against the regions on the sea-coast, to awake against the remaining countries! |
|
8
|
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: нехай не зваблюють вас пророки ваші, які серед вас, і ворожбити ваші; і не слухайте снів ваших, які вам сняться; | |
|
9
|
|
| неправдиво пророкують вони вам ім’ям Моїм; Я не посилав їх, — говорить Господь. | |
|
10
|
|
| Бо так говорить Господь: коли виповниться вам у Вавилоні сімдесят років, тоді Я відвідаю вас і виконаю добре слово Моє про вас, щоб повернути вас на місце це. | |
|
11
|
|
| Бо тільки Я знаю наміри, які маю щодо вас, — говорить Господь, — наміри на благо, а не на зло, щоб дати вам майбуття і надію. | |
|
12
|
|
| І взиватимете до Мене, і підете і помолитеся Мені, і Я почую вас; | |
|
13
|
|
| і будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати Мене усім серцем вашим. | |
|
14
|
|
| І буду я знайдений вами, — говорить Господь, — і поверну вас з полону і зберу вас із усіх народів і з усіх місць, куди Я вигнав вас, — говорить Господь, — і поверну вас у те місце, звідки переселив вас. | |
|
15
|
|
| Ви говорите: «Господь послав нам пророків і у Вавилоні». | |
|
16
|
|
| Так говорить Господь про царя, що сидить на престолі Давидовому, і про весь народ, який живе у місті цьому, про братів ваших, які не відведені з вами у полон, — | |
|
17
|
|
| так говорить про них Господь Саваоф: ось, Я пошлю на них меч, голод і моровицю, і зроблю їх такими, як негідні смокви, які не можна їсти через непридатність їх; | |
|
18
|
|
| і буду переслідувати їх мечем, голодом і моровицею, і віддам їх на озлоблення усім царствам землі, на прокляття і жах, на посміяння і наругу між усіма народами, куди Я вижену їх, | |
|
19
|
|
| за те, що вони не слухали слів Моїх, — говорить Господь, — з якими Я посилав до них рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, але вони не слухали, — говорить Господь. | |
|
20
|
|
| А ви, усі переселенці, яких Я послав з Єрусалима у Вавилон, слухайте слово Господнє: | |
|
21
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колії, і про Седекію, сина Маасеї, які пророкують вам ім’ям Моїм неправду: ось, Я віддам їх до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і він умертвить їх перед вашими очима. | |
|
22
|
|
| І прийнято буде від них усіма переселенцями юдейськими, які у Вавилоні, проклинати так: «нехай зробить тобі Господь те саме, що Седекії та Ахаву», яких цар Вавилонський засмажив на вогні | |
|
23
|
|
| за те, що вони робили мерзоти в Ізраїлі: перелюбствували з дружинами ближніх своїх і ім’ям Моїм говорили неправду, чого Я не повелівав їм; Я знаю це, і Я свідок, — говорить Господь. | |
|
24
|
|
| І Шемаії нехеламитянину скажи: | |
|
25
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: за те, що ти посилав листи від імені свого до усього народу, який у Єрусалимі, і до священика Софонії, сина Маасеї, і до усіх священиків, і писав: | |
|
26
|
|
| «Господь поставив тебе священиком замість священика Іодая, щоб ти був між охоронцями у домі Господньому за всякою людиною, яка шаленіє і пророкує, і щоб ти саджав такого у в’язницю й у колоду: | |
|
27
|
|
| чому ж ти не заборониш Єремії анафофському пророкувати у вас? | |
|
28
|
|
| Бо він і до нас у Вавилон надіслав сказати: полон буде тривалим: будуйте доми і живіть у них; розводьте сади і їжте плоди їх». | |
|
29
|
|
| Коли Софонія священик прочитав цей лист уголос пророку Єремії, | |
|
30
|
|
| тоді було слово Господнє до Єремії: | |
|
31
|
|
| пошли до усіх переселенців сказати: так говорить Господь про Шемаію нехеламитянина: за те, що Шемаія у вас пророкує, а Я не посилав його, і обнадіює вас неправдиво, — | |
|
32
|
|
| за те, так говорить Господь: ось, Я покараю Шемаію нехеламитянина і плем’я його; не буде від нього людини, яка живе серед народу цього, і не побачить він того добра, яке Я зроблю народу Моєму, — говорить Господь; бо він говорив усупереч Господу. | |
|
Глава 30
|
Chapter 30
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа: | Concerning Idumea, thus saith the Lord; There is no longer wisdom in Thæman, counsel has perished from the wise ones, their wisdom is gone, |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: напиши собі всі слова, які Я говорив тобі, у книгу. | their place has been deceived. Dig deep for a dwelling, ye that inhabit Dædam, for he has wrought grievously: I brought trouble upon him in the time at which I visited him. |
|
3
|
3
|
| Бо ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля й Іуду, — говорить Господь; і приведу їх знову в ту землю, яку дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею. | For grape-gatherers are come, who shall not leave thee a remnant; as thieves by night, they shall lay their hand upon thy possessions. |
|
4
|
4
|
| І ось ті слова, які сказав Господь про Ізраїля й Іуду. | For I have stripped Esau, I have uncovered their secret places; they shall have no power to hide themselves, they have perished each by the hand of his brother, my neighbour, and it is impossible |
|
5
|
5
|
| Так сказав Господь: голос сум’яття і жаху чуємо ми, а не миру. | for thy fatherless one to be left to live, but I shall live, and the widows trust in me. |
|
6
|
6
|
| Запитайте і розсудіть: чи народжує чоловік? Чому ж Я бачу у кожного чоловіка руки на стегнах його, як у жінки при пологах, і обличчя у всіх бліді? | For thus saith the Lord; They who were not appointed to drink the cup have drunk it; and thou shalt by no means be cleared: |
|
7
|
7
|
| О, горе! великий той день, не було подібного до нього; це — тяжкий час для Якова, але він буде спасений від нього. | for by myself I have sworn, saith the Lord, that thou shalt be in the midst of her an impassable land, and a reproach, and a curse; and all her cities shall be desert for ever. |
|
8
|
8
|
| І буде у той день, — говорить Господь Саваоф: розіб’ю ярмо його, яке на шиї твоїй, і кайдани твої розірву; і не будуть уже служити чужоземцям, | I have heard a report from the Lord, and he has sent messengers to the nations, saying, Assemble yourselves, and come against her; rise ye up to war. |
|
9
|
9
|
| але будуть служити Господу Богу своєму і Давиду, царю своєму, якого Я відновлю їм. | I have made thee small among the nations, utterly contemptible among men. |
|
10
|
10
|
| І ти, рабе Мій Якове, не бійся, — говорить Господь, і не страшися, Ізраїлю; бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і плем’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде страшити його, | Thine insolence has risen up against thee, the fierceness of thine heart has burst the holes of the rocks, it has seized upon the strength of a lofty hill; for as an eagle he set his nest on high: thence will I bring thee down. |
|
11
|
11
|
| бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе: Я зовсім знищу усі народи, серед яких розсіяв тебе, а тебе не знищу; Я буду карати тебе за мірою, але непокараним не залишу тебе. | And Idumea shall be a desert: every one that passes by shall hiss at it. |
|
12
|
12
|
| Бо так говорить Господь: рана твоя незцілима, виразка твоя жорстока; | As Sodom was overthrown and Gomorrha and they that sojourned in her, saith the Lord Almighty, no man shall dwell there, nor shall any son of man inhabit there. |
|
13
|
13
|
| ніхто не піклується про діла твої, щоб загоїти рану твою; цілющого лікування немає для тебе; | Behold, he shall come up as a lion out of the midst of Jordan to the place of Ætham: for I will speedily drive them from it, and do ye set the young men against her: for who is like me? and who will withstand me? and who is this shepherd, who shall confront me? |
|
14
|
14
|
| усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я вразив тебе ударами ворожими, жорстоким покаранням за безліч беззаконь твоїх, тому що гріхи твої примножилися. | Therefore hear ye the counsel of the Lord, which he has framed against Idumea; and his device, which he has devised against the inhabitants of Thæman: surely the least of the sheep shall be swept off; surely their dwelling shall be made desolate for them. |
|
15
|
15
|
| Чого волаєш ти про рани твої, про тяжкість хвороби твоєї? за безліч беззаконь твоїх Я зробив тобі це, тому що гріхи твої примножилися. | For at the sound of their fall the earth was scared, and the cry of the sea was not heard. |
|
16
|
16
|
| Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; й усі вороги твої, усі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, й усіх грабіжників твоїх віддам на пограбування. | Behold, he shall look upon her as an eagle, and spread forth his wings over her strongholds; and the heart of the mighty men of Idumea shall be in that day as the heart of a woman in her pangs. |
|
17
|
17
|
| Я обкладу тебе пластирем і зцілю тебе від ран твоїх, — говорить Господь. Тебе називали відкинутим, говорячи: «ось Сион, про який ніхто не запитує»; | Concerning the sons of Ammon thus saith the Lord, Are there no sons in Israel? or have they no one to succeed them? wherefore has Melchol inherited Galaad, and why shall their people dwell in their cities? |
|
18
|
18
|
| так говорить Господь: ось, поверну полон наметів Якова і селища його помилую; і місто знову буде побудоване на пагорбі своєму, і храм улаштується, як і раніше. | Therefore, behold, the days come, saith the Lord, when I will cause to be heard in Rabbath a tumult of wars; and they shall become a waste and ruined place, and her altars shall be burned with fire; then shall Israel succeed to his dominion. |
|
19
|
19
|
| І вознесуться з них подяка і голос тих, що веселяться; і Я примножу їх, і не будуть зменшуватися, і прославлю їх, і не будуть принижені. | Howl, O Esebon, for Gai has perished; cry, ye daughters of Rabbath, gird yourselves with sackclothes, and lament; for Melchol shall go into banishment, his priests and his princes together. |
|
20
|
20
|
| І сини його будуть, як раніше, і сонм його буде стояти переді Мною, і покараю усіх гнобителів його. | Why do ye exult in the plains of the Enakim, thou haughty daughter, that trustest in thy treasures, that sayest, Who shall come in to me? |
|
21
|
21
|
| І буде вождь його з нього самого, і владика його вийде із середовища його; і Я наближу його, і він приступить до Мене; бо хто відважиться сам собою наблизитися до Мене? — говорить Господь. | Behold, I will bring terror upon thee, saith the Lord, from all the country round about thee; and ye shall be scattered every one right before him, and there is none to gather you. |
|
22
|
|
| І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом. | |
|
23
|
23
|
| Ось, лютий вихор іде від Господа, вихор грізний; він упаде на голову нечестивих. | Concerning Kedar the Queen of the Palace, whom Nabuchodonosor King of Babylon smote, thus saith the Lord; Arise ye, and go up to Kedar, and fill the sons of Kedem. |
|
24
|
24
|
| Полум’яний гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. В останні дні зрозумієте це. | They shall take their tents and their sheep, they shall take for themselves their garments, and all their baggage and their camels; and summon ye destruction against them from every side. |
|
Глава 31
|
Chapter 31
|
|
1
|
1
|
| У той час, — говорить Господь, — Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом. | Thus has the Lord said concerning Moab, Woe to Nabau! for it has perished: Cariathaim is taken: Amath and Agath are put to shame. |
|
2
|
2
|
| Так говорить Господь: народ, який уцілів від меча, знайшов милість у пустелі; йду заспокоїти Ізраїля. | There is no longer any healing for Moab, nor glorying in Esebon: he has devised evils against her: we have cut her off from being a nation, and she shall be completely still: after thee shall go a sword; |
|
3
|
3
|
| Здаля явився мені Господь і сказав: любов’ю вічною Я полюбив тебе і тому простяг до тебе благовоління. | for there is a voice of men crying out of Oronaim, destruction and great ruin. |
|
4
|
4
|
| Я знову влаштую тебе, і ти будеш улаштована, діво Ізраїлева, знову будеш прикрашатися тимпанами твоїми і виходити у хороводі тих, що веселяться; | Moab is ruined, proclaim it to Zogora: |
|
5
|
5
|
| знову розведеш виноградники на горах Самарії; виноградарі, які будуть розводити їх, самі будуть і користуватися ними. | for Aloth is filled with weeping: one shall go up weeping by the way of Oronaim; ye have heard a cry of destruction. |
|
6
|
6
|
| Бо буде день, коли вартові на горі Єфремовій проголосять: «вставайте, і зійдемо на Сион до Господа Бога нашого». | Flee ye, and save your lives, and ye shall be as a wild ass in the desert. |
|
7
|
7
|
| Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і викликуйте перед главою народів: проголошуйте, славте і говоріть: «спаси, Господи, народ Твій, залишок Ізраїля!» | Since thou hast trusted in thy strong-hold, therefore thou shalt be taken: and Chamos shall go forth into captivity, and his priests, and his princes together. |
|
8
|
8
|
| Ось, Я приведу їх із країни північної і зберу їх із країв землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом з ними, — великий сонм повернеться сюди. | And destruction shall come upon every city, it shall by no means escape; the valley also shall perish, and the plain country shall be completely destroyed, as the Lord has said. |
|
9
|
9
|
| Вони пішли зі сльозами, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх біля потоків вод дорогою рівною, на якій не спіткнуться; бо Я — отець Ізраїля, і Єфрем — первісток Мій. | Set marks upon Moab, for she shall be touched with a plague-spot, and all her cities shall become desolate; whence shall there be an inhabitant for her? |
|
10
|
10
|
| Слухайте слово Господнє, народи, і сповістіть островам віддаленим і скажіть: «Хто розсіяв Ізраїля, Той і збере його, і буде охороняти його, як пастир стадо своє»; | Cursed is the man that does the works of the Lord carelessly, keeping back his sword from blood. |
|
11
|
11
|
| бо відкупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильнішим за нього. | Moab has been at ease from a child, and trusted in his glory; he has not poured out his liquor from vessel to vessel, and has not gone into banishment, therefore his taste remained in him, and his smell departed not. |
|
12
|
12
|
| І прийдуть вони, і будуть торжествувати на висотах Сиону; і зберуться до благосердя Господа, до пшениці і вина і єлею, до агнців і волів; і душа їх буде як напоєний водою сад, і вони не будуть уже більше знемагати. | Therefore, behold, his days come, saith the Lord, when I shall send upon him bad leaders, and they shall lead him astray, and they shall utterly break in pieces his possessions, and shall cut his horns asunder. |
|
13
|
13
|
| Тоді дівчина буде веселитися у хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню сум їх на радість і втішу їх, і звеселю їх після скорботи їх. | And Moab shall be ashamed of Chamos, as the house of Israel was ashamed of Bæthel their hope, having trusted in them. |
|
14
|
14
|
| І насичу душу священиків жиром, і народ Мій насититься благами Моїми, — говорить Господь. | How will ye say, We are strong, and men strong for war? |
|
15
|
15
|
| Так говорить Господь: голос чутно у Рамі, крик і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитися за дітей своїх, бо їх немає. | Moab is ruined, even his city, and his choice young men have gone down to slaughter. |
|
16
|
16
|
| Так говорить Господь: утримай голос твій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за труд твій, — говорить Господь, — і повернуться вони із землі ворожої. | The day of Moab is near at hand, and his iniquity moves swiftly to vengeance. |
|
17
|
17
|
| І є надія для твого майбутнього, — говорить Господь, — і повернуться сини твої у наділи свої. | Shake the head at him, all ye that are round about him; all of you utter his name; say ye, How is the glorious staff broken to pieces, the rod of magnificence! |
|
18
|
18
|
| Чую Єфрема, який плаче: «Ти покарав мене, і я покараний, як телець неприборканий; наверни мене, і навернуся, бо Ти Господь Бог мій. | Come down from thy glory, and sit down in a damp place: Dæbon shall be broken, because Moab is destroyed: there has gone up against thee one to ravage thy strong-hold. |
|
19
|
19
|
| Коли я був навернений, я каявся, і коли був напоумлений, бив себе по стегнах; я був посоромлений, я був знічений, тому що ніс неславу юности моєї». | Stand by the way, and look, thou that dwellest in Arer; and ask him that is fleeing, and him that escapes, and say, What has happened? |
|
20
|
20
|
| Чи не дорогий у Мене син Єфрем? чи не улюблене дитя? бо, як тільки заговорю про нього, завжди з любов’ю згадую про нього; нутро Моє обурюється за нього; змилосерджуся над ним, — говорить Господь. | Moab is put to shame, because he is broken: howl and cry; proclaim in Arnon, that Moab has perished. |
|
21
|
21
|
| Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, поверни серце твоє на дорогу, на путь, якою ти йшла; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся у ці міста твої. | And judgment is coming against the land of Misor, upon Chelon, and Rephas, and Mophas, |
|
22
|
22
|
| Чи довго тобі блукати, відпала дочко? Бо Господь сотворить на землі щось нове: жона спасе чоловіка. | and upon Dæbon, and upon Nabau, and upon the house of Dæthlathaim, |
|
23
|
23
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: надалі, коли Я поверну полон їх, будуть говорити на землі Іуди й у містах його це слово: «нехай благословить тебе Господь, оселя правди, гора свята!» | and upon Cariathaim, and upon the house of Gæmol, and upon the house of Maon, |
|
24
|
24
|
| Й оселиться на ній Іуда й усі міста його разом, хлібороби і ті, що ходять зі стадами. | and upon Carioth, and upon Bosor, and upon all the cities of Moab, far and near. |
|
25
|
25
|
| Бо Я напою душу стомлену і насичу всяку душу скорботну. | The horn of Moab is broken, and his arm is crushed. |
|
26
|
26
|
| При цьому я прокинувся і подивився, і сон мій був приємний мені. | Make ye him drunk; for he has magnified himself against the Lord: and Moab shall clap with his hand, and shall be also himself a laughing-stock. |
|
27
|
27
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я засію дім Ізраїлів і дім Іудин сіменем людини і сіменем худоби. | For surely Israel was to thee a laughing-stock, and was found among thy thefts, because thou didst fight against him. |
|
28
|
28
|
| І як Я спостерігав за ними, викорінюючи і знищуючи, і руйнуючи і гублячи, й ушкоджуючи, так буду спостерігати за ними, творячи і насаджуючи, — говорить Господь. | The inhabitants of Moab have left the cities, and dwelt in rocks; they have become as doves nestling in rocks, at the mouth of a cave. |
|
29
|
29
|
| У ті дні вже не будуть говорити: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома», | And I have heard of the pride of Moab, he has greatly heightened his pride and his haughtiness, and his heart has been lifted up. |
|
30
|
30
|
| але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде. | But I know his works: is it not enough for him? has he not done thus? |
|
31
|
31
|
| Ось настають дні, — говорить Господь, — коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт, | Therefore howl ye for Moab on all sides; cry out against the shorn men in a gloomy place. I will weep for thee, |
|
32
|
32
|
| не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми у той день, коли узяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; той завіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у союзі з ними, — говорить Господь. | O vine of Aserema, as with the weeping of Jazer: thy branches are gone over the sea, they reached the cities of Jazer: destruction has come upon thy fruits, and upon thy grape-gatherers. |
|
33
|
33
|
| Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів, — говорить Господь: вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. | Joy and gladness have been utterly swept off the land of Moab: and though there was wine in thy presses, in the morning they trod it not, neither in the evening did they raise the cry of joy. |
|
34
|
34
|
| І вже не будуть учити один одного, брат брата, і говорити: «пізнайте Господа», бо усі самі будуть знати Мене, від малого до великого, — говорить Господь, — тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом’яну більше. | From the cry of Esebon even to Ætam their cities uttered their voice, from Zogor to Oronaim, and their tidings as a heifer of three years old, for the water also of Nebrin shall be dried up. |
|
35
|
35
|
| Так говорить Господь, Який дав сонце для освітлення вдень, устави місяцю і зіркам для освітлення вночі, Який збурює море, так що хвилі його ревуть; Господь Саваоф — ім’я Йому. | And I will destroy Moab, saith the Lord, as he comes up to the altar, and burns incense to his gods. |
|
36
|
36
|
| Якщо ці устави перестануть діяти переді Мною, — говорить Господь, — то і плем’я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди. | Therefore the heart of Moab shall sound as pipes, my heart shall sound as a pipe for the shorn men; forasmuch as what every man has gained has perished from him. |
|
37
|
37
|
| Так говорить Господь: якщо небо може бути виміряне вгорі, й основи землі досліджені внизу, то і Я відкину все плем’я Ізраїлеве за все те, що вони робили, — говорить Господь. | They shall all have their heads shaved in every place, and every beard shall be shaved; and all hands shall beat the breasts, and on all loins shall be sackcloth. |
|
38
|
38
|
| Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли місто впорядковане буде на славу Господа від вежі Анамеїла до воріт наріжних, | And on all the housetops of Moab, and in his streets shall be mourning: for I have broken him, saith the Lord, as a vessel, which is useless. |
|
39
|
39
|
| і землемірний шнур піде далі прямо до пагорба Гарива й обійде Гоаф. | How has he changed! how has Moab turned his back! Moab is put to shame, and become a laughing-stock, and an object of anger to all that are round about him. |
|
40
|
40
|
| І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрона, до рогу кінських воріт на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розпадеться повіки. | For thus said the Lord; |
|
Глава 32
|
Chapter 32
|
|
1
|
|
| Слово, яке було від Господа до Єремії у десятий рік Седекії, царя Юдейського; цей рік був вісімнадцятим роком Навуходоносора. | |
|
2
|
|
| Тоді військо царя Вавилонського облягало Єрусалим, і Єремія пророк був ув’язнений у дворі сторожі, який був при домі царя Юдейського. | |
|
3
|
|
| Седекія, цар Юдейський, ув’язнив його туди, сказавши: «навіщо ти пророкуєш і говориш: так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це у руки царя Вавилонського, і він візьме його; | |
|
4
|
|
| і Седекія, цар Юдейський, не уникне рук халдеїв, але неодмінно відданий буде у руки царя Вавилонського, і буде говорити з ним устами до вуст, і очі його побачать очі його; | |
|
5
|
|
| і він відведе Седекію у Вавилон, де він і буде, доки не відвідаю його, — говорить Господь. Якщо ви будете воювати з халдеями, то не будете мати успіху?» | |
|
6
|
|
| І сказав Єремія: таке було до мене слово Господнє: | |
|
7
|
|
| ось Анамеїл, син Саллума, дядька твого, йде до тебе сказати: «купи собі поле моє, яке в Анафофі, тому що за правом родинним тобі слід купити його». | |
|
8
|
|
| Й Анамеїл, син дядька мого, прийшов до мене, за словом Господнім, у двір сторо́жі і сказав мені: «купи поле моє, яке в Анафофі, у землі Веніаміновій, тому що право спадщини твоє і право викупу твоє; купи собі». Тоді я дізнався, що це було слово Господнє. | |
|
9
|
|
| І купив я поле в Анамеїла, сина дядька мого, яке в Анафофі, і відважив йому сім сиклів срібла і десять срібників; | |
|
10
|
|
| і записав у книгу і запечатав її, і запросив для цього свідків і відважив срібло на терезах. | |
|
11
|
|
| І взяв я купчий запис, як запечатаний за законом і уставом, так і відкритий; | |
|
12
|
|
| і віддав цей купчий запис Варуху, синові Нирії, сина Маасеї, на очах Анамеїла, сина дядька мого, і на очах свідків, які підписали цей купчий запис, на очах усіх юдеїв, які сиділи на дворі сторо́жі; | |
|
13
|
|
| і заповів Варуху в присутності їх: | |
|
14
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: візьми ці записи, цей купчий запис, який запечатаний, і цей запис відкритий, і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони залишалися там багато днів. | |
|
15
|
15
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: доми і поля і виноградники будуть знову купуватися у землі цій. | Thus said the Lord God of Israel; Take the cup of this unmixed wine from mine hand, and thou shalt cause all the nations to drink, to whom I send thee. |
|
16
|
16
|
| І, передавши купчий запис Варуху, синові Нирії, я помолився Господу: | And they shall drink, and vomit, and be mad, because of the sword which I send among them. |
|
17
|
17
|
| «о, Господи Боже! Ти створив небо і землю великою силою Твоєю і простягнутою правицею; для Тебе нічого немає неможливого; | So I took the cup out of the Lord's hand, and caused the nations to whom the Lord sent me to drink: |
|
18
|
18
|
| Ти являєш милість тисячам і за беззаконня батьків відплачуєш у надро дітям їхнім після них: Боже великий, сильний, Якому ім’я Господь Саваоф! | Jerusalem, and the cities of Juda, and the kings of Juda, and his princes, to make them a desert place, a desolation, and a hissing; |
|
19
|
19
|
| Великий у раді і сильний у ділах, Якого очі відкриті на усі путі синів людських, щоб відплачувати кожному за путями його і за плодами діл його, | and Pharao king of Egypt, and his servants, and his nobles, and all his people; |
|
20
|
20
|
| Який звершив чудеса і знамення у землі Єгипетській, і звершуєш до цього дня і в Ізраїлі і між усіма людьми, і сотворив Собі ім’я, як у цей день, | and all the mingled people, and all the kings of the Philistines, and Ascalon, and Gaza, and Accaron, and the remnant of Azotus, |
|
21
|
21
|
| і вивів народ Твій Ізраїля із землі Єгипетської знаменнями і чудесами, і рукою сильною і правицею простягнутою, при великому жаху, | and Idumea, and the land of Moab, and the children of Ammon, |
|
22
|
22
|
| і дав їм землю цю, яку дати їм клятвено обіцяв батькам їхнім, землю, яка тече молоком і медом. | and the kings of Tyre, and the kings of Sidon, and the kings in the country beyond the sea, |
|
23
|
23
|
| Вони ввійшли і заволоділи нею, але не стали слухати гласу Твого і не чинили за законом Твоїм, не стали робити того, що Ти заповів їм робити, і за те Ти навів на них усі ці біди. | and Dædan, and Thæman, and Ros, and every one that is shaved round about the face, |
|
24
|
24
|
| Ось, насипи досягають міста, щоб узяти його; і місто від меча і голоду і моровиці віддається у руки халдеїв, які воюють проти нього; що Ти говорив, те і сповнюється, і ось, Ти бачиш це. | and all the mingled people lodging in the wilderness, |
|
25
|
25
|
| А Ти, Господи Боже, сказав мені: «купи собі поле за срібло і запроси свідків», тоді як місто віддається у руки халдеїв». | and all the kings of Ælam, and all the kings of the Persians, |
|
26
|
26
|
| І було слово Господнє до Єремії: | and all the kings from the north, the far and the near, each one with his brother, and all the kingdoms which are on the face of the earth. |
|
27
|
27
|
| ось, Я Господь, Бог усякої плоті; чи є щось неможливе для Мене? | And thou shalt say to them, Thus said the Lord Almighty; Drink ye, be ye drunken; and ye shall vomit, and shall fall, and shall in nowise rise, because of the sword which I send among you. |
|
28
|
28
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це до рук халдеїв і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і він візьме його, | And it shall come to pass, when they refuse to take the cup out of thine hand, to drink it, that thou shalt say, Thus said the Lord; Ye shall surely drink. |
|
29
|
29
|
| і ввійдуть халдеї, які облягають це місто, запалять місто вогнем і спалять його і доми, на покрівлях яких підносилися куріння Ваалу і були узливання чужим богам, щоб прогнівляти Мене. | For I am beginning to afflict the city whereon my name is called, and ye shall by no means be held guiltless: for I am calling a sword upon all that dwell upon the earth. |
|
30
|
30
|
| Бо сини Ізраїлеві й сини Іудині тільки зло робили перед очима Моїми від юности своєї; сини Ізраїлеві тільки прогнівляли Мене ділами рук своїх, — говорить Господь. | And thou shalt prophesy against them these words, and shalt say, The Lord shall speak from on high, from his sanctuary he will utter his voice; he will pronounce a declaration on his place; and these shall answer like men gathering grapes: and destruction is coming on them that dwell on the earth, |
|
31
|
31
|
| І ніби для гніву Мого і люті Моєї існувало місто це від самого дня побудови його до цього дня, щоб Я відкинув його від лиця Мого | even upon the extreme part of the earth; for the Lord has a controversy with the nations, he is pleading with all flesh, and the ungodly are given to the sword, saith the Lord. |
|
32
|
32
|
| за усе зло синів Ізраїля і синів Іуди, яке вони для прогнівлення Мене робили, вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні й пророки їхні, й мужі Іуди і жителі Єрусалима. | Thus said the Lord; Behold, evils are proceeding from nation to nation, and a great whirlwind goes forth from the end of the earth. |
|
33
|
33
|
| Вони повернулися до Мене спиною, а не лицем; і коли Я навчав їх, з раннього ранку навчав, вони не хотіли прийняти настановлення, | And the slain of the Lord shall be in the day of the Lord from one end of the earth even to the other end of the earth: they shall not be buried; they shall be as dung on the face of the earth. |
|
34
|
34
|
| і в домі, над яким наречене ім’я Моє, поставили мерзоти свої, осквернили його. | Howl, ye shepherds, and cry; and lament, ye rams of the flock: for your days have been completed for slaughter, and ye shall fall as the choice rams. |
|
35
|
35
|
| Влаштували капища Ваалу в долині синів Енномових, щоб проводити через вогонь синів своїх і дочок своїх на честь Молоха, чого Я не повелівав їм, і Мені на розум не спадало, щоб вони робили цю мерзоту, вводячи у гріх Іуду. | And flight shall perish from the shepherds, and safety from the rams of the flock. |
|
36
|
36
|
| І однак же нині так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про це місто, про яке ви говорите: «воно віддається у руки царя Вавилонського мечем і голодом і моровицею», — | A voice of the crying of the shepherds, and a moaning of the sheep and the rams: for the Lord has destroyed their pastures. |
|
37
|
37
|
| ось, Я зберу їх з усіх країн, в які вигнав їх у гніві Моєму й у люті Моїй і у великому обуренні, і поверну їх на місце це і дам їм безпечне життя. | And the peaceable abodes that remain shall be destroyed before the fierceness of my anger. |
|
38
|
38
|
| Вони будуть Моїм народом, а Я буду їм Богом. | He has forsaken his lair, as a lion: for their land is become desolate before the great sword. |
|
39
|
|
| І дам їм одне серце й одну путь, щоб боялися Мене в усі дні життя, для блага свого і блага дітей своїх після них. | |
|
40
|
|
| І укладу з ними вічний завіт, за яким Я не відвернуся від них, щоб благодіяти їм, і страх Мій вкладу у серця їхні, щоб вони не відступали від Мене. | |
|
41
|
|
| І буду радіти за них, благодіючи їм, і насаджу їх на землі цій твердо, від усього серця Мого і від усієї душі Моєї. | |
|
42
|
|
| Бо так говорить Господь: як Я навів на народ цей усе це велике зло, так наведу на них усе благо, яке Я вирік про них. | |
|
43
|
|
| І будуть купувати поля у землі цій, про яку ви говорите: «це пустеля, без людей і без худоби; вона віддана у руки халдеям»; | |
|
44
|
|
| будуть купувати поля за срібло і вносити у записи, і запечатувати і запрошувати свідків — у землі Веніаміновій і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди й у містах нагірних, і в містах низинних і у містах південних; бо поверну полон їх, — говорить Господь. | |
|
Глава 33
|
Chapter 33
|
|
1
|
1
|
| І було слово Господнє до Єремії вдруге, коли він ще утримувався у дворі сторо́жі: | In the beginning of the Reign of King Joakim Son of Josias there came this Word from the Lord. |
|
2
|
2
|
| Так говорить Господь, Який створив [землю], Господь, Який упорядкував і утвердив її, — Господь ім’я Йому: | Thus said the Lord; Stand in the court of the Lord's house, and thou shalt declare to all the Jews, and to all that come to worship in the house of the Lord, all the words which I commanded thee to speak to them; abate not one word. |
|
3
|
3
|
| взивай до Мене — і Я відповім тобі, покажу тобі велике і недоступне, чого ти не знаєш. | Peradventure they will hear, and turn every one from his evil way: then I will cease from the evils which I purpose to do to them, because of their evil practices. |
|
4
|
4
|
| Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про доми міста цього і про доми царів юдейських, які руйнуються для завалів і для битви | And thou shalt say, Thus said the Lord; If ye will not hearken to me, to walk in my statutes which I set before you, |
|
5
|
5
|
| тими, які прийшли воювати з халдеями, щоб наповнити доми трупами людей, яких Я уражу у гніві Моєму й у люті Моїй, і за всі беззаконня яких Я сховав лице Моє від міста цього. | to hearken to the words of my servants the prophets, whom I send to you early in the morning; yea, I sent them, but ye hearkened not to me; |
|
6
|
6
|
| Ось, Я прикладу йому пластир і цілющі засоби, і вилікую їх, і відкрию їм повноту миру й істини, | then will I make this house as Selo, and I will make this city a curse to all the nations of all the earth. |
|
7
|
7
|
| і поверну полон Іуди і полон Ізраїля і влаштую їх, як спочатку, | And the priests, and the false prophets, and all the people heard Jeremias speaking these words in the house of the Lord. |
|
8
|
8
|
| і очищу їх від усього нечестя їхнього, яким вони грішили переді Мною, і прощу всі беззаконня їхні, якими вони грішили переді Мною і відпали від Мене. | And it came to pass, when Jeremias had ceased speaking all that the Lord had ordered him to speak to all the people, that the priests and the false prophets and all the people took him, saying, |
|
9
|
9
|
| І буде для мене Єрусалим радісним ім’ям, похвалою і честю перед усіма народами землі, які почують про усі блага, які Я зроблю йому, і здивуються і затремтять від усіх благодіянь і всього благоденства, яке Я доставлю йому. | Thou shalt surely die, because thou hast prophesied in the name of the Lord, saying, This house shall be as Selo, and this city shall be made quite destitute of inhabitants. And all the people assembled against Jeremias in the house of the Lord. |
|
10
|
10
|
| Так говорить Господь: на цьому місці, про яке ви говорите: «воно порожнє, без людей і без худоби», — у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, які порожні, без людей, без жителів, без худоби, | And the princes of Juda heard this word, and they went up out of the house of the king to the house of the Lord, and sat in the entrance of the new gate. |
|
11
|
11
|
| знову буде чутно голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, голос тих, що говорять: «славте Господа Саваофа, бо благий Господь, бо повік милість Його», і голос тих, що приносять жертву подяки в домі Господньому; бо Я поверну полонених цієї землі в попередній стан, — говорить Господь. | Then the priests and the false prophets said to the princes and to all the people, The judgment of death is due to this man; because he has prophesied against this city, as ye have heard with your ears. |
|
12
|
12
|
| Так говорить Господь Саваоф: на цьому місці, яке порожнє, без людей, без худоби, й у всіх містах його знову будуть оселі пастухів, які будуть пасти стада. | Then Jeremias spoke to the princes, and to all the people, saying, The Lord sent me to prophesy against this house and against this city, all the words which ye have heard. |
|
13
|
13
|
| У містах нагірних, у містах низинних і в містах південних, і в землі Веніаміновій, і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди знову будуть проходити стада під рукою того, який рахує, — говорить Господь. | And now amend your ways and your works, and hearken to the voice of the Lord; and the Lord shall cease from the evils which he has pronounced against you. |
|
14
|
14
|
| Ось, настануть дні, — говорить Господь, — коли Я виконаю те добре слово, яке вирік про дім Ізраїлів і про дім Іудин. | And behold, I am in your hands; do to me as is expedient, and as it is best for you. |
|
15
|
15
|
| У ті дні й у той час вирощу Давиду Паросток праведний, і буде чинити суд і правду на землі. | But know for a certainty, that if ye slay me, ye bring innocent blood upon yourselves, and upon this city, and upon them that dwell in it; for in truth the Lord has sent me to you to speak in your ears all these words. |
|
16
|
16
|
| У ті дні Іуда буде спасенний і Єрусалим буде жити безпечно, і наречуть ім’я Йому: «Господь виправдання наше!» | Then the princes and all the people said to the priests and to the false prophets; Judgment of death is not due to this man; for he has spoken to us in the name of the Lord our God. |
|
17
|
17
|
| Бо так говорить Господь: не припиниться у Давида муж, який сидить на престолі дому Ізраїлевого, | And there rose up men of the elders of the land, and said to all the assembly of the people, |
|
18
|
18
|
| й у священиків-левитів не буде нестачі у мужі перед лицем Моїм, який в усі дні возносить всепалення і спалює приношення і звершує жертви. | Michæas the Morathite lived in the days of Ezekias king of Juda, and said to all the people of Juda, Thus saith the Lord; Sion shall be ploughed as a field, and Jerusalem shall become a desolation, and the mountain of the house shall be a thicket of trees. |
|
19
|
19
|
| І було слово Господнє до Єремії: | Did Ezekias and all Juda in any way slay him? Was it not that they feared the Lord, and they made supplication before the Lord, and the Lord ceased from the evils which he had pronounced against them? whereas we have wrought great evil against our own souls. |
|
20
|
20
|
| так говорить Господь: якщо можете зруйнувати завіт Мій про день і завіт Мій про ніч, щоб день і ніч не приходили у свій час, | And there was another man prophesying in the name of the Lord, Urias the son of Samæas of Cariathiarim; and he prophesied concerning this land according to all the words of Jeremias. |
|
21
|
21
|
| то може бути зруйнований і завіт Мій з рабом Моїм Давидом, так що не буде у нього сина, який царює на престолі його, і також з левитами-священиками, служителями Моїми. | And king Joakim and all the princes heard all his words, and sought to slay him; and Urias heard it and went into Egypt. |
|
22
|
22
|
| Як незліченне небесне воїнство і невимірний пісок морський, так розмножу плем’я Давида, раба Мого, і левитів, які служать Мені. | And the king sent men into Egypt; |
|
23
|
23
|
| І було слово Господнє до Єремії: | and they brought him thence, and brought him in to the king; and he smote him with the sword, and cast him into the sepulchre of the children of his people. |
|
24
|
24
|
| чи не бачиш, що народ цей говорить: «ті два племені, які обрав Господь, Він відкинув?» і через це вони зневажають народ Мій, ніби він уже не був народом у очах їх. | Nevertheless the hand of Achicam son of Saphan was with Jeremias, to prevent his being delivered into the hands of the people, or being killed. |
|
25
|
|
| Так говорить Господь: якщо завіту Мого про день і ніч і уставів неба і землі Я не утвердив, | |
|
26
|
|
| то і плем’я Якова і Давида, раба Мого, відкину, щоб не брати більше владик з його племені для племені Авраама, Ісаака та Якова; бо поверну їх із полону і помилую їх. | |
|
Глава 34
|
Chapter 34
|
|
1
|
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар Вавилонський, і все військо його і всі царства землі, підвладні руці його, і всі народи воювали проти Єрусалима і проти усіх міст його: | |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: йди і скажи Седекії, царю Юдейському, і скажи йому: так говорить Господь: ось, Я віддаю місто це у руки царя Вавилонського, і він спалить його вогнем; | Thus said the Lord; Make to thyself bonds and yokes, and put them about thy neck, |
|
3
|
3
|
| і ти не уникнеш руки його, але неодмінно будеш узятий і відданий у руки його, і очі твої побачать очі царя Вавилонського, і вуста його будуть говорити до твоїх вуст, і підеш у Вавилон. | and thou shalt send them to the king of Idumea, and to the king of Moab, and to the king of the children of Ammon, and to the king of Tyre, and to the king of Sidon, by the hands of their messengers that come to meet them at Jerusalem to Sedekias king of Juda. |
|
4
|
4
|
| Утім, слухай слово Господнє, Седекіє, царю Юдейський! так говорить Господь про тебе: ти не помреш від меча; | And thou shalt commission them to say to their lords, Thus said the Lord God of Israel; Thus shall ye say to your lords; |
|
5
|
5
|
| ти помреш у мирі, і як для батьків твоїх, попередніх царів, які були раніше тебе, спалювали при похованні пахощі, так спалять і для тебе й оплачуть тебе: «горе, государю!», бо Я вирік це слово, — говорить Господь. | I have made the earth by my great power, and with my high arm, and I will give it to whomsoever it shall seem good in mine eyes. |
|
6
|
6
|
| Єремія пророк усі слова ці переказав Седекії, царю Юдейському, в Єрусалимі. | I gave the earth to Nabuchodonosor king of Babylon to serve him, and the wild beasts of the field to labour for him. |
|
7
|
|
| Тим часом військо царя Вавилонського воювало проти Єрусалима і проти усіх міст юдейських, які ще залишалися, проти Лахиса й Азеки; бо з міст юдейських тільки ці залишалися, як міста укріплені. | |
|
8
|
8
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа після того, як цар Седекія уклав завіт з усім народом, який був у Єрусалимі, щоб оголосити свободу, | And the nation and kingdom, all that shall not put their neck under the yoke of the king of Babylon, with sword and famine will I visit them, saith the Lord, until they are consumed by his hand. |
|
9
|
9
|
| щоб кожен відпустив на волю раба свого і рабиню свою, єврея та єврейку, щоб ніхто з них не тримав у рабстві юдея, брата свого. | And hearken ye not to your false prophets, nor to them that divine to you, nor to them that foretel events by dreams to you, nor to your auguries, nor your sorcerers, that say, Ye shall by no means work for the king of Babylon: |
|
10
|
10
|
| І послухалися усі князі і весь народ, які вступили у завіт, щоб відпустити кожному раба свого і кожному рабиню свою на волю, щоб не тримати їх надалі у рабах, — і послухалися і відпустили; | for they prophesy lies to you, to remove you far from your land. |
|
11
|
11
|
| але після того, роздумавши, стали брати назад рабів і рабинь, яких відпустили на волю, і примусили їх бути рабами і рабинями. | But the nation which shall put its neck under the yoke of the king of Babylon, and serve him, I will even leave it upon its land, and it shall serve him, and dwell in it. |
|
12
|
12
|
| І було слово Господнє до Єремії від Господа: | I spoke also to Sedekias king of Juda according to all these words, saying, Put your neck into the yoke, |
|
13
|
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я уклав завіт з батьками вашими, коли вивів їх із землі Єгипетської, з дому рабства, і сказав: | |
|
14
|
14
|
| «наприкінці сьомого року відпускайте кожен брата свого, єврея, який продав себе тобі; нехай він працює на тебе шість років, а потім відпусти його від себе на волю»; але батьки ваші не послухали Мене і не прихилили вуха свого. | and serve the king of Babylon. For they prophesy unrighteous words to you, |
|
15
|
15
|
| Ви нині навернулися і зробили справедливо перед очима Моїми, оголосивши кожен волю ближньому своєму, й уклали переді Мною завіт у домі, над яким наречене ім’я Моє; | for I sent them not, saith the Lord; and they prophesy in my name unjustly, that I might destroy you, and ye should perish, and your prophets, who unrighteously prophesy lies to you. |
|
16
|
16
|
| але потім роздумали і знеславили ім’я Моє, і повернули до себе кожен раба свого і кожен рабиню свою, яких відпустили на волю, куди душі їх завгодно, і примушуєте їх бути у вас рабами і рабинями. | I spoke to you, and to all this people, and to the priests, saying, Thus said the Lord; Hearken not to the words of the prophets that prophesy to you, saying, Behold, the vessels of the Lord's house shall return from Babylon: for they prophesy to you unrighteous words. I sent them not. |
|
17
|
|
| Тому так говорить Господь: ви не послухалися Мене у тому, щоб кожен оголосив волю братові своєму і ближньому своєму; за те ось Я, — говорить Господь, — проголошую вам свободу піддатися мечу, моровиці й голоду, і віддам вас на озлоблення в усі царства землі; | |
|
18
|
18
|
| і віддам тих, що переступили завіт Мій і не устояли у словах завіту, який вони уклали перед лицем Моїм, розсікши тельця надвоє і пройшовши між розсіченими частинами його, | If they are prophets, and if the word of the Lord is in them, let them meet me, for thus has the Lord said. |
|
19
|
19
|
| князів юдейських і князів єрусалимських, євнухів і священиків і увесь народ землі, який проходив між розсіченими частинами тельця, — | And as for the remaining vessels, |
|
20
|
20
|
| віддам їх до рук ворогів їхніх і до рук тих, що шукають душí їх, і трупи їхні будуть споживою птахам небесним і звірам земним. | which the king of Babylon took not, when he carried Jechonias prisoner out of Jerusalem, |
|
21
|
|
| І Седекію, царя Юдейського, і князів його віддам до рук ворогів їхніх і до рук тих, що шукають душí їх, і до рук війська царя Вавилонського, яке відступило від вас. | |
|
22
|
22
|
| Ось, Я дам повеління, — говорить Господь, — і поверну їх до цього міста, і вони нападуть на нього, і візьмуть його, і спалять його вогнем, і міста Юдеї зроблю пустелею безлюдною. | they shall go into Babylon, saith the Lord. |
|
Глава 35
|
Chapter 35
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа у дні Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: | And it came to pass in the fourth year of Sedekias king of Juda, in the fifth month, that Ananias the false prophet, the son of Azor, from Gabaon, spoke to me in the house of the Lord, in the sight of the priests and all the people, saying, |
|
2
|
2
|
| йди у дім Рехавитів і поговори з ними, і приведи їх у дім Господній, в одну з кімнат, і дай їм пити вина. | Thus saith the Lord; I have broken the yoke of the king of Babylon. |
|
3
|
3
|
| Я взяв Іазанію, сина Єремії, сина Авацинії, і братів його, і всіх синів його і весь дім Рехавитів, | Yet two full years, and I will return into this place the vessels of the house of the Lord, |
|
4
|
4
|
| і привів їх у дім Господній, в кімнату синів Анана, сина Годолії, людини Божої, яка поряд з кімнатою князів, над кімнатою Маасеї, сина Селлумового, стража біля входу; | and Jechonias, and the captivity of Juda: for I will break the yoke of the king of Babylon. |
|
5
|
5
|
| і поставив перед синами дому Рехавитів повні чаші вина і склянки і сказав їм: пийте вино. | Then Jeremias spoke to Ananias in the sight of all the people, and in the sight of the priests that stood in the house of the Lord, |
|
6
|
6
|
| Але вони сказали: ми вина не п’ємо; тому що Іонадав, син Рехава, батько наш, дав нам заповідь, сказавши: «не пийте вина ні ви, ні діти ваші, повіки; | and Jeremias said, May the Lord indeed do thus; may he confirm thy word which thou dost prophesy, to return the vessels of the house of the Lord, and all the captivity, out of Babylon to this place. |
|
7
|
7
|
| і домів не будуйте, і насіння не сійте, і виноградників не розводьте, і не майте їх, але живіть у наметах в усі дні життя вашого, щоб вам довгий час прожити на тій землі, де ви подорожніми». | Nevertheless hear ye the word of the Lord which I speak in your ears, and in the ears of all the people. |
|
8
|
8
|
| І ми послухалися голосу Іонадава, сина Рехавового, батька нашого, в усьому, що він заповів нам, щоб не пити вина в усі дні наші, — ми і дружини наші, і сини наші і дочки наші, — | The prophets that were before me and before you of old, also prophesied over much country, and against great kingdoms, concerning war. |
|
9
|
9
|
| і щоб не будувати домів для проживання нашого; і в нас немає ні виноградників, ні полів, ні посіву; | As for the prophet that has prophesied for peace, when the word has come to pass, they shall know the prophet whom the Lord has sent them in truth. |
|
10
|
10
|
| а живемо в наметах і в усьому слухаємося і робимо все, що заповів нам Іонадав, батько наш. | Then Ananias took the yokes from the neck of Jeremias in the sight of all the people, and broke them to pieces. |
|
11
|
11
|
| Коли ж Навуходоносор, цар Вавилонський, прийшов у землю цю, ми сказали: «вийдемо, підемо в Єрусалим від війська халдеїв і від війська арамеїв», і ось, ми живемо в Єрусалимі. | And Ananias spoke in the presence of all the people, saying, Thus said the Lord; Thus will I break the yoke of the king of Babylon from the necks of all the nations. And Jeremias went his way. |
|
12
|
12
|
| І було слово Господнє до Єремії: | And the word of the Lord came to Jeremias, after that Ananias had broken the yokes off his neck, saying, |
|
13
|
13
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: іди і скажи мужам Іуди і жителям Єрусалима: невже ви не візьмете з цього настановлення для себе, щоб слухатися слів Моїх? — говорить Господь. | Go and speak to Ananias, saying, Thus saith the Lord; Thou hast broken the yokes of wood; but I will make instead of them yokes of iron. |
|
14
|
14
|
| Слова Іонадава, сина Рехавового, який заповів синам своїм не пити вина, виконуються, і вони не п’ють до цього дня, тому що слухаються заповіту батька свого; а Я безперестанно говорив вам, говорив з раннього ранку, і ви не послухалися Мене. | For thus said the Lord, I have put a yoke of iron on the neck of all the nations, that they may serve the king of Babylon. |
|
15
|
15
|
| Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, і говорив: «наверніться кожен від злого шляху свого і виправте поведінку вашу, і не ходіть слідом інших богів, щоб служити їм; і будете жити на цій землі, яку Я дав вам і батькам вашим»; але ви не прихилили вуха свого і не послухалися Мене. | And Jeremias said to Ananias, The Lord has not sent thee; and thou hast caused this people to trust in unrighteousness. |
|
16
|
16
|
| Оскільки сини Іонадава, сина Рехавового, виконують заповідь батька свого, яку він заповів їм, а народ цей не слухає Мене, | Therefore thus said the Lord: Behold, I will cast thee off from the face of the earth: this year thou shalt die. |
|
17
|
17
|
| тому так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу на юдеїв і на усіх жителів Єрусалима усе те зло, яке Я вирік на них, тому що Я говорив їм, а вони не слухалися, кликав їх, а вони не відповідали. | So he died in the seventh month. |
|
18
|
|
| А дому Рехавитів сказав Єремія: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: за те, що ви послухалися заповіту Іонадава, батька вашого, і зберігаєте усі заповіді його і в усьому чините, як він заповів вам, — | |
|
19
|
|
| за те, так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: не відніметься в Іонадава, сина Рехавового, муж, який стоїть перед лицем Моїм в усі дні. | |
|
Глава 36
|
Chapter 36
|
|
1
|
1
|
| У четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа: | And these are the words of the book which Jeremias sent from Jerusalem to the elders of the captivity, and to the priests, and to the false prophets, even an epistle to Babylon for the captivity, and to all the people; |
|
2
|
2
|
| візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня; | (after the departure of Jechonias the king and the queen, and the eunuchs, and every freeman, and bondman, and artificer, out of Jerusalem;) |
|
3
|
3
|
| можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх. | by the hand of Eleasan son of Saphan, and Gamarias son of Chelcias, (whom Sedekias king of Juda sent to the king of Babylon to Babylon) saying, |
|
4
|
4
|
| І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому. | Thus said the Lord God of Israel concerning the captivity which I caused to be carried away from Jerusalem; |
|
5
|
5
|
| І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній; | Build ye houses, and inhabit them; and plant gardens, and eat the fruits thereof; |
|
6
|
6
|
| отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх; | and take ye wives, and beget sons and daughters; and take wives for your sons, and give your daughters to husbands, and be multiplied, and be not diminished. |
|
7
|
7
|
| можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей. | And seek the peace of the land into which I have carried you captive, and ye shall pray to the Lord for the people: for in its peace ye shall have peace. |
|
8
|
8
|
| Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати у домі Господньому. | For thus saith the Lord; Let not the false prophets that are among you persuade you, and let not your diviners persuade you, and hearken not to your dreams which ye dream. |
|
9
|
9
|
| У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських. | For they prophesy to you unrighteous words in my name; and I sent them not. |
|
10
|
10
|
| І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу. | For thus said the Lord; When seventy years shall be on the point of being accomplished at Babylon, I will visit you, and will confirm my words to you, to bring back your people to this place. |
|
11
|
11
|
| Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої, | And I will devise for you a device of peace, and not evil, to bestow upon you these good things. |
|
12
|
12
|
| і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, царський писар, і Делаія, син Семаії, й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі; | And do ye pray to me, and I will hearken to you: and do ye earnestly seek me, and ye shall find me; |
|
13
|
13
|
| і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу. | for ye shall seek me with your whole heart. |
|
14
|
14
|
| Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Нирії, сувій у руку свою і прийшов до них. | And I will appear to you: |
|
15
|
15
|
| Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Варух уголос їм. | whereas ye said, The Lord has appointed for us prophets in Babylon: |
|
16
|
|
| Коли вони вислухали усі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю. | |
|
17
|
|
| І запитали Варуха: скажи ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його? | |
|
18
|
|
| І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій. | |
|
19
|
|
| Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви. | |
|
20
|
|
| І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі слова ці. | |
|
21
|
21
|
| Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя. | Thus saith the Lord concerning Achiab, and concerning Sedekias; Behold, I will deliver them into the hands of the king of Babylon; and he shall smite them in your sight. |
|
22
|
22
|
| Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня. | And they shall make of them a curse in all the captivity of Juda in Babylon, saying, The Lord do to thee as he did to Sedekias, and as he did to Achiab, whom the king of Babylon fried in the fire; |
|
23
|
23
|
| Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні. | because of the iniquity which they wrought in Israel, and because they committed adultery with the wives of their fellow-citizens, and spoke a word in my name, which I did not command them to speak, and I am witness, saith the Lord. |
|
24
|
24
|
| І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці. | And to Samæas the Ælamite thou shalt say, |
|
25
|
25
|
| Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх. | I sent thee not in my name: and to Sophonias the priest the son of Maasæas say thou, |
|
26
|
26
|
| І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх. | The Lord has made thee priest in the place of Jodae the priest, to be ruler in the house of the Lord over every prophet, and to every madman, and thou shalt put them in prison, and into the dungeon. |
|
27
|
27
|
| І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому: | And now wherefore have ye reviled together Jeremias of Anathoth, who prophesied to you? |
|
28
|
28
|
| візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у першому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський; | Did he not send for this purpose? for in the course of this month he sent to you to Babylon, saying, It is far off: build ye houses, and inhabit them; and plant gardens, and eat the fruit of them. |
|
29
|
29
|
| а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?» | And Sophonias read the book in the ears of Jeremias. |
|
30
|
30
|
| за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний; | Then the word of the Lord came to Jeremias, saying, |
|
31
|
31
|
| і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали. | Send to the captivity, saying, Thus saith the Lord concerning Samæas the Ælamite, Since Samæas has prophesied to you, and I sent him not, and he has made you to trust in iniquity, |
|
32
|
32
|
| І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів. | therefore thus saith the Lord; Behold, I will visit Samæas, and his family: and there shall not be a man of them in the midst of you to see the good which I will do to you: they shall not see it. |
|
Глава 37
|
Chapter 37
|
|
1
|
1
|
| Замість Ієхонії, сина Іоакима, царював Седекія, син Іосії, якого Навуходоносор, цар Вавилонський, поставив царем у землі Юдейській. | The Word that came to Jeremias from the Lord, saying, |
|
2
|
2
|
| Ні він, ні слуги його, ні народ країни не слухали слів Господа, які говорив Він через Єремію пророка. | Thus speaks the Lord God of Israel, saying, Write all the words which I have spoken to thee in a book. |
|
3
|
3
|
| Цар Седекія послав Ієгухала, сина Селемії, і Софонію, сина Маасеї, священика, до Єремії пророка сказати: помолися за нас Господу Богу нашому. | For, behold, the days come, saith the Lord, when I will bring back the captivity of my people Israel and Juda, said the Lord: and I will bring them back to the land which I gave to their fathers, and they shall be lords of it. |
|
4
|
4
|
| Єремія тоді ще вільно входив і виходив серед народу, тому що не ув’язнили його у дім в’язничний. | And these are the Words which the Lord spoke concerning Israel and Juda: |
|
5
|
5
|
| Тим часом військо фараонове виступило з Єгипту, і халдеї, які облягали Єрусалим, почувши звістку про те, відступили від Єрусалима. | Thus said the Lord: Ye shall hear a sound of fear, there is fear, and there is not peace. |
|
6
|
6
|
| І було слово Господнє до Єремії пророка: | Enquire, and see if a male has born a child? and ask concerning the fear, wherein they shall hold their loins, and look for safety: for I have seen every man, and his hands are on his loins; their faces are turned to paleness. |
|
7
|
7
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: так скажіть цареві Юдейському, який послав вас до Мене запитати Мене: ось, військо фараонове, яке йшло до вас на допомогу, повернеться у землю свою, у Єгипет; | For that day is great, and there is not such another; and it is a time of straitness to Jacob; but he shall be saved out of it. |
|
8
|
8
|
| а халдеї знову прийдуть і будуть воювати проти міста цього, і візьмуть його і спалять його вогнем. | In that day, said the Lord, I will break the yoke off their neck, and will burst their bonds, and they shall no longer serve strangers: |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь: не обманюйте себе, говорячи: «неодмінно відійдуть від нас халдеї», бо вони не відійдуть; | but they shall serve the Lord their God; and I will raise up to them David their king. |
|
10
|
|
| якби ви навіть розбили усе військо халдеїв, які воюють проти вас, і залишилися б у них тільки поранені, то і ті встали б, кожен з намету свого, і спалили б місто це вогнем. | |
|
11
|
|
| У той час, як військо халдейське відступило від Єрусалима, з причини війська фараонового, | |
|
12
|
12
|
| Єремія пішов з Єрусалима, щоб іти у землю Веніамінову, ховаючись там серед народу. | Thus saith the Lord; I have brought on thee destruction; thy stroke is painful. |
|
13
|
13
|
| Але коли він був біля воріт Веніамінових, начальник сторожі, який був там, на ім’я Іреія, син Селемії, сина Ананієвого, затримав Єремію пророка, сказавши: ти хочеш перебігти до халдеїв? | There is none to judge thy cause: thou hast been painfully treated for healing, there is no help for thee. |
|
14
|
14
|
| Єремія сказав: це неправда; я не хочу перебігти до халдеїв. Але він не послухав його, і взяв Іреія Єремію і привів його до князів. | All thy friends have forgotten thee; they shall not ask about thee at all, for I have smitten thee with the stroke of an enemy, even severe correction: thy sins have abounded above all thine iniquity. |
|
15
|
|
| Князі озлобилися на Єремію і били його, і замкнули його у в’язницю, у дім Іонафана писаря, тому що зробили його в’язницею. | |
|
16
|
16
|
| Коли Єремія увійшов у в’язницю і підвал, і пробув там Єремія багато днів, — | Therefore all that devour thee shall be eaten, and all thine enemies shall eat all their own flesh. Thy sins have abounded beyond the multitude of thine iniquities, therefore they have done these things to thee. And they that spoil thee shall become a spoil, and I will give up to be plundered all that have plundered thee. |
|
17
|
17
|
| цар Седекія послав і взяв його. І запитував його цар у домі своєму таємно і сказав: чи немає слова від Господа? Єремія сказав: є; і сказав: ти будеш відданий до рук царя Вавилонського. | For I will bring about thy healing, I will heal thee of thy grievous wound, saith the Lord; for thou art called Dispersed: she is your prey, for no one seeks after her. |
|
18
|
18
|
| І сказав Єремія царю Седекії: чим я згрішив перед тобою і перед слугами твоїми, і перед народом цим, що ви посадили мене у в’язницю? | Thus said the Lord; Behold, I will turn the captivity of Jacob, and will have pity upon his prisoners; and the city shall be built upon her hill, and the people shall settle after their manner. |
|
19
|
19
|
| і де ваші пророки, які пророкували вам, говорячи: «цар Вавилонський не піде проти вас і проти землі цієї»? | And there shall go forth from them singers, even the sound of men making merry: and I will multiply them, and they shall not at all be diminished. |
|
20
|
20
|
| І нині послухай, господарю мій царю, нехай упаде прохання моє перед лицем твоїм; не повертай мене у дім Іонафана писаря, щоб мені не померти там. | And their sons shall go in as before, and their testimonies shall be established before me, and I will visit them that afflict them. |
|
21
|
21
|
| І дав повеління цар Седекія, щоб ув’язнили Єремію у дворі сторо́жі і давали йому по шматку хліба на день з вулиці хлібопекарів, доки не закінчився весь хліб у місті; і так залишався Єремія у дворі сторо́жі. | And their mighty ones shall be over them, and their prince shall proceed of themselves; and I will gather them, and they shall return to me: for who is this that has set his heart to return to me? saith the Lord. |
|
Глава 38
|
Chapter 38
|
|
1
|
1
|
| І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи: | At that time, saith the Lord, I will be a God to the family of Israel, and they shall be to me a people. |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий. | Thus saith the Lord, I found him warm in the wilderness with them that were slain with the sword: go ye and destroy not Israel. |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь: неодмінно віддане буде місто це в руки війська царя Вавилонського, і він візьме його. | The Lord appeared to him from afar, saying, I have loved thee with an everlasting love: therefore have I drawn thee in compassion. |
|
4
|
4
|
| Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди. | For I will build thee, and thou shalt be built, O virgin of Israel: thou shalt yet take thy timbrel, and go forth with the party of them that make merry. |
|
5
|
5
|
| І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам. | For ye have planted vineyards on the mountains of Samaria: plant ye, and praise. |
|
6
|
6
|
| Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина царя, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно. | For it is a day when those that plead on the mountains of Ephraim shall call, saying, Arise ye, and go up to Sion to the Lord your God. |
|
7
|
7
|
| І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євнухів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових. | For thus saith the Lord to Jacob; Rejoice ye, and exult over the head of the nations: make proclamation, and praise ye: say, The Lord has delivered his people, the remnant of Israel. |
|
8
|
8
|
| І вийшов Авдемелех з дому царського і сказав цареві: | Behold, I bring them from the north, and will gather them from the end of the earth to the feast of the passover: and the people shall beget a great multitude, and they shall return hither. |
|
9
|
9
|
| господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті. | They went forth with weeping, and I will bring them back with consolation, causing them to lodge by the channels of waters in a straight way, and they shall not err in it: for I am become a father to Israel, and Ephraim is my first-born. |
|
10
|
10
|
| Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візьми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер. | Hear the words of the Lord, ye nations, and proclaim them to the islands afar off; say, He that scattered Israel will also gather him, and keep him as one that feeds his flock. |
|
11
|
11
|
| Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодящих клаптів і опустив їх на мотузках у яму до Єремії. | For the Lord has ransomed Jacob, he has rescued him out of the hand of them that were stronger than he. |
|
12
|
12
|
| І сказав Авдемелех ефіоплянин Єремії: підклади ці старі кинуті ганчірки і клапті під пахви рук твоїх, під мотузки. І зробив так Єремія. | And they shall come, and shall rejoice in the mount of Sion, and shall come to the good things of the Lord, even to a land of corn, and wine, and fruits, and cattle, and sheep: and their soul shall be as a fruitful tree; and they shall hunger no more. |
|
13
|
13
|
| І потягли Єремію на мотузках і витягли його з ями; і залишався Єремія у дворі сторо́жі. | Then shall the virgins rejoice in the assembly of youth, and the old men shall rejoice; and I will turn their mourning into joy, and will make them merry. |
|
14
|
14
|
| Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого. | I will expand and cheer with wine the soul of the priests the sons of Levi, and my people shall be satisfied with my good things: thus saith the Lord. |
|
15
|
15
|
| І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене. | A voice was heard in Rama, of lamentation, and of weeping, and wailing; Rachel would not cease weeping for her children, because they are not. |
|
16
|
16
|
| І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї. | Thus saith the Lord; Let thy voice cease from weeping, and thine eyes from thy tears: for there is a reward for thy works; and they shall return from the land of thine enemies. |
|
17
|
17
|
| Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій; | There shall be an abiding home for thy children. |
|
18
|
18
|
| а якщо не вийдеш до князів царя Вавилонського, то це місто буде віддане до рук халдеїв, і вони спалять його вогнем, і ти не уникнеш рук їхніх. | I have heard the sound of Ephraim lamenting, and saying, Thou hast chastened me, and I was chastened; I as a calf was not willingly taught: turn thou me, and I shall turn; for thou art the Lord my God. |
|
19
|
19
|
| І сказав цар Седекія Єремії: я боюся юдеїв, які перейшли до халдеїв, щоб халдеї не віддали мене у руки їх, і щоб ті не наглумилися з мене. | For after my captivity I repented; and after I knew, I groaned for the day of shame, and shewed thee that I bore reproach from my youth. |
|
20
|
20
|
| І сказав Єремія: не віддадуть; послухай гласу Господа у тім, що я говорю тобі, і добре тобі буде, і жива буде душа твоя. | Ephraim is a beloved son, a pleasing child to me: for because my words are in him, I will surely remember him: therefore I made haste to help him; I will surely have mercy upon him, saith the Lord. |
|
21
|
21
|
| А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь: | Prepare thyself, O Sion; execute vengeance; look to thy ways: return, O virgin of Israel, by the way by which thou wentest, return mourning to thy cities. |
|
22
|
22
|
| ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно, і вони віддалилися від тебе». | How long, O disgraced daughter, wilt thou turn away? for the Lord has created safety for a new plantation: men shall go about in safety. |
|
23
|
23
|
| І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем. | For thus saith the Lord; They shall yet speak this word in the land of Juda, and in the cities thereof, when I shall turn his captivity; blessed be the Lord on his righteous holy mountain! |
|
24
|
24
|
| І сказав Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш; | And there shall be dwellers in the cities of Juda, and in all his land, together with the husbandman, and the shepherd shall go forth with the flock. |
|
25
|
25
|
| і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть, — і також що говорив тобі цар», | For I have saturated every thirsting soul, and filled every hungry soul. |
|
26
|
26
|
| то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там». | Therefore I awaked, and beheld; and my sleep was sweet to me. |
|
27
|
27
|
| І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідалися про те, що було сказано цареві. | Therefore, behold, the days come, saith the Lord, when I will sow the house of Israel and the house of Juda with the seed of man, and the seed of beast. |
|
28
|
28
|
| І залишався Єремія у дворі сторо́жі до того дня, в який був узятий Єрусалим. І Єрусалим був узятий. | And it shall come to pass, that as I watched over them, to pull down, and to afflict, so will I watch over them, to build, and to plant, saith the Lord. |
|
Глава 39
|
Chapter 39
|
|
1
|
1
|
| У дев’ятий рік Седекії, царя Юдейського, у десятий місяць, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалима, і обложили його. | The word that came from the Lord to Jeremias in the tenth year of king Sedekias, this is the eighteenth year of king Nabuchodonosor king of Babylon. |
|
2
|
2
|
| А в одинадцятий рік Седекії, у четвертий місяць, у дев’ятий день місяця місто було взяте. | And the host of the king of Babylon had made a rampart against Jerusalem: and Jeremias was kept in the court of the prison, which is in the king's house; |
|
3
|
3
|
| І ввійшли у нього всі князі царя Вавилонського, і розташувалися в середніх воротах, Нергал-Шарецер, Самгар-Нево, Сарсехим, начальник євнухів, Нергал-Шарецер, начальник магів, і всі інші князі царя Вавилонського. | in which king Sedekias had shut him up, saying, Wherefore dost thou prophesy, saying, Thus saith the Lord, Behold, I will give this city into the hands of the king of Babylon, and he shall take it; |
|
4
|
4
|
| Коли Седекія, цар Юдейський, і всі військові люди побачили їх, — побігли, і вночі вийшли з міста через царський сад у ворота між двома стінами і пішли по дорозі рівнини. | and Sedekias shall by no means be delivered out of the hand of the Chaldeans, for he shall certainly be given up into the hands of the king of Babylon, and his mouth shall speak to his mouth, and his eyes shall look upon his eyes; |
|
5
|
5
|
| Але військо халдейське погналося за ними; і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських; і взяли його і відвели до Навуходоносора, царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив суд над ним. | and Sedekias shall go into Babylon, and dwell there? |
|
6
|
6
|
| І заколов цар Вавилонський синів Седекії в Ривлі перед його очима, й усіх вельмож юдейських заколов цар Вавилонський; | And the Word of the Lord came to Jeremias, saying, |
|
7
|
7
|
| а Седекії виколов очі і закував його у кайдани, щоб відвести його у Вавилон. | Behold, Anameel the son of Salom thy father's brother is coming to thee, saying, Buy thee my field that is in Anathoth: for thou hast the right to take it as a purchase. |
|
8
|
8
|
| Дім царя і доми народу спалили халдеї вогнем, і стіни Єрусалима зруйнували. | So Anameel the son of Salom my father's brother came to me into the court of the prison, and said, Buy thee my field that is in the land of Benjamin, in Anathoth: for thou hast a right to buy it, and thou art the elder. So I knew that it was the word of the Lord. |
|
9
|
9
|
| А залишок народу, який залишався в місті, і перебіжчиків, які перейшли до нього, й інший народ, який залишився, Навузардан, начальник охоронців, переселив у Вавилон. | And I bought the field of Anameel the son of my father's brother, and I weighed him seventeen shekels of silver. |
|
10
|
10
|
| Бідних же з народу, які нічого не мали, Навузардан, начальник охоронців, залишив у Юдейській землі і дав їм тоді ж виноградники і поля. | And I wrote it in a book, and sealed it, and took the testimony of witnesses, and weighed the money in the balance. |
|
11
|
11
|
| А про Єремію Навуходоносор, цар Вавилонський, дав таке повеління Навузардану, начальникові охоронців: | And I took the book of the purchase that was sealed; |
|
12
|
12
|
| візьми його і май його на увазі, і не роби йому нічого поганого, але чини з ним так, як він скаже тобі. | and I gave it to Baruch son of Nerias, son of Maasæas, in the sight of Anameel my father's brother's son, and in the sight of the men that stood by and wrote in the book of the purchase, and in the sight of the Jews that were in the court of the prison. |
|
13
|
13
|
| І послав Навузардан, начальник охоронців, і Навузазван, начальник євнухів, і Нергал-Шарецер, начальник магів, і всі князі царя Вавилонського | And I charged Baruch in their presence, saying, Thus saith the Lord Almighty; |
|
14
|
14
|
| послали і взяли Єремію з двору сторо́жі, і доручили його Годолії, синові Ахикама, сина Сафанового, відвести його додому. І він залишився жити серед народу. | Take this book of the purchase, and the book that has been read; and thou shalt put it into an earthen vessel, that it may remain many days. |
|
15
|
15
|
| До Єремії, коли він ще утримувався у дворі в’язничному, було слово Господнє: | For thus saith the Lord; There shall yet be bought fields and houses and vineyards in this land. |
|
16
|
16
|
| йди, скажи Авдемелеху ефіоплянину: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я виконаю слова Мої про місто це на зло, а не на добро йому, і вони збудуться у той день перед очима твоїми; | And I prayed to the Lord after I had given the book of the purchase to Baruch the son of Nerias, saying, |
|
17
|
17
|
| але тебе Я визволю у той день, — говорить Господь, — і не будеш відданий до рук людей, яких ти боїшся. | O ever living Lord! thou hast made the heaven and the earth by thy great power, and with thy high and lofty arm: nothing can be hidden from thee. |
|
18
|
18
|
| Я визволю тебе, і ти не впадеш від меча, і душа твоя залишиться у тобі замість здобичі, тому що ти на Мене поклав уповання, — сказав Господь. | Granting mercy to thousands, and recompensing the sins of the fathers into the bosoms of their children after them: the great, the strong God; |
|
Глава 40
|
Chapter 40
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа, після того як Навузардан, начальник охоронців, відпустив його з Рами, де він узяв його скутого ланцюгами серед інших полонених єрусалимлян і юдеїв, яких переселяли у Вавилон. | And the word of the Lord came to Jeremias the second time, when he was yet bound in the court of the prison, saying, |
|
2
|
2
|
| Начальник охоронців узяв Єремію і сказав йому: Господь Бог твій прорік цю біду на місце це, | Thus saith the Lord, who made the earth and formed it, to establish it; the Lord is his name; |
|
3
|
3
|
| і навів його Господь і зробив те, що сказав; тому що ви згрішили перед Господом і не слухалися гласу Його, за те й спіткало вас це. | Cry to me, and I will answer thee, and I will declare to thee great and mighty things, which thou knowest not. |
|
4
|
4
|
| Отже, ось, я звільняю тебе сьогодні від ланцюгів, які на руках твоїх: якщо тобі угодно йти зі мною у Вавилон, іди, і я буду мати піклування про тебе; а якщо неугодно тобі йти зі мною у Вавилон, залишайся. Ось, уся земля перед тобою; куди тобі завгодно, і куди подобається йти, туди і йди. | For thus saith the Lord concerning the houses of this city, and concerning the houses of the king of Juda, which have been pulled down for mounds and fortifications, |
|
5
|
5
|
| Коли він ще не відійшов, сказав Навузардан: піди до Годолії, сина Ахикама, сина Сафанового, якого цар Вавилонський поставив начальником над містами юдейськими, і залишайся з ним серед народу; або йди, куди подобається тобі йти. І дав йому начальник охоронців продовольство і подарунок і відпустив його. | to fight against the Chaldeans, and to fill it with the corpses of men, whom I smote in mine anger and my wrath, and turned away my face from them, for all their wickedness: |
|
6
|
6
|
| І прийшов Єремія до Годолії, сина Ахикама, у Массифу, і жив з ним серед народу, який залишався у країні. | Behold, I bring upon her healing and cure, and I will show myself to them, and will heal her, and make both peace and security. |
|
7
|
7
|
| Коли усі воєначальники, які були у полі, вони і люди їхні, почули, що цар Вавилонський поставив Годолію, сина Ахикама, начальником над країною і доручив йому чоловіків і жінок, і дітей, і тих із бідних країни, які не були переселені у Вавилон; | And I will turn the captivity of Juda, and the captivity of Israel, and will build them, even as before. |
|
8
|
8
|
| тоді прийшли до Годолії у Массифу й Ісмаїл, син Нафанії, й Іоанан та Іонафан, сини Карея, і Сераія, син Фанасмефа, і сини Офи із Нетофафи, й Ієзонія, син Махафи, вони і дружини їхні. | And I will cleanse them from all their iniquities, whereby they have sinned against me, and will not remember their sins, whereby they have sinned against me, and revolted from me. |
|
9
|
9
|
| Годолія, син Ахикама, сина Сафанового, клявся їм і людям їхнім, говорячи: не бійтеся служити халдеям, залишайтеся на землі і служіть цареві Вавилонському, і буде вам добре; | And it shall be for joy and praise, and for glory to all the people of the earth, who shall hear all the good that I will do: and they shall fear and be provoked for all the good things and for all the peace which I will bring upon them. |
|
10
|
10
|
| а я залишуся у Массифі, щоб заступатися перед лицем халдеїв, які будуть приходити до нас; ви ж збирайте вино і літні плоди, й олію і забирайте у посудини ваші, і живіть у містах ваших, які зайняли. | Thus saith the Lord; There shall yet be heard in this place, of which ye say, It is destitute of men and cattle, in the cities of Juda, and in the streets of Jerusalem, the places that have been made desolate for want of men and cattle, |
|
11
|
11
|
| Також усі юдеї, які знаходилися у землі Моавитській і між синами Аммона і в Ідумеї, і у всіх країнах, почули, що цар Вавилонський залишив частину юдеїв і поставив над ними Годолію, сина Ахикама, сина Сафанового; | the voice of gladness, and the voice of joy, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride, the voice of men saying, Give thanks to the Lord Almighty: for the Lord is good; for his mercy endures for ever: and they shall bring gifts into the house of the Lord; for I will turn all the captivity of that land as before, said the Lord. |
|
12
|
12
|
| і повернулися усі ці юдеї з усіх місць, куди були вигнані, і прийшли у землю Юдейську до Годолії в Массифу, і зібрали вина і літніх плодів дуже багато. | Thus saith the Lord of hosts; There shall yet be in this place, that is desert for want of man and beast, in all the cities thereof, resting-places for shepherds causing their flocks to lie down. |
|
13
|
13
|
| Тим часом Іоанан, син Карея, і всі військові начальники, які були у полі, прийшли до Годолії в Массифу | In the cities of the hill country, and in the cities of the valley, and in the cities of the south, and in the land of Benjamin, and in the cities round about Jerusalem, and in the cities of Juda, flocks shall yet pass under the hand of him that numbers them, saith the Lord. |
|
14
|
|
| і сказали йому: чи знаєш ти, що Вааліс, цар синів Аммонових, надіслав Ісмаїла, сина Нафанії, щоб убити тебе? Але Годолія, син Ахикама, не повірив ім. | |
|
15
|
|
| Тоді Іоанан, син Карея, сказав Годолії таємно у Массифі: дозволь мені, я піду й уб’ю Ісмаїла, сина Нафанії, і ніхто не довідається; навіщо допускати, щоб він убив тебе, і щоб усі юдеї, ті, які зібралися до тебе, розсіялися, і щоб загинув залишок Іуди? | |
|
16
|
|
| Але Годолія, син Ахикама, сказав Іоанану, синові Карея: не роби цього, тому що ти неправду говориш про Ісмаїла. | |
|
Глава 41
|
Chapter 41
|
|
1
|
1
|
| І було у сьомий місяць, Ісмаїл, син Нафанії, сина Елисама з племені царського, і вельможі царя і десять чоловік з ним прийшли до Годолії, сина Ахикама, у Массифу, і там вони їли разом хліб у Массифі. | The word that came to Jeremias from the Lord (now Nabuchodonosor king of Babylon, and all his army, and all the country of his dominion, were warring against Jerusalem, and against all the cities of Juda,) saying, |
|
2
|
2
|
| І встав Ісмаїл, син Нафанії, і десять чоловік, які були з ним, й уразили Годолію, сина Ахикама, сина Сафанового, мечем і умертвили того, якого цар Вавилонський поставив начальником над країною. | Thus has the Lord said; Go to Sedekias king of Juda, and thou shalt say to him, Thus has the Lord said, This city shall certainly be delivered into the hands of the king of Babylon, and he shall take it, and shall burn it with fire: |
|
3
|
3
|
| Також убив Ісмаїл і всіх юдеїв, які були з ним, із Годолією, у Массифі, і халдеїв, які знаходилися там, людей військових. | and thou shalt not escape out of his hand, but shalt certainly be taken, and shalt be given into his hands; and thine eyes shall see his eyes, and thou shalt enter into Babylon. |
|
4
|
4
|
| На другий день після убивства Годолії, коли ніхто не знав про це, | But hear the word of the Lord, O Sedekias king of Juda; Thus saith the Lord, |
|
5
|
5
|
| прийшли із Сихема, Силома і Самарії вісімдесят чоловік з поголеними бородами й у розідраному одязі, і, зранивши себе, з дарами і ливаном у руках для приношення їх у дім Господній. | Thou shalt die in peace: and as they wept for thy fathers that reigned before thee, they shall weep also for thee, saying, Ah lord! and they shall lament for thee down to the grave: for I have spoken the word, said the Lord. |
|
6
|
6
|
| Ісмаїл, син Нафанії, вийшов з Массифи назустріч їм, ідучи і плачучи, і, зустрівшись з ними, сказав їм: ідіть до Годолії, сина Ахикама. | And Jeremias spoke to king Sedekias all these words in Jerusalem. |
|
7
|
7
|
| І як тільки вони увійшли всередину міста, Ісмаїл, син Нафанії, убив їх і кинув у рів, він і люди, які були з ним. | And the host of the king of Babylon warred against Jerusalem, and against the cities of Juda, and against Lachis, and against Azeca: for these strong cities were left among the cities of Juda. |
|
8
|
8
|
| Але знайшлися між ними десять чоловік, які сказали Ісмаїлу: не умертвляй нас, бо у нас є в полі сховані комори з пшеницею і ячменем, і олією і медом. І він стримався і не умертвив їх з іншими братами їхніми. | The word that came from the Lord to Jeremias, after king Sedekias had concluded a covenant with the people, to proclaim a release; |
|
9
|
9
|
| Рів же, куди кинув Ісмаїл усі трупи людей, яких він убив через Годолію, був той самий, який зробив цар Аса, боячись Вааси, царя Ізраїльського; його наповнив Ісмаїл, син Нафанії, убитими. | that every one should set at liberty his servant, and every one his handmaid, the Hebrew man and Hebrew woman, that no man of Juda should be a bondman. |
|
10
|
10
|
| І захопив Ісмаїл весь залишок народу, який був у Массифі, дочок царя і весь народ, що залишався у Массифі, який Навузардан, начальник охоронців, доручив Годолії, синові Ахикама, і захопив їх Ісмаїл, син Нафанії, і вирушив до синів Аммонових. | Then all the nobles, and all the people who had entered into the covenant, engaging to set free every one his man-servant, and every one his maid, turned, |
|
11
|
11
|
| Але коли Іоанан, син Карея, і всі воєначальники, що були з ним, почули про усі злодіяння, які звершив Ісмаїл, син Нафанії, | and gave them over to be men-servants and maid-servants. |
|
12
|
12
|
| узяли всіх людей і пішли воювати з Ісмаїлом, сином Нафанії, і наздогнали його біля великих вод, у Гаваоні. | And the word of the Lord came to Jeremias, saying, |
|
13
|
13
|
| І коли весь народ, який був у Ісмаїла, побачив Іоанана, сина Карея, і всіх воєначальників, що були з ним, зрадів; | Thus saith the Lord; I made a covenant with your fathers in the day wherein I took them out of the land of Egypt, out of the house of bondage, saying, |
|
14
|
14
|
| і відвернувся весь народ, який Ісмаїл повів у полон з Массифи, і повернувся і пішов до Іоанана, сина Карея; | When six years are accomplished, thou shalt set free thy brother the Hebrew, who shall be sold to thee: for he shall serve thee six years, and then thou shalt let him go free: but they hearkened not to me, and inclined not their ear. |
|
15
|
15
|
| а Ісмаїл, син Нафанії, утік від Іоанана з вісьмома людьми і пішов до синів Аммонових. | And this day they turned to do that which was right in my sight, to proclaim every one the release of his neighbour; and they had concluded a covenant before me, in the house whereon my name is called. |
|
16
|
16
|
| Тоді Іоанан, син Карея, і всі воєначальники, що були з ним, узяли з Массифи весь народ, який залишився, який він визволив від Ісмаїла, сина Нафанії, після того як той убив Годолію, сина Ахикама, чоловіків, військових людей, і дружин, і дітей, і євнухів, яких він вивів з Гаваона; | But ye turned and profaned my name, to bring back every one his servant, and every one his handmaid, whom ye had sent forth free and at their own disposal, to be to you men-servants and maid-servants. |
|
17
|
17
|
| і пішли, і зупинилися у селищі Химам, поблизу Вифлеєма, щоб відійти в Єгипет | Therefore thus said the Lord; Ye have not hearkened to me, to proclaim a release every one to his neighbour: behold, I proclaim a release to you, to the sword, and to the pestilence, and to the famine; and I will give you up to dispersion among all the kingdoms of the earth. |
|
18
|
18
|
| від халдеїв, бо вони боялися їх, тому що Ісмаїл, син Нафанії, убив Годолію, сина Ахикама, якого цар Вавилонський поставив начальником над країною. | And I will give the men that have transgressed my covenant, who have not kept my covenant, which they made before me, the calf which they prepared to sacrifice with it, |
|
Глава 42
|
Chapter 42
|
|
1
|
1
|
| І приступили усі воєначальники, й Іоанан, син Карея, й Ієзанія, син Гошаії, і весь народ від малого до великого, | The Word that came to Jeremias from the Lord in the days of Joakim, king of Juda, saying, |
|
2
|
2
|
| і сказали Єремії пророку: нехай упаде перед лицем твоїм прохання наше, помолись за нас Господу Богу твоєму за весь цей залишок, бо з великого залишилося нас мало, як очі твої бачать нас, | Go to the house of the Archabin, and thou shalt bring them to the house of the Lord, into one of the courts, and give them wine to drink. |
|
3
|
3
|
| щоб Господь, Бог твій, указав нам шлях, яким нам іти, і те, що нам робити. | So I brought forth Jechonias the son of Jeremin the son of Chabasin, and his brethren, and his sons, and all the family of the Archabin; |
|
4
|
4
|
| І сказав їм Єремія пророк: чую, помолюся Господу Богу вашому за словами вашими, і все, що відповість вам Господь, оголошу вам, не приховаю від вас жодного слова. | and I brought them into the house of the Lord, into the chamber of the sons of Joanan, the son of Ananias, the son of Godolias, a man of God, who dwells near the house of the princes that are over the house of Maasæas the son of Selom, who kept the court. |
|
5
|
5
|
| Вони сказали Єремії: Господь нехай буде між нами свідком вірним та істинним у тім, що ми точно виконаємо усе те, з чим пошле тебе до нас Господь Бог Твій: | And I set before them a jar of wine, and cups, and I said, Drink ye wine. |
|
6
|
6
|
| чи добре, чи погане те буде, але гласу Господа Бога нашого, до Якого посилаємо тебе, послухаємося, щоб нам було добре, коли будемо слухняні гласу Господа Бога нашого. | But they said, We will on no account drink wine, for our father Jonadab the son of Rechab commanded us, saying, Ye shall on no account drink wine, neither ye, nor your sons for ever: |
|
7
|
7
|
| Коли минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії. | nor shall ye at all build houses, nor sow any seed, nor shall ye have a vineyard: for ye shall dwell in tents all your days; that ye may live many days upon the land, in which ye sojourn. |
|
8
|
8
|
| Він покликав до себе Іоанана, сина Карея, й усіх воєначальників, що були з ним, і весь народ, від малого і до великого, | And we hearkened to the voice of Jonadab our father, so as to drink no wine all our days, we, and our wives, and our sons, and our daughters; |
|
9
|
9
|
| і сказав їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви посилали мене, щоб скласти перед Ним моління ваше: | and so as to build no houses to dwell in: and we have had no vineyard, nor field, nor seed: |
|
10
|
10
|
| якщо залишитеся на землі цій, то Я влаштую вас і не розорю, насаджу вас і не викоріню, бо Я шкодую про ту біду, яку зробив вам. | but we have dwelt in tents, and have hearkened, and done according to all that Jonadab our father commanded us. |
|
11
|
11
|
| Не бійтеся царя Вавилонського, якого ви боїтеся; не бійтеся його, — говорить Господь, — бо Я з вами, щоб спасати вас і визволяти вас від руки його. | And it came to pass, when Nabuchodonosor came up against the land, that we said we would come in; and we entered into Jerusalem, for fear of the host of the Chaldeans, and for fear of the host of the Assyrians: and we dwelt there. |
|
12
|
12
|
| І виявлю до вас милість, і він змилостивиться до вас і поверне вас у землю вашу. | And the word of the Lord came to me, saying, |
|
13
|
13
|
| Якщо ж ви скажете: «не хочемо жити у цій землі», і не послухаєтеся гласу Господа Бога вашого, говорячи: | Thus saith the Lord, Go, and say to the men of Juda, and to them that dwell in Jerusalem, Will ye not receive correction to hearken to my words? |
|
14
|
14
|
| «ні, ми підемо у землю Єгипетську, де війни не побачимо і трубного голосу не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити»; | The sons of Jonadab the son of Rechab have kept the word which he commanded his children, that they should drink no wine; and they have not drunk it: but I spoke to you early, and ye hearkened not. |
|
15
|
15
|
| то вислухайте нині слово Господнє, ви, залишок Іуди: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ви рішуче повернете лиця ваші, щоб іти в Єгипет, і підете, щоб жити там, | And I sent to you my servants the prophets, saying, Turn ye every one from his evil way, and amend your practices, and go not after other gods to serve them, and ye shall dwell upon the land which I gave to you and to your fathers: but ye inclined not your ears, and hearkened not. |
|
16
|
16
|
| то меч, якого ви боїтеся, наздожене вас там, у землі Єгипетській, і голод, якого ви страхаєтеся, буде завжди йти за вами там, у Єгипті, і там помрете. | But the sons of Jonadab the son of Rechab have kept the command of their father; but this people has not hearkened to me. |
|
17
|
17
|
| І всі, які повернуть лице своє, щоб іти в Єгипет і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жоден з них не залишиться і не уникне тієї біди, яку Я наведу на них. | Therefore thus saith the Lord; Behold, I will bring upon Juda and upon the inhabitants of Jerusalem all the evils which I pronounced against them. |
|
18
|
18
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: як вилився гнів Мій і лють Моя на жителів Єрусалима, так виллється лють Моя на вас, коли ввійдете в Єгипет, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою і ганьбою, і не побачите більше місця цього. | Therefore thus saith the Lord; Since the sons of Jonadab the son of Rechab have hearkened to the command of their father, to do as their father commanded them: |
|
19
|
19
|
| До вас, залишок Іуди, вирік Господь: «не ходіть у Єгипет»; твердо знайте, що я нині застерігав вас, | there shall never be wanting a man of the sons of Jonadab the son of Rechab to stand before my face while the earth remains. |
|
20
|
|
| бо ви згрішили проти себе самих: ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: «помолися за нас Господу Богу нашому й усе, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, і ми зробимо». | |
|
21
|
|
| Я оголосив вам нині; але ви не послухали гласу Господа Бога нашого і всього того, з чим Він послав мене до вас. | |
|
22
|
|
| Отже, знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці у тім місці, куди хочете йти, щоб жити там. | |
|
Глава 43
|
Chapter 43
|
|
1
|
1
|
| Коли Єремія передав усьому народові всі слова Господа Бога їхнього, усі ті слова, з якими Господь, Бог їх, послав його до них, | In the fourth Year of Joakim son of Josias king of Juda, the word of the Lord came to me, saying, |
|
2
|
2
|
| тоді сказав Азарія, син Осаії, й Іоанан, син Карея, і всі зухвалі люди сказали Єремії: неправду ти говориш, не посилав тебе Господь Бог наш сказати: «не ходіть у Єгипет, щоб жити там»; | Take thee a roll of a book, and write upon it all the words which I spoke to thee against Jerusalem, and against Juda, and against all the nations, from the day when I spoke to thee, from the days of Josias king of Juda, even to this day. |
|
3
|
3
|
| а Варух, син Нирії, збурює тебе проти нас, щоб віддати нас до рук халдеїв, щоб вони умертвили нас або відвели нас полоненими у Вавилон. | Perhaps the house of Juda will hear all the evils which I purpose to do to them; that they may turn from their evil way; and so I will be merciful to their iniquities and their sins. |
|
4
|
4
|
| І не послухав Іоанан, син Карея, і всі воєначальники і весь народ гласу Господа, щоб залишитися у землі Юдейській. | So Jeremias called Baruch the son of Nerias: and he wrote from the mouth of Jeremias all the words of the Lord, which he had spoken to him, on a roll of a book. |
|
5
|
5
|
| І взяв Іоанан, син Карея, і всі воєначальники увесь залишок юдеїв, які повернулися з усіх народів, куди вони були вигнані, щоб жити у землі Юдейській, | And Jeremias commanded Baruch, saying, I am in prison; I cannot enter into the house of the Lord: |
|
6
|
6
|
| чоловіків і дружин, і дітей, і дочок царя, і всіх тих, яких Навузардан, начальник охоронців, залишив з Годолією, сином Ахикама, сина Сафанового, і Єремію пророка, і Варуха, сина Нирії; | so thou shalt read in this roll in the ears of the people in the house of the Lord, on the fast day; and in the ears of all Juda that come out of their cities, thou shalt read to them. |
|
7
|
7
|
| і пішли у землю Єгипетську, бо не послухали гласу Господнього, і дійшли до Тафниса. | Peradventure their supplication will come before the Lord, and they will turn from their evil way: for great is the wrath and the anger of the Lord, which he has pronounced against this people. |
|
8
|
8
|
| І було слово Господнє до Єремії у Тафнисі: | And Baruch did according to all that Jeremias commanded him—reading in the book the words of the Lord in the Lord's house. |
|
9
|
9
|
| візьми в руки свої великі камені і сховай їх у зім’ятій глині біля входу у дім фараона у Тафнисі, перед очима юдеїв, | And it came to pass in the eighth year of king Joakim, in the ninth month, all the people in Jerusalem, and the house of Juda, proclaimed a fast before the Lord. |
|
10
|
10
|
| і скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я пошлю і візьму Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і поставлю престіл його на цих каменях, схованих Мною, і розкине він над ним чудовий намет свій | And Baruch read in the book the words of Jeremias in the house of the Lord, in the house of Gamarias son of Saphan the scribe, in the upper court, in the entrance of the new gate of the house of the Lord, and in the ears of all the people. |
|
11
|
11
|
| і прийде, й уразить землю Єгипетську: хто приречений на смерть, той відданий буде смерті; і хто у полон, піде в полон; і хто під меч, під меч. | And Michæas the son of Gamarias the son of Saphan heard all the words of the Lord, out of the book. |
|
12
|
12
|
| І запалю вогонь у капищах богів єгиптян; і він спалить ті, а їх полонить, і одягнеться у землю Єгипетську, як пастух одягає на себе одяг свій, і вийде звідти спокійно, | And he went down to the king's house, into the house of the scribe: and, behold, there were sitting there all the princes, Elisama the scribe, and Dalæas the son of Selemias, and Jonathan the son of Acchobor, and Gamarias the son of Saphan, and Sedekias the son of Ananias, and all the princes. |
|
13
|
13
|
| і знищить статуї у Бефсамисі, що у землі Єгипетській, і капища богів єгипетських спалить вогнем. | And Michæas reported to them all the words which he had heard Baruch reading in the ears of the people. |
|
Глава 44
|
Chapter 44
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії про усіх юдеїв, що живуть у землі Єгипетській, які оселилися у Магдолі й Тафнисі, й у Нофі, й у землі Пафрос: | And Sedekias the son of Josias reigned instead of Joakim, whom Nabuchodonosor appointed to reign over Juda. |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви бачили усю біду, яку Я навів на Єрусалим і на весь рід юдейський; ось, вони тепер порожні, і ніхто не живе у них, | And he and his servants and the people of the land hearkened not to the words of the Lord, which he spoke by Jeremias. |
|
3
|
3
|
| за нечестя їх, яке вони робили, прогнівляючи Мене, ходячи кадити і служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші. | And king Sedekias sent Joachal son of Selemias and Sophonias the priest son of Maasæas to Jeremias, saying, Pray now for us to the Lord. |
|
4
|
4
|
| Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, щоб сказати: «не робіть це мерзенне діло, яке Я ненавиджу». | Now Jeremias came and went through the midst of the city: for they had not put him into the house of the prison. |
|
5
|
5
|
| Але вони не слухали і не прихилили вуха свого, щоб навернутися від свого нечестя, не кадити іншим богам. | And the host of Pharao was come forth out of Egypt; and the Chaldeans heard the report of them, and they went up from Jerusalem. |
|
6
|
6
|
| І вилилися лють Моя і гнів Мій і розгорілися у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима; і вони зробилися руїнами і пустелею, як бачите нині. | And the word of the Lord came to Jeremias, saying, |
|
7
|
7
|
| І нині так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: навіщо ви робите це велике зло душам вашим, знищуючи у себе чоловіків і дружин, дорослих дітей і немовлят із середовища Юдеї, щоб не залишити у себе залишку, | Thus said the Lord; Thus shalt thou say to the king of Juda who sent to thee, to seek me; Behold, the army of Pharao which is come forth to help you: they shall return to the land of Egypt: |
|
8
|
8
|
| прогнівляючи Мене творінням рук своїх, кадінням іншим богам у землі Єгипетській, куди ви прийшли жити, щоб погубити себе і зробитися прокляттям і ганьбою у всіх народів землі? | and the Chaldeans themselves shall turn again, and fight against this city, and take it, and burn it with fire. |
|
9
|
9
|
| Хіба ви забули нечестя батьків ваших і нечестя царів юдейських, ваше власне нечестя і нечестя дружин ваших, яке вони робили у землі Юдейській і на вулицях Єрусалима? | For thus saith the Lord; Suppose not in your hearts, saying, The Chaldeans will certainly depart from us: for they shall not depart. |
|
10
|
10
|
| Не смирилися вони і до цього дня, і не бояться і не роблять за законом Моїм і за уставами Моїми, які Я дав вам і батькам вашим. | And though ye should smite the whole host of the Chaldeans that fight against you, and there should be left a few wounded men, these should rise up each in his place, and burn this city with fire. |
|
11
|
11
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну проти вас лице Моє на загибель і на знищення усієї Юдеї | And it came to pass, when the host of the Chaldeans had gone up from Jerusalem for fear of the host of Pharao, |
|
12
|
12
|
| і візьму юдеїв, які залишилися, які повернули лице своє, щоб іти у землю Єгипетську і жити там, і всі вони будуть знищені, впадуть у землі Єгипетській; мечем і голодом будуть знищені; від малого і до великого помруть від меча і голоду, і будуть прокляттям і жахом, наругою і ганьбою. | that Jeremias went forth from Jerusalem to go into the land of Benjamin, to buy thence a property in the midst of the people. |
|
13
|
13
|
| Відвідаю тих, що живуть у землі Єгипетській, як Я відвідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею, | And he was in the gate of Benjamin, and there was there a man with whom he lodged, Saruia the son of Selemias, the son of Ananias; and he caught Jeremias, saying, Thou art fleeing to the Chaldeans. |
|
14
|
14
|
| і ніхто не уникне і не вціліє із залишку юдеїв, які прийшли у землю Єгипетську, щоб пожити там і потім повернутися у землю Юдейську, куди вони всією душею бажають повернутися, щоб жити там; ніхто не повернеться, крім тих, які втечуть звідти. | And he said, It is false; I do not flee to the Chaldeans. But he hearkened not to him; and Saruia caught Jeremias, and brought him to the princes. |
|
15
|
15
|
| І відповідали Єремії усі чоловіки, які знали, що дружини їхні кадять іншим богам, і всі дружини, які стояли там у великій кількості, і весь народ, який жив у землі Єгипетській, у Пафосі, і сказали: | And the princes were very angry with Jeremias, and smote him, and sent him into the house of Jonathan the scribe: for they had made this a prison. |
|
16
|
16
|
| слово, яке ти говорив нам ім’ям Господа, ми не слухаємо від тебе; | So Jeremias came into the dungeon, and into the cells, and he remained there many days. |
|
17
|
17
|
| але неодмінно будемо робити усе те, що вийшло з вуст наших, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання, як ми робили, ми і батьки наші, царі наші і князі наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, тому що тоді ми були ситі і щасливі і лиха не бачили. | Then Sedekias sent, and called him; and the king asked him secretly, saying, Is there a word from the Lord? and he said, There is: thou shalt be delivered into the hands of the king of Babylon. |
|
18
|
18
|
| А з того часу, як перестали ми кадити богині неба і виливати їй узливання, терпимо в усьому нестаток і гинемо від меча і голоду. | And Jeremias said to the king, Wherein have I wronged thee, or thy servants, or this people, that thou puttest me in prison? |
|
19
|
19
|
| І коли ми кадили богині неба і виливали їй узливання, то хіба без відома чоловіків наших робили ми їй пиріжки з зображенням її і виливали їй узливання? | And where are your prophets who prophesied to you saying, The king of Babylon shall not come against this land? |
|
20
|
20
|
| Тоді сказав Єремія всьому народові, чоловікам і дружинам, і всьому народові, який так відповідав йому: | Now therefore, my lord the king, let my supplication come before thy face: and why dost thou send me back to the house of Jonathan the scribe? and let me not on any account die there. |
|
21
|
21
|
| чи не це кадіння, яке звершували ви у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, ви і батьки ваші, царі ваші і князі ваші, і народ країни, згадав Господь? І чи не воно зійшло Йому на серце? | Then the king commanded, and they cast him into the prison, and gave him a loaf a day out of the place where they bake, until the bread failed out of the city. So Jeremias continued in the court of the prison. |
|
22
|
|
| Господь не міг більше терпіти злих діл ваших і мерзот, які ви робили; тому і зробилася земля ваша пустелею і жахом, і прокляттям, без жителів, як бачите нині. | |
|
23
|
|
| Оскільки ви, звершуючи те куріння, грішили перед Господом і не слухали гласу Господа, і не чинили за законом Його і за встановленнями Його, і за веліннями Його, то й осягла вас ця біда, як бачите нині. | |
|
24
|
|
| І сказав Єремія усьому народові і всім жінкам: слухайте слово Господнє, всі юдеї, які у землі Єгипетській: | |
|
25
|
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви і дружини ваші, що вустами своїми говорили, те і руками своїми робили; ви говорите: «станемо виконувати обітниці наші, які ми обіцяли, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання», — твердо тримайтеся обітниць ваших і у точності виконуйте обітниці ваші. | |
|
26
|
|
| За те вислухайте слово Господнє, всі юдеї, які живуть у землі Єгипетській: ось, Я поклявся великим ім’ям Моїм, — говорить Господь, — що не буде вже на усій землі Єгипетській вимовлятися ім’я Моє вустами будь-якого юдея, який говорить: «живий Господь Бог!» | |
|
27
|
|
| Ось, Я буду спостерігати над вами на погибель, а не на добро; й усі юдеї, які у землі Єгипетській, будуть гинути від меча і голоду, доки зовсім не знищаться. | |
|
28
|
|
| Тільки невелика кількість тих, що уникли меча, повернеться із землі Єгипетської у землю Юдейську, і дізнаються всі юдеї, які залишилися, що прийшли в землю Єгипетську, щоб пожити там, чиє слово збудеться: Моє чи їх. | |
|
29
|
|
| І ось вам знамення, — говорить Господь, — що Я відвідаю вас на цьому місці, щоб ви знали, що збудуться слова Мої про вас на погибель вам. | |
|
30
|
|
| Так говорить Господь: ось, Я віддам фараона Вафрія, царя Єгипетського, до рук ворогів його і до рук тих, що шукають душі його, як віддав Седекію, царя Юдейського, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, ворога його і який шукав душі його. | |
|
Глава 45
|
Chapter 45
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке пророк Єремія сказав Варуху, синові Нирії, коли він написав слова ці з уст Єремії у книгу, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: | And Saphanias the son of Nathan, and Godolias the son of Paschor, and Joachal the son of Semelias, heard the words which Jeremias spoke to the people, saying, |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до тебе, Варух: | Thus saith the Lord; He that remains in this city shall die by the sword, and by the famine: but he that goes out to the Chaldeans shall live; and his soul shall be given him for a found treasure, and he shall live. |
|
3
|
3
|
| ти говориш: «горе мені! тому що Господь приклав скорботу до хвороби моєї; я знеміг від зітхань моїх, і не знаходжу спокою». | For thus saith the Lord; This city shall certainly be delivered into the hands of the host of the king of Babylon, and they shall take it. |
|
4
|
4
|
| Так скажи йому: так говорить Господь: ось, що Я побудував, зруйную, і що насадив, викоріню, — усю цю землю. | And they said to the king, Let that man, we pray thee, be slain, for he weakens the hands of the fighting men that are left in the city, and the hands of all the people, speaking to them according to these words: for this man does not prophesy peace to this people, but evil. |
|
5
|
5
|
| А ти просиш собі великого: не проси; бо ось, Я наведу біду на всяку плоть, — говорить Господь, — а тобі замість здобичі залишу душу твою в усіх місцях, куди тільки підеш. | Then the king said, Behold, he is in your hands. For the king could not resist them. |
|
Глава 46
|
Chapter 46
|
|
1
|
1
|
| Слово Господнє, яке було до Єремії пророка про народи язичницькі: | And it came to pass in the ninth month of Sedekias king of Juda, that Nabuchodonosor king of Babylon came, and all his host, against Jerusalem, and they besieged it. |
|
2
|
2
|
| про Єгипет, про військо фараона Нехао, царя Єгипетського, яке було біля ріки Євфрату в Кархемисі, і яке уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського. | And in the eleventh year of Sedekias, in the fourth month, on the ninth day of the month, the city was broken up. |
|
3
|
3
|
| Готуйте щити і списи, і вступайте у бій; | And all the leaders of the king of Babylon went in, and sat in the middle gate, Marganasar, and Samagoth, and Nabusachar, and Nabusaris, Nagargas, Naserrabamath, and the rest of the leaders of the king of Babylon, |
|
4
|
|
| сідлайте коней і сідайте, вершники, і станьте у шоломах; гостріть списи, вдягайтеся у броню. | |
|
5
|
|
| Чому ж, бачу Я, вони злякалися і повернули назад? і сильні їх уражені, і біжать не оглядаючись; звідусюди жах, — говорить Господь. | |
|
6
|
|
| Не втече прудконогий, і не спасеться сильний; на півночі, біля ріки Євфрату, вони спіткнуться і впадуть. | |
|
7
|
|
| Хто це піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його? | |
|
8
|
|
| Єгипет піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його, і говорить: «піднімуся і покрию землю, погублю місто і жителів його». | |
|
9
|
|
| Сідайте на коней, і мчіть, колісниці, і виступайте, сильні ефіопляни і лівіяни, озброєні щитом, і лідяни, які тримають луки і натягують їх; | |
|
10
|
|
| бо день цей у Господа Бога Саваофа є день помсти, щоб помститися ворогам Його; і меч буде пожирати, і насититься й уп’ється кров’ю їх; бо це Господу Богу Саваофу буде жертвоприношення у землі північній, біля ріки Євфрату. | |
|
11
|
|
| Піди у Галаад і візьми бальзаму, діво, дочко Єгипту; даремно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення. | |
|
12
|
|
| Почули народи про посоромлення твоє, і волання твоє наповнило землю; бо сильний зіштовхнувся із сильним, і обоє разом упали. | |
|
13
|
|
| Слово, яке сказав Господь пророку Єремії про нашестя Навуходоносора, царя Вавилонського, щоб уразити землю Єгипетську: | |
|
14
|
14
|
| сповістіть у Єгипті і дайте знати у Магдолі, і дайте знати у Нофі і Тафнисі; скажіть: «ставай і готуйся, бо меч пожирає околиці твої». | and they sent, and took Jeremias out of the court of the prison, and gave him in charge to Godolias the son of Achicam, the son of Saphan: and they brought him out, and he sat in the midst of the people. |
|
15
|
15
|
| Чому сильний твій повалений? — Не встояв, тому що Господь погнав його. | And the word of the Lord came to Jeremias in the court of the prison, saying, |
|
16
|
16
|
| Він примножив тих, що падають, навіть падали одне на одного і говорили: «вставай і повернемося до народу нашого у рідну нашу землю від згубного меча». | Go and say to Abdemelech the Ethiopian, Thus said the Lord God of Israel; Behold, I will bring my words upon this city for evil, and not for good. |
|
17
|
17
|
| А там кричать: «фараон, цар Єгипту, знітився; він пропустив домовлений час». | But I will save thee in that day, and I will by no means deliver thee into the hands of the men before whom thou art afraid. |
|
18
|
18
|
| Живу Я, говорить Цар, Якого ім’я Господь Саваоф: як Фавор серед гір і як Кармил біля моря, так напевне прийде він. | For I will surely save thee, and thou shalt by no means fall by the sword; and thou shalt find thy life, because thou didst trust in me, saith the Lord. |
|
19
|
|
| Готуй собі потрібне для переселення, дочко — жителько Єгипту, бо Ноф буде спустошений, зруйнований, залишиться без жителя. | |
|
20
|
|
| Єгипет — прекрасна телиця; але загибель від півночі йде, йде. | |
|
21
|
|
| І найманці його серед нього, як вгодовані тельці, — і самі повернулися назад, побігли всі, не устояли, тому що прийшов на них день загибелі їх, час відвідування їх. | |
|
22
|
|
| Голос його несеться, як зміїний; вони йдуть з військом, прийдуть на нього із сокирами, як дроворуби; | |
|
23
|
|
| вирубають ліс його, — говорить Господь, — бо вони незліченні; їх більше, ніж сарани, і немає ліку їм. | |
|
24
|
|
| Осоромлена дочка Єгипту, віддана до рук народу північного. | |
|
25
|
|
| Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, говорить: ось, Я відвідаю Аммона, який у Но, і фараона і Єгипет, і богів його і царів його, фараона і тих, що надіються на нього; | |
|
26
|
|
| і віддам їх до рук тих, що шукають душі їхньої, і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук рабів його; але після того буде він населений, як у минулі дні, — говорить Господь. | |
|
27
|
|
| Ти ж не бійся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю: бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і сíм’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде устрашати його. | |
|
28
|
|
| Не бійся, рабе Мій Якове, — говорить Господь: бо Я з тобою; Я знищу всі народи, до яких Я вигнав тебе, а тебе не знищу, а тільки покараю тебе за мірою; непокараним же не залишу тебе. | |
|
Глава 47
|
Chapter 47
|
|
1
|
1
|
| Слово Господа, яке було до пророка Єремії про филистимлян, перше ніж фараон уразив Газу. | The word that came from the Lord to Jeremias, after that Nabuzardan the captain of the guard had let him go out of Rama, when he had taken him in manacles in the midst of the captivity of Juda, even those who were carried to Babylon. |
|
2
|
2
|
| Так говорить Господь: ось, піднімаються води з півночі і зробляться потоком, який наводнює, і потоплять землю й усе, що наповнює її, місто і тих, що живуть у ньому; тоді заволають люди, і заридають усі мешканці країни. | And the chief captain of the guard took him, and said to him, The Lord thy God has pronounced all these evils upon this place: |
|
3
|
3
|
| Від гучного тупоту копит сильних коней його, від стукоту колісниць його, від звуку коліс його, батьки не оглянуться на дітей своїх, тому що руки у них опустяться | and the Lord has done it; because ye sinned against him, and hearkened not to his voice. |
|
4
|
4
|
| від того дня, який прийде знищити усіх филистимлян, відняти у Тира і Сидона усіх інших помічників, бо Господь розорить филистимлян, залишок острова Кафтора. | Behold, I have loosed thee from the manacles that were upon thine hands. If it seem good to thee to go with me to Babylon, then will I set mine eyes upon thee. |
|
5
|
5
|
| Оплішивіла Газа, гине Аскалон, залишок долини їх. | But if not, depart; return to Godolias the son of Achicam, the son of Saphan, whom the king of Babylon has appointed governor in the land of Juda, and dwell with him in the midst of the people in the land of Juda: to whatsoever places it seems good in thine eyes to go, do thou even go. And the captain of the guard made him presents, and let him go. |
|
6
|
6
|
| Доки будеш сікти, о, меч Господній! доки ти не заспокоїшся? повернися у піхви твої, перестань і заспокойся. | And he came to Godolias to Massepha, and dwelt in the midst of his people that was left in the land. |
|
7
|
7
|
| Але як тобі заспокоїтися, коли Господь дав повеління проти Аскалона і проти берега морського? туди Він спрямував його. | And all the leaders of the host that was in the country, they and their men, heard that the king of Babylon had appointed Godolias governor in the land, and they committed to him the men and their wives, whom Nabuchodonosor had not removed to Babylon. |
|
Глава 48
|
Chapter 48
|
|
1
|
1
|
| Про Моав так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений. | Now it came to pass in the seventh month that Ismael the son of Nathanias the son of Eleasa of the seed royal, came, and ten men with him, to Godolias to Massepha: and they ate bread there together. |
|
2
|
2
|
| Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують проти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою. | And Ismael rose up, and the ten men that were with him, and smote Godolias, whom the king of Babylon had appointed governor over the land, |
|
3
|
3
|
| Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике. | and all the Jews that were with him in Massepha, and all the Chaldeans that were found there. |
|
4
|
4
|
| Знищений Моав; волання підняли діти його. | And it came to pass on the second day after he had smitten Godolias, and no man knew of it, |
|
5
|
5
|
| На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування. | that there came men from Sychem, and from Salem, and from Samaria, even eighty men, having their beards shaven, and their clothes rent, and beating their breasts, and they had manna and frankincense in their hands, to bring them into the house of the Lord. |
|
6
|
6
|
| Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі. | And Ismael went out to meet them; and they went on and wept: and he said to them, Come in to Godolias. |
|
7
|
7
|
| Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями. | And it came to pass, when they had entered into the midst of the city, that he slew them and cast them into a pit. |
|
8
|
8
|
| І прийде спустошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь. | But ten men were found there, and they said to Ismael, Slay us not: for we have treasures in the field, wheat and barley, honey and oil. So he passed by, and slew them not in the midst of their brethren. |
|
9
|
9
|
| Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них. | Now the pit into which Ismael cast all whom he smote, is the great pit, which king Asa had made for fear of Baasa king of Israel: even this Ismael filled with slain men. |
|
10
|
10
|
| Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови! | And Ismael brought back all the people that were left in Massepha, and the king's daughter, whom the captain of the guard had committed in charge to Godolias the son of Achicam: and he went away beyond the children of Ammon. |
|
11
|
11
|
| Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався. | And Joanan the son of Careë, and all the leaders of the host that were with him, heard of all the evil deeds which Ismael had done. |
|
12
|
12
|
| Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його. | And they brought all their army, and went to fight against him, and found him near much water in Gabaon. |
|
13
|
13
|
| І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї. | And it came to pass, when all the people that was with Ismael saw Joanan, and the leaders of the host that was with him, |
|
14
|
14
|
| Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»? | that they returned to Joanan. |
|
15
|
15
|
| Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, — говорить Цар, — Господь Саваоф ім’я Його. | But Ismael escaped with eight men and went to the children of Ammon. |
|
16
|
16
|
| Близька загибель Моава, і сильно поспішає біда його. | And Joanan, and all the leaders of the host that were with him, took all the remnant of the people, whom he had brought back from Ismael, mighty men in war, and the women, and the other property, and the eunuchs, whom they had brought back from Gabaon: |
|
17
|
17
|
| Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!» | and they departed, and dwelt in Gaberoch-amaa, that is by Bethleem, to go into Egypt, for fear of the Chaldeans: |
|
18
|
18
|
| Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко — жителько Дивона, бо спустошувач Моава прийде до тебе і знищить укріплення твої. | for they were afraid of them, because Ismael had smitten Godolias, whom the king of Babylon made governor in the land. |
|
19
|
|
| Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?» | |
|
20
|
|
| Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав. | |
|
21
|
|
| І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф, | |
|
22
|
|
| і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм, | |
|
23
|
|
| і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон, | |
|
24
|
|
| і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі. | |
|
25
|
|
| Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, — говорить Господь. | |
|
26
|
|
| Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням. | |
|
27
|
|
| Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою? | |
|
28
|
|
| Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру. | |
|
29
|
|
| Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування серця його. | |
|
30
|
|
| Знаю Я зухвалість його, — говорить Господь, — але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять. | |
|
31
|
|
| Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса. | |
|
32
|
|
| Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград. | |
|
33
|
|
| Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піснями; крик битви буде, а не крик радости. | |
|
34
|
|
| Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть. | |
|
35
|
|
| Знищу в Моаві, — говорить Господь, — тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його. | |
|
36
|
|
| Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули: | |
|
37
|
|
| у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище. | |
|
38
|
|
| На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, — говорить Господь. | |
|
39
|
|
| «Який знищений він!» — будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навколишніх його, | |
|
40
|
|
| бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом. | |
|
41
|
|
| Міста будуть узяті, й укріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами. | |
|
42
|
|
| І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа. | |
|
43
|
|
| Жах і яма і петля — для тебе, жителю Моава, — сказав Господь. | |
|
44
|
|
| Хто втече від жаху, впаде в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моава, час відвідання їх, — говорить Господь. | |
|
45
|
|
| Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних. | |
|
46
|
|
| Горе тобі, Моаве! загинув народ Хамоса, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої — у полон. | |
|
47
|
|
| Але в останні дні поверну полон Моава, — говорить Господь. До цього суд на Моаві. | |
|
Глава 49
|
Chapter 49
|
|
1
|
1
|
| Про синів Аммонових так говорить Господь: хіба немає синів у Ізраїлю? хіба немає у нього спадкоємця? Чому ж Малхом заволодів Гадом, і народ його живе у містах його? | Then came all the leaders of the host, and Joanan, and Azarias the son of Maasæas, and all the people great and small, |
|
2
|
2
|
| Тому ось, настають дні, — говорить Господь, — коли у Равві синів Аммонових чутно буде крик битви, і зробиться вона купою руїн, і міста її будуть спалені вогнем, і оволодіє Ізраїль тими, які володіли ним, — говорить Господь. | to Jeremias the prophet, and said to him, Let now our supplication come before thy face, and pray thou to the Lord thy God for this remnant; for we are left few out of many, as thine eyes see. |
|
3
|
3
|
| Ридай, Есевоне, бо спустошено Гай; кричіть, дочки Равви, опояшіться веретищем, плачте і блукайте по горо́дах, бо Малхом піде у полон разом зі священиками і князями своїми. | And let the Lord thy God declare to us the way wherein we should walk, and the thing which we should do. |
|
4
|
4
|
| Чого хвалишся долинами? Потече долина твоя кров’ю, віроломна дочко, що сподіваєшся на скарби свої, що говориш: «хто прийде до мене?» | And Jeremias said to them, I have heard you; behold, I will pray for you to the Lord our God, according to your words; and it shall come to pass, that whatsoever word the Lord God shall answer, I will declare it to you; I will not hide anything from you. |
|
5
|
5
|
| Ось, Я наведу на тебе жах з усіх околиць твоїх, — говорить Господь Бог Саваоф; розбіжитеся, хто куди, і ніхто не збере тих, що розбіглися. | And they said to Jeremias, Let the Lord be between us for a just and faithful witness, if we do not according to every word which the Lord shall send to us. |
|
6
|
6
|
| Але після того Я поверну полон синів Аммонових, — говорить Господь. | And whether it be good, or whether it be evil, we will hearken to the voice of the Lord our God, to whom we send thee; that it may be well with us, because we shall hearken to the voice of the Lord our God. |
|
7
|
7
|
| Про Едом так говорить Господь Саваоф: хіба немає більше мудрости у Фемані? хіба не стало ради у розумних? хіба збідніла мудрість їх? | And it came to pass after ten days, that the word of the Lord came to Jeremias. |
|
8
|
8
|
| Біжіть, повернувши тил, ховайтеся у печерах, жителі Дедана, бо загибель Ісава Я наведу на нього, — час відвідування Мого. | And he called Joanan, and the leaders of the host, and all the people from the least even to the greatest, |
|
9
|
9
|
| Якби збирачі винограду прийшли до тебе, то, напевне, залишили б кілька незібраних ягід. І якби злодії прийшли уночі, то вони украли б, скільки їм потрібно. | and he said to them, Thus saith the Lord; |
|
10
|
10
|
| А Я догола обберу Ісава, відкрию потаємні місця його, і сховатися він не може. Знищене буде плем’я його, і брати його і сусіди його; і не буде його. | If ye will indeed dwell in this land, I will build you, and will not pull you down, but will plant you, and in no wise pluck you up: for I have ceased from the calamities which I brought upon you. |
|
11
|
11
|
| Залиш сиріт твоїх, Я підтримаю життя їх, і удови твої нехай надіються на Мене. | Be not afraid of the king of Babylon, of whom ye are afraid; be not afraid of him, saith the Lord: for I am with you, to deliver you, and save you out of their hand. |
|
12
|
12
|
| Бо так говорить Господь: ось і ті, яким не призначено було пити чашу, неодмінно будуть пити її, і чи ти залишишся непокараним? Ні, не залишишся непокараним, але неодмінно будеш пити чашу. | And I will grant you mercy, and pity you, and will restore you to your land. |
|
13
|
13
|
| Бо Мною клянуся, — говорить Господь, — що жахом, посміянням, пустелею і прокляттям буде Восор, і всі міста його зробляться вічними пустелями. | But if ye say, We will not dwell in this land, that we may not hearken to the voice of the Lord; |
|
14
|
14
|
| Я чув поголос від Господа, і посол посланий до народів сказати: зберіться і йдіть проти нього, і піднімайтеся на війну. | for we will go into the land of Egypt, and we shall see no war, and shall not hear the sound of a trumpet, and we shall not hunger for bread; and there we will dwell: |
|
15
|
15
|
| Бо ось, Я зроблю тебе малим між народами, знехтуваним між людьми. | then hear the word of the Lord; thus saith the Lord; |
|
16
|
16
|
| Грізне становище твоє і гордовитість серця твого звабили тебе, що живеш у розщілинах скель і займаєш вершини пагорбів. Але, хоч би ти, як орел, високо звив гніздо твоє, і звідти скину тебе, — говорить Господь. | If ye set your face toward Egypt, and go in there to dwell; then it shall be, that the sword which ye fear shall find you in the land of Egypt, and the famine to which ye have regard, shall overtake you, coming after you in Egypt; and there ye shall die. |
|
17
|
17
|
| І буде Едом жахом; усякий, хто проходить мимо, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | And all the men, and all the strangers who have set their face toward the land of Egypt to dwell there, shall be consumed by the sword, and by the famine: and there shall not one of them escape from the evils which I bring upon them. |
|
18
|
18
|
| Як знищені Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і там жодна людина не буде жити, і син людський не зупиниться у ньому. | For thus saith the Lord; As my wrath has dropped upon the inhabitants of Jerusalem, so shall my wrath drop upon you, when ye have entered into Egypt: and ye shall be a desolation, and under the power of others, and a curse and a reproach: and ye shall no more see this place. |
|
19
|
19
|
| Ось, виходить він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з Ідумеї, і хто обраний, того поставлю над нею. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме відповіді від Мене? і який пастир протистане Мені? | These are the words which the Lord has spoken concerning you the remnant of Juda; Enter ye not into Egypt: and now know ye for a certainty, |
|
20
|
20
|
| Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він поставив про Едом, і наміри Його, які Він має щодо жителів Фемана: істинно, найменші зі стад поведуть їх і спустошать житла їх. | that ye have wrought wickedness in your hearts, when ye sent me, saying, Pray thou for us to the Lord; and according to all that the Lord shall speak to thee we will do. |
|
21
|
21
|
| Від шуму падіння їх потрясеться земля, і відгомін крику їх чутно буде біля Червоного моря. | And ye have not hearkened to the voice of the Lord, with which he sent me to you. |
|
22
|
22
|
| Ось, як орел підніметься він, і полетить, і розпустить крила свої над Восором; і серце хоробрих ідумеян буде у той день, як серце жінки під час пологів. | Now therefore ye shall perish by sword and by famine, in the place which ye desire to go into to dwell there. |
|
23
|
|
| Про Дамаск. — Посоромлені Емаф і Арпад, бо, почувши скорботну звістку, вони впали у відчай; тривога на морі, заспокоїтися не можуть. | |
|
24
|
|
| Злякався Дамаск і кинувся навтіки; страх оволодів ним; біль і муки схопили його, як жінку під час пологів. | |
|
25
|
|
| Як не вціліло місто слави, місто радости моєї? | |
|
26
|
|
| Отже, впадуть юнаки його на вулицях його, і всі воїни загинуть у той день, — говорить Господь Саваоф. | |
|
27
|
|
| І запалю вогонь на стінах Дамаска, і знищить палаци Венадада. | |
|
28
|
|
| Про Кидар і про царства Асорські, які уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, так говорить Господь: вставайте, виступайте проти Кидара, і спустошуйте синів сходу! | |
|
29
|
|
| Намети їхні і овець їхніх візьмуть собі, і покрови їхні і все начиння їхнє, і верблюдів їхніх візьмуть, і будуть кричати їм: «жах звідусюди!» | |
|
30
|
|
| Біжіть, ідіть скоріше, сховайтеся у прірві, жителі Асора, — говорить Господь, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, виніс рішення про вас і склав проти вас задум. | |
|
31
|
|
| Вставайте, виступайте проти народу мирного, який живе безтурботно, — говорить Господь: ні дверей, ні запорів немає у нього, живуть поодинці. | |
|
32
|
|
| Верблюди їхні віддані будуть у здобич, і безліч стад їхніх — на розкрадання; і розсію їх по усіх вітрах, цих, що стрижуть волосся на скронях, і з усіх боків їх наведу на них загибель, — говорить Господь. | |
|
33
|
|
| І буде Асор житлом шакалів, вічною пустелею; людина не буде жити там, і син людський не буде зупинятися у ньому. | |
|
34
|
|
| Слово Господа, яке було до Єремії пророка проти Елама, на початку царювання Седекії, царя Юдейського: | |
|
35
|
|
| так говорить Господь Саваоф: ось, Я скрушу лук Елама, головну силу їх. | |
|
36
|
|
| І наведу на Елам чотири вітри від чотирьох країв неба і розвію їх по усіх цих вітрах, і не буде народу, до якого не прийшли б вигнані еламити. | |
|
37
|
|
| Й уражу еламитян страхом перед ворогами їх і перед тими, що шукають душí їх; і наведу на них біду, гнів Мій, — говорить Господь, — і пошлю услід їм меч, доки не знищу їх. | |
|
38
|
|
| І поставлю престіл Мій у Еламі, і знищу там царя і князів, — говорить Господь. | |
|
39
|
|
| Але в останні дні поверну полон Елама, — говорить Господь. | |
|
Глава 50
|
Chapter 50
|
|
1
|
1
|
| Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка: | And it came to pass, when Jeremias ceased speaking to the people all the words of the Lord, for which the Lord had sent him to them, even all these words, |
|
2
|
2
|
| сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені». | that Azarias son of Maasæas spoke, and Joanan, the son of Careë, and all the men who had spoken to Jeremias, saying, It is false: the Lord has not sent thee to us, saying, Enter not into Egypt to dwell there: |
|
3
|
3
|
| Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть. | but Baruch the son of Nerias sets thee against us, that thou mayest deliver us into the hands of the Chaldeans, to kill us, and that we should be carried away captives to Babylon. |
|
4
|
4
|
| У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого. | So Joanan, and all the leaders of the host, and all the people, refused to hearken to the voice of the Lord, to dwell in the land of Juda. |
|
5
|
5
|
| Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться». | And Joanan, and all the leaders of the host, took all the remnant of Juda, who had returned to dwell in the land; |
|
6
|
6
|
| Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою. | the mighty men, and the women, and the children that were left, and the daughters of the king, and the souls which Nabuzardan had left with Godolias the son of Achicam, and Jeremias the prophet, and Baruch the son of Nerias. |
|
7
|
7
|
| Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх». | And they came into Egypt: for they hearkened not to the voice of the Lord: and they entered into Taphnas. |
|
8
|
8
|
| Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець. | And the word of the Lord came to Jeremias in Taphnas, saying, |
|
9
|
9
|
| Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно. | Take thee great stones, and hide them in the entrance, at the gate of the house of Pharao in Taphnas, in the sight of the men of Juda: |
|
10
|
10
|
| І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь. | and thou shalt say, Thus has the Lord said; Behold, I will send, and will bring Nabuchodonosor king of Babylon, and he shall place his throne upon these stones which thou hast hidden, and he shall lift up weapons against them. |
|
11
|
11
|
| Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні. | And he shall enter in, and smite the land of Egypt, delivering some for death to death; and some for captivity to captivity; and some for the sword to the sword. |
|
12
|
12
|
| У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів — пустеля, суха земля і степ. | And he shall kindle a fire in the houses of their gods, and shall burn them, and shall carry them away captives: and shall search the land of Egypt, as a shepherd searches his garment; and he shall go forth in peace. |
|
13
|
13
|
| Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | And he shall break to pieces the pillars of Heliopolis that are in On, and shall burn their houses with fire. |
|
14
|
|
| Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа. | |
|
15
|
|
| Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним. | |
|
16
|
|
| Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою. | |
|
17
|
|
| Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив. | |
|
18
|
|
| Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського. | |
|
19
|
|
| І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді. | |
|
20
|
|
| У ті дні й у той час, — говорить Господь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих. | |
|
21
|
|
| Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі. | |
|
22
|
|
| Шум битви на землі і велике руйнування! | |
|
23
|
|
| Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами! | |
|
24
|
|
| Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа. | |
|
25
|
|
| Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській. | |
|
26
|
|
| Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося. | |
|
27
|
|
| Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх. | |
|
28
|
|
| Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його. | |
|
29
|
|
| Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого. | |
|
30
|
|
| За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь. | |
|
31
|
|
| Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого. | |
|
32
|
|
| І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його. | |
|
33
|
|
| Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх. | |
|
34
|
|
| Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона. | |
|
35
|
|
| Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його; | |
|
36
|
|
| меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться; | |
|
37
|
|
| меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені; | |
|
38
|
|
| засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ. | |
|
39
|
|
| І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів. | |
|
40
|
|
| Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися. | |
|
41
|
|
| Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі; | |
|
42
|
|
| тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона. | |
|
43
|
|
| Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів. | |
|
44
|
|
| Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені? | |
|
45
|
|
| Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними. | |
|
46
|
|
| Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами. | |
|
Глава 51
|
Chapter 51
|
|
1
|
1
|
| Так говорить Господь: ось, Я підніму на Вавилон і на тих, що живуть серед нього, супротивників Моїх. | The Word that came to Jeremias for all the Jews dwelling in the land of Egypt, and for those settled in Magdolo and in Taphnas, and in the land of Pathura, saying, |
|
2
|
2
|
| І пошлю на Вавилон віяльників, і розвіють його, і спустошать землю його; бо у день біди нападуть на нього з усіх боків. | Thus has the Lord God of Israel said; Ye have seen all the evils which I have brought upon Jerusalem, and upon the cities of Juda; and, behold, they are desolate without inhabitants, |
|
3
|
3
|
| Нехай стрілець натягує лук проти того, хто натягує лук, і на того, хто величається бронею своєю; і не щадіть юнаків його, знищіть усе військо його. | because of their wickedness, which they have wrought to provoke me, by going to burn incense to other gods, whom ye knew not. |
|
4
|
4
|
| Уражені нехай упадуть на землі Халдейській, і проколоті — на дорогах її. | Yet I sent to you my servants the prophets early in the morning, and I sent, saying, Do not ye this abominable thing which I hate. |
|
5
|
5
|
| Бо не овдовів Ізраїль та Іуда від Бога свого, Господа Саваофа; хоча земля їх повна гріхами перед Святим Ізраїлевим. | But they hearkened not to me, and inclined not their ear to turn from their wickedness, so as not to burn incense to strange gods. |
|
6
|
6
|
| Біжіть із середовища Вавилона і спасайте кожен душу свою, щоб не загинути у беззаконні його, бо це час помсти у Господа, Він воздає йому відплату. | So mine anger and my wrath dropped upon them, and was kindled in the gates of Juda, and in the streets of Jerusalem; and they became a desolation and a waste, as at this day. |
|
7
|
7
|
| Вавилон був золотою чашею у руці Господа, яка п’янила усю землю; народи пили з неї вино і безумствували. | And now thus has the Lord Almighty said, Wherefore do ye commit these great evils against your souls? to cut off man and woman of you, infant and suckling from the midst of Juda, to the end that not one of you should be left; |
|
8
|
8
|
| Раптово упав Вавилон і розбився; ридайте за ним, візьміть бальзаму для рани його: можливо, він зцілиться. | by provoking me with the works of your hands, to burn incense to other gods in the land of Egypt, into which ye entered to dwell there, that ye might be cut off, and that ye might become a curse and a reproach among all the nations of the earth? |
|
9
|
9
|
| Лікували ми Вавилон, але не зцілився; залиште його, і підемо кожен у свою землю, тому що вирок про нього досяг небес і піднявся до хмар. | Have ye forgotten the sins of your fathers, and the sins of the kings of Juda, and the sins of your princes, and the sins of your wives, which they wrought in the land of Juda, and in the streets of Jerusalem? |
|
10
|
10
|
| Господь вивів на світло правду нашу; підемо і звістимо на Сионі діло Господа Бога нашого. | And have not ceased even to this day, and they have not kept to my ordinances, which I set before their fathers. |
|
11
|
11
|
| Гостріть стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь збудив дух царів мідійських, тому що у Нього є намір проти Вавилона, щоб знищити його, бо це є помста Господа, помста за храм Його. | Therefore thus saith the Lord; Behold, I do set my face against you |
|
12
|
12
|
| Проти стін Вавилона підніміть знамено, посильте нагляд, розставте вартових, приготуйте засідки, бо, як Господь помислив, так і зробить, що вирік на жителів Вавилона. | to destroy all the remnant that are in Egypt; and they shall fall by the sword, and by famine, and shall be consumed small and great: and they shall be for reproach, and for destruction, and for a curse. |
|
13
|
13
|
| О, ти, що живеш біля вод великих, багатий скарбами! прийшов кінець твій, міра жадібності твоїй. | And I will visit them that dwell in the land of Egypt, as I have visited Jerusalem, with sword and with famine: |
|
14
|
14
|
| Господь Саваоф поклявся Самим Собою: істинно говорю, що наповню тебе людьми, як сараною, і здіймуть крик проти тебе. | and there shall not one be preserved of the remnant of Juda that sojourn in the land of Egypt, to return to the land of Juda, to which they hope in their hearts to return: they shall not return, but only they that escape. |
|
15
|
15
|
| Він створив землю силою Своєю, утвердив вселенну мудрістю Своєю і розумом Своїм розпростер небеса. | Then all the men that knew that their wives burned incense, and all the women, a great multitude, and all the people that dwelt in the land of Egypt, in Pathura, answered Jeremias, saying, |
|
16
|
16
|
| За гласом Його шумлять води на небесах, і Він підносить хмари від країв землі, творить блискавки серед дощу і виводить вітер зі сховищ Своїх. | As for the word which thou hast spoken to us in the name of the Lord, we will not hearken to thee. |
|
17
|
17
|
| Безумствує усяка людина у своєму знанні, осоромлює себе всякий плавильник істуканом своїм, бо істукан його є неправда, і немає у ньому духу. | For we will surely perform every word that shall proceed out of our mouth, to burn incense to the queen of heaven, and to pour drink-offerings to her, as we and our fathers have done, and our kings and princes, in the cities of Juda, and in the streets of Jerusalem: and so we were filled with bread, and were well, and saw no evils. |
|
18
|
18
|
| Це повна порожнеча, діло омани; під час відвідання їх вони зникнуть. | But since we left off to burn incense to the queen of heaven, we have all been brought low, and have been consumed by sword and by famine. |
|
19
|
19
|
| Не така, як їх, доля Якова, бо Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезл спадщини Його, ім’я Його — Господь Саваоф. | And whereas we burned incense to the queen of heaven, and poured drink-offerings to her, did we make cakes to her, and pour drink-offerings to her, without our husbands? |
|
20
|
20
|
| Ти у Мене — молот, зброя військова; тобою Я уражав народи і тобою розоряв царства; | Then Jeremias answered all the people, the mighty men, and the women, and all the people that returned him these words for answer, saying, |
|
21
|
21
|
| тобою уражав коня і вершника його і тобою уражав колісницю і візника її; | Did not the Lord remember the incense which ye burned in the cities of Juda, and in the streets of Jerusalem, ye, and your fathers, and your kings, and your princes, and the people of the land? and came it not into his heart? |
|
22
|
22
|
| тобою уражав чоловіка і дружину, тобою уражав старого і молодого, тобою уражав і юнака і дівчину; | And the Lord could no longer bear you, because of the wickedness of your doings, and because of your abominations which ye wrought; and so your land became a desolation and a waste, and a curse, as at this day; |
|
23
|
23
|
| і тобою уражав пастуха і стадо його, тобою уражав і землероба і робочу худобу його, тобою уражав і областеначальників і градоправителів. | because of your burning incense, and because of the things wherein ye sinned against the Lord: and ye have not hearkened to the voice of the Lord, and have not walked in his ordinances, and in his law, and in his testimonies; and so these evils have come upon you. |
|
24
|
24
|
| І воздам Вавилону і усім жителям Халдеї за усе те зло, яке вони робили на Сионі в очах ваших, — говорить Господь. | And Jeremias said to the people, and to the women, Hear ye the word of the Lord. |
|
25
|
25
|
| Ось, Я — на тебе, горо згубна, що руйнуєш усю землю, — говорить Господь, — і простягну на тебе руку Мою, і скину тебе зі скель, і зроблю тебе горою обгорілою. | Thus has the Lord God of Israel said; Ye women have spoken with your mouth, and ye fulfilled it with your hands, saying, We will surely perform our vows that we have vowed, to burn incense to the queen of heaven, and to pour drink-offerings to her: full well did ye keep to your vows, and ye have indeed performed them. |
|
26
|
26
|
| І не візьмуть з тебе наріжних каменів і каменю для основи, але вічно будеш запустінням, — говорить Господь. | Therefore hear ye the word of the Lord, all Jews dwelling in the land of Egypt; Behold, I have sworn by my great name, saith the Lord, my name shall no longer be in the mouth of every Jew to say, The Lord lives, in all the land of Egypt. |
|
27
|
27
|
| Підніміть знамено на землі, сурміть трубою серед народів, озбройте проти нього народи, скличте на нього царства Араратські, Мінійські й Аскеназькі, поставте вождя проти нього, наведіть коней, як страшну сарану. | For I have watched over them, to hurt them, and not to do them good: and all the Jews dwelling in the land of Egypt shall perish by sword and by famine, until they are utterly consumed. |
|
28
|
28
|
| Озбройте проти нього народи, царів Мідії, областеначальників її і всіх градоправителів її, і усю землю, підвладну їй. | And they that escape the sword shall return to the land of Juda few in number, and the remnant of Juda, who have continued in the land of Egypt to dwell there, shall know whose word shall stand. |
|
29
|
29
|
| Трясеться земля і тріпоче, бо виповнюються над Вавилоном наміри Господа зробити землю Вавилонську пустелею, без жителів. | And this shall be a sign to you, that I will visit you for evil. |
|
30
|
30
|
| Перестали боротися сильні вавилонські, сидять в укріпленнях своїх; виснажилася сила їх, зробилися, як жінки, житла їхні спалені, засуви їхні розбиті. | Thus said the Lord; Behold, I will give Uaphres king of Egypt into the hands of his enemy, and into the hands of one that seeks his life; as I gave Sedekias king of Juda into the hands of Nabuchodonosor king of Babylon, his enemy, and who sought his life. |
|
31
|
31
|
| Гонець біжить назустріч гінцеві, і вісник назустріч вісникові, щоб сповістити царя Вавилонського, що місто його узяте з усіх кінців, | The Word which Jeremias the Prophet spoke to Baruch son of Nerias, when he wrote these words in the book from the mouth of Jeremias, in the fourth year of Joakim the son of Josias king of Juda. |
|
32
|
32
|
| і броди захоплені, й огорожі спалені вогнем, і воїни уражені страхом. | Thus has the Lord said to thee, O Baruch. |
|
33
|
33
|
| Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: дочка Вавилона подібна до току під час молотьби на ньому; ще трохи, і настане час жнив її. | Whereas thou hast said, Alas! alas! for the Lord has laid a grievous trouble upon me; I lay down in groaning, I found no rest; |
|
34
|
34
|
| Пожирав мене і гриз мене Навуходоносор, цар Вавилонський; зробив мене порожньою посудиною; поглинав мене, як дракон; наповнював утробу свою солодощами моїми, вивергав мене. | say thou to him, Thus saith the Lord; Behold, I pull down those whom I have built up, and I pluck up those whom I have planted. |
|
35
|
35
|
| Образа моя і плоть моя — на Вавилоні, — скаже мешканка Сиону, і кров моя — на жителях Халдеї, — скаже Єрусалим. | And wilt thou seek great things for thyself? seek them not: for, behold, I bring evil upon all flesh, saith the Lord: but I will give to thee thy life for a spoil in every place whither thou shalt go. |
|
36
|
|
| Тому так говорить Господь: ось, Я вступлюся у твоє діло й помщуся за тебе, й осушу море його, і висушу канали його. | |
|
37
|
|
| І Вавилон буде купою руїн, житлом шакалів, жахом і посміянням, без жителів. | |
|
38
|
|
| Як леви, зарикають усі вони, і заревуть, як щенята лев’ячі. | |
|
39
|
|
| Під час разпалення їх зроблю їм бенкет і напою їх, щоб вони повеселилися і поснули вічним сном, і не прокинулися, — говорить Господь. | |
|
40
|
|
| Поведу їх, як ягнят на заколення, як баранів з козлами. | |
|
41
|
|
| Як узятий Сесах, і завойована слава усієї землі! Як зробився Вавилон жахом між народами! | |
|
42
|
|
| Кинулося на Вавилон море; він покрився безліччю хвиль його. | |
|
43
|
|
| Міста його стали порожніми, землею сухою, степом, землею, де не живе жодна людина і де не проходить син людський. | |
|
44
|
|
| І відвідаю Вила у Вавилоні, і вивергну з уст його проковтнуте ним, і народи не будуть уже стікатися до нього, навіть і стіни вавилонські упадуть. | |
|
45
|
|
| Виходь із середовища його, народе Мій, і спасайте кожен душу свою від полум’яного гніву Господа. | |
|
46
|
|
| Нехай не слабшає серце ваше, і не бійтеся поголосу, який буде чутно на землі; чутка прийде в один рік, і потім у другий рік, і на землі буде насильство, володар повстане на володаря. | |
|
47
|
|
| Тому ось, приходять дні, коли Я відвідаю ідолів Вавилона, й уся земля його буде посоромлена, і всі уражені його впадуть серед нього. | |
|
48
|
|
| І будуть торжествувати над Вавилоном небо і земля й усе, що на них; бо від півночі прийдуть до нього спустошувачі, — говорить Господь. | |
|
49
|
|
| Як Вавилон повалював уражених ізраїльтян, так у Вавилоні будуть повалені уражені всієї країни. | |
|
50
|
|
| Хто врятувався від меча, йдіть, не зупиняйтеся, згадайте здаля про Господа, і нехай зійде Єрусалим на серце ваше. | |
|
51
|
|
| Соромно нам було, коли ми чули наругу: нечестя покривало лиця наші, коли чужоземці прийшли у святилище дому Господнього. | |
|
52
|
|
| За те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я відвідаю ідолів його, і по всій землі його будуть стогнати поранені. | |
|
53
|
|
| Хоч би Вавилон піднісся до небес, і хоч би він на висоті зміцнив твердиню свою; але від Мене прийдуть до нього спустошувачі, — говорить Господь. | |
|
54
|
|
| Пронесеться гучний крик від Вавилона і велике руйнування — від землі Халдейської, | |
|
55
|
|
| бо Господь спустошить Вавилон і покладе кінець гордовитого голосу в ньому. Зашумлять хвилі їх, як великі води, пролунає гучний голос їх. | |
|
56
|
|
| Бо прийде на нього, на Вавилон, спустошувач, і взяті будуть ратоборці його, знищені будуть луки їхні; бо Господь, Бог відплати, воздасть відплату. | |
|
57
|
|
| І напою доп’яна князів його і мудреців його, областеначальників його, і градоправителів його, і воїнів його, і заснуть сном вічним, і не прокинуться, — говорить Цар — Господь Саваоф ім’я Його. | |
|
58
|
|
| Так говорить Господь Саваоф: товсті стіни Вавилона до основи будуть зруйновані, і високі ворота його будуть спалені вогнем; отже, дарма трудилися народи, і племена мучили себе для вогню. | |
|
59
|
|
| Слово, яке пророк Єремія заповів Сераії, синові Нирії, синові Маасеї, коли він вирушав у Вавилон із Седекією, царем Юдейським, у четвертий рік його царювання; Сераія був головний постельничий. | |
|
60
|
|
| Єремія вписав в одну книгу всі біди, які повинні прийти на Вавилон, усі ці слова, написані на Вавилон. | |
|
61
|
|
| І сказав Єремія Сераії: коли ти прийдеш у Вавилон, то дивися, прочитай усі ці слова, | |
|
62
|
|
| і скажи: «Господи! Ти вирік про місце це, що знищиш його так, що не залишиться у ньому ні людини, ні худоби, але воно буде вічною пустелею». | |
|
63
|
|
| І коли закінчиш читання цієї книги, прив’яжи до неї камінь і кинь її на середину Євфрату, | |
|
64
|
|
| і скажи: «так зануриться Вавилон і не постане від тієї біди, яку Я наведу на нього, і вони зовсім знеможуть». Досі слова Єремії. | |
|
Глава 52
|
Chapter 52
|
|
1
|
1
|
| Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років; ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Ливни. | It was the twenty-first year of Sedekias, when he began to reign, and he reigned eleven years in Jerusalem. And his mother's name was Amitaal, the daughter of Jeremias, of Lobena. |
|
2
|
|
| І він робив лихе в очах Господа, усе те, що робив Іоаким; | |
|
3
|
|
| тому гнів Господа був над Єрусалимом та Іудою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відійшов від царя Вавилонського. | |
|
4
|
4
|
| І було, у дев’ятий рік його царювання, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип. | And it came to pass in the ninth year of his reign, in the ninth month, on the tenth day of the month, that Nabuchodonosor king of Babylon came, and all his host, against Jerusalem, and they made a rampart round it, and built a wall round about it with large stones. |
|
5
|
5
|
| І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | So the city was besieged, until the eleventh year of king Sedekias, |
|
6
|
6
|
| У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба у народу землі. | on the ninth day of the month, and then the famine was severe in the city, and there was no bread for the people of the land. |
|
7
|
7
|
| Зроблений був пролам у місто, і побігли усі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу; халдеї ж були навколо міста. | And the city was broken up, and all the men of war went out by night by the way of the gate, between the wall and the outworks, which were by the king's garden; and the Chaldeans were by the city round about; and they went by the way leading to the wilderness. |
|
8
|
8
|
| Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього. | But the host of the Chaldeans pursued after the king, and overtook him in the country beyond Jericho; and all his servants were dispersed from about him. |
|
9
|
9
|
| І взяли царя, і привели його до царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив над ним суд. | And they took the king, and brought him to the king of Babylon to Deblatha, and he judged him. |
|
10
|
10
|
| І заколов цар Вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Ривлі. | And the king of Babylon slew the sons of Sedekias before his eyes; and he slew all the princes of Juda in Deblatha. |
|
11
|
11
|
| А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами; і відвів його цар Вавилонський у Вавилон і посадив його у дім сторо́жі до дня смерти його. | And he put out the eyes of Sedekias, and bound him in fetters; and the king of Babylon brought him to Babylon, and put him into the grinding-house, until the day when he died. |
|
12
|
12
|
| У п’ятий місяць, у десятий день місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Вавилонського, — прийшов Навузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем Вавилонським, у Єрусалим | And in the fifth month, on the tenth day of the month, Nabuzardan the captain of the guard, who waited on the king of Babylon, came to Jerusalem; |
|
13
|
13
|
| і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем. | and he burnt the house of the Lord, and the king's house; and all the houses of the city, and every great house he burnt with fire. |
|
14
|
14
|
| І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима. | And the host of the Chaldeans that was with the captain of the guard pulled down all the wall of Jerusalem round about. |
|
15
|
|
| Бідних з народу та інший народ, який залишався у місті, і перебіжчиків, які перейшли до царя Вавилонського, і взагалі залишок простого народу Навузардан, начальник охоронців, виселив. | |
|
16
|
16
|
| Тільки трохи з бідного народу землі Навузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників і землеробства. | But the captain of the guard left the remnant of the people to be vinedressers and husbandmen. |
|
17
|
17
|
| І стовпи мідні, які були у домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли усю мідь їх у Вавилон. | And the Chaldeans broke in pieces the brazen pillars that were in the house of the Lord, and the bases, and the brazen sea that was in the house of the Lord, and they took the brass thereof, and carried it away to Babylon. |
|
18
|
18
|
| І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і всі мідні сосуди, які вживалися при богослужінні, взяли; | Also the rim, and the bowls, and the flesh-hooks, and all the brazen vessels, wherewith they ministered; |
|
19
|
19
|
| і блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і фіміамники, і кру́жки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців; | and the basons, and the snuffers, and the oil-funnels, and the candlesticks, and the censers, and the cups, the golden, of gold, and the silver, of silver, the captain of the guard took away. |
|
20
|
20
|
| також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому, — міді в усіх цих речах неможливо було зважити. | And the two pillars, and the one sea, and the twelve brazen oxen under the sea, which things king Solomon made for the house of the Lord; the brass of which articles was without weight. |
|
21
|
21
|
| Стовпи ці були кожен стовп у вісімнадцять ліктів висоти, і шнурок у дванадцять ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, у чотири пальці. | And as for the pillars, the height of one pillar was thirty-five cubits; and a line of twelve cubits compassed it round; and the thickness of it all round was four fingers. |
|
22
|
22
|
| І вінець на ньому мідний, а висота вінця п’ять ліктів; і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні; те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками. | And there was a brazen chapiter upon them, and the length was five cubits, even the height of one chapiter; and there were on the chapiter round about network and pomegranates, all of brass: and correspondingly the second pillar had eight pomegranates to a cubit for the twelve cubits. |
|
23
|
23
|
| Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість; усіх яблук навколо сітки сто. | And the pomegranates were ninety-six on a side; and all the pomegranates on the network round about were a hundred. |
|
24
|
24
|
| Начальник охоронців узяв також Сераію первосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу. | And the captain of the guard took the chief priest, and the second priest, and those that kept the way; |
|
25
|
25
|
| І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті. | and one eunuch, who was over the men of war, and seven men of renown, who were in the king's presence, that were found in the city; and the scribe of the forces, who did the part of a scribe to the people of the land; and sixty men of the people of the land, who were found in the midst of the city. |
|
26
|
26
|
| І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського у Ривлу. | And Nabuzardan the captain of the king's guard took them, and brought them to the king of Babylon to Deblatha. |
|
27
|
27
|
| І уразив їх цар Вавилонський і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф; і виселений був Іуда із землі своєї. | And the king of Babylon smote them in Deblatha, in the land of Æmath. |
|
28
|
|
| Ось народ, який виселив Навуходоносор: у сьомий рік три тисячі двадцять три юдеї; | |
|
29
|
|
| у вісімнадцятий рік Навуходоносора з Єрусалима виселено вісімсот тридцять дві душі; | |
|
30
|
|
| у двадцять третій рік Навуходоносора Навузардан, начальник охоронців, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ: усього чотири тисячі шістсот душ. | |
|
31
|
31
|
| У тридцять сьомий рік після переселення Іоакима*, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евильмеродах, цар Вавилонський, у перший рік царювання свого, підніс Іоакима, царя Юдейського, і вивів його із в’язничного дому. | And it came to pass in the thirty-seventh year after that Joakim king of Juda had been carried away captive, in the twelfth month, on the four and twentieth day of the month, that Ulæmadachar king of Babylon, in the year in which he began to reign, raised the head of Joakim king of Juda, and shaved him, and brought him out of the house where he was kept, |
|
32
|
32
|
| І розмовляв з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні; 33 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого. | and spoke kindly to him, and set his throne above the kings that were with him in Babylon, |
|
33
|
33
|
| Й утримання його, утримання постійне, видавалося йому від царя з дня у день до дня смерти його, у всі дні життя його. | and changed his prison garments: and he ate bread continually before him all the days that he lived. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.