|
Глава 16
|
Глvа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказала Юдиф: почніть Богу моєму на тимпанах, співайте Господу моєму на кимвалах, злагоджено співайте Йому нову пісню, возносьте і закликайте ім’я Його;
|
начни'те г~ђ въ тиMпа'нњхъ, по'ите б~ђ нашемђ въ кимъвалXњ, въспо'ите е^мђ пњснь но'вђ. ра'дђитеся преD ниM, и^ призываите и^ мя е^го”
|
|
2
|
2
|
|
тому що Він є Бог Господь, Який сокрушає війни, тому що Він ополчився за мене серед народу і вивів мене від руки моїх переслідувачів.
|
Гь~ сокрђша'а бра'ни, г~ь и^мя е^го. и^же поста'ви станы своа посреd людїи своиX, е^же и^зба'вити на'съ эT рђ'кђ всњхъ вра'гъ на'шиX”
|
|
3
|
3
|
|
Прийшов Ассур з гір півночі, прийшов з міріадами війська свого, і безліч їх загатили воду в джерелах, і кіннота їх покрила пагорби.
|
Прїиде а^сђръ эT горъ эT сњ'вера, въ мно'жествњ крњ'пости свое^я. е^гоже мно'жество ё^ста'ви рњ'ки и^ ко'ни и^хъ покры'ша ё^до'лїя”
|
|
4
|
4
|
|
Він сказав, що краї мої спалить, юнаків моїх мечем знищить, грудних немовлят кине об землю, малих дітей моїх віддасть на розкрадання, дів моїх полонить.
|
Рече же съжгђ` предњ'лы моя`, и^ ю'ноша моа ё^би'ти мече'мъ, и^ младе'нцы мои` дати въ расхище'нїе, и^ дв~ы въ плњне'нїе”
|
|
5
|
5
|
|
Але Господь Вседержитель подолав їх рукою жінки.
|
Но б~ъ всемогїи запя е^мђ, и^ предалъ е^го в рђ'цњ женњ, и^ посрами е^го”
|
|
6
|
6
|
|
Не від юнаків упав сильний їх, не сини титанів уразили його, і не рослі велетні налягли на нього, але Юдиф, дочка Мерарії, красою лиця свого погубила його;
|
ЈА/ко не паде си'лныи и^хъ эT ю%ноши, а^ни сн~ове крњпча'ишихъ рђ'къ порази'ша е^го, а^ни велицыи гига'нти ста'ша проти'вђ е^мђ. н^о и^ю^ди'џъ дщи мерарина в лњпотњ лица свое^го ё^ја^зви е^го”
|
|
7
|
7
|
|
тому що вона для звеличення тих, що бідували в Ізраїлі, зняла із себе одяг удівства свого, помазала лице своє запашною мастю,
|
Съвлече'ся ѓ^дњя'нїа вдо'въства, и^ ѓ^блече'ся въ ѓ^дњя'нїе весе'лїя, в ра'дость сн~омъ і^и^л~евыM. пома'за лице свое ма'стїю,
|
|
8
|
8
|
|
прикрасила волосся своє головним убором, одягла для зваблення його лляний одяг.
|
и^ съплете власы главы` свое^я поD ми'трђ на прелще'нїе е^го,
|
|
9
|
9
|
|
Її сандалії зачарували погляд його, і краса її полонила душу його; меч пройшов по шиї його.
|
плесни'цы е^я` въсхити'ша ѓ%чи е^го. красота` е^я` ё^лови дш~ђ е^го. и^ эTсњче мече'мъ главђ` е^го”
|
|
10
|
10
|
|
Перси жахнулися від відваги її, і ми́дяни розгубилися від сміливости її.
|
Оу^страши'шася лю'дїе прьстїи крњ'пости е^я, и^ лю'дїе меDстїи дерзости е^я`”
|
|
11
|
11
|
|
Тоді вигукнули смиренні мої, — і вони злякалися; немічні мої, — і вони знітилися; піднесли голос свій, — і вони кинулися тікати.
|
Тогда` възопи'ша по'лки а^сирїистїи, внегда` ја^ви'шася смире'нїи мои` погиба'юще жа'ждею.
|
|
12
|
12
|
|
Сини молодих дружин кололи їх і, як дітям рабів-утікачів, наносили їм рани; вони загинули від ополчення Господа мого.
|
сн~ове ю%нотъ поби'ша и^хъ, и^ ја%ко ѓ%трокъ бњжа'щихъ закла'ша и^хъ, і^ и^згибо'ша въ ѓ^полче'нїи преD лицемъ г~а б~а мое^го.
|
|
13
|
13
|
|
Заспіваю Господу моєму пісню нову. Великий Ти, Господи, і славний, дивний силою і непереможний!
|
пњ'снь въспоеM влDцњ г~ђ пњснь но'вђ пои^мъ б~ђ на'шемђ” А$дона'и г~ь вели'къ е^си т^ы, и^ пресвњтелъ в си'лњ, е^гоже ѓ^долњти никтоже мо'жетъ.
|
|
14
|
14
|
|
Нехай працює для Тебе усяке створіння Твоє: бо Ти сказав, — і звершилося; Ти послав Духа Твого, — і влаштувалося, — і немає нікого, хто протистав би гласові Твоєму.
|
тебњ слђжитъ все творе'нїе твое. ја%ко рече и^ бы'ша посла дх~ъ свои и^ създа'шася. и^ нsњ противля'ющагося гла'сђ твое^мђ”
|
|
15
|
15
|
|
Гори з водами зрушаться з основ, і камені, як віск, розтануть від імені Твого, але до тих, хто боїться Тебе, Ти благомилостивий.
|
Горы эT ѓ^снова'нїя дви'гнђтся съ водами, ка'менїе ја%ко во'скъ раста'етъ преD лице'мъ твои^мъ”
|
|
16
|
16
|
|
Мала всяка жертва для пахощів, і всякий жир незначний для всепалення Тобі, але той, хто боїться Господа, завжди великий.
|
И$ боя'щїи же ся тебе г~и, вели'цы бђдђт# преD тобо'ю вы'нђ”
|
|
17
|
17
|
|
Горе народам, які повстають на рід мій: Господь Вседержитель помститься їм у день суду, пошле вогонь і черву на їхні тіла, — і вони будуть відчувати біль і плакати вічно.
|
Го'ре ја^зы'кђ въста'ющемђ на лю'ди моя`. г~ь ё^бо всемогїи эTмще'нїе възда'стъ и^мъ. и^ въ дн~ь сђдныи посњти'тъ и^хъ, дая` ѓ%гнь и^ че'рвь въ пло'ть и^хъ, да жгђщися терпя'тъ въ вњ'ки”
|
|
18
|
18
|
|
Коли прийшли в Єрусалим, вони поклонилися Богу, і, коли народ очистився, піднесли всепалення свої і добровільні жертви свої і дари свої.
|
И$ бы'сть по ѓ^долњ'нїи, и^ вси лю'дїе снидо'шаs въ і^ерsлимъ поклони'тися г~ђ б~ђ” И$ а'бїе по ѓ^чище'нїи принесо'ша всясож#же'нїя, и^ жрътвы ѓ^бњща'нїя”
|
|
19
|
19
|
|
Юдиф же принесла всі сосуди Олоферна, які віддав їй народ, і завісу, яку вона взяла зі спальні його, віддала в жертву Господу.
|
И$ю^ди'џъ же вся съсђды бра'нныя ѓ^лофе'рновы ја%же да'ша е'и людїе, и^ завњсђ ю%же сама взя` даде` въ прокля'тїе вњчнаго въспомина'нїя”
|
|
20
|
20
|
|
Народ веселився у Єрусалимі перед святилищем три місяці, і Юдиф перебувала з ними.
|
И$ бы'ша лю'дїе веселя'щеся ра'достїю по чи'нђ ст~ыхъ, и^ три мsцы ра'дость сего ѓ^долњ'нїя празнова'ша съ и^ю^ди'џою”
|
|
21
|
21
|
|
Але після цих днів кожен повернувся у край свій, а Юдиф вирушила у Ветилую, де залишалася в маєтку своєму, і була у свій час славною по всій землі.
|
По днехъ же сиX е^ді'нъ ко'жDо ѓ^брати'ся въ своя си” И ю^ди'џъ вели'ка бы'сть въ виџђлїи и^ просла'вися и%мя ея` въ все'и земли` і^и^л~евњ”
|
|
22
|
22
|
|
Багато хто бажав її, але чоловік не пізнав її у всі дні її життя з того дня, як чоловік її Манассія помер і відійшов до народу свого.
|
Поне'же дана` бы'сть е'и чистота къ красотњ е^я`, и^ не позна` мђж'а во вся дн~и живота свое^го, по ё^мертвїи манасеи мђж'а е^я`”
|
|
23
|
23
|
|
Вона придбала велику славу і постаріла в домі чоловіка свого, проживши до ста п’яти років, і відпустила служницю свою на волю. Вона померла у Ветилуї, і поховали її в печері чоловіка її Манассії.
|
И$ въ дн~и пра'здника хожда'ше съ вели'кою сла'вою” Пребы'сть же в домђ мђж'а свое^го лњтъ, р~е, и^ ѓ^ста'ви а%брђ рабђ` свою` свобоDнђ” И$ ё'мре і^ё^ди'џъ и^ погребе'на со мђж'емъ своиM въ виџђлїи”
|
|
24
|
24
|
|
Дім Ізраїля оплакував її сім днів. Маєток же свій раніше смерти своєї вона розділила між родичами Манассії, чоловіка свого, і між близькими з роду свого.
|
И$ пла'кашася е^я` вси лю'дїе, з~, дн~їи”
|
|
25
|
25
|
|
І ніхто більше не страшив синів Ізраїля у дні Юдифі і багато днів після смерти її.
|
Въ всњхъ же дн~ехъ живота` е^я`, не бысть смђща'ющаго людїи і^и^л~евыхъ” Но и^ по смр~ти е^я лњта многа” дн~ь же пра'зDника сего ѓ^долњ'нїа эT е^вре'и в число` ст~ымъ дн~емъ прие'млется, и^ празнђется и^ми да'же и^ до днесь”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.