|
Глава 16
|
Глvа, ѕ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Прийшов одного разу Самсон у Газу і, побачивши там блудницю, увійшов до неї.
|
И$ і'де саMўо'нъ в# га'зђ, и^ ви'дњ т^ђ женђ` блDђницђ, и^ прїиде к не'и”
|
|
2
|
2
|
|
Жителям Гази сказали: Самсон прийшов сюди. І ходили вони навкруги, і підстерігали його всю ніч біля воріт міста, і ховалися всю ніч, говорячи: до світла ранкового почекаємо, і вб’ємо його.
|
И$ повњ'даша га'зоM гл~юще прїиде самўо'н сњмо. и^ ѓ^быидо'ша и&, и^ поDсњдо'ша е^мђ вс^ю но'щь ё^ враT граDныX. и^ потаи'шася вс^ю но'щь гл~юще, до'н#деже ѓ^свитя` ё%тро ё^бїемъ е^го”
|
|
3
|
3
|
|
А Самсон спав до півночі; опівночі ж, уставши, схопив двері міських воріт з обома одвірками, підняв їх разом із запором, поклав на плечі свої і відніс їх на вершину гори, яка на шляху до Хеврона, [і поклав їх там].
|
И$ спа` самўо'н# до полђно'щи. и^ въстаv полђно'щи и^ захити две'ри ё^ вра'тъ гра'да съ ѓ^бњи^ма поDбо'ема. и^ възвDиже я& съ заво'рою и^ възложи` я& на ра'мњ свои`. и^ възнесе` я& на вр'ьхъ горы` ја%же преD лице'мъ хевро'немъ, и^ положи` я& т^ђ”
|
|
4
|
4
|
|
Після того полюбив він одну жінку, яка жила в долині Сорек; ім’я їй Даліда.
|
И$ бысть посе'мъ и^ възлюби` женђ` эT водоте'чи сори'ховы, и^мя же е'й дали'да”
|
|
5
|
5
|
|
До неї прийшли власники филистимські і говорять їй: умов його, і вивідай, у чому велика сила його і як нам здолати його, щоб зв’язати його й упокорити його; а ми дамо тобі за те кожен тисячу сто сиклів срібла.
|
И$ възыидо'ша к не'и кня'ѕи и^ноплеме'нникъ. и^ реко'ша е'й прельсти и^ ви'жDь, в че'мъ е^мђ е^сть крњпость е^гота'ко вели'кая. и^ чи'мъ възмо'жемъ на'нь, и^ свя'жемъ е^го ја%ко смири'ти е^го. и^ м^ы тебњ` дадиM, Wа~, и^ р~, сребра`.
|
|
6
|
6
|
|
І сказала Даліда Самсону: скажи мені, в чому велика сила твоя і чим зв’язати тебе, щоб упокорити тебе?
|
И$ рече дали'да къ самъўо'нђ. повњж'ъ м^и ё^бо в# че'мъ т^и крњ'пость сїя та'ко вели'кая. и^ чиM свя'жешися и^ смири'шися”
|
|
7
|
7
|
|
Самсон сказав їй: якщо зв’яжуть мене сімома сирими тятивами, які не висушені, то я зроблюся безсилим і буду як і інші люди.
|
И$ реq е'й самўо'нъ. а%ще свя'жђтъ м^я сеDмїю тяти'въ мо'крыми и^ не и^стлњ'вшими, і^ и^знемо'гђ, и^ бђ'дђ ја%ко е^ді'нъ эT чл~къ”
|
|
8
|
8
|
|
І принесли їй власники филистимські сім сирих тятив, які не висохли, і вона зв’язала його ними.
|
И$ възнесоша е'й кня'ѕи эT и^нопле'менникъ сеDмь тяти'въ мо'крыхъ и^ не и^стлњв'шихъ. и^ связа` е^го ими,
|
|
9
|
9
|
|
[Тим часом один таємно сидів у неї в спальні.] І сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. Він розірвав тятиви, як розривають нитку з клоччя, коли перепалить її вогонь. І не пізнана сила його.
|
присњдя'хђ же поDса#женїи въ хра'мњ” И реq е^мђ. с^е и^ноплеме'н#ницы на' тя самъўо'не. и^ рас#сы'па тяти'вы, ја%ко кт^о прето'ргнетъ соска'нїе и^згребїи, в#негда` прежигаеT ѓ%гнь, и^ не ё^вњ'деся крњ'пость е^го”
|
|
10
|
10
|
|
І сказала Даліда Самсону: ось, ти обманув мене і говорив мені неправду; скажи ж тепер мені, чим зв’язати тебе?
|
И$ рече дали'да къ самўо'нђ. с^е прельсти м^я, гл~я къ мн^њ л#жђ`, нн~њ ё^бо повњж# м^и чи'мъ свя'жешися”
|
|
11
|
11
|
|
Він сказав їй: якщо зв’яжуть мене новими мотузками, що не були в ділі, то я зроблюся безсилим і буду, як інші люди.
|
И$ рече к не'и саMўо'нъ. а^ще ё^вя'жђт# м^я ё%жи но'выми. и^же не дњлано и%ми. и^знемогђ и^ бђдђ ја%ко е^ді'нъ эT чл~къ”
|
|
12
|
12
|
|
Даліда взяла нові мотузки і зв’язала його і сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. [Тим часом один таємно сидів у спальні.] І зірвав він їх з рук своїх, як нитки.
|
И$ взя` дали'да ё'жа но'ва и^ связа` и^ми самўо'на, и^ реq е^мђ. с^е и^ноплеме'н#ницы на' тя самўо'не. поDса'да же сидя'ше въ хра'мњ. и^ розорвася эT рђкђ е^го ја%ко връ'вь”
|
|
13
|
13
|
|
І сказала Даліда Самсону: все ти обманюєш мене і говориш мені неправду; скажи мені, чим би зв’язати тебе? Він сказав їй: якщо ти увіткнеш сім кіс голови моєї в тканину і приб’єш її цвяхом до ткальної колоди, [то я буду безсилим, як і інші люди].
|
И$ реq дали'да къ самўо'нђ даже до нн~њ прельсти` м^я и^ гл~а къ мн^њ лжђ. повњжъ м^и ё^бо чи'м# свя'жешися. и^ реq е'и а^ще съплете'ши, з~. плени'цъ влsа глаы` мое'я съпря'денїеM и въбїеши на колњ въ стњнђ, и^ бђдђ не'мощенъ ја%ко е^ді'нъ эT чл~къ”
|
|
14
|
14
|
|
[І приспала його Даліда на колінах своїх. І коли він заснув, узяла Даліда сім кіс голови його,] і прикріпила їх до колоди, і сказала йому: филистимляни йдуть на тебе, Самсоне! Він пробудився від сну свого і висмикнув ткальну колоду разом із тканиною; [і не пізнана сила його].
|
И$ бы'сть внегда` ё^спи` дали'да е^го среди колњнђ е^я. и^ по заспанїю в#зя` дали'да, з~, плени'ц# влаs главы` е^го, и^ сплете` съпря'денїеM и^ воnзе на колђ в# стњнђ, и^ реq. с^е и^ноплеме'нницы на тя саMўо'не. и^ въз#бнђ эT сна` свое^го. і^ и^сто'рже коl съ плете'нїеM съ стњны`, и^ не ё^вњ'деся крњпость е^го”
|
|
15
|
15
|
|
І сказала йому [Даліда]: як же ти говориш: «люблю тебе», а серце твоє не зі мною? ось, ти тричі обманув мене, і не сказав мені, в чому велика сила твоя.
|
И$ рече к немђ` дали'да. ка'ко гл~еши възлюби'хъ т^я, а^ срDце твое` нњ'сть со мно'ю. с^е тре'тїе прельсти` м^я, и^ не повњда м^и в че'мъ крњпость твоя` вели'кая”
|
|
16
|
16
|
|
І оскільки вона словами своїми тяготила його кожного дня і мучила його, то душі його стало важко до смерти.
|
И$ бы'сть внегда` стђжи` е^мђ словесы` свои%ми во вся дн~и и^ състђже'нїемъ е^я` ве'лїим# ё^мо'жеся до ё^мр~твїя”
|
|
17
|
17
|
|
І він відкрив їй усе серце своє, і сказав їй: бритва не торкалася голови моєї, тому що я назорей Божий від утроби матері моєї; якщо ж обстригти мене, то відступить від мене сила моя; я зроблюся слабким і буду, як інші люди.
|
И$ повњда е'и вс^е срDце свое, и^ рече к не'и нњсть в#зышла` бры'тва на главђ` мою. ја%ко назире'и е^смь а%з# г~ђ, эT ё^тро'бы мт~ри свое^а а^ще ё^бо ѓ^броснђся эTстђпи'тъ эT мене` крњпость моя`, і^ и^знемо'гђ, и^ бђдђ ја%коже и^ вс^и чл~ци”
|
|
18
|
18
|
|
Даліда, бачачи, що він відкрив їй усе серце своє, послала і покликала власників филистимських, сказавши їм: йдіть тепер; він відкрив мені все серце своє. І прийшли до неї власники филистимські і принесли срібло в руках своїх.
|
И$ ви'дњ дали'да ја%ко повњда е'и вс^е срDце свое. посла` и^ възва` кн~ѕя и^ноплемеnниk гл~юще. възы'дњте е^ді'ною, с^е ја%ко повњда м^и вс^е срDце свое. и^ в#зыидо'ша к не'и вс^и кня'ѕи и^ноплеме'нникъ, и^ принесо'ша сребро` в рђкђ свое'ю”
|
|
19
|
19
|
|
І приспала його [Даліда] на колінах своїх, і покликала чоловіка, і веліла йому обстригти сім кіс голови його. І почав він слабнути, і відступила від нього сила його.
|
И$ ё^спи` дали'да самўо'на на ло'нњ своеM, и^ възва` стри'гача. и^ ѓ^броснђ, з~, плени'цъ власъ главы` е^го. и^ нача` смњря'тися. и^ эTстђпи` крњпость е^го эT него”
|
|
20
|
20
|
|
Вона сказала: филистимляни йдуть на тебе, Самсоне! Він пробудився від сну свого, і сказав: піду, як і раніше, і визволюся. А не знав, що Господь відступив від нього.
|
И$ реq дали'да къ сам#ўо'нђ с^е и^ноплеме'нницы на' тя сам#ўо'не, и^ ё^бђди'ся эT сна` свое^го. и^ реq да и^зы'дђ ја%ко і^ и^ногда и^стръгнђся, и^ не разђмњ. ја%ко г~ь эTстђпи` эT него”
|
|
21
|
21
|
|
Филистимляни взяли його і викололи йому очі, привели його в Газу й скували його двома мідними ланцюгами, і він молов у в’язниці.
|
І$ ја^ша е^го и^ноплеме'н#ницы і^ и^збодо'ша е^мђ ѓ%чи. и^ въведо'ша и& в га'зђ, и^ ѓ^кова'ша и& пђты мњ'дяны. и^ бњше меля` в# хра'мњ темни'ца”
|
|
22
|
22
|
|
Тим часом волосся на голові його почало рости, де воно було обстрижене.
|
И$ нача'ша вла'сы главы` е^го расти`, ја%коy ѓ^броснђли”
|
|
23
|
23
|
|
Власники филистимські зібралися, щоб принести велику жертву Дагону, богу своєму, і повеселитися, і сказали: бог наш віддав Самсона, ворога нашого, в руки наші.
|
Кня'ѕи же и^ноплеме'нъник# събра'шася положи'ти требђ вели'кђ, даго'нђ богђ иX и^ весели'тися. и^ реко'ша преда'лъ е^сть бо'гъ на'шъ в рђкђ нашђ саMўо'на вра'га на'шего”
|
|
24
|
24
|
|
Також і народ, бачачи його, прославляв бога свого, говорячи: бог наш видав у руки наші ворога нашого, і спустошувача землі нашої, який убив багатьох з нас.
|
И$ ви'дњша е^го лю'дїе и^ похвали'ша бо'га и^хъ ја%ко рњша предасть бо'гъ наj в рђкђ на'шђ вра'га на'шего, и^скази'вшаго зе'млю на'шђ, и^же ё^мно'жи ја%зве'ныа на'ша.
|
|
25
|
25
|
|
І коли розвеселилося серце їхнє, сказали: покличте Самсона [з в’язниці], нехай він забавляє нас. І покликали Самсона з в’язниці, і він забавляв їх, [і били його по обличчю] і поставили його між стовпами.
|
и^ бы'сть е^гда` въз#блажа` срDце иX. и^ реко'ша приведи'те самўо'на и^з хра'ма темни'чнаго. да и^гра'етъ преD на'ми. и^ призва'ша саMўо'на и^з# хра'ма темни'чнаго, і^ и^гра'ша с ниM. и^ поста'виша и& межи стол#пы`”
|
|
26
|
26
|
|
І сказав Самсон юнакові, який водив його за руку: підведи мене, щоб обмацати мені стовпи, на яких утверджений дім, і притулитися до них. [Юнак так і зробив.]
|
И$ рече саMўо'нъ къ ю%ноши дръжа'щемђ е^го за' рђкђ и^ не дњи мене` да ѓ^ся'жђ столпы` дв^а, на ниXже храM се'и ё^тверже'нъ е^сть, да ся прислоню` на' ня, ю%ноша же сътвори` та'ко”
|
|
27
|
27
|
|
Дім же був повен чоловіків і жінок; там були всі власники филистимські, і на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків і жінок, які дивилися на Самсона, що забавляв їх.
|
Хра'мъ же бя'ше по'лнъ мђжїи и^ же'н#. тђ же и^ вс^и кня'ѕи и^ноплеме'н#никъ. въ хра'мњ же то'мъ дотр^и ты'сящь мђжъ и^ жеn. и^ позорђ'ющеся и^ рђга'ю^щеся самўо'нђ.
|
|
28
|
28
|
|
І воззвав Самсон до Господа і сказав: Господи Боже! згадай мене і зміцни мене тільки тепер, о Боже! щоб мені за один раз помститися филистимлянам за два ока мої.
|
и^ възва` самўо'нъ къ б~ђ, и^ рече” А$дона'и г~и г~и си'лъ помяни` м^я нн~њ и^ ё^крњпи` м^я, и^ е^ще с^е е^ді'ною б~е, да эTда'м# м#ще'нїе е^ді'ною в# мњсто дв^ђ эT ѓ'чїю мое^ю наD филисти'ны”
|
|
29
|
29
|
|
І зрушив Самсон з місця два середніх стовпи, на яких був утверджений дім, упершись у них, в один правою рукою своєю, а в другий лівою.
|
І$ ѓ^бъя` саMўо'нъ ѓ%ба столпа` среDнњя, на нею' же хра'мина бя'ше ё^тверже'на. и^ стоа'ше дръжа` е^ді'нъ рђко'ю десно'ю, и^ дрђгїи лњвою”
|
|
30
|
30
|
|
І сказав Самсон: помри, душе моя, з филистимлянами! Й уперся з усією силою, й обвалився дім на власників і на весь народ, що був у ньому. І було померлих, яких умертвив [Самсон] у смерті своїй, більше, ніж він умертвив за життя своє.
|
И$ реq самўо'нъ да ё'мретъ дш~а моя съ и^ноплеме'нники сими`. и^ преклони'ся крњпостїю и^ падеся хра'мина, на кня'ѕи и^ на вс^и лю'ди и^же с ни'ми. и^ бы'ша мрт~выхъ иXже и^ ё^мори` самўо'н# въ см~рти свое'и, мно'жаише ја%же ё^мори` в# животњ своеM”
|
|
31
|
31
|
|
І прийшли брати його і весь дім батька його, і взяли його, і пішли і поховали його між Цорою й Естаолом, у гробі Маноя, батька його. Він був суддею Ізраїля двадцять років. [Після Самсона постав Емегар, син Енана, й убив з іноплемінників шістсот чоловік, крім худоби. І він спас Ізраїля.]
|
И$ снидо'ша бра'тїя е^го и^ весь доM эTц~а е^го. и^ взя'ша и& и^ взыдо'ша и^ погребо'ша и& междђ сара'я и^ междђ ѓ^џаѓ%ля въ гробњ мано'я эTц~а е^го. с^е же сђди` і^и^л~еви, лњтъ, к~” И$ воста` по саMўо'не е^мега'ръ сн~ъ е^на'нь. и^ ё^би` эT и^ноплеме'нникъ мђжїи вн^њ скота` и^ сп~се и^ ѓ'нъ і^и^л~я”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.