|
Глава 18
|
Глvа, и~і”
|
|
1
|
1
|
|
У ті дні не було царя в Ізраїля; і в ті дні коліно Данове шукало собі наділ, де б оселитися, тому що до того часу не випало йому повного наділу між колінами Ізраїлевими.
|
Въ ты` дн~и не бя'ше цр~я въ і^и^л~и. и^ в ты` дн~и племя да'ново проша'ше себњ ё^ча'стїа всели'тися. ја^ко не паде` е^мђ прича'стїе доты'хъ дн~їи, средњ племе'не сн~овъ і^и^л~ь”
|
|
2
|
2
|
|
І послали сини Дана від племені свого п’ять чоловік, мужів сильних, з Цори й Естаола, щоб оглянути землю й дізнатися про неї, і сказали їм: підіть, узнайте землю. Вони прийшли на гору Єфремову до дому Михи і ночували там.
|
И$ посла'ша сн~ове да'новы эT сн~овъ своиX е~, мђжъ эT ча'сти мђжїе си'лны эT сара'ка и^ е^џ#џаѓ%ля. съгляда'ти зе'млю і^ и^сходи'ти ю&. и^ реко'ша к ниM, и^дете і^ и^сходи'те зе'млю. и^ прїидо'ша до горы` е^фрњмля до до'мђ михі'ина и^ ста'ша т^ђ”
|
|
3
|
3
|
|
Перебуваючи біля дому Михи, впізнали вони голос молодого левита і зайшли туди і запитали його: хто тебе привів сюди? що ти тут робиш і навіщо ти тут?
|
Є$гда же бя'хђ не дале'че до'мђ михїи'на. и^ позна'ша гла'съ ю%ноши левљ=тина. и^ съврати'шася та'мо и^ реко'ша е^мђ. кт^отя` приведе сњмо, чт^о же твори'ши в# мњсте се'мъ и^ чт^о ли т^и е^сть зд^њ”
|
|
4
|
4
|
|
Він сказав їм: те і те зробив для мене Миха, найняв мене, і я в нього священиком.
|
И$ рече и^мъ си'це и^ си'це, сътвори` м^и ми'ха, и^ ная` м^я, и^ бы'хъ е^мђ жреw
|
|
5
|
5
|
|
Вони сказали йому: запитай Бога, щоб знати нам, чи успішною буде путь наша, в яку ми йдемо.
|
И$ реко'ша е^мђ въпраша'и ё%бо ѓ% бѕ~њ и да ё^вњмы. а^ще бл~го годи'тся пђть на'шъ, воньже м^ы и%демъ”
|
|
6
|
6
|
|
Священик сказав їм: ідіть з миром; перед Господом путь ваша, в яку ви йдете.
|
И$ рече и^мъ жрецъ и^дњте с ми'роM, преD гм~ъ пђть ва'шъ во'ньже и^дњте”
|
|
7
|
7
|
|
І пішли ті п’ять чоловіків, і прийшли в Лаїс, і побачили народ, який у ньому, що він живе спокійно, за звичаєм сидонян, тихий і безтурботний, і що не було в землі тій, щоб хто кривдив у чому або мав би владу: від сидонян вони жили далеко, і ні з ким не було у них ніякої справи.
|
І$ и^до'ша в пђть, е~, мђжи. и^ прїидо'ша в лаи'съ. и^ ви'дњша лю'ди живђщая въ не'и, и^ сидя'ща съ ё^пова'ніеM и^ по разсђже'нїю, съ молча'нїемъ и^ наде'жею, и^ не могђще гл~ати сло'ва. зане` дале'ко бњ'хђ эT сидо'нянъ, и^ ксемђ` не и^мњя'хђ словеси з никои%мъждо чл~комъ”
|
|
8
|
8
|
|
І повернулися [ті п’ять чоловік] до братів своїх у Цору й Естаол, і сказали їм брати їхні: з чим ви?
|
И$ прїидо'ша, е~, мђжъ къ бра'тїи свое'и въ џара'ё” и^ е^съсоџаѓ'лъ. и^ реко'ша и^мъ бра'тїа и^хъ, чт^о вы`”
|
|
9
|
9
|
|
Вони сказали: встанемо і підемо на них; ми бачили землю, вона дуже добра; а ви задумалися: не баріться йти і взяти в спадщину ту землю;
|
Въста'нњте і^ и'деM на ня занеже ви'дњхомъ зе'млю” и^ с^е бл~га ѕњ'ло, а^ вы` празнђ'ете, не лени'теся и^ти` причасти'ти земля`”
|
|
10
|
10
|
|
коли підете ви, прийдете до народу безтурботного, і земля та велика; Бог віддає її в руки ваші; це таке місце, де немає ні в чому нестатку, що виникає від землі.
|
І$ е^гда прїидете и^ вни'дњте в лю'ди живђщая съ ё^пова'нїем. а^ земля` престра'нна на дњла'нїе ја%ко преда'сть ю& г~ь б~ъ в рђки наша мњсто на не'мже нњсть скђдость въ всеM и^же на земли`”
|
|
11
|
11
|
|
І вирушили звідти з коліна Данового, з Цори й Естаола, шістсот чоловіків, оперезавшись військовою зброєю.
|
И$ въздвиго'шася эTтђ'дђ съ племе'ни да'нова, эT сара'я и^ е^сџаѓ'ла, х~, мђж'ъ. ѓ^поја^са'ни въ ѓ^рђжїе въполче'н#ное”
|
|
12
|
12
|
|
Вони пішли і стали станом у Кириаф-Іаримі, в Юдеї. Тому і називають те місце станом Дановим до цього дня. Він позаду Кириаф-Іарима.
|
Възыидо'ша и^ въполчи'шася. въ карїа^џери'ме въ і^ю'дњ. сего ра'ди прозва'ся мњ'стот^о по'лкъ да'новъ. и^ до сего дн~е. с^е за'ди карїа^џери'ма”
|
|
13
|
13
|
|
Звідти вирушили вони на гору Єфремову і прийшли до дому Михи.
|
И$ минђша эTтђ'дђ в горђ` е^фре'млю. и^ прїидо'ша до до'мђ михїина”
|
|
14
|
14
|
|
І сказали ті п’ять чоловіків, що ходили оглядати землю Лаїс, братам своїм: чи знаєте, що в одному з домів цих є ефод, терафим, ідол і відлитий кумир? отже, подумайте, що зробити.
|
И$ эTвњща'ша, е~, мђже'и ходи'вшїи съгляда'ти земля`. и^ реко'ша къ бра'тїи свое'й. разђмњ'сте л^и, ја%ко е^сть в домђ` семъ ри'за жре'ческа и^ џерафи'мъ. і^ и^звая'но и^ сълїя'но. т^о нн~њ ё^вњдите чт^о сътвори'те”
|
|
15
|
15
|
|
І зайшли туди, і ввійшли в дім молодого левита, у дім Михи, і вітали його.
|
И$ съврати'шася та'мо. и^ внидо'ша в до'мъ ю%ноши левљ=тина в до'мъ михїинъ. и^ въпраша'ша е^го в# ми'ре”
|
|
16
|
16
|
|
А шістсот чоловік із синів Данових, оперезані військовою зброєю, стояли біля воріт.
|
И$ х~, мђ'жъ препоја^са'ни въ ѓ^рђжїе полченое. сїи` стоя'хђ ё^ две'рїи вра'тныX и^же эT сн~овъ да'новъ”
|
|
17
|
17
|
|
П’ять же чоловік, які ходили оглядати землю, пішли, увійшли туди, взяли ідола й ефод і терафим і відлитого кумира. Священик стояв біля воріт з тими шістьмастами людьми, оперезаними військовою зброєю.
|
И$ взыдо'ша е~, мђж'ъ ходи'вшїи съгляда'ти земля` и^ вшеDше та'мо и^ взя'ша и^звая'но и^ ри'зђ жре'ческђ, и^ џерафи'мъ и^ сълїя'но. жре'цъ же стоя` ё^ две'рїи вра'тныX, и^ х~, мђж'ъ препоя'сани въ ѓ^рђ'жїе во'инъско.
|
|
18
|
18
|
|
Коли вони ввійшли в дім Михи і взяли ідола, ефод, терафим і відлитого кумира, священик сказав їм: що ви робите?
|
и^ сїи` внидо'ша в до'мъ михїинъ. и^ взя'ша ри'зђ жре'ческђ и^ џерафиM солїа'но і^ и^зваа'но” И$ рече к ни'мъ жре'цъ чт^о вы` сътвори'сте”
|
|
19
|
19
|
|
Вони сказали йому: мовчи, поклади руку твою на вуста твої й іди з нами і будь у нас отцем і священиком; чи краще тобі бути священиком у домі однієї людини, ніж бути священиком у коліні або в племені Ізраїлевому?
|
И$ рњша е^мђ ё^молчи`, и^ положи` рђ'кђ на ё^стњхъ с^и. пои^ди` с на'ми и^ бђ'ди на'мъ эTц~ъ и^ жре'цъ. е^да` ё'не е^сть тебњ` бы'ти жерцђ`, е^ді'наго мђ'жа до'мђ. нежели бы'ти жръцђ племе'ни и^ до'мђ и^ со'ньма і^и^л~ева”
|
|
20
|
20
|
|
Священик зрадів, взяв ефод, терафим і ідола [і відлитого кумира], і пішов з народом.
|
И$ възблажњ` срDце жре'ческо. и^ взя` ри'зђ жре'ческђю и^ џерафи'ма і^ и^звая'но и^ солїя'но. и^ вни'де посредњ люде'и”
|
|
21
|
21
|
|
Вони обернулися і пішли, і відпустили дітей, худобу і майно вперед.
|
И$ възврати'шася и^ эTи^до'ша и^ пђсти'ша преD собо'ю ча'да и^ ско'т# и^ притяжа'нїе е^го чsтное”
|
|
22
|
22
|
|
Коли вони віддалилися від дому Михи, [Миха і] мешканці домів, сусідніх з домом Михи, зібралися і погналися за синами Дана,
|
Є$гда' же ё^дали'вшимся и^мъ эT до'мђ михїина. мђж'и и^же з до'момъ михїином# бы'ша съзва'шася и^ постиго'ша сн~ы да'новы”
|
|
23
|
23
|
|
і кричали синам Дана. [Сини Данові] обернулися і сказали Миху: чого тобі, що ти так кричиш?
|
И$ въпи'ша къ сн~омъ да'новымъ. си же ѓ^брати'ша лица` своя` к ни'мъ, и^ рњша къ миха'еви чт^о еs тебњ` и^же събра'ся та'ко”
|
|
24
|
24
|
|
[Миха] сказав: ви взяли богів моїх, яких я зробив, і священика, і пішли; чого ще більше? як же ви говорите: чого тобі?
|
И$ рече ми'ха ја%ко и^звая'ное мое е^же сътвори'хъ взя'сте и^ жръца` эTведо'сте и^ чт^о ми с^е е^ще гл~ете. и^ что` с^е реко'сте къ мнњ` чт^оти е^сть”
|
|
25
|
25
|
|
Сини Данові сказали йому: мовчи, щоб ми не чули голосу твого; інакше деякі з нас, розгнівавшись, нападуть на вас, і ти погубиш себе і родину твою.
|
И$ реко'ша е^мђ сн~ове да'нови да ся не слы'шитъ глsа тво'и въ слDњ на'съ. да не въста'нђтъ на' вы мђж'и лю'тою дш~ею. и^ преDложи'ши дш~ђ свою. и^ дш~ђ до'мђ свое^го”
|
|
26
|
26
|
|
І пішли сини Данові шляхом своїм; Миха ж, бачачи, що вони сильніші за нього, пішов назад і повернувся в дім свій.
|
І$ и^до'ша сн~ове да'нови въ пђть свой. и^ ви'дњ ми'ха ја%ко силне'иши сђть па'че и^хъ, и^ ѓ^брати'ся в до'мъ свой”
|
|
27
|
27
|
|
А [сини Данові] узяли те, що зробив Миха, і священика, який був у нього, і пішли в Лаїс, проти народу спокійного і безтурботного, і знищили його мечем, а місто спалили вогнем.
|
Сн~ове же да'нови взя'ша, е^ли'коже сътвори` ми'ха, и^ жръца` и^же бы'сть в него, и^ прїидо'ша в лђ'сђ к лю'деM молча'щиM, и^ ё^пова'ющимъ наде'ждею. і^ и^зби'ша и& ѓ^рђж'їемъ, и^ гра'дъ спали'ша ѓ^гне'мъ”
|
|
28
|
28
|
|
Нікому було допомогти, тому що він був віддалений від Сидона і ні з ким не мав справи. [Місто це] знаходилося в долині, що поблизу Беф-Рехова. І побудували знову місто й оселилися в ньому,
|
И$ не бы'сть и^хъ эTи^мы'и кт^о. ја%ко дале'че бњхђ эT сидо'нян#. рњ'чи б^о не бя'ше и^мъ съ чл~ки. с^е же граD бы'сть въ ё^до'лїи и^же е^сть недале'че до'мђ роа'вля. и^ съгради'ша т^ђ граD и^ всели'шася в немъ”
|
|
29
|
29
|
|
і нарекли ім’я місту: Дан, за ім’ям батька свого Дана, сина Ізраїлевого; а раніше ім’я місту тому було: Лаїс.
|
И$ прозва'ша гра'дђ и^мя да'нъ въ и^мя да'ново эTц~а и^хъ, и^же ся роди` і^и^л~еви. бя'ше же пре'же и^мя гра'дђ лаи'съ”
|
|
30
|
30
|
|
І поставили в себе сини Данові ідола; Іонафан же, син Гирсона, сина Манассії, сам і сини його були священиками в коліні Дановім до дня переселення жителів тієї землі;
|
И$ поста'виша себњ` сн~ове да'нови и^звая'но. и^ѓ^наџа'нъ же и^ сн~ове е^го бя'хђ жръцы`, племе'ни да'новђ до дн~е преселе'нїя земля`”
|
|
31
|
31
|
|
і мали у себе ідола, зробленого Михою, весь той час, коли дім Божий знаходився в Силомі.
|
И$ поста'виша себњ` и^звая'но и^же сътвори` ми'ха и^ ста` въ вся` дн~и е^ли'ко бя'ше до'мъ бж~їи в сило'мњ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.