|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
|
2
|
2
|
|
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ось що повеліває Господь:
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~ом# е^го, и^ къ всMњ сн~омъ і^ил~евым#, и^ рече'ши къ нимъ. с^е сло'во е^же заповњда г~ь гл~я,
|
|
3
|
3
|
|
якщо хто з дому Ізраїлевого [або з прибульців, що приєдналися до вас] заколе тельця або вівцю чи козу в стані, або якщо хто заколе поза станом
|
чл~къ эT сн~въ і^и~левъ, и^л^и эT прише'лецъ и^же прилежа'тъ въ васъ” И$же а^ще зако'леT теле'цъ, и^л^и ѓ^вцђ` и^л^и козђ`, въ полкђ” И$же зако'летъ вн^њ полка`,
|
|
4
|
4
|
|
і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого;
|
и^ прDе две'ри хра'ма свњдњ'нїя да не принесе'тъ, ја%коже сътвори'тъ е& въ вс^есъж#же'нїе, и^л^и сп~сенїе г~ђ прїя'тно въ воню` бл~гово'нїя” И$же а%ще зако'летъ вн^њ и^ прDе две'ри хра'ма свњдњнїа да не принесе'тъ е^го, ја%ко принести` даръ г~ђ, прDе хра'мъ свњдњнїа” Кро'вь въмњни'тся чл~кђ томђ` кро'вь пролияl, да потреби'тся дш~а ѓ^на эT людїи свои^хъ,
|
|
5
|
5
|
|
це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні;
|
ја%ко да принесTђ сн~ове і^ил~вы тре'бы своя`” Є$ли'ко же а%ще сїи закала'ютъ на' поли и^ да принесђтъ е& къ две'ремъ хра'ма свњдњнїя къ жерцђ, и^ положа'тъ тре'бђ сп~сенїя г~ђ,
|
|
6
|
6
|
|
і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу,
|
и^ да възлие'тъ жре'цъ кро'вь на ѓ^лта'рь ѓ^крsтъ, прDе гм~ъ, ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїя” И$ да въз#несе'тъ тђкъ, въ воню` бл~гово'нїя г~ђ,
|
|
7
|
7
|
|
щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх.
|
и^ посе'мъ да не полага'ютъ тре'б# свои^хъ, сђе'тнымъ. и%мже са'ми и^зы'идђтъ въ слњдъ и^хъ, зако'нъ вњ'чныи бђ'детъ вамъ в роже'нїи^хъ ва'шихъ,
|
|
8
|
8
|
|
Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву
|
и^ да рече'ши к ни'мъ” Чл~къ эT сн~въ і^ил~въ, и^ эT сн~овъ прише'лецъ и^же прилежитъ въ васъ, и^же а%ще сътвори'тъ вс^есъж#же'нїе, и^ли тре'бђ
|
|
9
|
9
|
|
і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого.
|
и^ къ две'ремъ хра'ма свњдњ'нїя, да не принесе'тъ сътвори'ти е& гв~и. потре'бится дш~а т^а эT людїи свои^х#”
|
|
10
|
10
|
|
Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її,
|
И$ чл~къ эT сн~въ і^и~лвъ, и^л^и эT прише'лецъ, прилежа'щихъ въ ва'съ, и^же а^ще ја%сть вся'кђю кро'вь, т^о ѓ^прђ лице` мое на дш~и ја%дђщеи кро'вь, и^ погђблю ю& эT людїи свои^хъ”
|
|
11
|
11
|
|
тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає;
|
Зане'же дш~а вся'кїя плоти кро'вь е^го е^сть, а^з же дахъ ю& вамъ ё^ ѓ^лта'ря ѓ^цища'ти ѓ дш~ахъ ва'шихъ, кро'вь бо ихъ въ дш~и мњсто ѓ^цыща'ется”
|
|
12
|
12
|
|
тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови.
|
Сего` ра'ди реко'хъ сн~омъ і^ил~вымъ, вся'ка дш~а эT васъ да не я^сть кро'ви, и^л^и прише'лецъ прилежащїи въ васъ не ја^сть кро'ви”
|
|
13
|
13
|
|
Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею,
|
И$ чл~къ эT сн~овъ і^ил~въ и^л^и эT прише'лецъ прилежа'щихъ въ васъ, и^же а^ще ё^лови'тъ звњрь, и^л^и пти'цђ, е^же ся ја%ст#, и^ пролиюT кро'вь е^я` и' покры'ютъ ю& земле'ю”
|
|
14
|
14
|
|
тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться.
|
дш~а бо вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сть. и^ рекохъ сн~омъ і^ил~вымъ кро'ви вся'кїя пло'ти да не я'сте, ја%ко дш~а вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сть, вся'къ ја%ды'и ю& потреби'тся”
|
|
15
|
15
|
|
І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий;
|
И$ вся'ка дш~а ја%же ја%сть мертвечи'ны и%л^и звњроя%динђ эT то^зе'мецъ, и^л^и эT прише'лецъ, да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло водо'ю, и^ нечи'ст# бђ'детъ до' вечера, посе'м же чи'стъ бђ'детъ”
|
|
16
|
16
|
|
якщо ж не вимиє [одягу свого] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.
|
А$ще ли не и^спере'тъ ри'зъ свои^хъ, н^и ѓ^мы'етъ тњ'ла водо'ю, т^о прїиметъ безако'нїе свое`”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.