|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: |
|
2
|
2
|
| скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь. | рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, да внимaютъ t с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и3 да не њсквернsтъ и4мене с™aгw моегw2, є3ли6ка nни2 њсвzщaютъ ми2: ѓзъ гDь. |
|
3
|
3
|
| Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш]. | Рцы2 и5мъ: въ р0ды вaшz всsкъ человёкъ, и4же ѓще пристyпитъ t всsкагw сёмене вaшегw ко с™ы6мъ, є3ли6ка ѓще њсвzтsтъ сhнове ї}лєвы гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ бyдетъ, потреби1тсz душA џнаz t менє2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
|
4
|
4
|
| Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені, | И# человёкъ t сёмене ґарHна жерцA, и3 сeй прокажeнъ, и3ли2 сёмz и3зливaетъ, t с™hхъ да не снёстъ, д0ндеже њчи1ститсz: и3 прикасazйсz всsкой нечистотЁ души2, и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще и3зhдетъ t є3гw2 л0жа сёмz, |
|
5
|
5
|
| або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, — | и3ли2 и4же ѓще прик0снетсz всsкому гaду нечи1сту, и4же њскверни1тъ є3го2, и3ли2 человёку, и4же њскверни1тъ є3го2, по всsкой нечистотЁ є3гw2: |
|
6
|
6
|
| той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою; | душA, ћже ѓще прик0снетсz и4хъ, нечистA бyдетъ до вeчера: да не снёстъ t с™hхъ, ѓще не њмhетъ тёла своегw2 вод0ю, |
|
7
|
7
|
| але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа. | и3 зaйдетъ с0лнце, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 тогдA да снёстъ t с™hхъ, ћкw хлёбъ є3гw2 є4сть. |
|
8
|
8
|
| Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь. | Мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины да не снёстъ, є4же њскверни1тисz є3мY въ ни1хъ: ѓзъ гDь. |
|
9
|
9
|
| Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх. | И# да сохранsтъ повелBніz мо‰, да не пріи1мутъ си1хъ рaди грэхA, и3 и4змрутъ за ни1хъ, ѓще њсквернsтъ и5хъ: ѓзъ гDь бGъ њсщ7azй и5хъ. |
|
10
|
10
|
| Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині; | И# всsкъ и3ноплемeнникъ да не снёстъ с™hнь: присeлникъ їерeевъ и3ли2 наeмникъ да не снёстъ с™hнь. |
|
11
|
11
|
| якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його. | Ѓще же жрeцъ пристsжетъ дyшу пристzжaную сребр0мъ, сіS да снёстъ хлёбы є3гw2: и3 домочaдцы є3гw2, и3 сjи да снэдsтъ хлёбы є3гw2. |
|
12
|
12
|
| Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь; | И# дщeрь человёка жерцA, ѓще посsгнетъ за мyжа и3ноплемeнника, сіS t начaткwвъ с™hхъ да не снёстъ. |
|
13
|
13
|
| коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його. | И# дщeрь жерцA ѓще бyдетъ вдовA и3ли2 tпущeна, плодa же не бyдетъ є4й, возврати1тсz въ д0мъ nтцA своегw2, по ю4ности своeй, t хлёбwвъ nтцA своегw2 да снёстъ: всsкъ же и3ноплемeнникъ да не снёстъ t ни1хъ. |
|
14
|
14
|
| Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку. | И# человёкъ, и4же ѓще ћстъ с™†z по невёдэнію, и3 да приложи1тъ пsтую свою2 чaсть ко и4стому, и3 да дaстъ сіE жерцY с™0е. |
|
15
|
15
|
| Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу, | И# да не њсквернsтъ с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и5хже nни2 tдэлsютъ гDу: |
|
16
|
16
|
| і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх. | и3 да не наведyтъ на себE беззак0ніе преступлeніz, внегдA ћсти и5мъ с™hню и4хъ, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: |
|
18
|
18
|
| оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення, | глаг0ли ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3 всемY с0нму ї}леву и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3ли2 t пришлє1цъ прилежaщихъ къ ни6мъ во ї}ли, и4же ѓще принесeтъ дaры сво‰ по всsкому и3сповёданію своемY, и3ли2 по всsкому и3зволeнію своемY, є3ли6ка ѓще принесyтъ гDу на всесожжeніе, |
|
19
|
19
|
| то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз; | прі‰тны вaмъ непорHчны мyжескъ п0лъ t стaдъ волHвъ, и3ли2 t nвeцъ и3 t к0зъ: |
|
20
|
20
|
| ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління. | всёхъ, є3ли6ка ѓще и4мутъ пор0къ на себЁ, да не принесyтъ гDу, понeже непріsтно бyдетъ вaмъ. |
|
21
|
21
|
| І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній; | И# человёкъ и4же ѓще принесeтъ жeртву спcніz гDу, tлучи1въ њбётъ и3ли2 по и3зволeнію, и3ли2 въ прaздники вaшz, t стaдъ волHвъ и3ли2 t nвeцъ, непор0чно да бyдетъ въ пріsтіе, всsкъ пор0къ да не бyдетъ на нeмъ: |
|
22
|
22
|
| тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній; | слёпо, и3ли2 сокрушeно, и3ли2 љзhкъ ўрёзанъ и3мyщо, и3ли2 черви1во, и3ли2 крaстово, и3ли2 лишaво, да не принесyтъ тёхъ гDу, и3 въ жeртву не дади1те t ни1хъ на nлтaрь гDви: |
|
23
|
23
|
| тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу; | и3 телцA и3ли2 џвцу ўхорёзну, и3ли2 безхв0стну, въ заколeніе сотвори1ши | себЁ (по и3зволeнію), въ њбётъ же тв0й да не пріи1метсz: |
|
24
|
24
|
| тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього, | є3мyже сyть ћтра сокрушє1на, и3 є3мyже раздaвлєна, и3 и3зрBзана, и3 и3ст0ржєна, да не принесeте си1хъ гDу, и3 въ земли2 вaшей да не сотвори1те. |
|
25
|
25
|
| і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління. | И# t руки2 и3ноплемeнника да не принесeте дарHвъ бGу вaшему t всёхъ си1хъ, ћкw вреждє1ніz сyть на ни1хъ, пор0къ на ни1хъ, не пріи1мутсz сі‰ t вaсъ. |
|
26
|
26
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: |
|
27
|
27
|
| коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу; | телeцъ, и3ли2 nвчA, и3ли2 козлS, є3гдA роди1тсz, да бyдетъ сeдмь днjй под8 мaтерію своeю, въ дeнь же nсмhй и3 дaлэе принесeтсz въ дaръ, прин0съ гDу: |
|
28
|
28
|
| але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її. | и3 телцA и3 nвчaте вкyпэ съ мaтерію да не зак0лете въ є3ди1нъ дeнь. |
|
29
|
29
|
| Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління; | Ѓще же пожрeши жeртву њбётъ рaдованіz гDви, пріsтнw вaмъ пожри1те є5: |
|
30
|
30
|
| у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь. | сіS въ т0йже дeнь да снёстсz, да не њстaвите t мsсъ на ќтріе: ѓзъ є4смь гDь. |
|
31
|
31
|
| І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь. | И# сохрани1те зaпwвэди мо‰ и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь: |
|
32
|
32
|
| Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас, | и3 не њскверни1те и4мене с™aгw, и3 њсщ7yсz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ: ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ, |
|
33
|
33
|
| Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь. | и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, ћкw бhти вaмъ въ бGа: ѓзъ гDь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
