Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Глава 27

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

Глава 27	Главa к7з

1	1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:	И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2	2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,	глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: человёкъ, и4же ѓще њбэщaетъ њбётъ, ћкw цёну души2 своеS гDу,
3	3
то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;	да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу t двaдесzти лётъ до шести1десzти лётъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA вёсомъ с™hмъ,
4	4
якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;	жeнска же п0лу да бyдетъ цэнA три1десzть дідрaхмъ:
5	5
від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів;	ѓще же t пzти2 лётъ до двaдесzти лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеску п0лу двaдесzть дідрaхмъ, жeнску же п0лу дeсzть дідрaхмъ:
6	6
а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;	t мцcа же є3ди1нагw до пzти2 лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу пsть дідрaхмъ сребрA, жeнска же п0лу три2 дідр†хмы сребрA:
7	7
від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів.	ѓще же t шести1десzти лётъ и3 вhшше, ѓще ќбw мyжескъ п0лъ бyдетъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьнaдесzть дідрaхмъ сребрA, ѓще же жeнскъ п0лъ, дeсzть дідрaхмъ.
8	8
Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.	Ѓще же ўб0гъ бyдетъ цэн0ю своeю, да стaнетъ пред8 жерцeмъ, и3 да њцэни1тъ є3го2 жрeцъ: ћкоже м0жетъ рукA њбэщaвшагwсz, тaкw њцэни1тъ є3го2 жрeцъ.
9	9
Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим:	Ѓще же t скотHвъ приноси1мыхъ t ни1хъ дaръ гDу, и4же ѓще дaстъ t си1хъ гDу, бyдетъ с™о.
10	10
не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.	Да не премэни1тъ добрA ѕлhмъ, нижE ѕлA д0брымъ: ѓще же и3змэнsz и3змэни1тъ џный ск0тъ скот0мъ, да бyдетъ и3 т0й и3 премэнeніе с™а.
11	11
Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,	Ѓще же всsкъ ск0тъ нечи1стъ, t ни1хже не прин0ситсz дaръ гDу, да постaвитъ скотA пред8 жерцeмъ,
12	12
і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути;	и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: и3 ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да бyдетъ.
13	13
якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.	Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ є3го2, да приложи1тъ пsтую чaсть къ цэнЁ є3гw2.
14	14
Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;	И# человёкъ, и4же ѓще њсвzти1тъ д0мъ св0й с™ъ гDу, и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да стaнетъ.
15	15
якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його.	Ѓще же њсвzти1вый є3го2 и3скyпитъ д0мъ св0й, да приложи1тъ къ семY пsтую чaсть сребрA цэны2 є3гw2, и3 бyдетъ є3мY.
16	16
Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла;	Ѓще же t ни1въ њдержaніz своегw2 њсвzти1тъ человёкъ гDу, и3 да бyдетъ цэнA є3гw2 по сёzнію є3гw2, за спyдъ kчмeнz пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA.
17	17
якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;	Ѓще же t лёта њставлeніz њсвzти1тъ ни1ву свою2, по цэнЁ є3S да стaнетъ.
18	18
якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;	Ѓще же напослёдокъ по њставлeніи њсвzти1тъ ни1ву свою2, да причтeтъ є3мY сребро2 жрeцъ къ лётwмъ њстaвшымсz дaже до лёта њставлeніz, и3 tи1метсz t цэны2 є3гw2
19	19
якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;	Ѓще же и3скyпитъ ни1ву њсвzти1вый ю5, да приложи1тъ пsтую чaсть сребрA къ цэнЁ є3S, и3 да бyдетъ є3мY.
20	20
якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:	Ѓще же не и3скyпитъ ни1вы, и3 tдaстъ ни1ву человёку и3н0му, не ктомY да и3скyпитъ ю5:
21	21
поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.	но да бyдетъ ни1ва минyвшу лёту њставлeніz, свzтA хвaлна гDу, ћкоже землS tлучeнаz: жерцY да бyдетъ во њдержaніе є3гw2.
22	22
А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння,	Ѓще же t ни1вы, ю4же стzжA, ћже нёсть t селA њдержaніz є3гw2, њсвzти1тъ гDу,
23	23
то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;	да сочтeтъ є3мY жрeцъ њстaнокъ цэны2 t лёта њставлeніz, и3 да tдaстъ цёну въ т0й дeнь с™у гDу:
24	24
поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.	и3 въ лёто њставлeніz да tдaстсz ни1ва человёку, t негHже притzжA ю5, є3гHже бЁ њдержaніе земли2.
25	25
Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.	И# всsка цэнA да бyдетъ вёсами свzтhми, двaдесzть пёнzзей бyдетъ дідрaхма.
26	26
Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.	И# всsкъ пeрвенецъ, и4же ѓще роди1тсz въ скотЁ твоeмъ, да бyдетъ гDу, и3 да не њсвzти1тъ є3гw2 никт0же: ѓще телeцъ, ѓще nвчA, гDу є4сть.
27	27
Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю.	Ѓще же t четверон0жныхъ нечи1стыхъ, да премэни1тъ по цэнЁ є3гw2, и3 да приложи1тъ пsтую чaсть є3гw2 къ семY, и3 да бyдетъ є3мY: ѓще же не и3скyпитсz, да продaстсz по цэнЁ є3гw2.
28	28
Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня;	Всsкъ же њбётъ, є3г0же ѓще њбэщaетъ человёкъ гDу t всёхъ, є3ли6ка є3мY сyть, t человёка дaже до скотA, и3 t ни1въ њдержaніz є3гw2, не продaстсz, нижE и3скyпитсz всsкій њбётъ с™ъ с™hхъ бyдетъ гDу.
29	29
усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.	И# всsкъ њбётъ, и4же ѓще њбэщaнъ бyдетъ t человBкъ, не и3скyпитсz, но смeртію да ўмертви1тсz.
30	30
І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;	Всsка десzти1на земли2, t сёмене земнaгw и3 t плодA древsнагw гDу є4сть, с™о гDу.
31	31
якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.	Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ человёкъ десzти1ну свою2, пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ немY, и3 да бyдетъ є3мY.
32	32
І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;	И# всsка десzти1на волHвъ и3 nвeцъ, и3 всsко, є4же ѓще пріи1детъ въ число2 под8 жeзлъ десsтое, бyдетъ с™о гDу.
33	33
не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.	Не премэни1ши д0брагw ѕлhмъ, нижE д0брымъ ѕлaгw: ѓще же премэнsz премэни1ши є5, то2 и3 премэнeніе є3гw2 бyдетъ с™о, да не и3скyпитсz,
34	34
Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.	Сі‰ сyть зaпwвэди, ±же заповёда гDь мwmсeю къ сынHмъ ї}лєвымъ на горЁ сінaйстэй.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт