|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Ось закон про жертву за провину: це велика святиня; | И# сeй зак0нъ nвнA и4же њ преступлeніи: с™†z с™hхъ сyть: |
|
2
|
2
|
| жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків; | на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніе, да зак0лютъ nвнA и4же њ преступлeніи пред8 гDемъ, и3 кр0вь да пролію1тъ на стwsла nлтарS w4крестъ: |
|
3
|
3
|
| той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі, | и3 вeсь тyкъ є3гw2 да принесeтъ t негw2, и3 чрeсла, и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, |
|
4
|
4
|
| і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це; | и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками да tи1метъ |: |
|
5
|
5
|
| і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину. | и3 вознесeтъ | жрeцъ на nлтaрь, прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: њ преступлeніи (бо) є4сть: |
|
6
|
6
|
| Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня. | всsкъ мyжескъ п0лъ t жрє1цъ да снёстъ |, на мёстэ с™э да снэдsтъ |: с™†z с™hхъ сyть: |
|
7
|
7
|
| Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї. | ћкоже грэхA рaди, тaкw и3 преступлeніz рaди, зак0нъ є3ди1нъ и4хъ: жрeцъ и4же пом0литсz њ нeмъ, є3мY да бyдетъ: |
|
8
|
8
|
| І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові; | и3 жрeцъ приносsй всесожжeніе человёчо, к0жа всесожжeніz, є4же прин0ситъ џнъ, є3мY да бyдетъ: |
|
9
|
9
|
| і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його; | и3 всsка жeртва, ћже сотвори1тсz въ пещи2, и3 всsка, ћже сотвори1тсz на nгни1щи, и3ли2 на сковрадЁ, жерцY, и4же прин0ситъ ю5, томY да бyдетъ: |
|
10
|
10
|
| і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому. | и3 всsка жeртва спрsжена съ є3лeемъ, и3 ћже не спрsжена, всBмъ сынHмъ ґарw6нимъ комyждо рaвнw да бyдетъ. |
|
11
|
11
|
| Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: | Сeй зак0нъ жeртвы спасeніz, ю4же принесyтъ гDу: |
|
12
|
12
|
| якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; | ѓще ќбw похвалeніz рaди принесeтъ ю5, и3 принесeтъ на жeртву хвалeніz хлёбы t муки2 пшени1чны прsжєны въ є3лeи, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ, и3 мукY пшени1чну смёшену съ є3лeемъ: |
|
13
|
13
|
| крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; | съ хлBбы квaсными да принесeтъ дaръ св0й на жeртву хвалeніz спаси1телнагw: |
|
14
|
14
|
| одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; | и3 да принесeтъ є3ди1нъ t всёхъ дарHвъ свои1хъ ўчaстіе гDу: жерцY возливaющему кр0вь жeртвы спасeніz, томY да бyдетъ: |
|
15
|
15
|
| м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку. | и3 мzсA жeртвы хвалeніz спаси1телнагw томY да бyдутъ, и3 въ џньже дeнь принесyтсz, да снэдsтсz: да не њстaвzтъ t негw2 на ќтріе: |
|
16
|
16
|
| Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна, | и3 ѓще њбётъ бyдетъ, и3ли2 в0льный пожрeтъ дaръ св0й, въ џньже ѓще дeнь жeртву свою2 принесeтъ, да снёстсz, и3 на ќтріе: |
|
17
|
17
|
| а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні; | и3 њстaвшеесz t мsсъ жeртвы до днE трeтіzгw на nгни2 да сожжeтсz: |
|
18
|
18
|
| якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх; | ѓще же kдhй снёстъ t мsсъ въ дeнь трeтій, не пріи1метсz приносsщему ю5, нижE вмэни1тсz є3мY: њсквернeніе є4сть: душa же, ћже ѓще снёстъ t ни1хъ, грёхъ пріи1метъ: |
|
19
|
19
|
| м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий; | и3 мzсA, ±же ѓще прик0снутсz всsкому нечи1сту, да не снэдsтсz, на nгни2 да сожгyтсz: всsкъ чи1стый да снёстъ мzсA: |
|
20
|
20
|
| якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого; | душa же, ћже ѓще снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ, поги1бнетъ душA џна t людjй свои1хъ: |
|
21
|
21
|
| і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого. | и3 душA, ћже ѓще прик0снетсz всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 t нечистоты2 человBчи и3ли2 t четверон0гихъ нечи1стыхъ, и3ли2 всsкой мeрзости нечи1стэй, и3 снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDнz, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ. |
|
22
|
22
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: |
|
23
|
23
|
| скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте. | рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: всsкагw тyка говsжа и3 џвча и3 к0зіz да не снёсте: |
|
24
|
24
|
| Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його; | и3 тyкъ мертвечи1ненъ и3 ѕвэроsдный да сотвори1тсz на всsко дёло, въ kдeніи же да не снёстсz: |
|
25
|
25
|
| тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого; | всsкъ kдhй тyкъ t скотHвъ, t ни1хже принесeтъ дaръ гDу, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ: |
|
26
|
26
|
| і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби; | всsкіz кр0ве да не снёсте во всёхъ селeніихъ вaшихъ и3 t скотHвъ и3 t пти1цъ: |
|
27
|
27
|
| а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого. | всsка душA, ћже ѓще снёстъ кр0вь, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ. |
|
28
|
28
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: |
|
29
|
29
|
| скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу; | и3 сынHмъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: приносsй жeртву спасeніz гDу да принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 t жeртвы спасeніz: |
|
30
|
30
|
| своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім; | рyцэ є3гw2 да принесyтъ прин0съ гDу: тyкъ и4же на грyдехъ, и3 преп0нку пeчени да принесeтъ |, ћкоже возложи1ти дaръ пред8 гDа: |
|
31
|
31
|
| жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його; | и3 да вознесeтъ жрeцъ тyкъ и4же на грyдехъ, на nлтaрь, и3 гр{ди да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, |
|
32
|
32
|
| і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові: | и3 рaмо десн0е да дaстсz ўчaстіе жерцY t жeртвъ спасeніz вaшегw: |
|
33
|
33
|
| хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку; | приносsщему кр0вь спасeніz и3 тyкъ t сынHвъ ґарHновыхъ, томY да бyдетъ рaмо десн0е во ўчaстіе: |
|
34
|
34
|
| бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих. | грyдь бо возложeніz и3 рaмо ўчaстіz взsхъ t сынHвъ ї}левыхъ t жeртвъ спасeніz вaшегw, и3 дaхъ | ґарHну жерцY и3 сынHмъ є3гw2, зак0ннw вёчнw t сынHвъ ї}левыхъ. |
|
35
|
35
|
| Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства, | СіE помaзаніе ґарHне и3 помaзаніе сынHвъ є3гw2 t прин0сwвъ гDнихъ, въ џньже дeнь приведE | жрeти гDу: |
|
36
|
36
|
| яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. — | ћкоже заповёда гDь дaти и5мъ, въ џньже дeнь помaза | t сынHвъ ї}левыхъ: зак0ннw вёчнw въ р0ды и4хъ. |
|
37
|
37
|
| Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну, | Сeй зак0нъ всесожжeній и3 жeртвы, и3 њ грэсЁ и3 њ преступлeніи, и3 совершeніи и3 жeртвэ спасeніz: |
|
38
|
38
|
| який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх. | ћкоже заповёда гDь мwmсeю на горЁ сінaйстэй, въ џньже дeнь заповёда сынHмъ ї}лєвымъ приноси1ти дaры сво‰ пред8 гDа, въ пустhни сінaйстэй. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
