Глава 25
|
Главa к7є
|
1
|
1
|
І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи: | И# речE гDь къ мwmсeю на горЁ сінaйстэй, гlz: |
2
|
2
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню; | глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 почjетъ землS, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, суббw6ты гDу. |
3
|
3
|
шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх, | Шeсть лётъ да сёеши ни1ву твою2, и3 шeсть лётъ да рёжеши віногрaдъ тв0й и3 соберeши пл0дъ є3гw2: |
4
|
4
|
а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй; | въ седм0е же лёто суббHта, пок0й да бyдетъ земли2, суббHта гDнz: ни1вы твоеS сёzти и3 віногрaда твоегw2 рёзати не бyдеши, |
5
|
5
|
що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі; | и3 сам† соб0ю произраст†ющаz ни1вы твоеS да не п0жнеши, и3 віногрaда tлучeніz твоегw2 да не соберeши: лёто пок0z бyдетъ земли2. |
6
|
6
|
і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе; | И# бyдутъ суббw6ты земли2 ћди тебЁ, и3 рабY твоемY и3 рабhни твоeй, и3 наeмнику твоемY и3 њбитaлнику прилежaщему къ тебЁ, |
7
|
7
|
і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу. | и3 скотHмъ твои6мъ и3 ѕвэрє1мъ сyщымъ на земли2 твоeй да бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 въ снёдь. |
8
|
8
|
І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років; | И# и3счи1слиши себЁ сeдмь лётъ пок0z, сeдмь лётъ седми1жды: и3 бyдутъ тебЁ сeдмь седми1нъ лётъ, четhредесzть дeвzть лётъ. |
9
|
9
|
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій; | И# возвэсти1те трyбнымъ глaсомъ во всeй земли2 вaшей мцcа седмaгw въ десsтый дeнь мцcа: въ дeнь њчищeніz возвэсти1те труб0ю во всeй земли2 вaшей. |
10
|
10
|
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я. | И# њсвzти1те лёто, пzтьдесsтое лёто, и3 разгласи1те њставлeніе на земли2 всBмъ живyщымъ на нeй: лёто њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ: и3 да tи1детъ кjйждо вaсъ въ притzжaніе своE, и3 кjйждо во nтeчество своE tи1дете. |
11
|
11
|
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози, | Њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ, лёто пzтьдесsтое, лёто бyдетъ вaмъ: ни сёzти, нижE жaти бyдете, є4же сaмо произни1кнетъ на нeй, и3 да не њб8eмлеши њсвzщeнныхъ (бGу) є3S: |
12
|
12
|
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його. | ћкw њставлeніz знaменіе є4сть, с™о да бyдетъ вaмъ: t ни1въ kди1те плоды2 є3S: |
13
|
13
|
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє. | и3 въ лёто њставлeніz знaменіz сегw2 да возврати1тсz кjйждо въ притzжaніе своE. |
14
|
14
|
Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного; | Ѓще же tдaси кyплею бли1жнему твоемY, и3ли2 ѓще притsжеши t бли1жнzгw твоегw2, да не њскорблsетъ человёкъ бли1жнzгw: |
15
|
15
|
за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі; | по числY лётъ по знaменіи, да притsжеши t бли1жнzгw, по числY лётъ плодHвъ да продaстсz тебЁ. |
16
|
16
|
якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі. | Ћкоже ѓще б0лэе лётъ, ўмн0житъ притzжaніе є3гw2, и3 ћкоже ѓще мнёе лётъ, ўменши1тъ притzжaніе є3гw2: ћкw число2 плодHвъ є3гw2, тaкw да продaстъ тебЁ. |
17
|
17
|
Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш. | Да не њскорби1тъ человёкъ бли1жнzгw, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |
18
|
18
|
Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі; | И# сотвори1те вс‰ њправд†ніz мо‰ и3 вс‰ суды2 мо‰, сохрани1те же и3 сотвори1те |, и3 всели1тесz на земли2 ўповaюще. |
19
|
19
|
і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній. | И# дaстъ землS плоды2 сво‰, и3 снёсте въ сhтость, и3 вселитeсz на нeй ўповaюще. |
20
|
20
|
Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші? | Ѓще же речeте: что2 ћсти бyдемъ въ седм0е лёто сіE, ѓще не сёемъ, ни собирaемъ плодHвъ свои1хъ; |
21
|
21
|
Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки; | и3 послю2 блгcвeніе моE вaмъ въ лёто шест0е, и3 сотвори1тъ плоды2 сво‰ на три2 лBта: |
22
|
22
|
і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе. | и3 посёете въ лёто nсм0е, и3 снёсте t плодHвъ вeтхихъ дaже до лёта девsтагw: д0ндеже приспёютъ плоды2 є3S, снёсте вє1тхаz вeтхихъ. |
23
|
23
|
Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене; | И# землS да не продaстсz во ўтверждeніе: моs бо є4сть землS, ћкw пришeлцы и3 присeлницы вы2 є3стE предо мн0ю: |
24
|
24
|
по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі. | и3 по всeй земли2 њдержaніz вaшегw, и3скyпъ дади1те земли2. |
25
|
25
|
Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його; | Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 продaстъ t њдержaніz своегw2, да пріи1детъ ќжикъ бли1жній є3мY и3 и3скyпитъ продaніе брaта своегw2. |
26
|
26
|
якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп, | Ѓще же не бyдетъ комY ќжика, и3 возм0жетъ рукA є3гw2 њбрэсти2 дов0ленъ и3скyпъ є3гw2, |
27
|
27
|
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє; | и3 и3счи1слитъ лBта продaніz є3гw2, и3 воздaстъ є4же и3зли1ше и4мать, человёку є3мyже пр0дано бЁ џное, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE. |
28
|
28
|
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє. | Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 дов0лное, є4же tдaти є3мY, да бyдетъ пр0даное купи1вшему є5 дaже до шестaгw лёта њставлeніz, и3 и3зhдетъ во њставлeніе, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE. |
29
|
29
|
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна; | Ѓще же кто2 продaстъ д0мъ њбитaемый во грaдэ њграждeннэмъ, и3 бyдетъ и3скуплeніе є3гw2, д0ндеже и3сп0лнитсz: лёто днjй бyдетъ и3скуплeніе є3гw2. |
30
|
30
|
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього. | Ѓще же не и3скyпитъ, д0ндеже скончaетсz лёто всE, да ўкрэпи1тсz д0мъ сyщій во грaдэ и3мyщемъ њграждeніе въ твeрдость купи1вшему є3го2, въ р0ды є3гw2, и3 не возврати1тсz во њставлeніе. |
31
|
31
|
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять. | Д0мы же и5же на сeлэхъ, и5мже нёсть w4крестъ и4хъ њграждeніz, къ селY земли2 да приложaтсz: и3скупyємы всегдA да бyдутъ, и3 во њставлeніе да возвратsтсz. |
32
|
32
|
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати; | И# грaди леvjтстіи, д0мы градHвъ њдержaніz и4хъ, и3скупyємы да бyдутъ всегдA леvjтwмъ. |
33
|
33
|
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих; | И# и4же ѓще и3скyпитъ t леv‡тъ: и3 и3зhдетъ продaніе домHвъ грaда њдержaніz и4хъ во њставлeніе, ћкw д0мы градHвъ леvjтскихъ њдержaніе и4хъ, посредЁ сынHвъ ї}левыхъ. |
34
|
34
|
і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх. | И# сeла tдэлє1наz градHмъ и4хъ да не продадyтсz, ћкw њдержaніе вёчное сіE и4хъ є4сть. |
35
|
35
|
Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою; | Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 и3знем0жетъ рукaми ў тебє2, заступи2 є3го2 ћкw пришeлца и3 присeлника, да поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю: |
36
|
36
|
не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою; | да не в0змеши t негw2 ли1хвы, нижE б0лэе (*дaнагw), и3 ўбои1шисz бGа твоегw2: ѓзъ гDь: и3 поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю. |
37
|
37
|
срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку. | СребрA твоегw2 да не дaси є3мY въ ли1хву, и3 рaди прибhтка не дaси є3мY пи1щей твои1хъ. |
38
|
38
|
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом. | Ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, є4же дaти вaмъ зeмлю ханаaнску, ћкw бhти мнЁ бGу вaшему. |
39
|
39
|
Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської: | Ѓще же њуб0жаетъ брaтъ тв0й ў тебє2, и3 продaстсz тебЁ, да не пораб0таетъ тебЁ раб0ты рaбскіz: |
40
|
40
|
він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе, | ѓки наeмникъ и3ли2 пришлeцъ да бyдетъ тебЁ, дaже до лёта њставлeніz дёлати бyдетъ ў тебє2, |
41
|
41
|
а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх, | и3 да и3зhдетъ t тебє2, и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ въ лёто њставлeніz, и3 да tи1детъ въ р0дъ св0й, и3 во њдержaніе џтчее своE возврати1тсz, |
42
|
42
|
тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів; | понeже раби2 мои2 сyть сjи, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не продaстсz продaніемъ рaбіимъ: |
43
|
43
|
не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого. | да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ, и3 ўбои1шисz гDа бGа твоегw2. |
44
|
44
|
А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас; | И# рaбъ и3 рабhнz, и5же ѓще бyдутъ ў тебє2 t kзы6къ, и5же w4крестъ тебє2 сyть, t тёхъ да притsжете рабA и3 рабhню. |
45
|
45
|
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю; | И# t сынHвъ присeлничихъ, и5же сyть въ вaсъ, t си1хъ притsжете, и3 t ср0дникwвъ и4хъ, є3ли1цы ѓще бyдутъ въ земли2 вaшей, да бyдутъ вaмъ во њдержaніе, |
46
|
46
|
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю. | и3 да раздэлитE | дётемъ вaшымъ по вaсъ, и3 да бyдутъ вaмъ во њдержaніе во вёкъ: брaтіи же вaшеz, сынHвъ ї}левыхъ, кjйждо брaта своегw2 да не њтzготи1тъ є3гw2 въ трудёхъ. |
47
|
47
|
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця, | Ѓще же њбрsщетъ рукA пришeлца и3ли2 присeлника и4же ў тебє2, и3 њбнищaвъ брaтъ тв0й продaстсz къ пришeлцу и3ли2 присeлнику и4же ў тебє2, и3ли2 роди1вшемусz t р0да пришeлча, |
48
|
48
|
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його, | по продaніи є3мY, и3скyпъ да бyдетъ є3мY, є3ди1нъ t брaтій є3гw2 да и3скyпитъ є3го2: |
49
|
49
|
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться. | брaтъ nтцA є3гw2, и3ли2 сhнъ брaта nтцA є3гw2, да и3скyпитъ є3го2, и3ли2 t св0йственныхъ пл0ти плeмене є3гw2 и3скyпитъ є3го2: ѓще же возм0жетъ рукA є3гw2, и3скyпитъ себE, |
50
|
50
|
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього; | да сочтeтсz съ притzжaвшимъ є3го2, t лёта въ нeже продaсz є3мY дaже до лёта њставлeніz, и3 бyдетъ сребро2 продaніz є3гw2 ѓки дeнь наeмника: t лёта до лёта да бyдетъ съ ни1мъ. |
51
|
51
|
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений; | Ѓще же комY мн0жае лётъ бyдетъ, проти1въ тёхъ tдaстъ и3скyпъ св0й, t сребрA продaніz своегw2. |
52
|
52
|
якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп. | Ѓще же мaлw њстaнетсz t лётъ до лёта њставлeніz, и3 да сочтeтъ є3мY по лётwмъ є3гw2, и3 tдaстъ и3скyпъ є3гw2 ѓки наeмникъ: |
53
|
53
|
Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх. | t г0да до г0да да бyдетъ съ ни1мъ: да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ пред8 тоб0ю. |
54
|
54
|
Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним, | Ѓще же не и3скyпитсz по си6мъ, да и3зhдетъ въ лёто њставлeніz сaмъ и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ: |
55
|
55
|
тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш. | ћкw мои2 сhнове ї}лєвы раби2 сyть, џтроцы мои2 сjи сyть, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. |