Глава 24
|
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
2
|
|
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник; | |
3
|
|
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші; | |
4
|
|
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди. | |
5
|
|
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи; | |
6
|
|
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом; | |
7
|
|
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу; | |
8
|
|
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний; | |
9
|
|
вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна. | |
10
|
|
І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином; | |
11
|
|
хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового]; | |
12
|
|
і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня. | |
13
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
14
|
|
виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням; | |
15
|
|
і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; | |
16
|
|
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть. | |
17
|
|
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть. | |
18
|
|
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу. | |
19
|
|
Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив: | |
20
|
|
перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити. | |
21
|
|
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть. | |
22
|
|
Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш. | |
23
|
|
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві. |