|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Ось закон про жертву за провину: це велика святиня; | |
|
2
|
|
| жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків; | |
|
3
|
|
| той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі, | |
|
4
|
|
| і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це; | |
|
5
|
|
| і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину. | |
|
6
|
|
| Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня. | |
|
7
|
|
| Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї. | |
|
8
|
|
| І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові; | |
|
9
|
|
| і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його; | |
|
10
|
|
| і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому. | |
|
11
|
|
| Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: | |
|
12
|
|
| якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; | |
|
13
|
|
| крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; | |
|
14
|
|
| одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; | |
|
15
|
|
| м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку. | |
|
16
|
|
| Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна, | |
|
17
|
|
| а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні; | |
|
18
|
|
| якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх; | |
|
19
|
|
| м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий; | |
|
20
|
|
| якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого; | |
|
21
|
|
| і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого. | |
|
22
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
|
23
|
|
| скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте. | |
|
24
|
|
| Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його; | |
|
25
|
|
| тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого; | |
|
26
|
|
| і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби; | |
|
27
|
|
| а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого. | |
|
28
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
|
29
|
|
| скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу; | |
|
30
|
|
| своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім; | |
|
31
|
|
| жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його; | |
|
32
|
|
| і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові: | |
|
33
|
|
| хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку; | |
|
34
|
|
| бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих. | |
|
35
|
|
| Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства, | |
|
36
|
|
| яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. — | |
|
37
|
|
| Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну, | |
|
38
|
|
| який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх. |
