Глава 4
1
І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.
2
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє — з Єрусалима.
3
І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої — на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
4
Але кожен буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це.
5
Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа Бога нашого повік.
6
У той день, — говорить Господь, — зберу кульгавих і з’єднаю розігнане і тих, на кого Я навів біду.
7
І зроблю кульгаве залишком і далеко розсіяне сильним народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сионі відтепер і довіку.
8
А ти, вежо стада, пагорбе дочки Сиону! до тебе прийде і повернеться колишнє владарювання, царство — до дочок Єрусалима.
9
Для чого ж ти нині так голосно волаєш? Хіба немає у тебе царя? Чи не стало у тебе радника, що тебе схопили муки, як ту, що народжує?
10
Страждай і мучся болями, дочко Сиону, як та, що народжує, бо нині ти вийдеш з міста і будеш жити у полі, і дійдеш до Вавилона: там будеш спасена, там визволить тебе Господь від руки ворогів твоїх.
11
А тепер зібралися проти тебе багато народів і говорять: «нехай буде вона осквернена, і нехай надивиться око наше на Сион!»
12
Але вони не знають думок Господніх і не розуміють ради Його, що Він зібрав їх як снопи на току.
13
Встань і молоти, дочко Сиону, бо Я зроблю ріг твій залізним і копита твої зроблю мідними, і знищиш багато народів, і присвятиш Господу здобутки їх і багатства їх Владиці всієї землі.
