Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 6

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава 6	Глава́ ѕ҃

1	1
Коли дійшло до вух Санаваллата і Товії і Гешема аравитянина й інших ворогів наших, що я відбудував стіну, і не залишалося в ній пошкоджень — втім, до того часу я ще не ставив дверей у ворота, —	Бы́сть же є҆гда̀ оу҆слы́ша санавалла́тъ и҆ тѡві́а и҆ гиса́мъ а҆раві́йскїй и҆ про́чїи вразѝ на́ши, ꙗ҆́кѡ созда́хъ стѣ́нꙋ, и҆ не ѡ҆ста́сѧ въ ни́хъ сква́жнѧ: и҆ а҆́зъ да́же до вре́мене ѻ҆́нагѡ две́рїй не поста́вихъ во вратѣ́хъ:
2	2
тоді прислали Санаваллат і Гешем до мене сказати: прийди, і зійдемося в одному із сіл на рівнині Оно. Вони замишляли зробити мені зло.	и҆ посла̀ санавалла́тъ и҆ гиса́мъ ко мнѣ̀, глагѡ́люща: прїидѝ, и҆ собере́мсѧ вкꙋ́пѣ въ ве́сехъ на по́ли ѡ҆нѡ̀ (глаго́лемѣмъ). Ті́и же помышлѧ́ста мнѣ̀ сотвори́ти ѕло́е.
3	3
Але я послав до них послів сказати: я зайнятий великою справою, не можу зійти; справа зупинилася б, якби я залишив її і зійшов до вас.	И҆ посла́хъ къ ни́ма послѡ́въ, глаго́лѧ: дѣ́ло вели́ко а҆́зъ творю̀ и҆ не могꙋ̀ сни́ти, да не преста́нетъ дѣ́ло: є҆гда́ же совершꙋ̀ є҆̀, взы́дꙋ къ ва́ма.
4	4
Чотири рази присилали вони до мене з таким самим запрошенням, і я відповідав їм те саме.	И҆ посла́ста ко мнѣ̀, ꙗ҆́коже глаго́лъ се́й, четы́рижды, и҆ посла́хъ къ ни́ма по си̑мъ.
5	5
Тоді прислав до мене Санаваллат у п’ятий раз свого слугу, в якого в руці був відкритий лист.	И҆ присла̀ ко мнѣ̀ санавалла́тъ пѧ́тое ѻ҆́трока своего̀, и҆ посла́нїе ѿве́рсто въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ бѣ̀ напи́сано въ не́мъ:
6	6
У ньому було написано: чутка носиться в народах, і Гешем говорить, начебто ти і юдеї задумали відпасти, для чого і будуєш стіну і хочеш бути в них царем, за тими ж чутками;	во ꙗ҆зы́цѣхъ оу҆слы́шано є҆́сть, и҆ гиса́мъ речѐ, ꙗ҆́кѡ ты̀ и҆ і҆ꙋде́є мы́слите ѿстꙋпи́ти, сегѡ̀ ра́ди ты̀ созида́еши стѣ́нꙋ, и҆ ты̀ да бꙋ́деши и҆̀мъ въ царѧ̀:
7	7
і пророків поставив ти, щоб вони розголошували про тебе в Єрусалимі і говорили: цар Юдейський! І такі розмови дійдуть до царя. Отже, приходь, і порадимося разом.	и҆ къ си̑мъ проро́ки поста́вилъ є҆сѝ себѣ̀, да бꙋ́деши во і҆ерⷭ҇ли́мѣ царе́мъ над̾ і҆ꙋ́дою: и҆ нн҃ѣ возвѣстѧ́тсѧ царю̀ словеса̀ сїѧ̑: и҆ сегѡ̀ ра́ди нн҃ѣ прїидѝ, да сотвори́ма совѣ́тъ вкꙋ́пѣ.
8	8
Але я послав до нього сказати: нічого такого не було, про що ти говориш; ти вигадав це своїм розумом.	И҆ посла́хъ къ немꙋ̀, глаго́лѧ: не сотвори́сѧ по словесе́мъ си̑мъ, ꙗ҆́коже ты̀ глаго́леши, занѐ ѿ се́рдца твоегѡ̀ ты̀ лже́ши въ си́хъ:
9	9
Бо всі вони залякували нас, думаючи: опустяться руки їхні від цієї справи, і вона не відбудеться; але я тим більше зміцнив руки мої.	ꙗ҆́кѡ всѝ страша́тъ на́съ, глаго́люще: ѡ҆слабѣ́ютъ рꙋ́цы и҆́хъ ѿ дѣ́ла сегѡ̀, и҆ не сотвори́тсѧ: и҆ нн҃ѣ оу҆крѣпи́хъ рꙋ́ки моѧ̑.
10	10
Прийшов я в дім Шемаії, сина Делаії, сина Мегетавелового, і він замкнувся і сказав: ходімо в дім Божий, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, тому що прийдуть убити тебе, і прийдуть убити тебе вночі.	И҆ а҆́зъ внидо́хъ въ до́мъ семе́а сы́на далаі́ева, сы́на метавеи́лева, и҆ то́й заключе́нъ, и҆ речѐ: да собере́мсѧ въ до́мъ бж҃їй посредѣ̀ є҆гѡ̀ и҆ заключи́мъ двє́ри є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ прихо́дѧтъ но́щїю, да оу҆бїю́тъ тѧ̀.
11	11
Але я сказав: чи може втікати така людина, як я? Чи може такий, як я, увійти в храм, щоб залишитися живим? Не піду.	И҆ реко́хъ: кто́ є҆сть мꙋ́жъ, ꙗ҆ко́въ а҆́зъ, и҆ оу҆бѣжи́тъ; и҆лѝ кто̀ ꙗ҆́кѡ а҆́зъ, и҆́же вни́детъ въ до́мъ, и҆ жи́въ бꙋ́детъ; не вни́дꙋ.
12	12
Я знав, що не Бог послав його, хоча він пророче говорив мені, але що Товія і Санаваллат підкупили його.	И҆ оу҆разꙋмѣ́хъ, и҆ сѐ, бг҃ъ не посла̀ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ проро́чествова сло́во на мѧ̀.
13	13
Для того він був підкуплений, щоб я злякався і зробив так і згрішив, і щоб мали про мене недобру думку і переслідували мене за це докорами.	И҆ тѡві́а и҆ санавалла́тъ наѧ́ста на мѧ̀ наро́дъ, да оу҆страшꙋ́сѧ, и҆ сотворю̀ та́кѡ, и҆ согрѣшꙋ̀, и҆ да бꙋ́дꙋ и҆̀мъ во и҆́мѧ ѕло̀, ꙗ҆́кѡ да поно́сѧтъ мѝ.
14	14
Пом’яни, Боже мій, Товію і Санаваллата за цими справами їхніми, а також пророчицю Ноадію й інших пророків, які хотіли залякати мене!	Помѧнѝ, бж҃е, тѡві́ю и҆ санавалла́та по дѣлѡ́мъ и҆́хъ си̑мъ, и҆ нѡаді́а проро́ка и҆ про́чихъ прорѡ́къ, и҆̀же страша́хꙋ мѧ̀.
15	15
Стіна була зроблена у двадцять п’ятий день місяця Елула, за п’ятдесят два дні.	И҆ соверши́сѧ стѣна̀ въ два́десѧть пѧ́тый мцⷭ҇а є҆лꙋ́ла въ пѧтьдесѧ́тъ и҆ два̀ дни̑.
16	16
Коли почули про це всі вороги наші, і побачили це всі народи, які навколо нас, тоді вони дуже впали в очах своїх і пізнали, що це діло зроблено Богом нашим.	И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆слы́шаша всѝ вразѝ на́ши, и҆ оу҆боѧ́шасѧ всѝ ꙗ҆зы́цы, и҆̀же ѡ҆́крестъ на́съ, и҆ нападѐ стра́хъ вели́къ пред̾ ѻ҆́чи и҆́хъ, и҆ позна́ша, ꙗ҆́кѡ ѿ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ соверше́но бы́сть дѣ́ло сїѐ.
17	17
Зверх того в ті дні найзнатніші юдеї багато писали листів, які посилалися до Товії, а Товіїні листи приходили до них.	И҆ во дни̑ ѡ҆́ны ѿ мно́гихъ держа́вныхъ і҆ꙋ́диныхъ посла̑нїѧ прихожда́хꙋ къ тѡві́и, и҆ тѡві̑ина (посла̑нїѧ) прихожда́хꙋ къ ни̑мъ.
18	18
Тому що багато хто в Юдеї був у клятвеному союзі з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Арахового, а син його Іоханан узяв за себе дочку Мешуллама, сина Верехії.	Мно́зи бо во і҆ꙋде́и клѧ́шасѧ є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ зѧ́ть бѣ̀ сехені́и сы́на и҆ра́ева: и҆ і҆ѡнаѳа́нъ сы́нъ є҆гѡ̀ поѧ̀ дще́рь месꙋла́ма сы́на варахі́ина въ женꙋ̀.
19	19
Навіть про доброту його вони говорили при мені, і мої слова переносилися до нього. Товія надсилав листи, щоб залякати мене.	И҆ словеса̀ є҆гѡ̀ бы́ша глаго́лющїи ко мнѣ̀, и҆ словеса̀ моѧ̑ бы́ша и҆зносѧ́щїи є҆мꙋ̀. И҆ посла́нїе посла̀ тѡві́а, да оу҆страши́тъ менѐ.

← Глава 5

Глава 7 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт