Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 35

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава 35	Глава́ л҃є

1	1
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи:	И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю на за́падѣ мѡа́вли оу҆ і҆ѻрда́на при і҆ерїхѡ́нѣ, гл҃ѧ:
2	2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам:	заповѣ́ждь сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, да дадѧ́тъ леѵі́тѡмъ ѿ жрє́бїй ѡ҆держа́нїѧ своегѡ̀ гра́ды всели́тисѧ, и҆ предгра̑дїѧ гра̑дскаѧ ѡ҆́крестъ и҆́хъ да дадѧ́тъ леѵі́тѡмъ:
3	3
міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх;	и҆ бꙋ́дꙋтъ и҆̀мъ гра́ды вселѧ́тисѧ, и҆ оу҆ча̑стїѧ и҆́хъ да бꙋ́дꙋтъ скотѡ́мъ и҆́хъ и҆ всѣ̑мъ четверонѡ́жнымъ и҆́хъ:
4	4
поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки;	и҆ прилєжа́щаѧ градѡ́мъ, и҆̀хже дади́те леѵі́тѡмъ, ѿ стѣны̀ гра́да и҆ внѣ̀, двѣ̀ ты́сѧщы лакѡ́тъ ѡ҆́крестъ:
5	5
і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах.	и҆ да и҆змѣ́риши странꙋ̀ внѣ̀ гра́да, ꙗ҆́же на восто́къ, двѣ̀ ты́сѧщы лакѡ́тъ, и҆ странꙋ̀, ꙗ҆́же къ лі́вѣ, двѣ̀ ты́сѧщы лакѡ́тъ, и҆ странꙋ̀, ꙗ҆́же къ мо́рю, двѣ̀ ты́сѧщы лакѡ́тъ, и҆ странꙋ̀, ꙗ҆́же къ сѣ́верꙋ, двѣ̀ ты́сѧщы лакѡ́тъ, и҆ гра́дъ посредѣ̀ сегѡ̀ бꙋ́детъ ва́мъ, и҆ предѣ́лы градѡ́въ:
6	6
З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста:	и҆ гра́ды ꙗ҆̀же дади́те леѵі́тѡмъ, ше́сть градѡ́въ (да бꙋ́дꙋтъ) оу҆бѣ́жныхъ, и҆̀хже дади́те оу҆бѣга́ти въ нѧ̀ оу҆би́вшемꙋ, и҆ къ си̑мъ четы́редесѧть и҆ два̀ гра̑да:
7	7
усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.	всѣ́хъ градѡ́въ дади́те леѵі́тѡмъ четы́редесѧть и҆ ѻ҆́смь градѡ́въ, сїѧ̑ и҆ предгра̑дїѧ и҆́хъ:
8	8
І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам.	и҆ гра́ды, и҆̀хже дади́те ѿ ѡ҆держа́нїѧ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, ѿ мно́гихъ мнѡ́га, а҆ ѿ ма́лыхъ ма̑ла: кі́йждо по наслѣ́дїю своемꙋ̀, є҆́же наслѣ́дѧтъ, да дадѧ́тъ ѿ градѡ́въ леѵі́тѡмъ.
9	9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:	И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:
10	10
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську,	глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: вы̀ прехо́дите і҆ѻрда́нъ въ зе́млю ханаа́ню:
11	11
оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне;	и҆ раздѣли́те са́ми себѣ̀ гра́ды: оу҆бѣ̑жища да бꙋ́дꙋтъ ва́мъ оу҆бѣга́ти въ нѧ̀ оу҆бі́йцѣ, всѧ́къ оу҆би́вый дꙋ́шꙋ нехотѧ́й:
12	12
і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд.	и҆ бꙋ́дꙋтъ гра́ди ва́мъ оу҆бѣ̑жища ѿ оу҆́жика кро́ве, и҆ да не оу҆́мретъ оу҆би́вый, до́ндеже ста́нетъ пред̾ со́нмомъ на сꙋдѣ̀:
13	13
Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість:	и҆ гра́ды, ꙗ҆̀же дади́те, ше́сть градѡ́въ, оу҆бѣ̑жища да бꙋ́дꙋтъ ва́мъ.
14	14
три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони;	Трѝ гра́ды дади́те ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на, и҆ трѝ гра́ды дади́те въ землѝ ханаа́ни:
15	15
для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне.	оу҆бѣ́жище да бꙋ́детъ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ прише́лцꙋ, и҆ ѡ҆бита́лникꙋ и҆́же въ ва́съ, да бꙋ́дꙋтъ гра́ди сі́и во оу҆бѣ́жище оу҆бѣга́ти та́мѡ всѧ́комꙋ оу҆би́вшемꙋ дꙋ́шꙋ нехотѣ́нїемъ.
16	16
Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;	А҆́ще же ѻ҆рꙋ́дїемъ желѣ́знымъ оу҆бїе́тъ є҆го̀, и҆ оу҆́мретъ, оу҆бі́йца є҆́сть: сме́ртїю да оу҆́мретъ оу҆бі́йца.
17	17
і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;	А҆́ще же ка́менїемъ и҆з̾ рꙋкѝ оу҆бїе́тъ є҆го̀, и҆ оу҆́мретъ ѿ негѡ̀, оу҆бі́йца є҆́сть: сме́ртїю да оу҆́мретъ оу҆бі́йца.
18	18
або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;	А҆́ще же ѻ҆рꙋ́дїемъ древѧ́нымъ и҆з̾ рꙋкѝ, ѿ негѡ́же оу҆́мретъ, оу҆бїе́тъ є҆го̀, и҆ оу҆́мретъ, оу҆бі́йца є҆́сть: сме́ртїю да оу҆́мретъ оу҆бі́йца.
19	19
месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його;	оу҆́жикъ кро́ве, се́й да оу҆бїе́тъ оу҆би́вшаго: є҆гда̀ оу҆срѧ́щетъ є҆го̀, се́й да оу҆бїе́тъ є҆го̀.
20	20
якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре,	А҆́ще же вражды̀ ра́ди ри́нетъ є҆го̀ и҆ ве́ржетъ на него̀ всѧ́къ сосꙋ́дъ по навѣ́тꙋ, и҆ оу҆́мретъ,
21	21
або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його.	и҆лѝ ѿ не́нависти порази́лъ є҆го̀ рꙋко́ю, и҆ оу҆́мретъ, сме́ртїю да оу҆́мретъ оу҆би́вый, оу҆бі́йца є҆́сть: сме́ртїю да оу҆́мретъ оу҆бива́ѧй: оу҆́жикъ кро́ве да оу҆бїе́тъ оу҆бі́йцꙋ, є҆гда̀ срѣ́титсѧ съ ни́мъ.
22	22
Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру,	А҆́ще же внеза́пꙋ не вражды̀ ра́ди ри́нетъ є҆го̀, и҆лѝ ве́ржетъ на него̀ всѧ́къ сосꙋ́дъ не по навѣ́тꙋ,
23	23
або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,	и҆лѝ всѧ́кимъ ка́менемъ, и҆́мже ве́ржетъ не вѣ́дый, и҆ паде́тъ на него̀, и҆ оу҆́мретъ, ѻ҆́нъ же вра́гъ є҆гѡ̀ не бѣ̀, нижѐ и҆щѧ́й ѕла̀ є҆мꙋ̀ твори́ти,
24	24
то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами;	и҆ да сꙋ́дитъ со́нмъ междꙋ̀ оу҆би́вшимъ и҆ междꙋ̀ оу҆́жикомъ кро́ве, по сꙋдба́мъ си̑мъ,
25	25
і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм;	и҆ и҆зба́витъ со́нмъ оу҆би́вшаго ѿ оу҆́жика кро́ве, и҆ да возврати́тъ є҆го̀ со́нмъ во гра́дъ оу҆бѣ́жища є҆гѡ̀, въ ѻ҆́ньже оу҆бѣжа̀, и҆ да поживе́тъ та́мѡ, до́ндеже оу҆́мретъ жре́цъ вели́кїй, є҆го́же пома́заша є҆ле́емъ ст҃ы́мъ.
26	26
якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік,	А҆́ще же и҆схо́домъ и҆зы́детъ оу҆би́вый внѣ̀ предѣ̑лъ гра́да, въ ѻ҆́ньже оу҆бѣжа̀ та́мѡ,
27	27
і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття,	и҆ ѡ҆брѧ́щетъ є҆го̀ оу҆́жикъ кро́ве внѣ̀ предѣ̑лъ гра́да оу҆бѣ́жища є҆го̀, и҆ оу҆бїе́тъ оу҆́жикъ кро́ве оу҆би́вшаго, нѣ́сть пови́ненъ:
28	28
тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого.	во гра́дѣ бо оу҆бѣжа́нїѧ да живе́тъ, до́ндеже оу҆́мретъ жре́цъ вели́кїй, и҆ по оу҆ме́ртвїи жерца̀ вели́кагѡ да возврати́тсѧ оу҆би́вый въ зе́млю ѡ҆держа́нїѧ своегѡ̀.
29	29
Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших.	И҆ да бꙋ́дꙋтъ сїѧ̑ ва́мъ во ѡ҆правда́нїе сꙋда̀ въ роды̀ ва́шѧ во всѣ́хъ селе́нїихъ ва́шихъ.
30	30
Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть.	Всѧ́каго оу҆би́вшаго дꙋ́шꙋ, пред̾ свидѣ́телми да оу҆бїе́ши оу҆би́вшаго: и҆ свидѣ́тель є҆ди́нъ да не свидѣ́телствꙋетъ на сме́рть дꙋшѝ.
31	31
І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть;	И҆ да не во́змете и҆скꙋ́па за дꙋ́шꙋ ѿ оу҆би́вшагѡ, пови́нна сꙋ́ща оу҆бїе́нїю: сме́ртїю бо оу҆́мретъ:
32	32
і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика.	нижѐ да во́змете и҆скꙋ́па оу҆бѣжа́нїѧ во гра́дъ оу҆бѣ́жища, да па́ки живе́тъ на землѝ, до́ндеже оу҆́мретъ жре́цъ вели́кїй.
33	33
Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її.	И҆ да не оу҆бїе́те землѝ, на не́йже вы̀ ѡ҆бита́ете: кро́вь бо сїѧ̀ оу҆бива́етъ зе́млю, и҆ не ѡ҆чи́ститсѧ землѧ̀ ѿ кро́ве пролїѧ́нныѧ на не́й, но то́кмѡ кро́вїю пролива́ющаго:
34	34
Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих.	и҆ да не ѡ҆сквернитѐ землѝ, на не́йже живетѐ, на не́йже а҆́зъ вселѧ́юсѧ посредѣ̀ ва́съ: а҆́зъ бо є҆́смь гдⷭ҇ь вселѧ́ѧйсѧ посредѣ̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.

← Глава 34

Глава 36 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт