Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами: | |
2
|
|
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | |
3
|
|
Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас, | |
4
|
|
завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою, | |
5
|
|
за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині, | |
6
|
|
будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа, | |
7
|
|
як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті. | |
8
|
|
Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа | |
9
|
|
і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті, | |
10
|
|
щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа, | |
11
|
|
наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу. | |
12
|
|
Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя, | |
13
|
|
бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим, | |
14
|
|
і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже. | |
15
|
|
Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують. | |
16
|
|
Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх, | |
17
|
|
а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя. | |
18
|
|
Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму, | |
19
|
|
бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа, | |
20
|
|
при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю. | |
21
|
|
Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання. | |
22
|
|
Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати; | |
23
|
|
вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще; | |
24
|
|
а залишатися в плоті потрібніше для вас. | |
25
|
|
І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі, | |
26
|
|
щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас. | |
27
|
|
Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську. | |
28
|
|
Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога, | |
29
|
|
тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього, | |
30
|
|
таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене. |