|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| І з’явилося на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць і на голові її вінець з дванадцяти зірок. | И# знaменіе вeліе kви1сz на небеси2: женA њблечeна въ с0лнце, и3 лунA под8 ногaма є3S, и3 на главЁ є3S вэнeцъ t ѕвёздъ двоюнaдесzте: |
|
2
|
2
|
| Вона мала в утробі і кричала від болю і мук народження. | и3 во чрeвэ и3мyщи, вопіeтъ болsщи и3 стрaждущи роди1ти. |
|
3
|
3
|
| І з’явилось інше знамення на небі: ось, дракон величезний червоний з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців. | И# kви1сz и4но знaменіе на небеси2: и3 сE, ѕмjй вели1къ чeрменъ, и3мёz глaвъ сeдмь и3 рогHвъ дeсzть, и3 на главaхъ є3гw2 сeдмь вэнє1цъ: |
|
4
|
4
|
| Хвіст його захопив з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля. | и3 х0ботъ є3гw2 tт0рже трeтію чaсть ѕвёздъ небeсныхъ и3 положи2 | въ зeмлю [повeрже | на зeмлю]. И# ѕмjй стоsше пред8 жен0ю хотsщею роди1ти, да, є3гдA роди1тъ, снёсть чaдо є3S. |
|
5
|
5
|
| І народила вона немовля чоловічої статі, якому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його. | И# роди2 сhна мyжеска, и4же и4мать ўпасти2 вс‰ kзhки жезл0мъ желёзнымъ: и3 восхищeно бhсть чaдо є3S къ бGу и3 пrт0лу є3гw2. |
|
6
|
6
|
| А жона втекла в пустелю, де було приготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів. | Ґ женA бэжA въ пустhню, и3дёже и3мЁ мёсто ўгот0вано t бGа, да тaмw питaетсz днjй тhсzщу двёстэ шестьдесsтъ. |
|
7
|
7
|
| І відбулася на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, | И# бhсть брaнь на нб7си2: міхаи1лъ и3 ѓгGли є3гw2 брaнь сотвори1ша со ѕмjемъ, и3 ѕмjй брaсz и3 ѓггели є3гw2, |
|
8
|
8
|
| та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. | и3 не возмог0ша, и3 мёста не њбрётесz и5мъ ктомY на нб7си2. |
|
9
|
9
|
| І скинутий був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним. | И# вложeнъ [повeрженъ] бhсть ѕмjй вели1кій, ѕмjй дрeвній, нарицaемый діaволъ и3 сатанA, льстsй вселeнную всю2, и3 вложeнъ [повeрженъ] бhсть на зeмлю, и3 ѓггели є3гw2 съ ни1мъ низвeржени бhша. |
|
10
|
10
|
| І почув я гучний голос на небі, який промовляв: нині настало спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклепи на них перед Богом нашим день і ніч. | И# слhшахъ глaсъ вeлій на нб7си2, гlющь: нн7э бhсть спcніе и3 си1ла и3 цrтво бGа нaшегw и3 w4бласть хrтA є3гw2, ћкw низложeнъ бhсть клеветни1къ брaтіи нaшеz, њклевещaz и5хъ пред8 бGомъ нaшимъ дeнь и3 н0щь. |
|
11
|
11
|
| Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свідчення свого і не полюбили душі своєї* навіть до смерти. | И# тjи побэди1ша є3го2 кр0вію ѓгнчею и3 сл0вомъ свидётелства своегw2, и3 не возлюби1ша дyшъ свои1хъ дaже до смeрти. |
|
12
|
12
|
| Отже, веселіться, небеса і ті, що живуть на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу. | Сегw2 рaди весели1тесz, нб7сA и3 живyщіи на ни1хъ. Г0ре живyщымъ на земли2 и3 м0ри, ћкw сни1де діaволъ къ вaмъ, и3мёz ћрость вели1кую, вёдый, ћкw врeмz мaло и4мать. |
|
13
|
13
|
| Коли ж дракон побачив, що скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі. | И# є3гдA ви1дэ ѕмjй, ћкw низложeнъ бhсть на зeмлю, гонsше женY, ћже роди2 мyжеска. |
|
14
|
14
|
| І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу. | И# дан† бhша женЁ двA крил† nрлA вели1кагw, да пари1тъ въ пустhню въ мёсто своE, и3дёже препитaна бsше тY врeмz и3 времeнъ и3 п0лъ врeмене, t лицA ѕміи1на. |
|
15
|
15
|
| І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці. | И# и3спусти2 ѕмjй за жен0ю и3з8 ќстъ свои1хъ в0ду ћкw рэкY, да ю5 въ рэцЁ потопи1тъ. |
|
16
|
16
|
| Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої, і поглинула річку, яку дракон пустив з пащі своєї. | И# пом0же землS женЁ, и3 tвeрзе землS ўстA сво‰, и3 пожрE рэкY, ю4же и3зведE ѕмjй t ќстъ свои1хъ. |
|
17
|
17
|
| І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа. | И# разгнёвасz ѕмjй на женY и3 и4де сотвори1ти брaнь со њстaвшимъ сёменемъ є3S, и5же соблюдaютъ зaпwвэди б9іz и3 и3мёютъ свидётелство ї}съ хrт0во. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
