Глава 6
|
Главa ѕ7
|
1
|
1
|
І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув одну з чотирьох тварин, яка говорила ніби громовим голосом: іди і дивись. | И# ви1дэхъ, є3гдA tвeрзе ѓгнецъ є3ди1ну t седми2 печaтей, и3 слhшахъ є3ди1наго t четhрехъ жив0тныхъ глаг0люща ћкоже глaсъ гр0мный: грzди2 и3 ви1ждь. |
2
|
2
|
Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як переможний, і щоб перемогти. | И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь бёлъ, и3 сэдsй на нeмъ и3мёzше лyкъ, и3 дaнъ бhсть є3мY вэнeцъ: и3 и3зhде побэждazй, и3 да побэди1тъ. |
3
|
3
|
І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. | И# є3гдA tвeрзе печaть вторyю, слhшахъ втор0е жив0тно глаг0лющее: грzди2 и3 ви1ждь. |
4
|
4
|
І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч. | И# и3зhде другjй к0нь рhжь: и3 сэдsщему на нeмъ дано2 бhсть взsти ми1ръ t земли2, и3 да ўбію1тъ дрyгъ дрyга: и3 дaнъ бhсть є3мY мeчь вели1кій. |
5
|
5
|
І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. | И# є3гдA tвeрзе трeтію печaть, слhшахъ трeтіе жив0тно глаг0лющее: грzди2 и3 ви1ждь. И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь в0ронъ, и3 сэдsй на нeмъ и3мёzше мёрило въ руцЁ своeй. |
6
|
6
|
І чув я голос посеред чотирьох тварин, який говорив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй. | И# слhшахъ глaсъ посредЁ четhрехъ жив0тныхъ глаг0лющій: мёра пшени1цы за динaрь и3 три2 мBры kчмeнz за динaрь: и3 є3лeа и3 вінA не вреди2. |
7
|
7
|
І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої тварини, що говорив: іди і дивись. | И# є3гдA tвeрзе четвeртую печaть, слhшахъ глaсъ четвeртагw жив0тна глаг0лющій: грzди2 и3 ви1ждь. |
8
|
8
|
І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньому вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. | И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь блёдъ, и3 сэдsй на нeмъ, и4мz є3мY смeрть: и3 ѓдъ и3дsше в8слёдъ є3гw2: и3 данA бhсть є3мY w4бласть на четвeртэй чaсти земли2 ўби1ти nрyжіемъ и3 глaдомъ, и3 смeртію и3 ѕвэрьми2 земнhми. |
9
|
9
|
І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. | И# є3гдA tвeрзе пsтую печaть, ви1дэхъ под8 nлтарeмъ дyшы и3збіeнныхъ за сл0во б9іе и3 за свидётелство, є4же и3мёzху. |
10
|
10
|
І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? | И# возопи1ша глaсомъ вели1кимъ, глаг0люще: док0лэ, вLко с™hй и3 и4стинный, не сyдиши и3 не мсти1ши кр0ве нaшеz t живyщихъ на земли2; |
11
|
11
|
І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число. | И# даны2 бhша коемyждо и4хъ ри6зы бэлы6, и3 рэчeно бhсть и5мъ, да почjютъ є3щE врeмz мaло, д0ндеже скончaютсz и3 клеврeти и4хъ и3 брaтіz и4хъ, и3мyщіи и3збіeни бhти, ћкоже и3 тjи. |
12
|
12
|
І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. | И# ви1дэхъ, є3гдA tвeрзе шестyю печaть, и3 сE, бhсть трyсъ вeлій, и3 с0лнце мрaчно бhсть ћкw врeтище влaсzно, и3 лунA бhсть ћкw кр0вь: |
13
|
13
|
І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. | и3 ѕвёзды небє1сныz пад0ша на зeмлю, ћкоже смок0вница tметaетъ пyпы сво‰, t вётра вели1ка дви1жима: |
14
|
14
|
І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. | и3 нeбо tлучи1сz ћкw сви1токъ свивaемо, и3 всsка горA и3 џстровъ t мёстъ свои1хъ дви1гнушасz: |
15
|
15
|
І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, | и3 цaріе зeмстіи и3 вельмHжи, и3 богaтіи и3 тhсzщницы и3 си1льніи, и3 всsкъ рaбъ и3 всsкъ своб0дь скрhшасz въ пещeрахъ и3 кaменіи г0рстэмъ, |
16
|
16
|
і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; | и3 глаг0лаша горaмъ и3 кaменію: пади1те на ны2 и3 покрhйте ны2 t лицA сэдsщагw на пrт0лэ и3 t гнёва ѓгнча: |
17
|
17
|
бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти? | ћкw пріи1де дeнь вели1кій гнёва є3гw2, и3 кто2 м0жетъ стaти; |