Глава 20
|
Главa к7
|
1
|
1
|
І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. | И# ви1дэхъ ѓгGла сходsща съ небесE, и3мёюща клю1чь бeздны и3 ќже вели1ко въ руцЁ своeй: |
2
|
2
|
Він узяв дракона, змія древнього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, | и3 ћтъ ѕмjz, ѕмjz дрeвнzго, и4же є4сть діaволъ и3 сатанA, и3 свzзA и5 на тhсzщу лётъ, |
3
|
3
|
і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після ж цього він має бути звільненим на короткий час. | и3 въ бeздну затвори2 [ввeрже] є3го2, и3 заключи2 є3го2, и3 запечатлЁ над8 ни1мъ, да не прельсти1тъ ктомY kзhки, д0ндеже скончaетсz тhсzща лётъ: и3 по си1хъ подобaетъ є3мY tрэшeну бhти на мaло врeмz. |
4
|
4
|
І побачив я престоли і тих, хто сидить на них, яким дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образу його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. | И# ви1дэхъ прест0лы и3 сэдsщыz на ни1хъ, и3 сyдъ дaнъ бhсть и5мъ: и3 дyшы растeсаныхъ за свидётелство ї}сово и3 за сл0во б9іе, и5же не поклони1шасz ѕвёрю, ни їкHнэ є3гw2, и3 не пріsша начертaніz на челёхъ свои1хъ и3 на руцЁ своeй. И# њжи1ша и3 воцари1шасz со хrт0мъ тhсzщу лётъ: |
5
|
5
|
Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це — перше воскресіння. | пр0чіи же мертвецы2 не њжи1ша, д0ндеже скончaетсz тhсzща лётъ. СE воскrніе пeрвое. |
6
|
6
|
Блаженний і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ним смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років. | Бlжeнъ и3 с™ъ, и4же и4мать чaсть въ воскrніи пeрвэмъ: на ни1хже смeрть вторaz не и4мать w4бласти, но бyдутъ їерeє бGу и3 хrтY и3 воцарsтсz съ ни1мъ тhсzщу лётъ. |
7
|
7
|
Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. | И# є3гдA скончaетсz тhсzща лётъ, разрэшeнъ бyдетъ сатанA t темни1цы своеS и3 и3зhдетъ прельсти1ти kзhки сyщыz на четhрехъ ќглэхъ земли2, гHга и3 магHга, собрaти и5хъ на брaнь, и4хже число2 ћкw пес0къ морскjй. |
8
|
8
|
І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене. | И# взыд0ша на широтY земли2 и3 њбыд0ша с™hхъ стaнъ и3 грaдъ возлю1бленный. |
9
|
9
|
І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; | И# сни1де џгнь t бGа съ небесE и3 поzдE |: |
10
|
10
|
а диявол, що спокушав їх, ввергнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків. | и3 діaволъ льстsй и5хъ ввeрженъ бyдетъ въ є4зеро џгненно и3 жyпелно, и3дёже ѕвёрь и3 лжи1вый прор0къ: и3 мyчени бyдутъ дeнь и3 н0щь во вёки вэкHвъ. |
11
|
11
|
І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля, і не знайшлось їм місця. | И# ви1дэхъ пrт0лъ вели1къ бёлъ и3 сэдsщаго на нeмъ, є3гHже t лицA бэжA нeбо и3 землS, и3 мёсто не њбрётесz и5мъ. |
12
|
12
|
І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. | И# ви1дэхъ мертвецы2 м†лыz и3 вели6кіz стоsщz пред8 бGомъ, и3 кни6ги разгнyшасz: и3 и4на кни1га tвeрзесz, ћже є4сть жив0тнаz: и3 сyдъ пріsша мертвецы2 t напи1саныхъ въ кни1гахъ, по дэлHмъ и4хъ. |
13
|
13
|
Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. | И# дадE м0ре мертвецы2 сво‰, и3 смeрть и3 ѓдъ дaста сво‰ мертвецы2: и3 сyдъ пріsша по дэлHмъ свои6мъ, |
14
|
14
|
І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. | и3 смeрть и3 ѓдъ ввeржєна бhста въ є4зеро џгненное. И# сE є4сть вторaz смeрть. |
15
|
15
|
І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне. | И# и4же не њбрётесz въ кни1зэ жив0тнэй напи1санъ, ввeрженъ бyдетъ въ є4зеро џгненное. |