|
Послання до Тита святого апостола Павла
|
Къ Ті́тꙋ
|
|
Глава 1
|
Глава́ а҃
|
|
1
|
1
|
| Павло, раб Божий, апостол же Ісуса Христа, за вірою обраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя, | (Заⷱ҇ т҃.) Па́ѵелъ, ра́бъ бж҃їй, а҆пⷭ҇лъ же і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ, по вѣ́рѣ и҆збра́нныхъ бж҃їихъ и҆ ра́зꙋмꙋ и҆́стины, ꙗ҆́же по бл҃гочⷭ҇тїю, |
|
2
|
2
|
| у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів, | ѡ҆ оу҆пова́нїи жи́зни вѣ́чныѧ, ю҆́же ѡ҆бѣтова̀ нело́жный бг҃ъ пре́жде лѣ́тъ вѣ́чныхъ, |
|
3
|
3
|
| а у свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога, — | ꙗ҆ви́ же во времена̀ своѧ̑ сло́во своѐ проповѣ́данїемъ, є҆́же мнѣ̀ порꙋ́чено бы́сть по повелѣ́нїю сп҃си́телѧ на́шегѡ бг҃а: |
|
4
|
4
|
| Титові, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спасителя нашого. | ті́тꙋ, прⷭ҇номꙋ ча́дꙋ по ѻ҆́бщей вѣ́рѣ: блгⷣть, млⷭ҇ть, ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀ сп҃са на́шегѡ. |
|
5
|
5
|
| Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував: | (Заⷱ҇.) Сегѡ̀ ра́ди ѡ҆ста́вихъ тѧ̀ въ кри́тѣ, да недоконча̑ннаѧ и҆спра́виши и҆ оу҆стро́иши по всѣ̑мъ гра́дѡмъ пресвѵ́теры, ꙗ҆́коже тебѣ̀ а҆́зъ повелѣ́хъ: |
|
6
|
6
|
| коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють у розпусті чи непокірності. | а҆́ще кто̀ є҆́сть непоро́ченъ, є҆ди́ныѧ жены̀ мꙋ́жъ, ча̑да и҆мы́й вѣ̑рна, не во оу҆коре́нїи блꙋда̀, и҆лѝ непокори̑ва. |
|
7
|
7
|
| Бо єпископ повинен бути бездоганний, як Божий управитель, не такий‚ що собі догоджає‚ не зухвалий, не гнівливий, не п’яниця, не забіяка, не користолюбець, | Подоба́етъ бо є҆пі́скопꙋ без̾ поро́ка бы́ти, ꙗ҆́коже бж҃їю строи́телю: не себѣ̀ оу҆гожда́ющꙋ, (не де́рзꙋ, не напра́сливꙋ,) не гнѣвли́вꙋ, не пїѧ́ницѣ, не бі́йцѣ, не скверностѧжа́телнꙋ, |
|
8
|
8
|
| а гостинний, благолюбний, цнотливий, справедливий, побожний, стриманий, | но страннолюби́вꙋ, бл҃голю́бцꙋ, цѣломⷣреннꙋ, првⷣнꙋ, прпⷣбнꙋ, воздержа́телнꙋ, |
|
9
|
9
|
| який дотримується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні, і викривати противників. | держа́щемꙋсѧ вѣ́рнагѡ словесѐ по оу҆че́нїю, да си́ленъ бꙋ́детъ и҆ оу҆тѣ́шати во здра́вѣмъ оу҆че́нїи, и҆ проти́вѧщыѧсѧ ѡ҆блича́ти. |
|
10
|
10
|
| Бо є багато непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних, | Сꙋ́ть бо мно́зи непокори́ви, сꙋесло́вцы и҆ оу҆мо́мъ прельще́ни, наипа́че же сꙋ́щїи ѿ ѡ҆брѣ́занїѧ, |
|
11
|
11
|
| яким треба затуляти вуста: вони розбещують цілі доми, навчаючи чого не слід, заради ганебної користи. | и҆́хже подоба́етъ оу҆ста̀ загражда́ти: и҆̀же всѧ̑ до́мы развраща́ютъ, оу҆ча́ще ꙗ҆́же не подоба́етъ, скве́рнагѡ ра́ди прибы́тка. |
|
12
|
12
|
| З них же самих один віршотворець сказав: «Критяни завжди неправдомовці, злі звірі, черева ледачi». | Рече́ же нѣ́кто ѿ ни́хъ, сво́й и҆̀мъ проро́къ: кри́тѧне при́снѡ лжи́ви, ѕлі́и ѕвѣ́рїе, оу҆трѡ́бы пра̑здныѧ. |
|
13
|
13
|
| Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі, | Свидѣ́телство сїѐ и҆́стинно є҆́сть: є҆ѧ́же ра́ди вины̀ ѡ҆блича́й и҆̀хъ неща́днѡ, да здра́ви бꙋ́дꙋтъ въ вѣ́рѣ, |
|
14
|
14
|
| незважаючи на юдейські байки і накази людей, які відвертаються від істини. | не внима́юще і҆ꙋдє́йскимъ ба́снемъ, ни за́повѣдемъ человѣ̑къ ѿвраща́ющихсѧ ѿ и҆́стины. |
|
15
|
15
|
| Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних немає нічого чистого, але осквернені і розум їхній‚ і совість. | (Заⷱ҇ т҃а҃.) Всѧ̑ оу҆́бѡ чи̑ста чи̑стымъ: ѡ҆сквернє́нымъ же и҆ невѣ̑рнымъ ничто́же чи́сто, но ѡ҆скверни́сѧ и҆́хъ и҆ оу҆́мъ и҆ со́вѣсть. |
|
16
|
16
|
| Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і нездатними ні до якого доброго діла. | Бг҃а и҆сповѣ́дꙋютъ вѣ́дѣти, а҆ дѣ́лы ѿме́щꙋтсѧ є҆гѡ̀, ме́рзцы сꙋ́ще и҆ непокори́ви и҆ на всѧ́кое дѣ́ло бл҃го́е неискꙋ́сни. |
|
Глава 2
|
Глава́ в҃
|
|
1
|
1
|
| Ти ж говори те, що згідне із здоровим вченням: | Ты́ же глаго́ли, ꙗ҆̀же подоба́етъ здра́вомꙋ оу҆че́нїю: |
|
2
|
2
|
| щоб старі чоловіки були пильні, поважні, доброчесні, здорові у вірі, в любові, в терпіннi; | ста́рцємъ тре́звєннымъ бы́ти, чє́стнымъ, цѣломⷣрєннымъ, здра́вствꙋющымъ вѣ́рою, любо́вїю, терпѣ́нїемъ: |
|
3
|
3
|
| щоб старі жінки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не підневолювались пияцтву, вчили добра; | ста́рицамъ та́кожде во оу҆краше́нїи столѣ̑пнымъ, не клевети́вымъ, не вїнꙋ̀ мно́гꙋ порабощє́ннымъ, доброꙋчи́тєлнымъ, |
|
4
|
4
|
| щоб наставляли молодих любити чоловіків, любити дітей, | да оу҆цѣломꙋ́дрѧтъ ю҆́ныѧ, мꙋжелю́бицамъ бы́ти, чадолю́бицамъ, |
|
5
|
5
|
| бути доброчесними, чистими, дбайливими про дім, добрими, покірними своїм чоловікам, щоб не зневажалося слово Боже. | цѣломⷣрєннымъ, чи́стымъ, до́мы до́брѣ пра́вѧщымъ, бл҃ги̑мъ, покарѧ́ющымсѧ свои̑мъ мꙋжє́мъ, да не сло́во бж҃їе хꙋ́литсѧ: |
|
6
|
6
|
| Юнаків також навчай бути доброчесними. | ю҆́ношы та́кожде молѝ цѣломꙋ́дрствовати. |
|
7
|
7
|
| У всьому показуй собою взірець добрих діл, у навчанні чистоту, чесність, непошкодженість, | Ѡ҆ все́мъ (же) са́мъ себѐ подава́ѧ ѡ҆́бразъ до́брыхъ дѣ́лъ, во оу҆че́нїи незави́стное [цѣ́лость], че́стность, нетлѣ́нїе, |
|
8
|
8
|
| слово здорове, недокірливе, щоб противник був осоромлений, не маючи нічого сказати про вас поганого. | сло́во здра́вое, незазо́рное, да проти́вный посрами́тсѧ, ничто́же и҆мѣ́ѧ глаго́лати ѡ҆ на́съ оу҆ко́рно. |
|
9
|
9
|
| Рабів навчай коритися своїм господарям, догоджати їм у всьому, не перечити, | Рабы̑, свои̑мъ господє́мъ повинова́тисѧ, во все́мъ благоꙋгѡ́днымъ бы́ти, не прекослѡ́внымъ, |
|
10
|
10
|
| не красти, але виявляти всю добру вірність, щоб вони в усьому були прикрасою вчення Спасителя нашого Бога. | не крадꙋ́щымъ, но вѣ́рꙋ всѧ́кꙋ ꙗ҆влѧ́ющымъ бл҃гꙋ, да оу҆ч҃нїе сп҃си́телѧ на́шегѡ бг҃а оу҆краша́ютъ во все́мъ. |
|
11
|
11
|
| Бо благодать Божа з’явилась, спасенна для всіх людей, | (Заⷱ҇ т҃в҃.) Ꙗ҆ви́сѧ бо блгⷣть бж҃їѧ сп҃си́телнаѧ всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ, |
|
12
|
12
|
| яка вчить нас, щоб ми, відкинувши нечестя і мирські похоті, цнотливо, праведно і побожно жили в нинішньому віці, | наказꙋ́ющи на́съ, да ѿве́ргшесѧ нече́стїѧ и҆ мїрски́хъ по́хотей, цѣломⷣреннѡ и҆ првⷣнѡ и҆ бл҃гочⷭ҇тнѡ поживе́мъ въ нн҃ѣшнемъ вѣ́цѣ, |
|
13
|
13
|
| очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, | ждꙋ́ще бл҃же́ннагѡ оу҆пова́нїѧ и҆ ꙗ҆вле́нїѧ сла́вы вели́кагѡ бг҃а и҆ сп҃са на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, |
|
14
|
14
|
| Який дав Себе за нас, щоб визволити нас від усякого беззаконня і очистити Собі людей обраних, ревних до добрих діл. | и҆́же да́лъ є҆́сть себѐ за ны̀, да и҆зба́витъ ны̀ ѿ всѧ́кагѡ беззако́нїѧ и҆ ѡ҆чⷭ҇титъ себѣ̀ лю́ди и҆збра̑нны, ревни́тєли дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ. |
|
15
|
15
|
| Це говори, наставляй і викривай зі всякою владою, щоб ніхто тобою не нехтував. | Сїѧ̑ глаго́ли, и҆ молѝ, и҆ ѡ҆бли́чай со всѧ́кимъ повелѣ́нїемъ, да никто́же тѧ̀ преѡби́дитъ [презира́етъ]. |
|
Глава 3
|
Глава́ г҃
|
|
1
|
1
|
| Hагадуй їм, щоб слухалися і корилися начальству і властям, були готові на всяке добре діло, | Воспомина́й тѣ̑мъ нача́лствꙋющымъ и҆ владѣ́ющымъ повинова́тисѧ и҆ покарѧ́тисѧ, и҆ ко всѧ́комꙋ дѣ́лꙋ бл҃гꙋ готѡ́вымъ бы́ти: |
|
2
|
2
|
| нікого не лихословили, були не сварливі, а тихі і виявляли всяку лагідність до всіх людей. | ни є҆ди́наго хꙋ́лити, не сварли̑вымъ бы́ти, но ти̑химъ, всѧ́кꙋ ꙗ҆влѧ́ющымъ кро́тость ко всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ. |
|
3
|
3
|
| Бо і ми були колись нерозумними, непокірними, обманутими, рабами похотей і різних розкошів, жили в злобі та в заздрощах, були огидними, ненавиділи один одного. | Бѣ́хомъ бо и҆ногда̀ и҆ мы̀ несмы́сленни, и҆ непокори́ви, и҆ прельще́ни, рабо́тающе похоте́мъ и҆ сласте́мъ разли̑чнымъ, въ ѕло́бѣ и҆ за́висти живꙋ́ще, ме́рзцы (сꙋ́ще и҆) ненави́дѧще дрꙋ́гъ дрꙋ́га. |
|
4
|
4
|
| Коли ж з’явилися благодать і людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога, | Є҆гда́ же блгⷣть и҆ чл҃вѣколю́бїе ꙗ҆ви́сѧ сп҃са на́шегѡ бг҃а, |
|
5
|
5
|
| Він спас нас не за діла праведности, які б ми вчинили, а з Своєї милости, через купіль відродження і оновлення Святим Духом, | не ѿ дѣ́лъ првⷣныхъ, и҆̀хже сотвори́хомъ мы̀, но по свое́й є҆гѡ̀ млⷭ҇ти, сп҃сѐ на́съ ба́нею пакибытїѧ̀ и҆ ѡ҆бновле́нїѧ дх҃а ст҃а́гѡ, |
|
6
|
6
|
| Якого щедро вилив на нас через Ісуса Христа Спасителя нашого, | є҆го́же и҆злїѧ̀ на на́съ ѻ҆би́лнѡ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ, сп҃си́телемъ на́шимъ, |
|
7
|
7
|
| щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя. | да ѡ҆правди́вшесѧ блгⷣтїю є҆гѡ̀, наслѣ̑дницы бꙋ́демъ по оу҆пова́нїю жи́зни вѣ́чныѧ. |
|
8
|
8
|
| Слово це вірне; і я хочу, щоб ти підтверджував це, щоб ті, які увірували в Бога, дбали бути ревними до добрих діл: це добре і корисне людям. | (Заⷱ҇.) (Ча́до ті́те,) вѣ́рно сло́во, и҆ ѡ҆ си́хъ хощꙋ̀ тѧ̀ и҆звѣща́ти [оу҆тверди́ти], да пекꙋ́тсѧ дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ прилѣжа́ти вѣ́ровавшїи бг҃ꙋ: сїѧ̑ сꙋ́ть полє́зна человѣ́кѡмъ и҆ дѡбра̀. |
|
9
|
9
|
| Hерозумних же змагань‚ і родоводів, і суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некорисні і марні. | Бꙋ́ихъ же стѧза́нїй и҆ родосло́вїй и҆ рве́нїй и҆ сва́рѡвъ зако́нныхъ ѿстꙋпа́й: сꙋ́ть бо неполє́зны и҆ сꙋ́єтны. |
|
10
|
10
|
| Єретика‚ після першого і другого напоумлення‚ цурайся, | Є҆ретїка̀ человѣ́ка по пе́рвомъ и҆ вторѣ́мъ наказа́нїи ѿрица́йсѧ, |
|
11
|
11
|
| знаючи, що такий розбестився і грішить, будучи самозасудженим. | вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ разврати́сѧ таковы́й, и҆ согрѣша́етъ, и҆ є҆́сть самоѡсꙋжде́нъ. |
|
12
|
12
|
| Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспіши прийти до мене в Hікополь, бо я вирішив провести там зиму. | Є҆гда̀ послю̀ а҆рте́мꙋ къ тебѣ̀ и҆лѝ тѷхі́ка, потщи́сѧ прїитѝ ко мнѣ̀ въ нїкопо́ль: та́мѡ бо сꙋди́хъ ѡ҆зимѣ́ти. |
|
13
|
13
|
| Законника Зину та Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб у них ні в чому не було нестатку. | Зи́нꙋ зако́нника и҆ а҆поллѡ́са ско́рѡ предпослѝ, и҆ да ничто́же и҆̀мъ скꙋ́дно бꙋ́детъ. |
|
14
|
14
|
| Hехай і наші вчаться дбати про добрі діла, в задоволенні необхідних потреб, щоб не були безплідні. | Да оу҆ча́тсѧ же и҆ на́ши дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ прилѣжа́ти въ нꙋ̑жнаѧ тре́бѡванїѧ, да не бꙋ́дꙋтъ безпло́дни. |
|
15
|
15
|
| Вітають тебе всі, що перебувають зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь. | Цѣлꙋ́ютъ тѧ̀ со мно́ю сꙋ́щїи всѝ. Цѣлꙋ́й лю́бѧщыѧ ны̀ въ вѣ́рѣ. Блгⷣть со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.