|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| І закінчив Товит славослів’я. | И# престA и3сповёдаzсz тwвjтъ. |
|
2
|
2
|
| Він був вісімдесяти восьми років, коли втратив зір, і через вісім років прозрів. І творив милостині, і продовжував бути благоговійним перед Господом Богом і прославляти Його. | И# бЁ лётъ nсми1десzти nсми2, є3гдA погуби2 зрaки, и3 по лётэхъ nсми2 прозрЁ: и3 творsше ми1лwстыни, и3 приложи2 боsтисz гDа бGа и3 и3сповёдатисz є3мY: |
|
3
|
3
|
| Врешті він дуже постарів, і покликав сина свого і шість синів його, і сказав йому: сину мій, візьми синів твоїх; ось я постарів і вже при кінці життя мого. | ѕэлH же состарёсz, и3 прнзвA сhна своего2 и3 шeсть сынHвъ є3гw2 и3 речE є3мY: чaдо, возми2 сhны тво‰, сE, состарёхсz и3 при и3схождeніи t житіS є4смь: |
|
4
|
4
|
| Вируш у Мідію, сину мій, бо я впевнений, що Ниневія буде зруйнована, як говорив пророк Іона; а у Мідії буде спокійніше до часу. Брати наші, які знаходяться на вітчизняній землі, будуть розсіяні з цієї доброї землі; Єрусалим буде пустелею, і дім Божий у ньому буде спалений і до часу залишиться пустим. | пойди2 въ мидjю, чaдо, ўвёрихсz бо, є3ли6ка глаг0ла їHна прbр0къ њ нінеvjи, ћкw разори1тсz, въ мидjи же бyдетъ ми1ръ пaче дaже до врeмене, и3 ћкw брaтіz н†ша на земли2 расточaтсz t благjz земли2, и3 їеrли1мъ бyдетъ пyстъ, и3 д0мъ б9ій въ нeмъ сожжeнъ бyдетъ и3 пyстъ бyдетъ до врeмене: |
|
5
|
5
|
| Але знову Бог помилує їх і поверне їх у землю; і спорудять дім Божий, не такий, як колишній, доки не сповняться часи віку. І після того повернуться з полону і побудують Єрусалим чудово, і дім Божий буде відновлений у ньому на всі роди віку, — споруда велична, як говорили про неї пророки. | и3 пaки поми1луетъ и5хъ бGъ и3 возврати1тъ и5хъ въ зeмлю, и3 сози1ждутъ д0мъ, не kк0въ пeрвый, д0ндеже и3сп0лнzтсz временA вёка: и3 по си1хъ возвратsтсz t плэнeній и3 сози1ждутъ їеrли1мъ чeстнw, и3 д0мъ б9ій въ нeмъ сози1ждетсz во вс‰ р0ды вёка здaніемъ слaвнымъ, ћкоже глаг0лаша њ нeмъ прbр0цы: |
|
6
|
6
|
| І всі народи навернуться і будуть істинно благоговіти перед Господом Богом і скинуть ідолів своїх; | и3 вси2 kзhцы њбратsтсz и4стиннw боsтисz гDа бGа и3 њпровeргнутъ јдwлы сво‰, |
|
7
|
7
|
| і всі народи будуть благословляти Господа. І Його народ буде прославляти Бога, і Господь піднесе народ Свій; і всі, що істинно і праведно люблять Господа Бога, будуть радуватися, творячи милість братам нашим. | и3 возблгcвsтъ вси2 kзhцы гDа, и3 лю1діе є3гw2 и3сповёдzтсz бGу, и3 вознесeтъ гDь лю1ди сво‰, и3 возрaдуютсz вси2 лю1бzщіи гDа бGа во и4стинэ и3 прaвдэ, творsще ми1лость брaтіи нaшей: |
|
8
|
8
|
| Отже, сину мій, вийди з Ниневії, бо неодмінно сповниться те, що говорив пророк Іона. | и3 нн7э, чaдо, tиди2 t нінеvjи, ћкw всsчески бyдутъ, ±же глаг0ла прbр0къ їHна: |
|
9
|
9
|
| Ти ж дотримуйся закону і повелінь і будь любомилостивим і справедливим, щоб добре було тобі. | тh же сохрани2 зак0нъ и3 повелBніz и3 бyди любоми1лостивъ и3 прaведенъ, да тебЁ блaго бyдетъ: |
|
10
|
10
|
| Поховай мене пристойно, і матір твою зі мною, і потім не залишайтеся в Ниневії. — Сину мій, дивися, що́ зробив Аман з Ахиахаром, який виховав його: як він із світла привів його у пітьму, і як віддано йому. Ахиахар урятований, а той одержав гідну відплату — зійшов у пітьму. Манассія творив милостиню, і був спасений від смертної сіті, яку розставили йому; Аман же упав у сіті і загинув. | и3 погреби2 мS д0брэ, и3 мaтерь твою2 со мн0ю, и3 да не ктомY пребyдете въ нінеvjи: чaдо, ви1ждь, что2 сотвори2 ґмaнъ ґхіaхару корми1вшему є3го2, ћкw t свёта tведE є3го2 во тмY, и3 є3ли6ка воздадE є3мY: и3 ґхіaхаръ ќбw спасeсz, томy же воздаsніе воздадeсz, и3 т0й сни1де во тмY: манассjа сотвори2 милосeрдіе и3 спасeсz t сёти смeртныz, ю4же потчE є3мY: ґмaнъ же падE въ сёть и3 поги1бе: |
|
11
|
11
|
| Отже, діти, знайте, що́ робить милостиня і як спасає справедливість. — Коли він це сказав, душа його залишила його на ложі; було ж йому сто п’ятдесят вісім років, і син з честю поховав його. | и3 н}э, ч†да, вёждьте, что2 ми1лостынz твори1тъ и3 прaвда и3збавлsетъ. И# сі‰ глаг0лz, и3спусти2 дyшу свою2 на nдрЁ: бё же лётъ стA пzти1десzти nсми2. И# погребE є3го2 слaвнw. |
|
12
|
12
|
| Коли померла Анна, він поховав і її з батьком своїм. Після того Товія з дружиною своєю і дітьми своїми вирушив у Екбатани до Рагуїла, тестя свого, | И# є3гдA ќмре ѓнна, погребE ю5 со nтцeмъ свои1мъ. Tи1де же тwвjа съ жен0ю своeю и3 съ сынми2 свои1ми во є3кватaны ко рагуи1лу тeстю своемY, |
|
13
|
13
|
| і досяг чесної старости, і поховав пристойно тестя і тещу своїх, і одержав у спадщину майно їхнє і Товита, батька свого. | и3 состарёсz чeстнw, и3 погребE тeстєвъ свои1хъ слaвнw, и3 наслёди и3мёніе и4хъ и3 тwвjта nтцA своегw2: |
|
14
|
14
|
| І помер ста двадцяти семи років в Екбатанах мідійських. | и3 ќмре (сhй) лётъ стA двaдесzти седми2 во є3кватaнэхъ мидjйскихъ: |
|
15
|
15
|
| Але перш ніж помер, він чув про загибель Ниневії, яку полонив Навуходоносор і Асуїр, і зрадів перед смертю щодо Ниневії. | и3 слhша, прeжде нeже ўмрeти є3мY, погублeніе нінеvjи, ю4же плэни2 навуходон0соръ и3 ґсуи1ръ: и3 возрaдовасz, прeжде нeже ќмре, њ нінеvjи. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
