|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| У той день згадав Товит про срібло, яке віддав на збереження Гаваїлу в Рагах мідійських, | Въ дeнь w4нъ воспомzнY тwвjтъ њ сребрЁ, є4же вдадE гаваи1лу въ рaгахъ мидjйскихъ, |
|
2
|
2
|
| і сказав сам собі: я просив смерти; чому ж не покличу сина мого Товію, щоб оголосити йому про це, поки я не помер? | и3 речE въ себЁ: ѓзъ проси1хъ смeрти, что2 не зовY тwвjи сhна моегw2, да є3мY њб8zвлю2, прeжде дaже ўмрeти ми2; |
|
3
|
3
|
| І покликавши його, сказав: сину мій, коли я помру, поховай мене і не залишай матері своєї; шануй її в усі дні життя твого, роби угодне їй і не завдавай їй смутку. | И# призвaвъ є3го2 речE: чaдо, ѓще ўмрY, погреби1 мz, и3 да не презирaеши мaтере твоеs: чти2 ю5 вс‰ дни6 животA твоегw2 и3 твори2 є4же ўг0дно є4й, и3 да не њпечалsеши є3S: |
|
4
|
4
|
| Пам’ятай, сину мій, що вона мала багато скорбот через тебе ще під час чревоношення. Коли вона помре, поховай її поряд зі мною в одному гробі. | помzни2, чaдо, ћкw мнHга бBдстгвіz ви1дэ њ тебЁ во чрeвэ: є3гдA ќмретъ, поогреби2 ю5 при мнЁ во є3ди1нэмъ гр0бэ: |
|
5
|
5
|
| В усі дні пам’ятай, сину мій, Господа Бога нашого і не бажай грішити і переступати заповіді Його. В усі дні життя твого чини правду і не ходи путями беззаконня, | вс‰ дни6, чaдо, гDа бGа нaшего п0мни, и3 да не пох0щеши согрэшaти и3 преступaти зaпwвэди є3гw2: прaвду твори2 вс‰ дни6 животA твоегw2, и3 да не х0диши путeмъ непрaвды, |
|
6
|
6
|
| бо, якщо ти будеш робити за істиною, у справах твоїх буде успіх, як у всіх, хто чинить за правдою. | занE творsщу ти2 и4стину благопоспёшєства бyдутъ въ дёлэхъ твои1хъ и3 всBмъ творsщымъ прaвду: |
|
7
|
7
|
| Із майна твого подавай милостиню, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. Ні від якого убогого не відвертай лиця твого, тоді і від тебе не відвернеться лице Боже. | t и3мёній твои1хъ твори2 ми1лостыню, и3 да не зaзритъ твоE џко, внегдA твори1ти ти2 ми1лостыню: да не tвращaеши лицA твоегw2 t всsкагw ни1щагw, и3 t тебє2 не tврати1тсz лицE б9іе: |
|
8
|
8
|
| Коли в тебе буде багато, твори з того милостиню, і коли у тебе буде мало, не бійся творити милостиню і потроху; | ћкоже тебЁ бyдетъ по мн0жеству, твори2 t ни1хъ ми1лостыню: ѓще мaло тебЁ бyдетъ, по мaлому да не бои1шисz твори1ти ми1лостыню: |
|
9
|
9
|
| ти запасеш собі багатий скарб на день нестатку, | зал0гъ бо д0бръ сокр0вищствуеши тебЁ на дeнь нyжды, |
|
10
|
10
|
| бо милостиня спасає від смерти і не попускає зійти в темряву. | занE ми1лостынz t смeрти и3збавлsетъ и3 не њставлsетъ и3ти2 во тмY: |
|
11
|
11
|
| Милостиня є багатий дар для усіх, хто творить її перед Всевишнім. | дaръ бо д0бръ є4сть ми1лостынz всBмъ творsщымъ ю5 пред8 вhшнимъ: |
|
12
|
12
|
| Бережися, сину мій, усякого виду розпусти. Візьми собі дружину із племені батьків твоїх, але не бери дружини іноземної, яка не з коліна батька твого, бо ми сини пророків. З давнини батьки наші — Ной, Авраам, Ісаак і Яків. Пам’ятай, сину мій, що усі вони брали дружин із середовища братів своїх і були благословенні у дітях своїх, і нащадки їхні успадковують землю. | внемли2 себЁ, чaдо, t всsкагw блудодэsніz, и3 женY пeрвэе поими2 t сёмеие nтє1цъ твои1хъ: да не п0ймеши жены2 чуждjz, ћже нёсть t плeмене nтцA твоегw2, занE сhнове прbр0кwвъ є3смы2: нHе, ґвраaмъ, їсаaкъ, їaкwвъ nтцы2 нaши t вёка: помzни1, чaдо, ћкw сjи вси2 поsша жєны2 t брaтіи свои1хъ и3 благословeни бhша въ чaдэхъ свои1хъ, и3 сёмz и4хъ наслёдитъ зeмлю: |
|
13
|
13
|
| Отже, сину мій, люби братів твоїх і не підносся серцем перед братами твоїми і перед синами і дочками народу твого, щоб не від них узяти тобі дружину, тому що від гордости — погибель і велике безладдя, а від непотребства — зубожіння і руйнування: непотребство є мати голоду. | и3 нн7э, чaдо, люби2 брaтію твою2 и3 не возноси1сz сeрдцемъ твои1мъ пaче брaтій твои1хъ и3 сынHвъ и3 дщeрей людjй твои1хъ, поsти тебЁ t ни1хъ женY, занE въ гордhни поги1бель и3 развращє1ніе мн0го, и3 въ непотрeбствэ ўмалeніе и3 ўб0жество вели1ко, и4бо непотрeбство мaти є4сть глaда: |
|
14
|
14
|
| Платня найманця, який буде працювати в тебе, нехай не переночує в тебе, а віддавай її негайно: і тобі воздасться, якщо будеш служити Богу. Будь обережний, сину мій, у всіх учинках твоїх і будь розсудливим у всій поведінці твоїй. | мздA всsкагw человёка, и4же ѓще раб0тати бyдетъ ў тебє2, да не премeдлитъ, но tдaждь є3мY ѓбіе: ѓще послyжиши бGу, воздaстсz тебЁ: внемли2 тебЁ, чaдо, во всёхъ дёлэхъ твои1хъ и3 бyди накaзанъ во всeмъ житіи2 твоeмъ, |
|
15
|
15
|
| Що ненависне тобі самому, того не роби нікому. Вина до сп’яніння не пий, і пияцтво нехай не ходить з тобою на путі твоїй. | и3 є4же ненави1диши, да ни комyже твори1ши: вінA въ піsнство да не піeши и3 да не х0дитъ съ тоб0ю піsнство въ п{ти1 твоeмъ: |
|
16
|
16
|
| Давай голодному від хліба твого і нагим від одягу твого; від усього, у чому в тебе надлишок, твори милостині, і нехай не шкодує око твоє, коли будеш творити милостиню. | t хлёба твоегw2 дaждь ѓлчущему и3 t њдsній твои1хъ наги6мъ: всE, є4же ѓще преизбyдетъ тебЁ, твори2 ми1лостыню, и3 да не зaзритъ твоE џко, внегдA твори1ти ти2 ми1лостыню: |
|
17
|
17
|
| Роздавай хліби твої біля гробу праведних, але не давай грішникам. | и3ждивaй хлёбы тво‰ при гр0бэ првdныхъ, грёшникwмъ же да не дaси: |
|
18
|
18
|
| У всякого розсудливого проси поради, і не нехтуй порадою корисною. | совёта ў всsкагw премyдрагw и4щи2, и3 да не небрежeши њ всsцэмъ совётэ полeзнемъ: |
|
19
|
19
|
| Благословляй Господа Бога повсякчас і проси в Нього, щоб путі твої були праві й усі діла і наміри твої благоуспішні, бо жоден народ не владний в успіху починань, але Сам Господь посилає усе благе і, кого хоче, принижує з Своєї волі. Пам’ятай же, сину мій, заповіді мої, і нехай не згладяться вони із серця твого! | и3 на всsкое врeмz благослови2 гDа бGа и3 t негw2 проси2, ћкw да путіE твои2 прaви бyдутъ, и3 вс‰ стєзи2 и3 совёти твои2 да благоуспёютъ, занE всsкъ kзhкъ не и3мётъ совёта, но сaмъ гDь даeтъ вс‰ бlг†z, и3 є3г0же ѓще восх0щетъ, смирsетъ, ћкоже х0щетъ: и3 нн7э, чaдо, помzни2 зaпwвэди мо‰, и3 да не и3зглaдzтсz t сeрдца твоегw2: |
|
20
|
20
|
| Тепер я відкрию тобі, що я віддав десять талантів срібла на збереження Гаваїлу, синові Гаврієвому, в Рагах мідійських. | и3 нн7э њб8zвлsю тебЁ дeсzть тал†нтъ сребрA, ±же вдaхъ гаваи1лу сhну гаврjину въ рaгахъ мидjйскихъ: |
|
21
|
21
|
| Не бійся, сину мій, що ми зубожіли: у тебе багато, якщо ти будеш боятися Господа і, віддаляючись від усякого гріха, чинити угодне перед Ним. | и3 не б0йсz, чaдо, ћкw њбнищaхомъ: сyть тебЁ мнHга, ѓще ўои1шисz бGа и3 tстyпиши t всsкагw грэхA и3 сотвори1ши, є4же ўг0дно пред8 ни1мъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
