|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Възведъ iс7ъ очи свои на нб7о и рече. оч7е приде година. прослави сн7а своѥго. да и сн7ъ твои прославить тz. | Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; |
|
2
|
2
|
| яко далъ ѥси ѥмU власть. вьсzкоя плъти. да вьсzко ѥже ѥси ѥмU далъ. дасть ѥмU живота вэчьнааго. | як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне. |
|
3
|
3
|
| се ѥсть животъ вэчьныи. да знають тебе ѥдиного истиньнааго б7а. ѥго же посъла iс7 х©а. | Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. |
|
4
|
4
|
| азъ прославихъ. тz на земли. дэло съвьршихъ ѥже далъ ѥси мънэ да сътворю. | Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. |
|
5
|
5
|
| и нынэ прослави мz оч7е U тебе самого. славою юже имэхъ. прэже даже не бысть миръ U тебе. | І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу. |
|
6
|
6
|
| zвихъ имz твоѥ члв7комъ. яже далъ ѥси мънэ t мира. твои бэша и мънэ я далъ ѥси. и слово твоѥ съхранишz. | Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. |
|
7
|
7
|
| нынэ разUмэшz яко вьсz яже далъ ѥси мънэ. t тебе сUть. | Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. |
|
8
|
8
|
| яко гlы яже далъ ѥси мънэ. дахъ имъ. и ти прияшz. и разѫмэшz въ истинU. t тебе изидохъ. и вэроваша яко ты ѥси посълалъ мz. | Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. |
|
9
|
9
|
| язъ о сихъ молю не о мирэ молю. нъ о тэхъ яже далъ ѥси мънэ. яко твои сUть. | Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. |
|
10
|
10
|
| моя всz твоя сUть и твоя моя. и прославихъсz въ нихъ. | І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. |
|
11
|
11
|
| и ктомU нэсмь въ мирэ. и си въ мирэ сUть. и азъ къ тебе грzдU. оч7е с™ыи. съблюди я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. да бUдUть ѥдини яко же и мы. | Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. |
|
12
|
12
|
| ѥгда бэхъ съ ними въ мирэ. азъ съблюдахъ я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. съхранихъ я. и никто же t нихъ. не погыбе тъкмо сн7ъ погыбэли. да събUдUтьсz книгы. | Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання. |
|
13
|
13
|
| нынэ же къ тебэ грzдU. и си гlю въ мирэ. да имUть радость мою испълненU въ себэ. | Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. |
|
14
|
14
|
| азь дахъ имъ слово твоѥ. и миръ възненавидэ ѩ яко не сѫть отъ мира якоже и азъ отъ мира нэсмь. | Я дав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
15
|
15
|
| не молѭ да възьмеши ѩ отъ мира нъ да съблюдеши ѩ отъ неприязни. | Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла. |
|
16
|
16
|
| отъ мира не сѫть якоже и азъ отъ мира нэсмь. | Вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
17
|
17
|
| свzти ѩ въ истинѫ твоѭ. слово твоѥ истина ѥсть. | Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина. |
|
18
|
18
|
| яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ. | Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. |
|
19
|
19
|
| и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU. | І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. |
|
20
|
20
|
| не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz. | Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. |
|
21
|
21
|
| да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла. | Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. |
|
22
|
22
|
| и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино. | І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; |
|
23
|
23
|
| азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси. | Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. |
|
24
|
24
|
| о§е яже далъ ѥси мънэ и хощю да идеже ѥсмь азъ да и ти бUдUть съ мъною. да видzть славU мою. юже далъ ѥси мънэ. яко възлюбилъ мz ѥси. прэже съложения мира. | Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу. |
|
25
|
25
|
| о§е правьдьныи миръ тебе не позна. азъ же тz познахъ. и си познаша яко ты мz посъла. | Отче Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене. |
|
26
|
26
|
| и съказахъ имъ имz твоѥ и съкажю. да любы ѥю же мz ѥси възлюбилъ. въ нихъ бUдеть. и язъ въ нихъ. | І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них. |
