|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
Исусъ же прэжде шести дьнъ пасхи приде въ виfаниѭ идеже бэ лазарь умьрыи ѥгоже въскрэси из мрьтвыихъ.
|
Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Вифанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих.
|
|
2
|
2
|
|
сътворишz же ѥму вечерѭ ту и марfа служааше. лазарь же ѥдинъ бэ отъ възлежащиихъ съ нимъ.
|
Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним.
|
|
3
|
3
|
|
мария же приимъши литрѫ мµра наръда пистикиѩ мъногоцэньныѩ помаза нозэ исусъовэ и отрье власы своими нозэ ѥго. храмина же напълни сz отъ вонѩ мµрьныѩ.
|
Марія ж, узявши літр нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами мира.
|
|
4
|
4
|
|
глагола же ѥдинъ отъ ученикъ ѥго иуда симонь искариотьскыи иже хотэаше прэдати и:
|
Тоді один з учеників Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав:
|
|
5
|
5
|
|
чьсо ради мµро се не продано бысть на трьхъ сътэхь съребрьникъ и дано нищиимъ;
|
а чому б було не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим?
|
|
6
|
6
|
|
се же рече не яко о нищиихъ печааше сz нъ яко тать бэ и рачицѫ имы и въмэтаѥмая ношааше.
|
Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали.
|
|
7
|
7
|
|
рече же исусъ: не дэите ѥѩ. въ дьнь погребения моѥго съблюде ѭ.
|
Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це на день погребіння Мого.
|
|
8
|
8
|
|
нищzѩ бо вьсегда съ собоѭ имаате мене же не вьсегда имаате.
|
Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди.
|
|
9
|
9
|
|
разумэ же народъ мъногъ отъ иудеи яко ту ѥсть и придошz не исуса ради тъкъмо нъ да и лазаря видzть ѥгоже въскрэси отъ мрьтвыихъ.
|
Багато юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, якого Він воскресив з мертвих.
|
|
10
|
10
|
|
съвэщашz же архиереи да и лазаря убиѭть.
|
Первосвященики ж змовились убити і Лазаря,
|
|
11
|
11
|
|
яко мънози ѥго ради идэахѫ иудеи и вэроваахѫ въ исуса.
|
бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірував в Ісуса.
|
|
12
|
12
|
|
въ утрэи же дьнь народъ мъногъ пришьдыи въ праздьникъ слышавъше яко исусъ грzдеть въ иерусалимъ
|
На другий день багато народу прийшло на свято; почувши, що Ісус іде в Єрусалим,
|
|
13
|
13
|
|
прияшz вэиѥ отъ фµникъ и изидошz противѫ ѥму и зъваахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне царь израилѥвъ.
|
взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!
|
|
14
|
14
|
|
обрэтъ же исусъ осьлz въсэде на нѥ якоже ѥсть писано:
|
Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
|
|
15
|
15
|
|
не бои сz дъщи сионова се царь твои грzдеть сэдz на жрэбzти осьли.
|
не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі.
|
|
16
|
16
|
|
сихъ же не разумэшz ученици ѥго прэжде. нъ ѥгда прослави сz исусъ тъгда помzнѫшz яко си бэшz о нѥмь писана. и си сътворишz ѥму.
|
Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому.
|
|
17
|
17
|
|
послUшьствоваше iс7ви народъ. иже бэ съ нимь. ѥгда лазорz възгласи t гроба. и въстави ѥго t мьртвыихъ.
|
Народ, що був з Ним раніш, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих.
|
|
18
|
18
|
|
сего дэля и сърэте ѥго народъ. яко слышаша ѥго. се сътворьша. знамениѥ.
|
Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо.
|
|
19
|
19
|
|
фарисеи же рекоша ко себе сами. видите ли яко никая же польза ѥсть. се вьсь миръ. по нѥмь tиде.
|
Фарисеї ж говорили між собою: чи бачите, що нічого не вдієте? Весь світ іде за Ним.
|
|
20
|
20
|
|
бzхU же еллини нэции. t въсходzщиихъ поклонитъсz въ праздьникъ.
|
Між тими, що прийшли поклонитися на свято, деякі були еллінами.
|
|
21
|
21
|
|
сии же пристUпиша къ филипU. иже бэ t виfсаиды галилеискыя. и молzхUсz ѥмU гlще. Gи хощемъ iс7а видэти.
|
Вони підійшли до Филипа, що був з Вифсаїди галилейської, і просили його, кажучи: господарю, хочемо бачити Ісуса.
|
|
22
|
22
|
|
приде фµлипъ и гlа андреови. и пакы анъдреа и Филипъ гlаста iс7U.
|
Филип іде і говорить про те Андрієві; а потім Андрій і Филип розповідають про те Ісусові.
|
|
23
|
23
|
|
iс7 же wтъвэщавъ има гlя. приде чаc. да прославитьсz сн7ъ члв7чь.
|
Ісус же сказав їм у відповідь: настав час прославитися Синові Людському.
|
|
24
|
24
|
|
аминъ гlю вамъ. аще зьрно пьшеничьно падъ землю не Uмреть. то ѥдино пребUдеть. аще ли Uмреть. плодъ многъ сътворить.
|
Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів.
|
|
25
|
25
|
|
любzи душю свою погUбить ю. и ненавидzи дш7а своѥя. въ мирэ семь. въ животъ вэчьныи съхранить ю.
|
Хто любить душу свою, погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, збереже її в життя вічне.
|
|
26
|
26
|
|
аще кто мнэ слUжитъ. по мнэ да ходить. и къде же ѥсмь азъ. тU и слUга мои да будеть. и аще кто мнэ слUжить. почтети и оц7ь.
|
Хто Мені служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І хто Мені служить, того вшанує Отець Мій.
|
|
27
|
27
|
|
ныня дш7а моя възмUтисz. и что рекU. о§е сп7си мz t часа сего. нъ сего дэля придохъ на часъ сь.
|
Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від цієї години! Але задля цього Я і прийшов — на цю годину.
|
|
28
|
28
|
|
Оч7е прослави имz твоѥ. приде же глаc с нб7се. и прославихъ. и пакы прославлю.
|
Отче, прослав ім’я Твоє! Тоді зійшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю.
|
|
29
|
29
|
|
народъ же стояи. и слышавъ. гlахU громъ быc. ини гlаахU. анGлъ ѥмU гlа.
|
Народ, який стояв і чув те, говорив: це грім. А інші казали: ангел говорив Йому.
|
|
30
|
30
|
|
tвэща iс7 и рече имъ. не мене дэля глаc сь быc. нъ васъ дэля.
|
Ісус на це сказав: не для Мене був голос цей, а для народу.
|
|
31
|
31
|
|
нынэ сUдъ ѥсть мирU семU. ныня кнzзь мiра сего. ижденетьсz вънъ.
|
Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть.
|
|
32
|
32
|
|
и азъ аще възнесUсz t земля. всz привлекU къ собэ.
|
І коли Я буду піднесений від землі, то всіх приверну до Себе.
|
|
33
|
33
|
|
се же гlаше. знаменая коѥю съмьртью хотzше Uмрети.
|
Це говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре.
|
|
34
|
34
|
|
tвэща ѥмU народъ. мы слышахомъ t закона. яко х©ъ пребываѥть въ вэкы. и како ты гlѥши. възнестисz подобаѥть. сынови члвbчьскU. кто сь ѥсть сн7ъ члbвчь.
|
Народ відповів Йому: ми чули із закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш, що належить піднестися Синові Людському? Хто є Цей Син Людський?
|
|
35
|
35
|
|
рече же имъ iс7. еще мало времz. свэтъ съ вами ѥсть. ходите дондеже свэтъ имате. да тьма васъ не иметь. и ходzи въ тьмэ. ие вэсть камо идеть.
|
Тоді Ісус сказав їм: ще короткий час світло є з вами. Ходіть, поки є світло, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде.
|
|
36
|
36
|
|
дондеже свэтъ имате. вэрUите въ свэтъ. да сн7ове свэта бUдете. се гlа iс7. и tшьдъ. съкрысz t нихъ.
|
Доки світло з вами, віруйте у світло, щоб бути вам синами світла. Це промовивши, Ісус відійшов від них і зник.
|
|
37
|
37
|
|
тако же ѥмU знамения творzщю. предъ ними. не вэровахU въ нѥго.
|
Стільки чудес сотворив Він перед ними, і вони не вірували в Нього,
|
|
38
|
38
|
|
да събUдетьсz слово исаия прbрка ѥже рече Gи. кто вэрова слUхU нашемU. и мышьца гн7я комU tкрысz.
|
щоб справдилося слово пророка Ісаї, який сказав: Господи! Хто повірив тому, що ми чули? І кому відкрилася сила Господня?
|
|
39
|
39
|
|
сего дэля не можаахU вэровати. яко пакы рече исаия.
|
Тому не могли вони вірувати, що, як ще сказав Ісая:
|
|
40
|
40
|
|
ослэпи очи ихъ. и окамени ср7дца ихъ. да не видить очима. ни разUмэють с®цмь и обратzтьсz. и исцэлю я.
|
засліпив очі їхні, закам’янив серця їхні, щоб не бачили очима і не розуміли серцем і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
|
|
41
|
41
|
|
се же рече исаиz. ѥгда видэ славU ѥго. и гlа о нѥмь.
|
Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і говорив про Нього.
|
|
42
|
42
|
|
обаче Uбо. и t кнzзь мнози вэроваша въ нѥго. нъ фарисеи дэля. не исповэдаахU. да не t съньмищь. изгнани бUдUть.
|
Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; та через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги.
|
|
43
|
43
|
|
възлюбиша бо паче славU члbвчьскU. неже славU б9ию.
|
Бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу.
|
|
44
|
44
|
|
и i©ъ же възъва и рече. вэрUzи въ мz. не вэрUѥть въ мене. нъ въ посълавъшааго мz.
|
Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене.
|
|
45
|
45
|
|
и видzи мене видить пославъшааго мz.
|
І хто Мене бачить, той бачить Того, Хто послав Мене.
|
|
46
|
46
|
|
азъ свэтъ въ миръ придохъ. да вьсzкъ вэрUяи въ мz. въ тьмэ не прэбUдеть.
|
Я Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві.
|
|
47
|
47
|
|
и аще кто Uслышить гlы моя. и не съблюдеть ихъ. азъ не сUжю ѥмU. не придохъ бо да сUжю мирU. нъ да сп7сU миръ.
|
І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ.
|
|
48
|
48
|
|
tмэтаяисz мене. и не приѥмляи гlъ моихъ. имать сUдzщаго ѥмU. слово ѥже гlахъ. то сUдить ѥму въ послэдьнии дн7ь.
|
Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його в останній день.
|
|
49
|
49
|
|
яко азъ о собэ не гlахъ. нъ пославыи мz оц7ь тъ мънэ заповэдалъ. что рекU и что възгlю.
|
Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.
|
|
50
|
50
|
|
и вэдэ яко заповэдь ѥго. животъ вэчьныи ѥсть. яко же Uбо азъ гlю. яко же рече мнэ отьць. тако глаголю.
|
І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, то говорю так, як сказав Мені Отець.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
