Зміст

Глава 18
Глава 18
1
1
Си рекъ изиде исусъ съ ученикы своими на онъ полъ потока кедрьска идеже бэ врьтьпъ въ ньже въниде самъ и ученици ѥго. Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його.
2
2
вэдэаше же иуда иже и прэдаяаше мэсто яко мъногашьди събирааше сz исусъ ту съ ученикы своими. Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми.
3
3
иуда же приимъ спирѫ и отъ архиереи и фарисеи слугы приде тамо съ свэтильникы и съ свэщами и орѫжии. Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
4
4
исусъ же вэды вьсе идѫщеѥ на нь ишьдь рече имъ: кого ищете; Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
5
5
отьвэщашz ѥму: исуса назарея. глагола имъ исусъ: азъ ѥсмь. стояаше же иуда иже и прэдаяше съ ними. Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його.
6
6
да яко рече имъ: азъ ѥсмь идошz въспzть и падошz на земли. І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю.
7
7
пакы же ѩ въпроси исусъ: кого ищете; они же рекошz: исуса назарея. Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея.
8
8
отъвэща исусъ: рекохъ вамъ яко азъ ѥсмь. аще убо мене ищете не дэите сихъ ити. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть.
9
9
да събѫдеть сz слово ѥже рече яко ѩже далъ ѥси мънэ не погубихъ ни кого же отъ нихъ. Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого.
10
10
симонъ же петръ имэѩ ножь извлэче и и удари архиереова раба и урэза ѥму ухо десноѥ. бэ же имz рабу малхъ. Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх.
11
11
рече же исусъ петрови: въньзи ножь въ ножьницѫ. чzшѫ ѭже дасть мънэ отьць не имамъ ли пити ѥѩ; Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
12
12
спира же и тысzщьникъ и слугы иудеискы ѩшz исуса и съвzзашz и Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його.
13
13
и ведошz и къ аннэ прьвэѥ бэ бо тьсть каиафэ иже бэ архиереи лэту тому. І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року.
14
14
бэ же каиафа давыи съвэтъ иудеомъ яко унѥ ѥсть ѥдиному чловэку умрэти за люди. Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ.
15
15
по исусэ же идэаше симонъ петръ и другыи ученикъ. ученикъ же тъ бэ знаѥмъ архиереови и въниде съ исусомъ въ дворъ архиереовъ. Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика.
16
16
петръ же стояаше. предъ двьрьхь вънэ. изиде же Uченикъ тъ. иже бэ знаѥмъ архиереови. и ре? двьрници. и въведе петра. А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра.
17
17
гlа же раба. двьрница петрови. еда и ты t Uченикъ ѥси. чlвка сего. гlа онъ нэсмь. І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні.
18
18
стояхU же раби. и слUгы огнь створьше. яко зима бэ и грэяхU сz. бэ же съ ними петръ стоя и грэясz. Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.
19
19
архиереи же въпросиша iс7а. о Uченицэхъ ѥго. и о Uчении ѥго. Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його.
20
20
tвэща ѥмU iс7. азъ не обинUясz гlхъ мірU. азъ всегда Uчихъ. на съньмищи и въ цр7кви. идеже вси жидове събираютьсz. и отаи не гlахъ нічто же. Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого.
21
21
что мене въпрашаѥши. въпрашаи слышавъшиихъ. что гlахъ имъ. се си вэдzть. яже рекохъ азъ. Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив.
22
22
се же рекъшю ѥмU. единъ t престоящиихъ слUгъ. Uдари въ ланитU iс7а. рекъ. тако ли tвэщаваѥши. архиереови. Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові?
23
23
tвэща ѥмU iс7. аще злэ гlахъ. послUшьствUи о злэ. аще ли добрэ. почто мя биѥши. Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене?
24
24
посла же а=на съвzзана. къ каиафэ архиереови. Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи.
25
25
бэ же симонъ петръ. стоя и грэясz. рекоша же ѥмU еда и ты t Uченикъ ѥго ѥго ѥси. онъ же tвьржесz и рече. иэсмь. А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні.
26
26
гlа одинъ t рабъ архиереовъ. Uжика сы. ѥмU же петръ Uрэза. Uхо. не азъ ли тz видэхъ. въ оградэ съ нимь. Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду?
27
27
пакы же петръ tвьржесz. и абиѥ кUръ възгласи. Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень.
28
28
ведоша же iс7а t каиафы въ преторъ. бzше же заUтра. и ти не вънидоша въ преторъ. да не осквьрнzтьсz. нъ да ядzть пасхU. Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску.
29
29
изиде же пилатъ къ нимь. вънъ. и рече. кUю рэчь приносите. на чловэка сего. Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього?
30
30
tвэщаша и рэша ѥмU. аще не бы былъ сь злодэи. и не быхомъ предали ѥго тобэ. Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі.
31
31
рече же имъ пилатъ. поимэте ѥго вы. и по законU вашемU сUдите ѥмU. рекоша же ѥмU жидове. намъ не достоить Uбити. никоgо же. Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, —
32
32
да слово iс7во събUдетьсz. ѥже рече. знаменая. коѥю съмьртью хотzаше Uмрети. щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти.
33
33
въниде же пакы въ преторъ. и прiзва iс7а и рече ѥмU. ты ли ѥси цrь июдеискъ. Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський?
34
34
tвэща ѥмU iс7. о собэ ли се ты гlѥши. или ини тобэ рекоша о мнэ. Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене?
35
35
tвэща ѥмU пилатъ. еда азъ жидовинъ ѥсмь. родъ твои архиереи предаша тz мнэ. что ѥси сътворилъ. Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив?
36
36
tвэща iс7. цр7ство моѥ нэсть t мира сего. аще t сего мира было бы. цр7ство моѥ. слUгы моя подвизалисz быша. да не преданъ быхъ июдеомъ. нынэ же цр7ство моѥ. нэc tсюдэ. Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси.
37
37
рече же ѥмU пилатъ. да цrь ли ты ѥси. tвэща iс7. ты гlѥши. яко цrь ѥсмь азъ. азъ на се родихъсz. и на се придохъ въ миръ. да съвэдэтельствUю о истинэ. всzкъ. иже ѥсть t истины. послUшаѥть глаc моѥго. Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого.
38
38
гlа ѥмU пилатъ. что ѥсть истина. и се рекъ. пакы изиде къ жидомъ. и гlа имъ. азъ ни ѥдиноя вины обрэтаю въ нѥмь. Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому.
39
39
ѥсть же обычаи вамъ. да ѥдиного вамъ. tпUщю. на пасхU. хочете ли Uбо да tпUщю вамъ. цrя июдеиска. Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
40
40
възъпиша же вси гlюще. не сего нъ варавU. бэ же варава разбоиникъ. Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник.