|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Тъгда пилатъ поя iс7а. и би ѥго. | Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його. |
|
2
|
2
|
| и воини съплетъше вэньць. t тьрния. възложиша на главU ѥмU. и въ ризU багърzнU. облекоша и. | І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю, |
|
3
|
3
|
| и прихожахU къ нѥмU и гlаахU. радUисz цrю иUдеискъ. и бияхU по ланитама. | і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках. |
|
4
|
4
|
| изиде же пакы пилатъ вънъ. и гlа имъ. се извожю ѥго вамъ вънъ. да разUмэете. яко до нэго вины не обрэтаю. | Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини. |
|
5
|
5
|
| изиде же iс7 вънъ. носz тьрновьныи вэньць. и въ багърzнUю ризU. и гlа имъ. се члbвкъ. | Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік! |
|
6
|
6
|
| ѥгда же видэша ѥго. архиереи и слUгы. възпиша гlюще. распьни распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. поимэте ѥго вы и распьнэте. азъ бо не обрэтаю до нѥго вины. | Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. |
|
7
|
7
|
| tвэщаша ѥмU жидове. мы законъ имамъ. и по законU нашемU. достоинъ ѥсть Uмрети. яко сн7ъ б9ии творить сz. | Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим. |
|
8
|
8
|
| ѥгда же слыша пилатъ слово се. паче Uбоясz. | Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався. |
|
9
|
9
|
| и въниде въ преторъ пакы и гlа исUсови tкUдU ѥси ты. iс7 же tвэта не сътвори ѥмU. | І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому. |
|
10
|
10
|
| гlа ѥмU пилатъ. мнэ ли не гlѥши. не вэси ли. яко власть имэю распzти тz. и власть имэю пUсти тz. | Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе? |
|
11
|
11
|
| tвэща iс7. не имаши власти на мнэ никоѥя же. аще не бы ти дано съвыше. сего ради предавыи мя тобэ. болии грэхъ имать. | Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі. |
|
12
|
12
|
| tтолэ искааше пилатъ пUстити ѥго. жидове въпияхU гlюще. аще сего пUстиши. неси дрUгъ кесаревъ. вьсzкъ. иже самъ цrz себе творить. противитьсz кесарю. | З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві. |
|
13
|
13
|
| пилатъ же слышавъ се слово. изведе вънъ iс7а. и сэде на сUдищи. на мэстэ нарицаѥмэмь. лиfострато. евреискы же гаваfа. | Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон*, а по-єврейськи — гаввафа. |
|
14
|
14
|
| бэ же пzтъкъ пасхы. часъ бэ яко шестыи. и гlа июдеомъ. се цrь вашь. | Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш! |
|
15
|
15
|
| оні же възъпиша. възьми възми. распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. цrz ли вашего распьнU. tвэщаша архиереи. не имамъ цrя нъ тъкмо кесарz. | Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря. |
|
16
|
16
|
| тъгда предасть ѥго имъ. да ѥго распьнUть. они же поимъше и. ведоша и въ преторъ. | І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. |
|
17
|
17
|
| и самъ си носz крьстъ. изиде въ нарицаемое краниѥво мэсто. еже гlетьсz евреискы голъгоfа. | І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа; |
|
18
|
18
|
| идеже и распzша. и сь нимь. в7. разбоиника. одиного. о деснUю. а дрUгаго. о лэвUю. посредэ же iс7а. | там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса. |
|
19
|
19
|
| написа же и тилU пилатъ. и положи на крьстэ. бэ же написано. I© назарzнинъ. цrь июдеискъ. | Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський. |
|
20
|
20
|
| сего же титьла. мнози чтоша t июдеи. яко близь бэ мэсто града. идеже распzша iс7а. и бэ написаное евреискы. гречьскы и латиньскы. | Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами. |
|
21
|
21
|
| глаголаахѫ же пилатови архиереи иудеисции: не пиши царь иудеискъ нъ яко самъ рече царь ѥсмь иудеискъ. | Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський. |
|
22
|
22
|
| отъвэща пилатъ: ѥже писахъ писахъ. | Пилат відповів: що я написав — те написав. |
|
23
|
23
|
| воини ѥгда распzша I©а. възzша ризы ѥго. и сътвориша четыри части. комU же воинU часть. и котыгU. бэ же котыга. нешьвена. t выниихъ. истъкана по вьсемU. | Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори. |
|
24
|
24
|
| рекоша къ собэ не предьрэмъ ѥго. нъ метимъ жребия о нѥмь. комU бUдеть. да събUдетьсz писаниѥ. гlющеѥ. раздэлиша ризы моя собэ. и о вьрхънюю ризU мою. меташа жребия. воини же си твориша. Въ оно вреұ. | Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили. |
|
25
|
25
|
| стояхU U кrта iс7ва мати ѥго и сестра м™ре ѥго. мр7ия клеопова. и мр7ия магдалыни. | Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. |
|
26
|
26
|
| I© же видэвъ. м™рь и Uченка стояща. ѥго же люблzше. гlа м™ри жено. се сн7ъ твои. | Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій. |
|
27
|
27
|
| по томь же гlа UченикU. се м™и твоя. и t того часа поятъ ю Uченикъ въ своя си. | Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе. |
|
28
|
28
|
| по семь видэ I©. яко вьсz Uже съвьршишасz. да събUдетьсz писаниѥ. гlа жадU. | Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити! |
|
29
|
29
|
| съсUдъ же стояше пълнъ оцьта. они же гUбU напълнивъше оцта. на тръстъ възньзъше. принесоша къ Uстомъ ѥго. | Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його. |
|
30
|
30
|
| и ѥгда же Uбо възz оцьтъ I©. рече съвьршисz. и преклонь главU. преда д¦ъ. | Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. |
|
31
|
31
|
| жидове же понѥже пzтъкъ бэ. да не останUть на крьстэ тэлеса въ сUботU. бэ бо великъ дн7ь тоя сUботы. молиша пилата. да пребиють голэни ихъ. и възьмUть я. | А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх. |
|
32
|
32
|
| придоша же Uбо воини. и пьрвUмU пребиша голэни. и дрUгUUмU распzтUUмU съ нимь. | Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним. |
|
33
|
33
|
| къ Ісо7µ же пришьдъше. яко видэша ѥго Uмьрша. не пребиша ѥмU голэнию. | А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок. |
|
34
|
34
|
| нъ ѥдинъ t воинъ. копиѥмь ребра ѥго прободе. и изиде абиѥ кръвь и вода. | Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода. |
|
35
|
35
|
| и видэвыи. съвэдэтельствова. и истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. и тъ вэсть яко истинU гlѥть. да и вы вэрU имете. | І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили. |
|
36
|
36
|
| быша бо си. да писаниѥ съвьршитьсz. кость не съкрUшітьсz t него. | Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього. |
|
37
|
37
|
| и пакы дрUгоѥ писаниѥ гlть. възьрzть на нь ѥго же прободоша. | Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи. |
|
38
|
38
|
| Въ оно времz. молисz пилатU иосифъ. иже бэ t аримаfиа. Uченикъ сы I©въ. потаенъ же за страхъ иUдеискъ. да възьметь тэло I©во. и повелэ пилатъ. приде же Uбо и възzтъ тэло I©во. | Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса. |
|
39
|
39
|
| приде же и никодимъ. пришьдыи къ I©ви нощию преже. несы съмэшеньѥ. змvрьно и алоино. яко литръ сто. | Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів. |
|
40
|
40
|
| възzста же тэло I©во. и обиста ѥ понявами. съ въ вонями. яко же обычаи ѥсть иUдеомъ. погрэбати. | Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв. |
|
41
|
41
|
| бэ же на мэстэ. идеже ѥго распzша. оградъ. и въ оградэ гробъ новъ. въ нѥмь же николи же. никто же не положенъ бэ. | На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений. |
|
42
|
42
|
| тU Uбо. пzтъка дэлz иUдеиска. яко близь бzше гробъ. положиста I©а. | Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько. |
Зміст ▼
