|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Бэ нэкто болz лазорь. отъ виfания града мариина. и марfы сестры ѥя. | Був один недужий — Лазар з Вифанії, села Марії та її сестри Марфи. |
|
2
|
2
|
| бэ же мария помазавъши Gа мµръмь. и отьрши нозэ ѥго власы своими. ѥя же братъ. лазорь болzаше. | Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм. |
|
3
|
3
|
| посъласте же сестрэ ѥго къ нѥмU гlющи. Gи се ѥго же любиши болить. | Сестри послали сказати Йому: Господи, ось, кого Ти любиш, нездужає. |
|
4
|
4
|
| слышавъ же iс7 рече. си болэзнь нэc къ съмьрти. нъ о славэ божии. да прославитьсz сн7ъ б9ии ѥю. | Ісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий. |
|
5
|
5
|
| люблzаше же iс7 марfU и сестрU ѥя. и лазорz | Ісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря. |
|
6
|
6
|
| да яко Uслыша яко болить. тогда Uбо пребыc. на нѥмь же бэ мэстэ два дн7и. | Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився. |
|
7
|
7
|
| потомь же гlа Uченикомъ. поидэмъ въ июдею пакы. | Після цього сказав ученикам: підемо знову до Юдеї. |
|
8
|
8
|
| гlаша ѥмU Uченици ѥго. равви. нынэ искахU тебе жидове. камениѥмь побiти. и пакы ли идеши тамо. | Ученики сказали Йому: Учителю, чи давно юдеї намагалися побити Тебе камінням, і Ти знову йдеш туди? |
|
9
|
9
|
| tвэща iс7. не два ли на десzте часа ѥста въ дн7е. аще кто ходить. въ дн7е. не потъкнетьсz. яко свэтъ мира сего видить. | Ісус відповів: чи не дванадцять годин є у дні? Хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього; |
|
10
|
10
|
| аще ли же кто ходить въ нощи. потъкнетьсz. яко свэта нэc о нѥм. | а хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла з ним. |
|
11
|
11
|
| си рече. и по семь гlа имъ. лазорь дрUгъ нашь Uсъпе. нъ идU UбUжю ѥго. | Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його. |
|
12
|
12
|
| рэша же Uченици ѥго. Gи аще Uсъпе. сп7снъ бUдетъ. | Ученики Його сказали: Господи, якщо заснув, то одужає. |
|
13
|
13
|
| iс7 же рече. о съмьрти ѥго. они же мьнэшz яко о усъпении съну глаголѥть. | Ісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон. |
|
14
|
14
|
| тъгда рече имъ исусъ не обинуѩ сz: лазарь умрэ | Тоді Ісус сказав їм просто: Лазар помер; |
|
15
|
15
|
| и радуѭ сz васъ ради да вэрѫ имете яко не бэхъ ту нъ идэмь къ нѥму. | і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього. |
|
16
|
16
|
| рече же fома нарицаѥмыи близньць къ ученикомъ: идэмъ и мы да умьремъ съ нимь. | Тоді Фома, званий ще Близнюком, сказав ученикам: ходімо й ми і помремо з Ним. |
|
17
|
17
|
| пришьдъ же исусъ въ виfаниѭ обрэте и четыри дьни уже имѫщь въ гробэ. | Прийшовши, Ісус знайшов, що він уже чотири дні у гробі. |
|
18
|
18
|
| бэ же виfания близъ иерусалима яко пzть на десzте попрьищь. | Вифанія ж була поблизу Єрусалима, стадій з п’ятнадцять. |
|
19
|
19
|
| мънози же отъ иудеи бэахѫ пришьли къ марfэ и марии да утэшzть и о братэ ѥю. | І багато юдеїв прийшли до Марфи й Марії, щоб утішити їх у скорботі за братом їхнім. |
|
20
|
20
|
| марfа же ѥгда услыша яко исусъ грzдеть срьэте и а мария дома сэдэаше. | Марфа, почувши, що йде Ісус, вийшла назустріч Йому; Марія ж сиділа вдома. |
|
21
|
21
|
| рече же марfа къ исусови: господи аще бы сьде былъ не бы братъ мои умрьлъ. | Тоді Марфа сказала Ісусові: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. |
|
22
|
22
|
| нъ и нынэ вэмь яко ѥгоже колижьдо просиши отъ бога дасть тебэ богъ. | Але й тепер знаю, що, коли чого Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог. |
|
23
|
23
|
| глагола ѥи исусъ: въскрьснеть братъ твои. | Ісус говорить їй: воскресне брат твій. |
|
24
|
24
|
| глагола ѥму марfа: вэмь яко въскрьснеть въ въскрэшениѥ въ послэдьнии дьнь. | Марфа сказала Йому: знаю, що воскресне при воскресінні, в останній день. |
|
25
|
25
|
| рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть. | Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. |
|
26
|
26
|
| и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему; | І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому? |
|
27
|
27
|
| глагола ѥму: еи господи азъ вэруѭ яко ты ѥси христосъ сынъ божии грzдыи въ миръ. | Вона говорить Йому: так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, Який гряде у світ. |
|
28
|
28
|
| и се рекъши иде и призъва мариѭ сестрѫ своѭ отаи рекъши: учитель се ѥсть и зоветь тz. | Сказавши так, пішла і покликала Марію, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель тут і кличе тебе. |
|
29
|
29
|
| она же яко услыша въста скоро и иде къ нѥму. | Вона, як тільки почула, поспішно встала і пішла до Нього. |
|
30
|
30
|
| не бэ же не у пришьлъ исусъ въ вьсь нъ бэ на мэстэ ѥще идеже сърэте и марfа. | Ісус ще не входив у село, але був на тому місці, де зустріла Його Марфа. |
|
31
|
31
|
| иудеи же сѫщеи съ нѥѭ въ дому и утэшаѭще ѭ видэвъ- ше мариѭ яко скоро въста и изиде по нѥи идошz глаголѭще яко идеть на гробъ да плачеть сz ту. | Юдеї, які були з нею в домі і втішали її, коли побачили, що Марія поспішно встала і вийшла, пішли за нею, гадаючи, що вона пішла до гробу — плакати там. |
|
32
|
32
|
| мария же яко приде идеже бэ исусъ видэвъши и паде ѥму на ногу глаголѭщи ѥму: господи аще бы былъ сьде не бы мои братъ умрьль. | Марія ж, прийшовши туди, де був Ісус, та побачивши Його, впала до ніг Його і сказала Йому: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. |
|
33
|
33
|
| исусъ же яко видэ ѭ плачѫщѫ сz и пришьдъшzѩ съ нѥѭ иудеѩ плачѫщz сz запрэти духу и възмѫти сz самъ | Ісус, коли побачив, що вона плаче і плачуть юдеї, які прийшли з нею, Сам уболівав духом і зворушився. |
|
34
|
34
|
| и рече: къде положисте и; глаголашz ѥму: господи приди и виждь. | І сказав: де ви поклали його? Кажуть Йому: Господи, піди і подивись. |
|
35
|
35
|
| и просльзи сz исусъ. | Заплакав Ісус. |
|
36
|
36
|
| глаголаахѫ же иудеи: виждь како любляаше и. | Тоді юдеї говорили: дивись, як Він любив його. |
|
37
|
37
|
| нэции же отъ нихъ рекошz: не можааше ли сь отъврьзыи очи слэпуу му сътворити да и сь не умьреть; | А деякі з них сказали: чи не міг би Цей, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? |
|
38
|
38
|
| исусъ же пакы прэтz въ себэ приде къ гробу. бэ же пещера и камень лежааше на нѥи. | Ісус же, знову пройнявшись жалем, приходить до гробу. То була печера, і камінь лежав на ній. |
|
39
|
39
|
| глагола исусъ: възьмэте камень. глагола ѥму сестра умрьръшааго марfа: господи уже смрьдить. четврэдьневьнъ бо ѥсть. | Ісус говорить: візьміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! Вже смердить, бо чотири дні, як він у гробі. |
|
40
|
40
|
| глагола ѥи исусъ: не рекохъ ли ти яко аще вэруѥши узьриши славѫ божиѭ; | Ісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу? |
|
41
|
41
|
| възzшz же камень идеже бэ умьрыи лежz. исусъ же възведе выспрь очи и рече: отьче хвалѫ тебэ въздаѭ яко услышz мz. | Відвалили камінь від печери, де лежав померлий. Ісус звів очі до неба і сказав: Отче! Хвалу Тобі воздаю, що Ти почув Мене. |
|
42
|
42
|
| азъ же вэдэахъ яко вьсегда мене послушаѥщи нъ народа ради стоѩщааго окрьстъ рэхь да вэрѫ имѫть яко ты мz посъла. | Я і знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, який стоїть тут, щоб повірили, що Ти послав Мене. |
|
43
|
43
|
| и се рекъ гласъмь великъмь възъва: лазаре грzди вънъ. | Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. |
|
44
|
44
|
| и абиѥ изиде умьрыи обzзанъ ногама и рѫкама укроимь и лице ѥго убрусъмь обzзано. глагола имъ исусъ: раздрэшите и и не дэите ѥго ити. | І вийшов померлий, оповитий по руках і ногах поховальними пеленами, і обличчя його обв’язане було хусткою. Ісус говорить їм: розв’яжіть його, нехай іде. |
|
45
|
45
|
| мънози же отъ иудеи пришьдъше къ марии и видэвъше ѥже сътвори исусъ вэровашz въ нѥго. | Тоді багато з юдеїв, які прийшли до Марії і бачили, що сотворив Ісус, увірували в Нього. |
|
46
|
46
|
| ѥдини же отъ нихъ идошz къ фарисеомъ и рэшz имъ ѥже сътвори исусъ. | А деякі з них пішли до фарисеїв і сказали їм, що зробив Ісус. |
|
47
|
47
|
| събьрашасz архиерэи. и fарисэи съ ними на iс7а. и гlахѫ что сътворимъ. яко чlвкъ сь многа знамения творить. | Тоді первосвященики й фарисеї зібрали раду і говорили: що нам робити? Цей Чоловік багато чудес творить. |
|
48
|
48
|
| яко оставимъ и. тако мнози вэрU имUть въ нь. и придUть римлzне. и възьмUть и. и мьстz языкъ. | Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і заволодіють містом нашим і народом. |
|
49
|
49
|
| ѥдинъ же t нихъ. каияфа архиѥрэи сы лэтU томU и рече имъ вы не вэсте ничсоже. | Один же з них, на ім’я Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: ви нічого не знаєте, |
|
50
|
50
|
| ни помышлzѥте. яко Uне есть вамъ. да ѥдинъ чlвкъ Uмьреть за люди. а не вьсь языкъ погыбнеть. | і не подумаєте, що краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув. |
|
51
|
51
|
| сего же о собэ не рече. нъ архиереи сы лэтU томU прорче. яко хотzше I©ъ Uмрети за люди. | Це ж сказав він не від себе, а, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — |
|
52
|
52
|
| и не тъкмо за люди. нъ да и чада б9ия расточеная събереть въ ѥдино. | і не тільки за народ, але щоб і розсіяні чада Божі зібрати воєдино. |
|
53
|
53
|
| t того же дн7е съвэщашz на нь да и быша Uбили. | З того дня змовились убити Його. |
|
54
|
54
|
| I©ъ же къ нимъ не явэ хождааше въ июдэихъ. нъ иде tтUдU въ странU. близь пUстынz въ ѥфрэмъ. нарицаѥмыи градъ. и тU живzше съ Uченикы своими. | І тому Ісус уже не ходив між юдеями явно, а пішов звідти в країну поблизу пустелі, в місто, що зветься Єфрем, і там залишився з учениками Своїми. |
|
55
|
55
|
| бэ же близъ пасха иудеиска и възидошz мънози въ иерусалимъ отъ страны прэжде пасхы да очистzть сz. | Наближалася Пасха юдейська, і багато людей з усієї країни прийшло до Єрусалима перед Пасхою, щоб очиститися. |
|
56
|
56
|
| искаахѫ же исуса и глаголаахѫ къ себэ въ црькъви стоѩще: чьто сz мьнить вамъ яко не имать ли прити въ праздьникъ; | Тоді шукали Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: як вам здається? Чи не прийде Він на свято? |
|
57
|
57
|
| дашz бо архиереи и фарисеи заповэдь да аще къто ощѫтить и къде бѫдеть повэсть да имѫть и. | А первосвященики і фарисеї дали наказ, що, коли хто довідається, де Він буде, нехай повідомить, щоб їм схопити Його. |
Зміст ▼
