|
Глава 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
Исусъ же иде въ горѫ елеоньскѫ.
|
Ісус же пішов на гору Елеонську.
|
|
2
|
2
|
|
утро же пакы приде въ црькъвь и вьси людие идэахѫ къ нѥму и сэдъ учааше ѩ.
|
А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
|
|
3
|
3
|
|
приведошz же кънижьници и фарисеи къ нѥму женѫ въ прэлюбодэянии ятѫ. и поставльше ѭ по срэдэ
|
Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому:
|
|
4
|
4
|
|
глаголашz ѥму: учителю си жена ѩта ѥсть нынэ въ прэлюбодэянии.
|
Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі;
|
|
5
|
5
|
|
а въ законэ намъ муѶси повелэ таковыѩ камениѥмь побивати. ты же чьто глаголеши;
|
а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш?
|
|
6
|
6
|
|
се же рэшz искушаѭще и да бышz имэли на нь чьто глаголати. исусъ же низъ поклонь сz прьстъмь писааше на земли.
|
Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
|
|
7
|
7
|
|
якоже прилежаахѫ въпрашаѭще и въсклони сz и рече имъ: иже васъ без грэха ѥсть прэжде врьзи камень на нѭ.
|
Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
|
|
8
|
8
|
|
и пакы поклонь сz писааше на земли.
|
І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
|
|
9
|
9
|
|
они же слышавъше и совэстию обличаѥми исхождаахѫ ѥдинъ по ѥдиному начьнъше отъ старьць до послэдьниихъ. и оста исусъ ѥдинъ и жена стоѩщи по срэдэ.
|
Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині.
|
|
10
|
10
|
|
въсклонь же сz исусъ и ни кого же не видэвъ развэ жены рече ѥи: жено къде сѫть иже на тz важдаахѫ; ни кыи же ли тебе осѫди;
|
Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?
|
|
11
|
11
|
|
она же рече: ни кыи же господи. рече же ѥи исусъ: ни азъ тебе осѫждаѭ. иди и отъселэ не съгрэшаи кътому.
|
Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши.
|
|
12
|
12
|
|
пакы же имъ рече iс7ъ гlz. азъ ѥсмь свэтъ вьсемU мирѫ. ходzи въ слэдъ мене. не имать ходити въ тьмэ. нъ имать живота вэчьнааго.
|
Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
|
|
13
|
13
|
|
рэшz же ѥму фарисеи: ты о себэ самъ съвэдэтельствуѥщи. съвэдэтельство твоѥ нэсть истиньно.
|
Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
|
|
14
|
14
|
|
отъвэща исусъ и рече имъ: аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ самомь съвэдэтельство моѥ истиньно ѥсть. яко вэмь отъкѫду придохъ и камо идѫ. вы же не вэсте отькѫду грzдѫ и камо идѫ.
|
Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
|
|
15
|
15
|
|
вы по плъти сѫдите. азъ не сѫждѫ ни кому же.
|
Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого.
|
|
16
|
16
|
|
аще ли сѫждѫ азъ сѫдъ мои истиньнъ ѥсть яко ѥдинъ нэсмь. нъ азъ и посълавыи мz отьць.
|
А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав.
|
|
17
|
17
|
|
и въ законэ вашемь писано ѥсть яко дъвою чловэку сьвэдэтельство истиньно ѥсть.
|
У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве.
|
|
18
|
18
|
|
азъ ѥсмь съвэдэтельствуѩи о мънэ самомь и съвэдэтельствуѥть о мънэ посълавыи мz отьць.
|
Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав.
|
|
19
|
19
|
|
глаголаахѫ же ѥму: къто ѥсть отьць твои; отъвэща исусъ: ни мене вэсте ни отьца моѥго. аще мz бысте вэдэли и отьца моѥго бысте вэдэли.
|
Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
|
|
20
|
20
|
|
сиѩ глаголы глагола исусъ въ газофилакии учz въ црькъви и ни къто же не ѩть ѥго яко не у бэ пришьла година ѥго.
|
Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
|
|
21
|
21
|
|
Рече же имъ пакы исусъ: азъ идѫ и възищете мене и въ грэсэ вашемь умьрете. аможе азъ идѫ вы не можете прити.
|
Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
|
|
22
|
22
|
|
глаголаахѫ же иудеи: еда самъ сz убиѥть; яко глаголѥть яможе азъ идѫ вы не можете прити.
|
Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
|
|
23
|
23
|
|
и рече имъ: вы отъ нижьниихъ ѥсте азъ отъ вышьниихъ ѥсмь. вы отъ сего мира ѥсте азъ отъ сего мира нэсмь.
|
Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу.
|
|
24
|
24
|
|
рекохь убо вамъ яко умрьете въ грэсэхъ вашихъ. аще бо вэры не ѥмлѥте яко азъ ѥсмь умрете въ грэсэхъ вашихъ.
|
Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
|
|
25
|
25
|
|
глаголаахѫ же ѥму: ты къто ѥси; и рече имъ исусъ: начzтъкъ яко и глаголахъ вамъ.
|
Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам.
|
|
26
|
26
|
|
мъного имамъ о васъ глаголати и сѫдити. оц7ь мои пославыи мя истиньнъ. ѥсть. и азъ яже слышахъ. t нѥго. си гlю въ міръ.
|
Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
|
|
27
|
27
|
|
и не разUмэша. яко оц7а имъ гlаше б7а.
|
Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
|
|
28
|
28
|
|
рече же имъ I©. ѥгда възнесете сн7а члbвча. тъгда разUмэѥте яко азъ ѥсмь. и о собэ ничто же не творю. нъ яко же наUчи мя оц7ь. си гlю.
|
Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
|
|
29
|
29
|
|
и пославыи мz съ мною ѥсть. не остави мене ѥдиного. яко азъ Uгодьная ѥмU творю вьсьгда.
|
Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
|
|
30
|
30
|
|
си гlющю ѥмU. мнози вэроваша въ нь.
|
Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього.
|
|
31
|
31
|
|
гlаше же I©. къ вэровавъшиимъ къ нѥмU июдеомъ. аще вы пребUдете въ словеси моѥмь. въ истинU Uченици мои бUдете.
|
Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками;
|
|
32
|
32
|
|
и разUмэѥте истинU. и истина свободить вы.
|
і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
|
|
33
|
33
|
|
отъвэщашz и рэшz ѥму: сэмz авраамлѥ ѥсмъ и ни кому же не работахомъ ни коли же. како ты глаголѥши яко свободъ бѫдете;
|
Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
|
|
34
|
34
|
|
отъвэща имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ яко вьсякъ творzи грэхъ рабъ ѥсть грэху.
|
Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
|
|
35
|
35
|
|
а рабъ не прэбываѥть въ дому въ вэкы сынъ же прэбываѥть въ вэкы.
|
Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.
|
|
36
|
36
|
|
аще бо сынъ вы свободить въ истинѫ своводъ бѫдете.
|
Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
|
|
37
|
37
|
|
вэмь яко сэмz авраамлѥ ѥсте нъ ищете мене убити яко слово моѥ не въмэщаѥть сz въ вы.
|
Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
|
|
38
|
38
|
|
азъ яже видэхъ у отьца моѥго глаголѭ и вы убо яже видэсте у отьца вашего творите.
|
Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого.
|
|
39
|
39
|
|
отъвэщашz и рэшz ѥму: отьць нашь авраамъ ѥсть. глагола имъ исусъ: аще чzда авраамля бысте были дэла авраамля творили бысте.
|
Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові.
|
|
40
|
40
|
|
нынэ же ищете мене убити чловэка иже истинѫ вамъ глаголаахъ ѭже слышахъ отъ бога. сего авраамъ нэсть творилъ.
|
Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив.
|
|
41
|
41
|
|
вы творите дэла отьца вашего. рэшz же ѥму: мы отъ любодэяния нэсмъ рождени. мы ѥдиного отьца имаамъ бога.
|
Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога.
|
|
42
|
42
|
|
рече же имъ исусъ: аще б7ъ оц7ь вашь бы былъ. любили мz бысте. азъ бо t б7а изидохъ и придохъ. не о собэ бо придохъ. нъ тъ мz посъла.
|
Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
|
|
43
|
43
|
|
почто бесэды моѥя не разUмэѥте. яко не можете слышати словесе моѥго.
|
Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого.
|
|
44
|
44
|
|
вы t оц7z диявола ѥсте. и похоти оц7z вашего хощете творити. онъ чlвкU Uбиица бэ по земли искони. въ истинэ не стоить. яко нэсть истины въ немь. ѥгда гlеть лъжю. t своихъ гlъ. яко лъжь ѥсть оц7ь ѥго.
|
Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.
|
|
45
|
45
|
|
азъ же зане с™ыню гlю. не емлете вэры мънэ.
|
А коли Я істину говорю, то не вірите Мені.
|
|
46
|
46
|
|
кто же t васъ обличаѥть мz о грэсэ. аще истинU гlю. почто вы не ѥмлете вэры мънэ.
|
Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
|
|
47
|
47
|
|
иже ѥсть t б7а гlъ б9ии послUшаѥть. сего ради вы не послUшаѥте. яко нэсте t б7а.
|
Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
|
|
48
|
48
|
|
tвэщашz июдэи и рэшz ѥмU. не добрэ ли гlемъ мы. яко самарzнинъ ѥси ты и бэсъ имаши.
|
На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
|
|
49
|
49
|
|
tвэща I©ъ азъ бэса не имамъ. нъ чтU оц7а моѥго. и вы не чьтете мене.
|
Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
|
|
50
|
50
|
|
азъ же не ищю славы моѥя. ѥсть ищzи и сUдzи.
|
А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить.
|
|
51
|
51
|
|
аминъ аминъ гlю вамъ. аще кто слово моѥ съблюдеть съмьрти не имать видэти въ вэкы.
|
Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік.
|
|
52
|
52
|
|
рэша же ѥмU июдэи. нынэ разUмэхомъ яко бэсъ имаши. аврамъ Uмретъ и прbрци. и ты гlеши. яко аще кто слово моѥ съблюдеть. не имать съмьрти въкUсити въ вэкы.
|
Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік.
|
|
53
|
53
|
|
еда ты болии еси оц7а нашего аврама. иже Uмьртъ. и пророци Uмьроша. кого сz самъ твориши.
|
Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер?
|
|
54
|
54
|
|
tвэща I©ъ. аще азъ славлю сz самъ. слава моя ничсо же ѥсть. ѥсть оц7ь мои и славzи мz. ѥго же вы гlете яко б7ъ нашь ѥсть.
|
Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш.
|
|
55
|
55
|
|
и не познасте ѥго азъ вэмь и. и аще рекU яко не вэмь ѥго бUдU подобьнъ вамъ лъжь. нъ вэмь и слово ѥго съблюдаю.
|
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю.
|
|
56
|
56
|
|
аврамъ оц7ь вашь радъ бы былъ. да бы вэдэлъ дэлъ дн7ь моихъ. и видэ и въздрадовасz.
|
Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів.
|
|
57
|
57
|
|
рэшz же июдэи къ немU. е7. тьдесzтъ лэтъ не U имаши. аврама ли ѥси видэлъ.
|
На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?
|
|
58
|
58
|
|
рече имъ I©ъ. аминъ аминъ гlю вамъ. прэже даже не бысть аврамъ азъ есмь.
|
Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є.
|
|
59
|
59
|
|
възzшz же камение да вьргUть на нь. I©ъ же съкрысz и изиде въ цр7квь. и прошьдъ посредэ ихъ идzше и хожzше тако.
|
Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
