Зміст

Глава 4
Глава 4
1
1
Егда же увэдэ господь яко услышашz фарисеи яко исусъ мъножаишz ученикы творить и крьщаѥть неже иоанъ. Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, —
2
2
а исусъ самъ не крьщааше нъ ученици ѥго. хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, —
3
3
остави иудеѭ и иде пакы въ галилеѭ. то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.
4
4
достояаше же ѥму проити сквозэ самариѭ. Належало ж Йому проходити через Самарію.
5
5
приде же исусъ въ градъ самарьскъ нарицаѥмыи сµхарь близъ вьси ѭже дасть ияковъ иосифу сыну своѥму. Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6
6
бэ же тѫ кладzзь ияковль. I©ъ же трUжьсz t пUти. сэдzаше тако на кладzзи. и година бэ яко шестая. Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години.
7
7
приде жена t самария. почретъ воды. и гlа ѥи I©ъ дажь ми воды. Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися.
8
8
Uченици бо его tшьли бzахU въ градъ да брашьна кUпzть. Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9
9
гlа ѥмU жена самарzныни. како ты июдэи сы. t мене воды просиши. жены самарzнынz сUща. не прикасають бо сz самарzне июдэихъ. Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами.
10
10
и tвэща I©ъ и рече ѥи. аще бы видэла даръ б9ии. кто ѥсть гlzи ти дажь ми воды. ты бы просила U него. и далъ ти бы водU живU. Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11
11
гlа ѥмU жена. Gи ни почьрпала имаши. стUденьць есть глUбокъ. tкUдU Uбо имаши водU живU. Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу?
12
12
ѥда ты болии ѥси оц7z нашего иякова. иже дасть намъ стUденьць сь. и тъ иж него пиѥть. и сн7ове ѥго. и скоти ѥго. Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
13
13
tвэща и I©ъ и рече ѥи. вьсzкъ пияи t воды сея въждадаѥтьсz пакы. Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим.
14
14
а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя. А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15
15
гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ. Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16
16
гlа ѥи I©ъ иди призови мUжа своѥго и приди сэмо. Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17
17
tвэща жена и рече ѥмU не имамъ мUжz. гlа ѥи I©ъ. добрэ рече яко мUжz не имамь. Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш,
18
18
пzть мUжь имэла ѥси. нынэ ѥго же имаши нэсть ти мUжь. се выистинU рече. бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала.
19
19
гlа ѥмU жена. Gи вижю яко прbркъ ѥси ты. Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк.
20
20
оц7и наши въ горэ сеи поклонишасz. и вы гlете. яко въ иеrлмэ ѥсть мэсто. иде же кланzтисz подобаѥть. Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.
21
21
гlа ѥи I©ъ. жено вэрU ими ми. яко грzдеть година. ѥгда бUдеть ни въ горэ сеи. ни въ иѥrлмэхъ поклонитисz оц7ю. Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі.
22
22
вы кланzѥтесz ѥго же не вэсте мы кланzѥмъсz ѥго же вэмъ. яко сп7сениѥ t июдэии ѥсть. Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23
23
нъ грzдеть година. и нынэ ѥсть. ѥгда истиньнии поклоньници. поклонzтьсz оц7ю д¦мь истиною. и оц7ь тацэхъ ищеть. кланzющиихъсz ѥмU. Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі.
24
24
д¦ъ ѥсть б7ъ. иже кланzѥтьсz ѥмU. д¦мь истиною. достоить кланzтисz. Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.
25
25
гlа емU жена вэмь. яко месиа придеть гlемыи х©ъ. ѥгда тъ придеть възвэстить намъ вьсz. Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26
26
гlа ѥи I©ъ. азъ ѥсмь гlzи съ тобою. Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою.
27
27
тъгда же придU Uченици ѥго. и чюжаахUсz. яко съ женою гlеть. и никто же не рече чьсо ищеши. или чьто гlеши съ женою. В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею?
28
28
остави же водонось свою жена. и иде въ градъ. и гlа члв7комъ. Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29
29
придэте и видите чlвка. иже рече ми вьсz ѥлико сътворихъ. ѥда тъ ѥсть х©ъ. ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?
30
30
и изидU из града. и грzдzахU къ немѫ. Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31
31
межю же сими. молzхUти и Uченици гlюще. равъви ѥждь. Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж.
32
32
онъ же рече къ нимъ. азъ брашьно имамъ ѥсти. ѥго же вы не вэсте. Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте.
33
33
гlахU же Uченици ѥго къ себэ. ѥда къто принесе ѥмU ѥсти. Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34
34
гlа имъ I©ъ. моѥ брашьно ѥсть. да творzи волю посълавъшааго мz. и съвьршая дэла ѥго. Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35
35
не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже. Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
36
36
и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи. Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи.
37
37
о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи. Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38
38
азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте. Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39
39
t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ. І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила.
40
40
ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и. І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41
41
и мънози паче вэроваша. за слово ѥго. І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42
42
женэ же гlаахU. Uже не за твою бесэдU вэрUемъ. сами бо слышахомъ. и вэрѫемъ. zко сь ѥсть въистинU сп7съ мира х©ъ. А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43
43
По дъвою же дьню изиде отътѫду и иде въ галилеѭ. Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї,
44
44
самъ бо исусъ съвэдэтельствова яко пророкъ въ своѥмь отьчьствии не имать чьсти. бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести.
45
45
ѥгда же приде въ галилеѭ приѩшz и галилеане вься видэвъше ѥлико сътвори въ иерусалимэхъ въ праздьникъ. и ти бо придошz въ праздьникъ. Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46
46
приде же исусъ пакы въ кана галилеискѫ идеже сътвори отъ воды вино. Бэ же нэкыи цесарь мѫжь ѥгоже сынъ болэаше въ капернаумэ. Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий.
47
47
сь слышавъ яко исусъ приде отъ июдеѩ въ галилеѭ и иде къ нѥму и моляаше и да сънидеть исцэлитъ сынь ѥго хотэаше бо умрэти. Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48
48
рече же къ нѥму исусъ: аще знамении и чудесъ не видите не имате вэры ѩти. Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49
49
глагола къ нѥму цесарь мѫжь: господи съниди прэжде даже не умреть отрочz моѥ. Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій.
50
50
и глагола ѥму исусъ: иди сынъ твои живъ ѥсть. и вэрѫ имъ чловэкъ словеси ѥже рече ѥму исусъ и идэаше. Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
51
51
и абиѥ съходzщу ѥму се раби ѥго сърэтошz и възвэстишz глаголѭще ѥму яко сынъ твои живъ ѥсть. Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий.
52
52
въпрашааше же годины отъ нихъ: въ кыи часъ сулэѥ ѥму бысть; рэшz же ѥму яко вьчера въ годинѫ седмѫѭ остави и огнь. Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53
53
разумэвъ же отьць ѥго яко та година бэ въ нѭже рече ѥму исусъ: сынъ твои живъ ѥсть. и вэрова самъ и домъ ѥго вьсь. Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його.
54
54
се пакы вътороѥ знамениѥ сътвори исусъ пришьдъ оть иудеѩ въ галилеѭ. Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею.