Завантаження...
Зміст

Глава 20
Глава 20
1
1
Въ ѥдинU сUботъ. мариа магдалыни. прииде заUтра еще сUщи тьмэ на гробъ. и видэ камень възzтъ t гроба. У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
2
2
тече же и прииде къ симонU петрU. и къ дрUгUUмU UченикU ѥго же люблzаше iс7ъ. и гlа има възzша Gа t гроба. и не вэмь къде и положиша. Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
3
3
изиде же петръ. и дрUгыи Uченикъ идэасте къ гробу. Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу.
4
4
течаасте же оба въкупэ и другыи ученикъ тече скорэѥ петра. и прииде прэже къ гробU. Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший.
5
5
и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща. обаче нъ не въниде. І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов.
6
6
приде же еc симонъ петръ въ слэдъ ѥГо и въниде прежде въ гробъ. и видэ ризы еg ѥдины лежащz. Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали;
7
7
и UбрUсъ иже бэ на главэ ѥго. не съ ризами лежащь. нъ особь съвитъ на ѥдиномь мэстэ. а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці.
8
8
тъгда въниде и дрUгыи Uченикъ. пришедыи прежде къ гробU и видэ и вэрова. Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
9
9
не Uбо вэдzахU кънигы. zко подобаѥть ѥмU t мьртвыихъ въскрьснUти. Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
10
10
идоста же гlюще къ себэ Uченика. Тоді ученики знову повернулися до себе.
11
11
Мария же стояаше у гроба вънэ плачѫщи сz. якоже плакааше сz приниче въ гробъ Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу,
12
12
и видэ дъва ангела въ бэлахъ сэдzща ѥдиного у главы и ѥдиного у ногу идеже бэ лежало тэло исусово. і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове.
13
13
и глаголасте ѥи она: жено чьто плачеши сz; глагола има: яко възzшz господа моѥго и не вэмь къде положишz и. І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його.
14
14
и си рекъши обрати сz вьспzть и видэ исуса стоѩща и не вэдэаше яко исусъ ѥсть. Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус.
15
15
глагола ѥи исусъ: жено чьто плачеши сz; кого ищеши; она же мьнzщи яко врьтоградарь ѥсть глагола ѥму: господи аще ты и ѥси възzлъ повэждь мънэ къде и ѥси положилъ. и азъ вьзьмѫ и. Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його.
16
16
глагола ѥи исусъ: мариѥ. обращьши же сz она глагола ѥму: раввуни ѥже нарицаѥть сz учителю. Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю!
17
17
глагола ѥи исусъ: не прикасаи сz мънэ. не у бо възидохъ къ отьцу моѥму. иди же къ братии моѥи и рьци имъ въсхождѫ къ отьцу моѥму и отьцу вашему и богу моѥму и богу вашѥму. Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого.
18
18
приде мария магдалыни повэдаѭщи ученикомъ яко видэ господа и си рече ѥи. Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй.
19
19
Сѫщу же поздэ въ тъ дьнь въ ѥдиныи сѫботы и двьрьмъ затворенамъ идеже бэахѫ ученици ѥго събьрани за страхъ иудеискъ. приде исусъ и ста по срэдэ ихъ и глагола имъ: миръ вамъ. Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!
20
20
и си рекъ показа имъ рѫцэ и ребра своя. въздрадовашz же сz ученици видэвъше господа. Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа.
21
21
рече имъ исусъ пакы: миръ вамъ. якоже посъла мz отьць и азъ посылаѭ вы. Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.
22
22
и се рекъ дунѫ и глагола имъ: приимэте духъ свzтыи. Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого.
23
23
имъже отьпустите грэхы отъпустzть сz имъ и имъже дрьжите дрьжzть сz имъ. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.
24
24
fома же ѥдинъ отъ обою на десzте нарицаѥмыи близньць не бэ ту съ ними ѥгда приде исусъ. Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
25
25
глаголаахѫ же ѥму друзии ученици: видэхомъ господа. онъ же рече имъ: аще не виждѫ на рѫку ѥго язвы гвоздиныѩ и въложѫ прьста моѥго въ язвѫ гвоздинѫѭ и въложѫ рѫкы моѥѩ въ ребра ѥго не имѫ вэры. Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.
26
26
и по осми дьнъ пакы бэахѫ вънѫтрь ученици ѥго и fома съ ними. приде исусъ двьрьмъ затворенамъ и ста по срэдэ и глагола имъ: миръ вамъ. Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам!
27
27
потомь глагола fомэ: принеси прьстъ твои сэмо и виждь рѫцэ мои. и принеси рѫкѫ твоѭ и въложи въ ребра моя. и не бѫди невэрьнъ нъ вэрьнъ. Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.
28
28
и отъвэща fома и рече ѥму: господь мои и богъ мои. Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29
29
глагола ѥму исусъ яко видэвъ мz вэрова. блажени не видэвъшеи и вэровавъше. Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.
30
30
мънога же и ина знамения сътвори исусъ прэдь ученикы своими яже не сѫть писана въ кънигахъ сихъ. Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі.
31
31
си же писана бышz да вэрѫ имете яко исусъ ѥсть христосъ сынъ божии. и да вэруѭще живота вэчьнааго имате въ имz ѥго. Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.