|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| По семь яви сz пакы исусъ Uченикомъ своимъ въставъ отъ мрьтвыихъ на мори тивериадьстэемь. яви же сz тако. | Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: |
|
2
|
2
|
| бэахѫ въкUпэ симонъ петръ и fома нарицаѥмыи близньць и наfанаилъ иже бэ отъ кана галилеискыѩ и сына зеведеова и ина отъ Uченикъ ѥго дъва. | були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. |
|
3
|
3
|
| глагола имъ симонъ петръ: идѫ рыбъ ловитъ. глаголашz ѥмU: идемъ и мы съ тобоѭ. и изидошz и въсэдошz въ корабль абиѥ. и въ тѫ нощь не ѩшz ни чьсо же. | Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. |
|
4
|
4
|
| UтрU же абиѥ бывъшU ста исусъ при брэзэ. не познашz же Uчеиици яко исусъ ѥсть. | А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. |
|
5
|
5
|
| глагола же имъ исусъ: дэти еда чьто сънэдьно имате; отъвэщашz ѥмU: ни. | Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. |
|
6
|
6
|
| онъ же рече имъ: въврьзэте о деснѫѭ странѫ корабля мрэжѫ и обрzщете. въврьгошz же и кътомU не можаахѫ привлэщи ѥѩ отъ мъножьства рыбъ. | Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. |
|
7
|
7
|
| глагола же ученикъ ѥгоже любляаше исусъ петрови: господь ѥсть. симонъ же петръ слышавъ zко Gь ѥсть. срачицею препоzсасz. бэ бо нагъ. и въвьржесz въ море. | Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. |
|
8
|
8
|
| а дрUзии Uченици кораблицемь приидоша. не бэша бо далече t землz. нъ zко двэ сътэ лакътъ влекUще мрэжю рыбъ. | А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. |
|
9
|
9
|
| zко же излэзоша на землю. видэша огнь лежащь. и рыбU на нѥмь лежащю. и хлэбъ. | А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. |
|
10
|
10
|
| гlа имъ iс7ъ. принесэте t рыбъ zже zсте нынэ. | Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. |
|
11
|
11
|
| и вълэзъ же симонъ петръ. извлече мрэжю на землю пълну великыихъ рыбъ. съто. пzть десzтъ. и три. и толикU сUщю не протържесz мрэжz. | Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. |
|
12
|
12
|
| гlа имъ iс7ъ. придэте обэдUите. и никто же t Uченикъ ѥго. не съмzаше въпрашати ѥго. ты къто ѥси вэдUще zко Gь ѥсть. | Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. |
|
13
|
13
|
| приде же iс7ъ и приzтъ хлэбъ. и дасть имъ. и рыбU такожде. | Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. |
|
14
|
14
|
| се Uже третиѥѥ zвисz iс7ъ Uченикомъ своимъ. въставъ t мьртвыихъ. | Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. |
|
15
|
15
|
| гlа симонU петрU. симоне ионинъ любиши ли мz паче сихъ. и гlа ѥмU ѥи Gи. ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси агньца моя. | Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. |
|
16
|
16
|
| гlа ѥмU пакы въторицею. симоне ионинъ любиши ли мz. гlа ѥмU еи Gи ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьцz моя. | Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
17
|
17
|
| гlа ѥмѫ третиицею. симоне ионинъ любиши ли мz. съжzли же си петръ яко рече ѥмU третиѥѥ любиши ли мz. гlа ѥмU Gи вьсе ты вэси ты съвэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьца моя. | Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
18
|
18
|
| аминъ аминъ гlю тебэ. ѥгда бэ Uнъ поясаашесz. и хождааше идеже хотzаше. ѥгда же състарэѥшисz въздежеши рUцэ твои. инъ тz пояшеть и ведеть ямо же не хощеши. | Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. |
|
19
|
19
|
| се же рече клеплz. коѥю съмьртию прославить б7а. и се рекъ гlа емU иди по мънэ. | Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. |
|
20
|
20
|
| обращь же сz петръ видэ Uченика. ѥго же люблzше iс7ъ идUща въ слэдъ. иже и възлеже на вечери на пьрси ѥго. и рече Gи къто ѥсть прэдаяи тz. | Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? |
|
21
|
21
|
| сего видэвъ петръ гlа iс7U Gи а сь что. | Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? |
|
22
|
22
|
| гlа ѥмU iс7ъ. аще хочю да тъ прэбываѥть донъдеже придU чьто ѥ тебэ. ты по мънэ грzди. | Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. |
|
23
|
23
|
| изиде же слово то въ братию. яко Uченикъ тъ не Uмьреть. не рече же ѥмѫ I©ъ яко не Uмьреть. нъ аще хощю да тъ прэбываѥть. донъдеже придU чьто ѥ тебе. | І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? |
|
24
|
24
|
| сь ѥсть Uченикъ съвэдэтельствUяи о сихъ. иже и написа си. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. | Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. |
|
25
|
25
|
| сUть же ина мънога яже сътвори iс7ъ. яже аще по ѥдиномU писана бывають. ни самомU мьнµ вьсемU мирU. въмэстити пишемыихъ сихъ книгъ амiнъ. | Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. |
