|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
И бѣ́ вся́ земля́ устнѣ́ єди́нѣ, и гла́съ єди́нъ всѣ́мъ.
|
На всій землі була одна мова й один говір.
|
|
2
|
2
|
|
И бы́сть внегда́ поити́ и́мъ от восто́къ, обрѣто́ша по́ле въ земли́ Сеннаа́рстѣй и всели́шася та́мо.
|
Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Сеннаар рівнину й оселилися там.
|
|
3
|
3
|
|
И рече́ человѣ́къ бли́жнему своєму́: пріиди́те, сотвори́мъ плі́нѳы и испече́мъ и́хъ огне́мъ. И бы́сть и́мъ плі́нѳа въ ка́мень, и бре́ніє вмѣ́сто мѣ́ла.
|
І сказали одне одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна.
|
|
4
|
4
|
|
И реко́ша: пріиди́те, сози́ждемъ себѣ́ гра́дъ и сто́лпъ, єго́же ве́рхъ бу́детъ да́же до небесе́: и сотвори́мъ себѣ́ и́мя, пре́жде не́же разсѣ́ятися на́мъ по лицу́ всея́ земли́.
|
І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі.
|
|
5
|
5
|
|
И сни́де Госпо́дь ви́дѣти гра́дъ и сто́лпъ, єго́же созида́ша сы́нове человѣ́честіи.
|
І зійшов Господь подивитися місто і вежу, що будували сини людські.
|
|
6
|
6
|
|
И рече́ Госпо́дь: се́, ро́дъ єди́нъ, и устнѣ́ єди́нѣ всѣ́хъ, и сіє́ нача́ша твори́ти: и ны́нѣ не оскудѣ́ютъ от ни́хъ вся́, єли́ка а́ще восхотя́тъ твори́ти.
|
І сказав Господь: ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити;
|
|
7
|
7
|
|
Пріиди́те, и соше́дше смѣси́мъ та́мо язы́къ и́хъ, да не услы́шатъ кі́йждо гла́са бли́жняго [своєго́].
|
зійдемо ж і змішаємо там мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого.
|
|
8
|
8
|
|
И разсѣ́я и́хъ отту́ду Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́: и преста́ша зи́ждуще гра́дъ и сто́лпъ.
|
І розсіяв їх Господь звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто [і вежу].
|
|
9
|
9
|
|
Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя єго́ Смѣше́ніє, я́ко та́мо смѣси́ Госпо́дь устна́ всея́ земли́, и отту́ду разсѣ́я и́хъ Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́.
|
Тому дано йому ім’я: Вавилон, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
|
|
10
|
10
|
|
И сія́ бытія́ Си́мова: и бя́ше Си́мъ сы́нъ ста́ лѣ́тъ, єгда́ роди́ Арфакса́да, во второ́є лѣ́то по пото́пѣ:
|
Ось родовід Сима: Сим був ста років і породив Арфаксада, через два роки після потопу;
|
|
11
|
11
|
|
и поживе́ Си́мъ, повнегда́ роди́ти єму́ Арфакса́да, лѣ́тъ пя́ть со́тъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
після народження Арфаксада Сим жив п’ятсот років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
12
|
12
|
|
И поживе́ Арфакса́дъ лѣ́тъ сто́ три́десять пя́ть и роди́ Каіна́на:
|
Арфаксад жив тридцять п’ять [135] років і породив [Каїнана. Після нарождення Каїнана Арфаксад жив триста тридцять років і породив синів і дочок і помер. Каїнан жив сто тридцять років, і породив] Салу.
|
|
13
|
13
|
|
и поживе́ Арфакса́дъ, повнегда́ роди́ти єму́ Каіна́на, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре. И поживе́ Каіна́нъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Салу́: и поживе́ Каіна́нъ, повнегда́ роди́ти єму́ Салу́, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після нарождення Сали Арфаксад [Каїнан] жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер].
|
|
14
|
14
|
|
И поживе́ Сала́ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Єве́ра:
|
Сала жив тридцять [130] років і породив Євера.
|
|
15
|
15
|
|
и поживе́ Сала́, повнегда́ роди́ти єму́ Єве́ра, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Євера Сала жив чотириста три [330] роки і породив синів і дочок [і помер].
|
|
16
|
16
|
|
И поживе́ Єве́ръ лѣ́тъ сто́ три́десять четы́ри и роди́ Фале́ка:
|
Євер жив тридцять чотири [134] роки і породив Фалека.
|
|
17
|
17
|
|
и поживе́ Єве́ръ, повнегда́ роди́ти єму́ Фале́ка, лѣ́тъ три́ста се́дмьдесятъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Фалека Євер жив чотириста тридцять [370] років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
18
|
18
|
|
И поживе́ Фале́къ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Рага́ва:
|
Фалек жив тридцять [130] років і породив Рагава.
|
|
19
|
19
|
|
и поживе́ Фале́къ, повнегда́ роди́ти єму́ Рага́ва, лѣ́тъ двѣ́стѣ де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Рагава Фалек жив двісті дев’ять років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
20
|
20
|
|
И поживе́ Рага́въ лѣ́тъ сто́ три́десять два́ и роди́ Серу́ха:
|
Рагав жив тридцять два [132] роки і породив Серуха.
|
|
21
|
21
|
|
и поживе́ Рага́въ, повнегда́ роди́ти єму́ Серу́ха, лѣ́тъ двѣ́стѣ се́дмь и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Серуха Рагав жив двісті сім років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
22
|
22
|
|
И поживе́ Серу́хъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Нахо́ра:
|
Серух жив тридцять [130] років і породив Нахора.
|
|
23
|
23
|
|
и поживе́ Серу́хъ, повнегда́ роди́ти єму́ Нахо́ра, лѣ́тъ двѣ́стѣ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Нахора Серух жив двісті років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
24
|
24
|
|
И поживе́ Нахо́ръ лѣ́тъ се́дмьдесятъ де́вять и роди́ Ѳа́рру:
|
Нахор жив двадцять дев’ять [79] років і породив Фарру.
|
|
25
|
25
|
|
и поживе́ Нахо́ръ, повнегда́ роди́ти єму́ Ѳа́рру, лѣ́тъ сто́ два́десять де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
|
Після народження Фарри Нахор жив сто дев’ятнадцять [129] років і породив синів і дочок [і помер].
|
|
26
|
26
|
|
И поживе́ Ѳа́рра лѣ́тъ се́дмьдесятъ и роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на.
|
Фарра жив сімдесят років і породив Аврама, Нахора й Арана.
|
|
27
|
27
|
|
Сія́ же бытія́ Ѳа́рры: Ѳа́рра роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на. Арра́нъ же роди́ Ло́та:
|
Ось родовід Фарри: Фарра породив Аврама, Нахора й Арана. Аран породив Лота.
|
|
28
|
28
|
|
и у́мре Арра́нъ предъ Ѳа́ррою отце́мъ свои́мъ въ земли́, въ не́йже роди́ся, въ странѣ́ Халде́йстѣй.
|
І вмер Аран за Фарри, батька свого, у землі народження свого, в Урі халдейському.
|
|
29
|
29
|
|
И поя́ста Авра́мъ и Нахо́ръ себѣ́ жены́: и и́мя женѣ́ Авра́мли Са́ра, и и́мя женѣ́ Нахо́ровѣ Ме́льха, дщи́ Арра́ня: се́й є́сть оте́цъ Ме́льхинъ и оте́цъ Є́схинъ.
|
Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім’я дружини Аврамової: Сара; ім’я дружини Нахорової: Милка, дочка Арана, батька Милки і батька Іски.
|
|
30
|
30
|
|
Бя́ше же Са́ра непло́ды и не ражда́ше дѣте́й.
|
І Сара була неплідна і бездітна.
|
|
31
|
31
|
|
И поя́тъ Ѳа́рра Авра́ма сы́на своєго́ и Ло́та сы́на Арра́ня, сы́на сы́на своєго́, и Са́ру сноху́ свою́, жену́ Авра́ма сы́на своєго́: и изведе́ я́ изъ земли́ Халде́йскія ити́ на зе́млю Ханаа́нску: и пріидо́ша да́же до Харра́на и всели́шася та́мо.
|
І взяв Фарра Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, онука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура халдейського, щоб іти в землю Ханаанську; але, дійшовши до Харрана, вони зупинилися там.
|
|
32
|
32
|
|
Бы́ша же вси́ дні́є Ѳа́ррины въ земли́ Харра́ни лѣ́тъ двѣ́стѣ пя́ть: и у́мре Ѳа́рра въ Харра́нѣ.
|
І було днів життя Фарри [у Харранській землі] двісті п’ять років, і вмер Фарра в Харрані.
|
