|
Глава 25
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
|
Приложи́въ же Авраа́мъ, поя́ жену́, є́йже и́мя Хетту́ра:
|
І взяв Авраам ще дружину, на ім’я Хеттура.
|
|
2
|
2
|
|
роди́ же єму́ Зомвра́на и Ієза́на, и Мада́ла и Мадіа́ма, и Ієсво́ка и Соіє́на.
|
Вона народила йому Зимрана, Іокшана, Медана, Мадіана, Ішбака і Шуаха.
|
|
3
|
3
|
|
Ієза́нъ же роди́ Сава́на и Ѳама́на и Деда́на. Сы́нове же Деда́ни бы́ша: Рагуи́лъ и Навдеи́лъ, и Асуріи́мъ и Латусіи́мъ и Лаомі́мъ.
|
Іокшан породив Шеву, [Фемана] і Дедана. Сини Дедана були: [Рагуїл, Навдеїл,] Ашурим, Летушим і Леюмим.
|
|
4
|
4
|
|
Сы́нове же Мадіа́мли: Єфа́ръ и Афи́ръ, и Єно́хъ и Авіда́ и Єлдага́. Вси́ сі́и бы́ша сы́нове Хетту́рины.
|
Сини Мадіана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Усі ці — сини Хеттури.
|
|
5
|
5
|
|
Даде́ же Авраа́мъ вся́ своя́ имѣ́нія Ісаа́ку сы́ну своєму́:
|
І віддав Авраам усе, що було в нього, Ісааку [синові своєму],
|
|
6
|
6
|
|
сыно́мъ же нало́жницъ свои́хъ даде́ Авраа́мъ да́ры и отпусти́ я́ от Ісаа́ка сы́на своєго́, єще́ жи́въ сы́й, къ восто́ку на зе́млю восто́чную.
|
а синам наложниць, які були у Авраама, дав Авраам подарунки і відіслав їх від Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, у землю східну.
|
|
7
|
7
|
|
Сія́ же лѣ́та дні́й житія́ Авраа́мля, єли́ка поживе́, лѣ́тъ сто́ се́дмьдесятъ пя́ть:
|
Днів життя Авраамового, які він прожив, було сто сімдесят п’ять років;
|
|
8
|
8
|
|
и ослабѣ́въ у́мре Авраа́мъ въ ста́рости до́брѣй, ста́рецъ испо́лненъ дні́й, и приложи́ся къ лю́демъ свои́мъ.
|
і упокоївся Авраам, і помер у старості добрій, старий і насичений [життям], і приєднався до народу свого.
|
|
9
|
9
|
|
И погребо́ша єго́ Ісаа́къ и Ісма́илъ два́ сы́нове єго́ въ пеще́рѣ Сугу́бѣй, на селѣ́ Єфро́новѣ сы́на Саа́рова Хетте́анина, є́же є́сть пря́мо Мамврі́и,
|
І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпеле, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, що напроти Мамре,
|
|
10
|
10
|
|
на селѣ́ и въ пеще́рѣ, ю́же притяжа́ Авраа́мъ от сыно́въ Хетте́овыхъ: та́мо погребо́ша Авраа́ма и Са́рру жену́ єго́.
|
на полі [і в печері], які Авраам придбав від синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його.
|
|
11
|
11
|
|
Бы́сть же по уме́ртвіи Авраа́мли, благослови́ Бо́гъ Ісаа́ка сы́на єго́: и всели́ся Ісаа́къ у кла́дязя Видѣ́нія.
|
Після смерти Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при Беер-лахай-рої.
|
|
12
|
12
|
|
Сія́ же бытія́ Ісма́ила сы́на Авраа́мля, єго́же роди́ А́гарь Єги́птяныня, раба́ Са́ррина, Авраа́му:
|
Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, якого народила Аврааму Агар єгиптянка, служниця Саррина;
|
|
13
|
13
|
|
и сія́ имена́ сыно́въ Ісма́илихъ, по имено́мъ родо́въ єго́: пе́рвенецъ Ісма́иловъ Наваіо́ѳъ, и Кида́ръ и Навдеи́лъ, и Масса́мъ
|
і ось імена синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеєл, Мивсам,
|
|
14
|
14
|
|
и Масма́, и Дума́ и Масси́,
|
Мишма, Дума, Масса,
|
|
15
|
15
|
|
и Ходда́нъ и Ѳема́нъ, и Ієту́ръ и Нафе́съ и Кедма́.
|
Хадад, Фема, Ієтур, Нафиш і Кедма.
|
|
16
|
16
|
|
Сі́и су́ть сы́нове Ісма́или: и сія́ имена́ и́хъ въ ски́ніяхъ и́хъ и въ се́лѣхъ и́хъ: двана́десять кня́зи въ язы́цѣхъ и́хъ.
|
Ці є сини Ізмаїлові, і це імена їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх. Це дванадцять князів племен їхніх.
|
|
17
|
17
|
|
И сія́ лѣ́та житія́ Ісма́илова, сто́ три́десять се́дмь лѣ́тъ: и ослабѣ́въ у́мре, и приложи́ся къ ро́ду своєму́.
|
Років же життя Ізмаїлового було сто тридцять сім років; і упокоївся він, і помер, і приєднався до народу свого.
|
|
18
|
18
|
|
Всели́ся же от Євіла́та да́же до Су́ра, и́же є́сть въ лице́ Єги́пту, да́же доити́ ко Ассирі́омъ: предъ лице́мъ всѣ́хъ бра́тій свои́хъ всели́ся.
|
Вони жили від Хавили до Сура, що перед Єгиптом, як ідеш до Ассирії. Вони оселилися перед лицем усіх братів своїх.
|
|
19
|
19
|
|
И сія́ бытія́ Ісаа́ка сы́на Авраа́мля: Авраа́мъ роди́ Ісаа́ка.
|
Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.
|
|
20
|
20
|
|
Бя́ше же Ісаа́къ лѣ́тъ четы́редесяти, єгда́ поя́ Реве́кку дще́рь Ваѳуи́ла Си́ріна от Месопота́міи Си́рскія, сестру́ Лава́на Си́ріна, себѣ́ въ жену́.
|
Ісаак був сорока років, коли він узяв собі за дружину Ревекку, дочку Вафуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.
|
|
21
|
21
|
|
Моля́шеся же Ісаа́къ Го́сподеви о Реве́кцѣ женѣ́ своє́й, я́ко непло́ды бя́ше: послу́ша же єго́ Бо́гъ, и зача́тъ во утро́бѣ Реве́кка жена́ єго́.
|
І молився Ісаак Господу за [Ревекку] дружину свою, тому що вона була неплідна; і Господь почув його, і зачала Ревекка, дружина його.
|
|
22
|
22
|
|
Игра́ста же младе́нца въ не́й, и рече́: а́ще та́ко ми́ хо́щетъ бы́ти, почто́ ми сіє́? И и́де вопроша́ти Го́спода.
|
Сини в утробі її почали битися, і вона сказала: якщо так буде, то для чого мені це? І пішла запитати Господа.
|
|
23
|
23
|
|
И рече́ є́й Госпо́дь: два́ язы́ка во утро́бѣ твоє́й су́ть, и дво́и лю́діє от утро́бы твоєя́ разлуча́тся: и лю́діє люді́й превзы́дутъ, и бо́лшій порабо́таєтъ ме́ншему.
|
Господь сказав їй: два племені в утробі твоїй, і два різних народи вийдуть з утроби твоєї; один народ стане сильнішим за інший, і більший буде служити меншому.
|
|
24
|
24
|
|
И испо́лнишася дні́є роди́ти є́й, и бя́ху се́й близня́та во утро́бѣ єя́:
|
І настав час народити їй: і ось близнюки в утробі її.
|
|
25
|
25
|
|
изы́де же сы́нъ пе́рвенецъ че́рменъ, ве́сь, я́ко ко́жа, косма́тъ: и нарече́ и́мя єму́ Иса́въ:
|
Першим вийшов червоний, весь, як шкіра, кошлатий; і нарекли йому ім’я Ісав.
|
|
26
|
26
|
|
и посе́мъ изы́де бра́тъ єго́, рука́ же єго́ придержа́ся пятѣ́ Иса́вовѣ: и нарече́ и́мя єму́ Іа́ковъ. Ісаа́ку же бѣ́ шестьдеся́тъ лѣ́тъ, єгда́ роди́ и́хъ Реве́кка.
|
Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п’яту Ісава; і наречено йому ім’я Яків. Ісаак же був шістдесяти років, коли вони народилися [від Ревекки].
|
|
27
|
27
|
|
Возрасто́ша же ю́ноши: и бы́сть Иса́въ человѣ́къ вѣ́дый лови́ти, се́лный: Іа́ковъ же бы́сть человѣ́къ нелука́въ, живы́й въ дому́.
|
Діти виросли, і став Ісав людиною вправною у звіроловстві, людиною полів; а Яків людиною лагідною, що живе у наметах.
|
|
28
|
28
|
|
И возлюби́ Ісаа́къ Иса́ва, я́ко лови́тва єго́ бя́ше бра́шно єму́: Реве́кка же любля́ше Іа́кова.
|
Ісаак любив Ісава, тому що здобич його була за смаком його, а Ревекка любила Якова.
|
|
29
|
29
|
|
Свари́ же Іа́ковъ варе́ніє: и пріи́де Иса́въ съ по́ля изнемо́гъ,
|
І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля втомленим.
|
|
30
|
30
|
|
и рече́ Иса́въ Іа́кову: напита́й мя́ варе́ніємъ со́чива сего́, я́ко изнемога́ю. Сего́ ра́ди прозва́ся и́мя єму́ Єдо́мъ.
|
І сказав Ісав Якову: дай мені поїсти червоного, червоного цього, тому що я втомився. Від цього дано йому прізвисько: Єдом.
|
|
31
|
31
|
|
И рече́ Іа́ковъ Иса́ву: отда́ждь ми́ дне́сь пе́рвенство своє́.
|
Але Яків сказав [Ісаву]: продай мені зараз же своє первородство.
|
|
32
|
32
|
|
Рече́ же Иса́въ: се́, а́зъ иду́ умре́ти, и вску́ю ми́ пе́рвенство сіє́?
|
Ісав сказав: ось, я вмираю, що мені з цього первородства?
|
|
33
|
33
|
|
И рече́ Іа́ковъ єму́: клени́ся ми́ дне́сь. И кля́ся єму́, и отдаде́ Иса́въ Іа́кову пе́рвенство своє́.
|
Яків сказав [йому]: поклянися мені зараз же. Він поклявся йому, і продав [Ісав] первородство своє Якову.
|
|
34
|
34
|
|
Іа́ковъ же даде́ Иса́ву хлѣ́бъ и варе́ніє со́чевно: яде́ же и пи́, и воста́въ отъи́де: и нивочто́же вмѣни́ себѣ́ Иса́въ пе́рвенство.
|
І дав Яків Ісаву хліби і страви із сочевиці; і він їв і пив, і встав і пішов; і зневажив Ісав первородство.
|
