|
Глава 46
|
Глава 46
|
|
1
|
1
|
|
Воста́въ же Ізра́иль са́мъ и вся́ су́щая єго́, пріи́де ко кла́дязю Кля́твенному и пожре́ же́ртву Бо́гу отца́ своєго́ Ісаа́ка.
|
І вирушив Ізраїль з усім, що в нього було, і прийшов у Вирсавію, і приніс жертви Богу батька свого Ісаака.
|
|
2
|
2
|
|
Рече́ же Бо́гъ ко Ізра́илю въ видѣ́ніи но́щію, глаго́ля: Іа́кове, Іа́кове. О́нъ же рече́: что́ єсть?
|
І сказав Бог Ізраїлю у видінні нічному: Якове! Якове! Він сказав: ось я.
|
|
3
|
3
|
|
О́нъ же рече́ єму́: А́зъ є́смь Бо́гъ отце́въ твои́хъ, не убо́йся изы́ти во Єги́петъ: въ язы́къ бо ве́лій сотворю́ тя та́мо:
|
Бог сказав: Я Бог, Бог батька твого; не бійся йти в Єгипет, тому що там породжу від тебе народ великий;
|
|
4
|
4
|
|
и А́зъ сни́ду съ тобо́ю во Єги́петъ, и А́зъ возведу́ тя до конца́: и Іо́сифъ возложи́тъ ру́ки своя́ на о́чи твои́.
|
Я піду з тобою в Єгипет, Я і виведу тебе назад. Йосиф своєю рукою закриє очі твої.
|
|
5
|
5
|
|
Воста́ же Іа́ковъ от кла́дязя Кля́твеннаго, и взя́ша сы́нове Ізра́иля отца́ своєго́, и стяжа́ніє, и жены́ своя́ на колесни́цы, я́же посла́ Іо́сифъ, взя́ти єго́:
|
Яків вирушив з Вирсавії; і повезли сини Ізраїлеві Якова, батька свого, і дітей своїх, і дружин своїх на колісницях, які послав фараон, щоб привезти його.
|
|
6
|
6
|
|
и взе́мше имѣ́нія своя́ и все́ стяжа́ніє, є́же стяжа́ша въ земли́ Ханаа́нстѣй, внидо́ша во Єги́петъ Іа́ковъ и все́ сѣ́мя єго́ съ ни́мъ:
|
І взяли вони худобу свою і майно своє, що придбали в землі Ханаанській, і прийшли в Єгипет, — Яків і весь рід його з ним.
|
|
7
|
7
|
|
сы́нове и сы́нове сыно́въ єго́ съ ни́мъ, дще́ри и дще́ри дще́рей єго́, и все́ сѣ́мя своє́ введе́ во Єги́петъ.
|
Синів своїх і онуків своїх із собою, дочок своїх і онучок своїх і весь рід свій привів він із собою в Єгипет.
|
|
8
|
8
|
|
Сія́ же имена́ сыно́въ Ізра́илевыхъ вше́дшихъ во Єги́петъ ку́пно со Іа́ковомъ отце́мъ свои́мъ: Іа́ковъ и сы́нове єго́: пе́рвенецъ Іа́ковль Руви́мъ.
|
Ось імена синів Ізраїлевих, що прийшли в Єгипет: Яків і сини його. Первісток Якова Рувим.
|
|
9
|
9
|
|
Сы́нове же Руви́мли: Єно́хъ и Фалло́съ, Асро́нъ и Хармі́.
|
Сини Рувима: Ханох і Фаллу, Хецрон і Хармі.
|
|
10
|
10
|
|
Сы́нове же Симео́ни: Іємуи́лъ и Іамі́нъ, и Ао́дъ и Ахі́нъ, и Саа́ръ и Сау́лъ, сы́нъ Ханані́тідинъ.
|
Сини Симеона: Іємуїл та Іамин, і Огад, і Іахин, і Цохар, і Саул, син хананеянки.
|
|
11
|
11
|
|
Сы́нове же Леві́ини: Гирсо́нъ, Каа́ѳъ и Мера́рій.
|
Сини Левія: Гирсон, Кааф і Мерарі.
|
|
12
|
12
|
|
Сы́нове же Іу́дины: И́ръ и Авна́нъ, и Сило́мъ и Фаре́съ и За́ра: умро́ша же И́ръ и Авна́нъ въ земли́ Ханаа́ни. Бы́ша же сы́нове Фаре́су: Єсро́мъ и Іємуи́лъ.
|
Сини Іуди: Ір і Онан, і Шела, і Фарес, і Зара; але Ір і Онан померли в землі Ханаанській. Сини Фареса були: Есром і Хамул.
|
|
13
|
13
|
|
Сы́нове же Іссаха́ровы: Ѳола́ и Фуа́, и Асу́мъ и Самвра́нъ.
|
Сини Іссахара: Фола і Фува, Іов і Шимрон.
|
|
14
|
14
|
|
Сы́нове же Завуло́ни: Сере́дъ и Алло́нъ и Ахои́лъ.
|
Сини Завулона: Серед і Елон, і Іахлеїл.
|
|
15
|
15
|
|
Сі́и сы́нове Лі́ини, и́хже роди́ Іа́кову въ Месопота́міи Си́рстѣй, и Ді́ну дще́рь єго́: всѣ́хъ ду́шъ сыно́въ и дще́рей три́десять три́.
|
Це сини Лії, яких вона народила Якову в Месопотамії, і Діну, дочку його. Всіх душ синів його і дочок його — тридцять три.
|
|
16
|
16
|
|
Сы́нове же Га́довы: Сафо́нъ и Ангі́съ, и Санні́съ и Ѳасова́нъ, и Аиді́съ и Ароиді́съ и Ареилі́съ.
|
Сини Гада: Цифіон і Хаггі, Шуні й Ецбон, Ері й Ароді й Арелі.
|
|
17
|
17
|
|
Сы́нове же Аси́ровы: Іємна́ и Єссуа́, и Ієу́лъ и Варіа́, и Са́ра сестра́ и́хъ. Сы́нове же Варіины́: Хово́ръ и Мелхі́илъ.
|
Сини Асира: Імна та Ішва, й Ішви, і Бриа, і Серах, сестра їхня. Сини Бриї: Хевер і Малхиїл.
|
|
18
|
18
|
|
Сі́и сы́нове Зе́лфины, ю́же даде́ Лава́нъ Лі́и, дще́ри своє́й, я́же роди́ си́хъ Іа́кову, шестьна́десять ду́шъ.
|
Це сини Зелфи, яку Лаван дав Лії, дочці своїй; вона народила їх Якову шістнадцять душ.
|
|
19
|
19
|
|
Сы́нове же Рахи́ли, жены́ Іа́ковли: Іо́сифъ и Веніамі́нъ.
|
Сини Рахилі, дружини Якова: Йосиф і Веніамін.
|
|
20
|
20
|
|
Бы́ша же сы́нове Іо́сифу въ земли́ Єги́петстѣй, и́хже роди́ єму́ Асене́ѳа, дщи́ Петефрі́а жреца́ Иліопо́льска, Манассі́ю и Єфре́ма. Бы́ша же сы́нове Манассі́ины, и́хже роди́ єму́ нало́жница Си́ра, Махі́ра. Махі́ръ же роди́ Галаа́да. Сы́нове же Єфраі́ма, бра́та Манассі́ина: Суталаа́мъ и Таа́мъ. Сы́нове же Суталаа́мли, Єдо́мъ.
|
І народилися у Йосифа в землі Єгипетській Манассія та Єфрем, яких народила ему Асенефа, дочка Потифера, жреця Іліопольського.
|
|
21
|
21
|
|
Сы́нове же Веніамі́ни: Вала́ и Хово́ръ и Асфи́лъ. Бы́ша же сы́нове Ва́ловы: Гира́ и Ноєма́нъ, и Анхі́съ и Ро́съ, и Мамфі́мъ и Офімі́мъ. Гира́ же роди́ Ара́да.
|
Сини Веніаміна: Бела і Бехер і Ашбел; [сини Бели були:] Гера і Нааман, Ехі і Рош, Муппим і Хуппим і Ард.
|
|
22
|
22
|
|
Сі́и сы́нове Рахи́лины, и́хже роди́ Іа́кову, всѣ́хъ ду́шъ осмьна́десять.
|
Це сини Рахилі, що народилися в Якова, усього чотирнадцять душ.
|
|
23
|
23
|
|
Сы́нове же Да́новы: Асо́мъ.
|
Син Дана: Хушим.
|
|
24
|
24
|
|
Сы́нове же Нефѳалі́мли: Асіи́лъ и Гоні́, и Іссаа́ръ и Селли́мъ.
|
Сини Неффалима: Іахцеїл і Гуні, й Ієцер, і Шиллем.
|
|
25
|
25
|
|
Сі́и сы́нове Ва́ллины, ю́же даде́ Лава́нъ Рахи́ли дще́ри своє́й, я́же роди́ си́хъ Іа́кову: всѣ́хъ ду́шъ се́дмь.
|
Це сини Валли, яку дав Лаван дочці своїй Рахилі; вона народила їх Якову всього сім душ.
|
|
26
|
26
|
|
Всѣ́хъ же ду́шъ вше́дшихъ со Іа́ковомъ во Єги́петъ, я́же изыдо́ша изъ чре́слъ єго́, кромѣ́ же́нъ сыно́въ Іа́ковлихъ, всѣ́хъ ду́шъ шестьдеся́тъ ше́сть.
|
Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що пішли зі стегон його, крім дружин синів Яковових, усього шістдесят шість душ.
|
|
27
|
27
|
|
Сы́нове же Іо́сифовы, и́же бы́ша єму́ въ земли́ Єги́петстѣй, ду́шъ де́вять: всѣ́хъ ду́шъ до́му Іа́ковля, я́же пріидо́ша со Іа́ковомъ во Єги́петъ, ду́шъ се́дмьдесятъ пя́ть.
|
Синів Йосифа, які народилися у нього в Єгипті, дві душі. Всіх душ дому Яковового, що прийшли [з Яковом] у Єгипет, сімдесят [п’ять].
|
|
28
|
28
|
|
Іу́ду же посла́ предъ собо́ю ко Іо́сифу срѣ́сти єго́ у Иро́йска гра́да въ земли́ Рамессі́йстѣй.
|
Іуду послав він перед собою до Йосифа, щоб він показав шлях у Гесем. І прийшли в землю Гесем.
|
|
29
|
29
|
|
Впря́гъ же Іо́сифъ колесни́цы своя́, изы́де во срѣ́теніє Ізра́илю, отцу́ своєму́, ко Ироо́ну гра́ду: и яви́вся єму́, нападе́ на вы́ю єго́ и пла́кася пла́чемъ вели́кимъ.
|
Йосиф запряг колісницю свою і виїхав назустріч Ізраїлю, батькові своєму, в Гесем, і, побачивши його, упав на шию його, і довго плакав на шиї його.
|
|
30
|
30
|
|
И рече́ Ізра́иль ко Іо́сифу: да умру́ отны́нѣ, поне́же ви́дѣхъ лице́ твоє́: єще́ бо ты́ єси́ жи́въ.
|
І сказав Ізраїль Йосифові: помру я тепер, побачивши лице твоє, бо ти ще живий.
|
|
31
|
31
|
|
Рече́ же Іо́сифъ ко бра́тіи своє́й: ше́дъ повѣ́мъ фарао́ну и реку́ єму́: бра́тія моя́ и до́мъ отца́ моєго́, и́же бы́ша въ земли́ Ханаа́ни, пріидо́ша ко мнѣ́:
|
І сказав Йосиф братам своїм і дому батька свого: я піду, сповіщу фараона і скажу йому: брати мої і дім батька мого, які були в землі Ханаанській, прийшли до мене;
|
|
32
|
32
|
|
они́ же су́ть му́жіє пастуси́, му́жіє бо скотопита́теліє бы́ша: и скоты́, и волы́, и вся́ своя́ приведо́ша:
|
ці люди пастухи овець, бо скотарі вони; і дрібна і велика худоба своя, й усе, що у них, привели вони.
|
|
33
|
33
|
|
а́ще у́бо призове́тъ ва́съ фарао́нъ и рече́тъ ва́мъ: что́ дѣ́ло ва́ше є́сть?
|
Якщо фараон покличе вас і скаже: яке заняття ваше?
|
|
34
|
34
|
|
Рцы́те: му́жіє скотопита́теліє єсмы́, раби́ твои́, издѣ́тска да́же до ны́нѣ, и мы́ и отцы́ на́ши: да вселите́ся въ земли́ Гесе́мъ Араві́йстѣй: ме́рзость бо є́сть Єги́птяномъ вся́къ пасту́хъ о́вчій.
|
то ви скажіть: ми, раби твої, скотарями були від юности нашої донині, і ми і батьки наші, щоб вас оселили в землі Гесем. Тому що мерзота є для єгиптян усякий пастух овець.
|
