Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Порівняти:
⇄

Глава 10 з 42
Глvа, і~”
Глава 10
1
1
Не съвњ'дњ б^о си'це, трђжа'ю^ся дш~ею мое^ю стеня`, и^ спђщђ на'нь гл~ы моя” Въз#гл~ю и^хъ го'рестїю дш~а моея ѓ^дръжи'мъ,
Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї.
2
2
и^ рекђ къ гв~и не ё^чи м^я беꙁъчесᲄвовати, и^ почто' ми си'це сђди'лъ е^си.
Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся?
3
3
и^л^и добро' ти е^сть а^ще непра'вдою, ја%ко эTре'клъ е^си дњла рђкђ твое'ю, совTњ же нечести'выхъ вня'лъ е^си.
Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло?
4
4
и^л^и ја^ко ви'дњвыи ви'диши, и^л^и ја%коже зриT чл~къ ё'зриши.
Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина?
5
5
и^л^и жи'тїе твое чл~чьско е^сть, и^л^и лњта твоя мђжнњ.
Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка,
6
6
ја%ко взыска'лъ е^си беꙁако'нїя мое^го, и^ грњхи` моя и^с#слњди'лъ е^си`
чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені,
7
7
вњси бо ја%ко нечествова'хъ, н^о кто` е^сть и^зима'я и^ꙁ рђкђ твое'ю.
хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї?
8
8
рђцњ твои` сътвори'ста м^я и^ създа'ста м^я. потоM же прело'жъ м^я порази`.
Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене?
9
9
помяни` ё^бо бре'нїе м^я съꙁда`, в ꙁе'млюy паки въꙁвраща'еши м^я.
Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене?
10
10
и^л^и не ја%коже мле'ко и^ꙁмолꙁе, насырилъ же м^я е^си ра'вно сырђ.
Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене,
11
11
ко'жею и^ пло'тїю м^я ѓ^блече`, костьми' же и^ жи'лами съши'лъ м^я е^си.
шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене,
12
12
живоT же и^ млsть положи` ё^ мене`, посњщенїеy твое съхра'нитъ мои дх~ъ.
життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій?
13
13
сїя и^мњяи въ тебњ вњ'дњ ја%ко все` мо'жеши, не эTмага'ет же ся эT тебе ничто'же.
Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, —
14
14
а^ще съгрњшђ` съхри'ниши м^я, эT беꙁако'нїя же не беꙁъвиnна м^я сътвори'ши.
бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання.
15
15
а^ще б^о нечести'в# бђдђ лю'тњ мн^њ, а^ще же бђдђ пра'ведникъ, не могђ` въꙁникнђти и^спо'лнь б^о е^смь нечестїя”
Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє:
16
16
ЛовиM б^о е^смь а^ки ле'въ на ё^бїенїе, па'ки же прело'жъ м^я лю'тњ ё^биваа'ше.
воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені.
17
17
ѓ^бновля'я на' мя пыта'нїе мое`, гнњ'в же вели'къ възложи` на' мя, наведе' же на' мя и^скђше'нїе,
Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене.
18
18
почто` м^я и^з чре'ва и^ꙁнесе` и^ не ё^мро'хъ, ѓ%ко мене не вњ'дњ. ја%коy
І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене;
19
19
и^ быхъ а^ки не бы'въ, и^ почт^о б^о и^ꙁ чре'ва въ гроb не снидоX.
нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб!
20
20
и^л^и не ма'ло е^сть вре'мя жи'ꙁни моея, ѓ^ста'ви мене почити ма'ло
Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився,
21
21
даже не и^дђ`, эTню'дђже ся не възвращђ`. вᲆ ꙁе'млю ᲄе'мнђ и^ мраqнђ
раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної,
22
22
въ ꙁе'млю т#мы` вњчныя и`дњже нsњ свњтᲆ, ни ви'дњти живоᲄа члsчка”
у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява.

Глава 10 з 42