Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Порівняти:
⇄

Глава 16 з 42
Глvа, ѕ~і”
Глава 16
1
1
Отвњща' же і%ѓвъ и^ рече.
І відповів Іов і сказав:
2
2
слы'шахъ си'це, мно'готњшителе зо'лъ вс^и.
чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви!
3
3
что' бо е^да чи'нъ е^сть словесы` дх~а, и^л^и кђ'ю ти па'кость съᲄворитъ. ја%коже эTвњща'еши,
Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати?
4
4
и^ а^ꙁъ ја%коже в^ы въꙁ#гл~ю. а^ще же поDлежа'лA дш~а ва'ша за мою`, а^ще наскакаX на' вы словесы`, покива'а главо'ю на вы.
І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю;
5
5
бђди же крњпость въ ё^стњхъ моиX, движе'нїа же ё^стнђ` мое'ю не пощажђ`
підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би.
6
6
а^ще б^о възгл~ю не воꙁболю ли` ра'ны, н^о сътворю` с^и трђдъ. а^ще ли же ё^молчю`, чт^о ме'ншими ё^ја^зве'нᲆ бђдђ.
Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене?
7
7
нн~њ же престђжена м^я сътвори` бђя' согни'вша. и^ я'тъ м^я
Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою.
8
8
и^ въ послђшество бых#, и^ въста`въ мн^њ лжа` моя. прямо лицђ` мое^мђ эTвњща`,
Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені.
9
9
гнњ венъ быv низложи м^я. въскрежета` ꙁђбы на' мя, стрњ'лы и^скђсникъ е^го нападо'ша на' мя.
Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої.
10
10
стрњла'ми ѓ^чїю наскака`, и^ ѓ^стрїеM пораꙁи` м^я въ колњнњ, вкђпњ натеко'ша на мя,
Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене.
11
11
предасть б^о м^я г~ь в рђки непра'ведныX, на нечести'выяy поврь'же м^я,
Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене.
12
12
ё^миря'юща рас#сы'па м^я. и%мъ м^я ꙁа вла'сы и ѓ^борва`. поста'ви м^я а^ки стра'жа,
Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе.
13
13
ѓ^быидо'ша м^я ѓ^рђжїи бодђще въ и^стеси мои`. не щадя'ще и^злїяша на ꙁеMлю же'лчь мою`,
Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою,
14
14
ниꙁложи'ша м^я стрpђ на стрђпъ, теко'ша къ мнњ могђщеи.
пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець.
15
15
врњтище соши'ша на ко'жђ мою, и^ мо'щь же моя ё^гасе`.
Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою.
16
16
и^ чре'во мое съгорњ` эT пла'ча, на вњждђ же мое'ю стњнь,
Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти,
17
17
непра'ведно же ни е^ді'но в рђкђ мое'ю. мл~тва же моя чи'ста
попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста.
18
18
ꙁемля` да не покры'еть кро'ви пло'ти моея, ни бђди мњсто во'пля мое^го.
Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму.
19
19
и^ нн~њ е^сть се` на нб~сехъ по'слђхъ мои, свњдњтель же м^и на вы'шнихъ.
І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх!
20
20
да прїидетъ м^и мо'льба къ г~ђ, преD ним же да ка'плеT м^и ѓ%ко.
Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої.
21
21
бђди же ѓ^бличе'нїе мђжђ преD гм~ъ, и^ сн~ђ чл~ческомђ бли'жнемђ е^го.
О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм!
22
22
лњта и^сче'тена прїидо'ша, пђте'мъ и^мже не въꙁвращђся по'идђ”
Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну.

Глава 16 з 42