|
Глvа, ѕ~і”
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
Отвњща' же і%ѓвъ и^ рече.
|
І відповів Іов і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
слы'шахъ си'це, мно'готњшителе зо'лъ вс^и.
|
чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви!
|
|
3
|
3
|
|
что' бо е^да чи'нъ е^сть словесы` дх~а, и^л^и кђ'ю ти па'кость съᲄворитъ. ја%коже эTвњща'еши,
|
Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати?
|
|
4
|
4
|
|
и^ а^ꙁъ ја%коже в^ы въꙁ#гл~ю. а^ще же поDлежа'лA дш~а ва'ша за мою`, а^ще наскакаX на' вы словесы`, покива'а главо'ю на вы.
|
І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю;
|
|
5
|
5
|
|
бђди же крњпость въ ё^стњхъ моиX, движе'нїа же ё^стнђ` мое'ю не пощажђ`
|
підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би.
|
|
6
|
6
|
|
а^ще б^о възгл~ю не воꙁболю ли` ра'ны, н^о сътворю` с^и трђдъ. а^ще ли же ё^молчю`, чт^о ме'ншими ё^ја^зве'нᲆ бђдђ.
|
Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене?
|
|
7
|
7
|
|
нн~њ же престђжена м^я сътвори` бђя' согни'вша. и^ я'тъ м^я
|
Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою.
|
|
8
|
8
|
|
и^ въ послђшество бых#, и^ въста`въ мн^њ лжа` моя. прямо лицђ` мое^мђ эTвњща`,
|
Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені.
|
|
9
|
9
|
|
гнњ венъ быv низложи м^я. въскрежета` ꙁђбы на' мя, стрњ'лы и^скђсникъ е^го нападо'ша на' мя.
|
Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої.
|
|
10
|
10
|
|
стрњла'ми ѓ^чїю наскака`, и^ ѓ^стрїеM пораꙁи` м^я въ колњнњ, вкђпњ натеко'ша на мя,
|
Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене.
|
|
11
|
11
|
|
предасть б^о м^я г~ь в рђки непра'ведныX, на нечести'выяy поврь'же м^я,
|
Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене.
|
|
12
|
12
|
|
ё^миря'юща рас#сы'па м^я. и%мъ м^я ꙁа вла'сы и ѓ^борва`. поста'ви м^я а^ки стра'жа,
|
Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе.
|
|
13
|
13
|
|
ѓ^быидо'ша м^я ѓ^рђжїи бодђще въ и^стеси мои`. не щадя'ще и^злїяша на ꙁеMлю же'лчь мою`,
|
Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою,
|
|
14
|
14
|
|
ниꙁложи'ша м^я стрpђ на стрђпъ, теко'ша къ мнњ могђщеи.
|
пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець.
|
|
15
|
15
|
|
врњтище соши'ша на ко'жђ мою, и^ мо'щь же моя ё^гасе`.
|
Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою.
|
|
16
|
16
|
|
и^ чре'во мое съгорњ` эT пла'ча, на вњждђ же мое'ю стњнь,
|
Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти,
|
|
17
|
17
|
|
непра'ведно же ни е^ді'но в рђкђ мое'ю. мл~тва же моя чи'ста
|
попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста.
|
|
18
|
18
|
|
ꙁемля` да не покры'еть кро'ви пло'ти моея, ни бђди мњсто во'пля мое^го.
|
Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму.
|
|
19
|
19
|
|
и^ нн~њ е^сть се` на нб~сехъ по'слђхъ мои, свњдњтель же м^и на вы'шнихъ.
|
І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх!
|
|
20
|
20
|
|
да прїидетъ м^и мо'льба къ г~ђ, преD ним же да ка'плеT м^и ѓ%ко.
|
Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої.
|
|
21
|
21
|
|
бђди же ѓ^бличе'нїе мђжђ преD гм~ъ, и^ сн~ђ чл~ческомђ бли'жнемђ е^го.
|
О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм!
|
|
22
|
22
|
|
лњта и^сче'тена прїидо'ша, пђте'мъ и^мже не въꙁвращђся по'идђ”
|
Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.