Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

Глава 37 з 42
Глvа, л~з”
Глава 37
1
1
И$ эT сихъ смяте'ся срDце мое, и^ эTтръжеся эT мњста свое^го”
І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
2
2
Послђшаи слђ'ха, гнњ'вомъ ја%рости гн~я, и^ поё^че'нїе и^ꙁ# ё%стъ е^го и^ꙁы'идетъ”
Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
3
3
ПоD всњмъ нб~омъ нача'тоk е^го, и^ свњтъ е^го на кри'лђ ꙁемля`”
Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі.
4
4
Въ слњдъ е^го въꙁопїетъ гла'сомъ, и^ въꙁгреми'тъ гла'сомъ ё^коре'нїя свое^го, и^ не и^змњни'тъ е^я` ја%ко ё^слы'шитъ гла'съ е^го”
За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
5
5
ВъзгрᲇмиT крњпкїи гла'сомъ свои^мъ ди'вныM, ча'съ положи ско'томъ, вњдњт# же ло'жныи чи'нъ” ѓ^ сихъ всњхъ не ё^дивиT ли ся ё%мъ, и^ не и^ꙁмњниT ли ся срDце эT тњ'ла” Сътвори` б^о ве'лїа и%хже не вњдњхомъ”
Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
6
6
ё^чиня'яи снњ'гђ бђ'ди на ꙁемли`, и^ ꙁимђ дождеv си'лы е^го”
Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
7
7
В рђцњ вся'кого чл~ка наꙁнамена'етъ, да поꙁна'етъ вся'къ чл~къ свою не'мощь”
Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
8
8
Внидо'ша же ѕвњри поD кро'въ, ё^молко'ша же на ло'жи”
Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
9
9
эT хлњвины нахо'дятъ бо'лњꙁни, и^ эT го'ръ ꙁима”
З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча.
10
10
И$ эT дыха'нїя крњпка да'сть мра'ꙁъ, крњпиT же во'дђ ја%коже хо'щетъ”
Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
11
11
І$ и^ꙁбра'нна ё^страша'етъ ѓ%блакъ, прожене'тᲆ ѓ%блакъ свњтъ е^го”
Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
12
12
И$ самъ ѓ%крестная раꙁвратитъ, е^гда` въсхо'щетъ въ дњ'ла своя, и^ вс^е е^ли'ко ꙁаповњсть и^мъ” То ё^чине'но е^сть эT него на ꙁемли`,
і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
13
13
аще ли на на'ше накаꙁа'нїе, а^ще ли на' ꙁемлю свою, а^ще на млsть ѓ^бря'щетъ и&,
Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
14
14
внђши с^и і%ѓве” Ста'ни ё^ча'ися си'лы гн~я”
Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
15
15
Вњмъ б^о ја%ко г~ь положи дњ'ла своя, свњтъ сътвори эT тмы`”
Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
16
16
Сᲆвњсть же раз#сђже'нїе ѓ%блака, и^з#слњдова паде'нїе ѕлы'хъ,
Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
17
17
и^ твоя ѓ^де'жда те'пла” Помолча'ете же по ꙁемли, эT ю%га
Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
18
18
ё^тверже'нїе с ниM” Въ ѓ^бњща'нїе крњпкїи, ја%ко видњнїе раꙁли'тїя”
Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
19
19
Почто наё^чи м^я чт^о речемъ е^мђ, и^ преста'немᲆ мно'га гл~юща,
Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
20
20
е^да кни'ги и^ли кни'гичїа ми преDстоя'тъ, е^да чл~ка съставля'ю гл~ати ё^молчђ,
Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
21
21
всњми е^сть невидимъ свњтъ. свњт ли е^сть въ ѓ^бет#ша'нїи, ја%ко е^же эT него на ѓ%блацехъ”
Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
22
22
эT сњвера ѓ%блакъ ꙁатворе'нїи, ѓ^ сихъ ве'лїа сла'ва, и^ чsть эT вседержи'теля”
Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
23
23
и^ не ѓ^брњта'емᲆ и^ного подо'бна крњпости е^го сђдя'щемђ пра'вдђ, не мни'ши ли ё^слы'шати е^мђ”
Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
24
24
Тњ'мже ё^боя'тся е^го чл~цы, ё^боя'т же ся е^го и премђдрїи срDцеM” преста'вшђ же е^лїё'сђ эT бесњды”
Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!

Глава 37 з 42
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.