|
Глvа, и~”
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
Отвњща же велда'дъ савхе'т#скїи гл~я. доко'лњ гл~еши сїя,
|
І відповів Вилдад савхеянин і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
дх~ъ многогл~ивъ въ ё^стњхъ твои^хъ”
|
чи довго ти будеш говорити так? — слова? вуст твоїх бурхливий вітер!
|
|
3
|
3
|
|
Є$гда г~ь ѓ^бидитъ сђдя'и, и^л^и сътвори'выи вс^е воꙁметъ пра'вдђ”
|
Невже Бог спотворює суд, і Вседержитель перетворює правду?
|
|
4
|
4
|
|
и^л^и сн~ове твои` съгреши'ша преD ниM, пђсти'лъ в рђцњ и^хъ безако'нїя иX,
|
Якщо сини твої згрішили перед Ним, то Він і віддав їх у руку беззаконня їхнього.
|
|
5
|
5
|
|
ты' же заё^тря'и къ г~ђ моля'ся”
|
Якщо ж ти знайдеш Бога і помолишся Вседержителю,
|
|
6
|
6
|
|
А$ще чистъ е^си і^ и'сᲄиненъ, мл~твђ твою ё^слы'шитъ” Оу^строит# же т^и жи'тїе пра'вды,
|
і якщо ти чистий і правий, то Він нині ж встане над тобою й умиротворить оселю правди твоєї.
|
|
7
|
7
|
|
бђдђт# же прьвая твоя ма'ла, послњ'дняя же твоя бес числа`”
|
І якщо спочатку в тебе було мало, то згодом буде дуже багато.
|
|
8
|
8
|
|
Въпроси` ё'бо прьвыи и^хъ ро'дъ, и^слњди же по ро'дђ эTц~ь.
|
Бо запитай у минулих родів і вникни у спостереження батьків їх;
|
|
9
|
9
|
|
вчера'шнїи б^о е^смь и^ не вњмъ, сњнь б^о е^сть по ꙁемли` наше житїе,
|
а ми — вчорашні і нічого не знаємо, тому що наші дні на землі тінь.
|
|
10
|
10
|
|
не л^и сїя наё^чи'тъ тя, и^ възвњстя'тъ т^и эT срDца і^ и^знесTђ словеса`”
|
Ось, вони навчать тебе, скажуть тобі і від серця свого промовлять слова:
|
|
11
|
11
|
|
Є$да ни'четъ рого'ꙁъ беZ воды`, и^л^и расте'тъ вино безъ напое'нїя.
|
чи піднімається очерет без вологи? чи росте очерет без води?
|
|
12
|
12
|
|
е^ще сђщее в ко'рени не по'жнется, прьвїе пи'тїя все` бы'лїе не и^схне'тъ л^и”
|
Ще він у свіжості своїй і не зрізаний, а раніше всякої трави засихає.
|
|
13
|
13
|
|
Та'ко ё^бо бђдђтъ послњдняа всXњ, забыва'ющихъ г~а. наде'жDа б^о нечести'ваго поги'бнетъ,
|
Такі путі всіх, хто забуває Бога, і надія лицеміра загине;
|
|
14
|
14
|
|
не ё^селен# б^о бђдетъ до'мъ е^го, паё^чи'на же събђдется хра'мъ е^го.
|
уповання його підрізане, і впевненість його — дім павука.
|
|
15
|
15
|
|
а^ще поDпре'т# хлњвинђ` свою не ста'нетъ, и^меT же е^мђ не сте'рпитъ.
|
Обіпреться об дім свій і не встоїть; схопиться за нього і не утримається.
|
|
16
|
16
|
|
мо'кръ б^о е^сть слн~цемъ, и^ эT гно'я е^го лњторасль и^ꙁыидетъ.
|
Він зеленіє перед сонцем, за сад простягаються гілки його;
|
|
17
|
17
|
|
на собо'рњ ка'менїя спи'тъ, по'средњ же до'брна ка'менїа поживе'тъ.
|
у купу каміння вплітається коріння його, між камінням врізується.
|
|
18
|
18
|
|
а^ще же и^ пожреT мњсто солже'тъ е^го, не вњ'дњ л^и такова`.
|
Але коли вирвуть його з місця його, воно відмовиться від нього: «я не бачило тебе!»
|
|
19
|
19
|
|
ја%ко раꙁвраще'нїе нечести'ва ᲄаково`, эT ꙁемля' же и%ного проꙁя'бнетъ”
|
Ось радість шляху його! а із землі виростають інші.
|
|
20
|
20
|
|
Гь~ б^о не эTринетъ неꙁлоби'ваго, всего' же да'ра нечесᲄи'ваго не прїимеT.
|
Бачиш, Бог не відкидає непорочного і не підтримує руки? лиходіїв.
|
|
21
|
21
|
|
и%стин#на же ё^ста` и^спо'лниT смњха`, ё^стны' же и^хъ и^сповњда'нїя.
|
Він ще наповнить сміхом вуста твої і губи твої радісним вигуком.
|
|
22
|
22
|
|
вра'ꙁи же и^хъ ѓ^блекђтся въ стђдъ, жи'тїе же нечести'ваго не бђдетъ”
|
Ненависники твої вдягнуться в сором, і намету нечестивих не стане.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.