|
Глvа, к~”
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
Отвњща же съфаръ минᲇи^нъ и^ рече.
|
І відповів Софар наамитянин і сказав:
|
|
2
|
2
|
|
не тако мнXњ с^е ти рещи проти'вђ, и^ не разђмњ'ете ли паче нежели а%зъ”
|
розмірковування мої спонукують мене відповідати, і я поспішаю висловити їх.
|
|
3
|
3
|
|
Накаꙁа'нїе срамле'нїя мое^го ё^слы'шђ, и^ дх~ъ эT ра'ꙁђма эTвњщева'етъ м^и”
|
Докір, ганебний для мене, вислухав я, і дух розуміння мого відповість за мене.
|
|
4
|
4
|
|
Є$гда` с^е раꙁђмњ'ютъ лњта, эT негоже положенъ чл~къ быs на ꙁемли`”
|
Хіба не знаєш ти, що від віку, — з того часу, як поставлена людина на землі, —
|
|
5
|
5
|
|
Весе'лїе б^о нечести'выхъ паде'нїе силђ и%мать. ѓ^брадова'нїе же беꙁако'нникъ па'гђба”
|
веселощі беззаконних короткочасні, і радість лицеміра миттєва?
|
|
6
|
6
|
|
А$ще въꙁы'идђтъ на' нб~о да'ры е^го, же'ртва же е^го ѓ%блацXњ ся ко'снетъ”
|
Хоч би зросла до небес велич його, і голова його торкалася хмар, —
|
|
7
|
7
|
|
Є$гда` мни'тся ё^же эTве'рженъ, тогда` поги'бнеT до конца`. ви'дњвшїи же е^го рекђтъ гд^њ е^сть.
|
як гній його, навіки пропадає він; ті, що бачили його, скажуть: де він?
|
|
8
|
8
|
|
ја%коже со'нъ эT тњ'ла вн^њ ѓ^бря'щеTся, эTлетњ же а^ки мечта'нїе но'щное.
|
Як сон, відлетить, і не знайдуть його; і, як нічне видіння, зникне.
|
|
9
|
9
|
|
ја%ко преꙁрњ` и^ не приложи'тъ, и^ ктомђ` не приближитъ е^го мњсто е^го”
|
Око, що бачило його, більше не побачить його, і вже не дивитиметься на нього місце його.
|
|
10
|
10
|
|
Сн~ы иX да погђбятъ ме'ншины, и^ рђцњ е^го пожгђтъ бо'лњꙁнь.
|
Сини його будуть запобігати перед жебраками, і руки його повернуть вкрадене ним.
|
|
11
|
11
|
|
и^ ко'сти е^го и^спо'лнятся ю%ности е^го, и^ с ни'мъ на пе'рсти ё^сне'тъ”
|
Кістки його наповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у порох.
|
|
12
|
12
|
|
А$ще ё^слади'тся въ ё^стXњ е^го ѕло'ба, съкрыеT ю& поD ја^ꙁы'комъ свои^мъ.
|
Якщо солодке в роті його зло, і він таїть його під язиком своїм,
|
|
13
|
13
|
|
не постыди'тся и^ не ѓ^ста'витъ е^я`, и^ събереT ю& посредњ горта'ни свое^го.
|
береже і не кидає його, а тримає його у вустах своїх,
|
|
14
|
14
|
|
не въꙁмо'жетᲆ помощи себњ, ја%дᲆ а^спидь въ чре'вњ е^го”
|
то ця їжа його в утробі його перетвориться на жовч аспидів усередині його.
|
|
15
|
15
|
|
Бога'тьство бес пра'вды събира'емо и^ꙁ#блю'ется, і^ и^ꙁ# хлњвины е^го да и^ꙁвлече'тъ и& а^гг~лъ”
|
Майно, яке він ковтав, виблює: Бог вивергне його із утроби його.
|
|
16
|
16
|
|
ЈА/роs же ѕмїевђ да със#сетъ, да ё^бїеT же е^го јазы'къ ѕмии'нъ”
|
Зміїну отруту він ссе; умертвить його язик єхидни.
|
|
17
|
17
|
|
да не ё^зритъ эT дое'нїа прибыTкђ, ниже прибыTкђ ме'да и^ ма'сла,
|
Не бачити йому струмків, рік, що течуть медом і молоком!
|
|
18
|
18
|
|
въᲄще и^ всђе ᲄрђди'ся бога'тьство эT негоже не вᲆкђсиT” ЈА/коже клоки несожьва'емы и^ не пожерты,
|
Нажите трудом поверне, не проковтне; за міркою майна його буде і розплата його, а він не порадіє.
|
|
19
|
19
|
|
в# поги'бель не'мощныX домы сᲆкрђши`” жи'тїе же раꙁграби и^ не поста'ви,
|
Бо він гнітив, відсилав бідних; захоплював доми, яких не будував;
|
|
20
|
20
|
|
нњсть спsнїя и^мњнїю е^го” ВъжDелњ'нїе е^го не спс~етъ е^го,
|
не знав ситости в утробі своїй і у жадобі своїй не щадив нічого.
|
|
21
|
21
|
|
нњсть ѓ^ста'нка бра'шнђ е^го” Сего ради не процвњтеT е^мђ бл~гая,
|
Нічого не спаслося від обжерливости його, зате не встоїть щастя його.
|
|
22
|
22
|
|
и^ е^гда же мни'тᲆ ё^же и^спо'лнь бы'ти ѓ^скорбля'е^тся. вся'ка же бњда на'нь прїидеT,
|
У повноті достатку буде тісно йому; всяка рука скривдженого підніметься на нього.
|
|
23
|
23
|
|
а^ще ка'ко и^спо'лнитъ чре'во е^го” напђститъ на'нь гнњ'въ и^ не ё^цњлњеT, и^ ја%рость гнњ'ва ё^бђдитъ и& на болњꙁнь.
|
Коли буде чим наповнити утробу його, Він пошле на нього лють гніву Свого й буде дощити на нього хвороби в плоті його.
|
|
24
|
24
|
|
эT рђки желњ'ꙁны да ё^стрњлитъ е^го лђкъ мњ'дянᲆ,
|
Чи втече він від зброї залізної, — проколе його лук мідний;
|
|
25
|
25
|
|
и^ да про'идеT сквоѕњ тњло е^го стрњла`” Но ни ѕвњꙁды же въ жи'тїи е^го, да похо'дятъ на'нь стра'си.
|
стане виймати стрілу, — і вона вийде з тіла, вийде, блискаючи крізь жовч його; жахи смерти найдуть на нього!
|
|
26
|
26
|
|
и^ вся'ка же тма` на'нь пребђ'ди, и^ да поя'сть и& ѓ%гнь раждеже'ныи” да ѓ^ѕлобитъ до'мъ е^го приходень,
|
Все похмуре сховано всередині його; буде пожирати його вогонь, який ніхто не роздмухує; зло осягне і те, що залишилося в наметі його.
|
|
27
|
27
|
|
и^ да эTкры'етᲆ н~бо безако'нїа его. и^ ꙁемля` да въста'нетᲆ на'нь,
|
Небо відкриє беззаконня його, і земля повстане проти нього.
|
|
28
|
28
|
|
да и^ꙁ#влечетъ до'мъ е^го па'гђба до кон#ца`” дн~ь гнњ'ва да прїидетъ на'нь,
|
Зникне надбання дому його; усе розпливеться в день гніву Його.
|
|
29
|
29
|
|
сїя ча'сть чл~ка нечести'ваго эT г~а, и^ стяжа'нїе сђщаго е^мђ эT стра'ха”
|
Ось доля людини беззаконної і спадщина, визначена їй Вседержителем!
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.