|
Глава 3
|
Глава́ г҃
|
|
1
|
1
|
|
Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
|
Сы́не, мои́хъ зако́нѡвъ не забыва́й, глаго́лы же моѧ̑ да соблюда́етъ твоѐ се́рдце:
|
|
2
|
2
|
|
бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
|
долготꙋ́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни и҆ ми́ръ приложа́тъ тебѣ̀.
|
|
3
|
3
|
|
Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
|
Ми́лѡстыни и҆ вѣ́ра да не ѡ҆скꙋдѣва́ютъ тебѣ̀: ѡ҆бложи́ же ѧ҆̀ на твое́й вы́и и҆ напишѝ ѧ҆̀ на скрижа́ли се́рдца твоегѡ̀: и҆ ѡ҆брѧ́щеши бл҃года́ть.
|
|
4
|
4
|
|
і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
|
И҆ промышлѧ́й дѡ́браѧ пред̾ гдⷭ҇емъ (бг҃омъ) и҆ человѣ́ки.
|
|
5
|
5
|
|
Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
|
Бꙋ́ди оу҆пова́ѧ всѣ́мъ се́рдцемъ на бг҃а, ѡ҆ твое́й же премꙋ́дрости не возноси́сѧ:
|
|
6
|
6
|
|
У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
|
во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ познава́й ю҆̀, да и҆справлѧ́етъ пꙋти̑ твоѧ̑.
|
|
7
|
7
|
|
Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
|
Не бꙋ́ди мꙋ́дръ ѡ҆ себѣ̀: бо́йсѧ же бг҃а и҆ оу҆клонѧ́йсѧ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀:
|
|
8
|
8
|
|
це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
|
тогда̀ и҆сцѣле́нїе бꙋ́детъ тѣ́лꙋ твоемꙋ̀ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ.
|
|
9
|
9
|
|
Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
|
Чтѝ гдⷭ҇а ѿ пра́ведныхъ твои́хъ трꙋдѡ́въ и҆ нача́тки дава́й є҆мꙋ̀ ѿ твои́хъ плодѡ́въ пра́вды:
|
|
10
|
10
|
|
і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
|
да и҆спо́лнѧтсѧ жи̑тницы твоѧ̑ мно́жествомъ пшени́цы, вїно́ же точи̑ла твоѧ̑ да и҆сточа́ютъ.
|
|
11
|
11
|
|
Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
|
Сы́не, не пренебрега́й наказа́нїѧ гдⷭ҇нѧ, нижѐ ѡ҆слабѣва́й ѿ негѡ̀ ѡ҆блича́емь:
|
|
12
|
12
|
|
бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
|
є҆го́же бо лю́битъ гдⷭ҇ь, наказꙋ́етъ, бїе́тъ же всѧ́каго сы́на, є҆го́же прїе́млетъ.
|
|
13
|
13
|
|
Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —
|
Бл҃же́нъ человѣ́къ, и҆́же ѡ҆брѣ́те премꙋ́дрость, и҆ сме́ртенъ, и҆́же оу҆вѣ́дѣ ра́зꙋмъ.
|
|
14
|
14
|
|
тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
|
Лꙋ́чше бо сїю̀ кꙋпова́ти, не́жели зла́та и҆ сребра̀ сокрѡ́вища:
|
|
15
|
15
|
|
вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
|
честнѣ́йша же є҆́сть ка́менїй многоцѣ́нныхъ: не сопротивлѧ́етсѧ є҆́й ничто́же лꙋка́во, бл҃гозна́тна є҆́сть всѣ̑мъ приближа́ющымсѧ є҆́й: всѧ́ко же честно́е недосто́йно є҆ѧ̀ є҆́сть.
|
|
16
|
16
|
|
Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
|
Долгота́ бо житїѧ̀ и҆ лѣ̑та жи́зни въ десни́цѣ є҆ѧ̀, въ шꙋ́йцѣ же є҆ѧ̀ бога́тство и҆ сла́ва: ѿ оу҆́стъ є҆ѧ̀ и҆схо́дитъ пра́вда, зако́нъ же и҆ ми́лость на ѧ҆зы́цѣ но́ситъ.
|
|
17
|
17
|
|
путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.
|
Пꙋтїѐ є҆ѧ̀ пꙋтїѐ добрѝ, и҆ всѧ̑ стєзѝ є҆ѧ̀ ми̑рны.
|
|
18
|
18
|
|
Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!
|
Дре́во живота̀ є҆́сть всѣ̑мъ держа́щымсѧ є҆ѧ̀, и҆ воскланѧ́ющымсѧ на ню̀, ꙗ҆́кѡ на гдⷭ҇а, тверда̀.
|
|
19
|
19
|
|
Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
|
Бг҃ъ премⷣростїю ѡ҆снова̀ зе́млю, оу҆гото́ва же небеса̀ ра́зꙋмомъ:
|
|
20
|
20
|
|
Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
|
въ чꙋ́вствѣ є҆гѡ̀ бє́здны разверзо́шасѧ, ѡ҆́блацы же и҆сточи́ша ро́сꙋ.
|
|
21
|
21
|
|
Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
|
Сы́не, да не премине́ши, соблюди́ же мо́й совѣ́тъ и҆ мы́сль:
|
|
22
|
22
|
|
і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
|
да жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ твоѧ̀, и҆ блгⷣть бꙋ́детъ на твое́й вы́и: (*бꙋ́детъ же и҆сцѣле́нїе пло́темъ твои̑мъ и҆ оу҆врачева́нїе косте́мъ твои̑мъ:)
|
|
23
|
23
|
|
Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
|
да хо́диши надѣ́ѧсѧ въ ми́рѣ во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ, нога́ же твоѧ̀ не по́ткнетсѧ.
|
|
24
|
24
|
|
Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.
|
А҆́ще бо сѧ́деши, безбоѧ́зненъ бꙋ́деши, а҆́ще же поспи́ши, сла́достнѡ поспи́ши.
|
|
25
|
25
|
|
Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
|
И҆ не оу҆бои́шисѧ стра́ха наше́дшагѡ, нижѐ оу҆стремле́нїѧ нечести́выхъ находѧ́щагѡ:
|
|
26
|
26
|
|
тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
|
гдⷭ҇ь бо бꙋ́детъ на всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ и҆ оу҆тверди́тъ но́гꙋ твою̀, да не поползне́шисѧ.
|
|
27
|
27
|
|
Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
|
Не ѿрецы́сѧ благотвори́ти тре́бꙋющемꙋ, є҆гда̀ и҆́мать рꙋка̀ твоѧ̀ помога́ти.
|
|
28
|
28
|
|
Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
|
Не рцы̀: ѿше́дъ возврати́сѧ, и҆ заꙋ́тра да́мъ, си́льнꙋ тѝ сꙋ́щꙋ благотвори́ти: не вѣ́си бо, что̀ породи́тъ де́нь находѧ́й.
|
|
29
|
29
|
|
Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
|
Не соплета́й на дрꙋ́га твоего̀ ѕла̀, прише́лца сꙋ́ща и҆ оу҆пова́юща на тѧ̀.
|
|
30
|
30
|
|
Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
|
Не враждꙋ́й на человѣ́ка тꙋ́не, да не что̀ на тѧ̀ содѣ́етъ ѕло́е.
|
|
31
|
31
|
|
Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
|
Не стѧжѝ ѕлы́хъ мꙋже́й поноше́нїѧ, ни возревнꙋ́й пꙋтє́мъ и҆́хъ.
|
|
32
|
32
|
|
тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
|
Нечи́стъ бо пред̾ гдⷭ҇емъ всѧ́къ законопрестꙋ́пникъ и҆ съ првⷣными не сочетава́етсѧ.
|
|
33
|
33
|
|
Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
|
Клѧ́тва гдⷭ҇нѧ въ домѣ́хъ нечести́выхъ, дворы́ же првⷣныхъ блгⷭ҇влѧ́ютсѧ.
|
|
34
|
34
|
|
Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.
|
Гдⷭ҇ь гѡ́рдымъ проти́витсѧ, смирє́ннымъ же дае́тъ блгⷣть.
|
|
35
|
35
|
|
Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу.
|
Сла́вꙋ премꙋ́дрїи наслѣ́дѧтъ, нечести́вїи же вознесо́ша безче́стїе.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.