Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 15

Brenton–Byzantine English Bible > 1 Corinthians :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 15	Глава 15

1	1
Now I make known unto you brethren, the gospel which I preached unto you, which also ye received, wherein also ye stand,	Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
2	2
by which also ye are saved, if ye hold fast the word which I preached unto you, except ye believed in vain.	яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
3	3
For I delivered unto you first of all that which also I received: that Christ died for our sins according to the scriptures;	Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
4	4
and that he was buried; and that he hath been raised on the third day according to the scriptures;	і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
5	5
and that he appeared to Cephas; then to the twelve;	і що явився Кифі, потім одинадцятьом;
6	6
then he appeared to above five hundred brethren at once, of whom the greater part remain until now, but some also are fallen asleep;	потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
7	7
then he appeared to James; then to all the apostles;	потім явився Якову, також усім апостолам;
8	8
and last of all, as to the child untimely born, he appeared to me also.	а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
9	9
For I am the least of the apostles, that am not meet to be called an apostle, because I persecuted the church of God.	Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
10	10
But by the grace of God I am what I am: and his grace which was bestowed upon me was not found vain; but I labored more abundantly than they all: yet not I, but the grace of God which was with me.	Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11	11
Whether then it be I or they, so we preach, and so ye believed.	Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12	12
Now if Christ is preached that he hath been raised from the dead, how say some among you that there is no resurrection of the dead?	Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
13	13
But if there is no resurrection of the dead, neither hath Christ been raised:	Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14	14
and if Christ hath not been raised, then is our preaching vain, and your faith also is vain.	А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
15	15
Yea, and we are found false witnesses of God; because we witnessed of God that he raised up Christ: whom he raised not up, if so be that the dead are not raised.	Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають;
16	16
For if the dead are not raised, neither hath Christ been raised:	бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17	17
and if Christ hath not been raised, your faith is vain; ye are yet in your sins.	А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
18	18
Then they also that are fallen asleep in Christ have perished.	Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули,
19	19
If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.	і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
20	20
But now hath Christ been raised from the dead; he became the firstfruits of them that are asleep.	Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих.
21	21
For since by man came death, by man came also the resurrection of the dead.	Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
22	22
For as in Adam all die, so also in Christ shall all be made alive.	Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
23	23
But each in his own order: Christ the firstfruits; then they that are Christ’s, at his coming.	кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
24	24
Then cometh the end, when he shall deliver up the kingdom to God, even the Father; when he shall have abolished all rule and all authority and power.	А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
25	25
For he must reign, till he hath put all his enemies under his feet.	бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої.
26	26
The last enemy that shall be abolished is death.	Останній же ворог знищиться — смерть,
27	27
For, He put all things in subjection under his feet. But when he saith, All things are put in subjection, it is evident that he is excepted who did subject all things unto him.	бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все.
28	28
And when all things have been subjected unto him, then shall the Son also himself be subjected to him that did subject all things unto him, that God may be all in all.	Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все.
29	29
Else what shall they do that are baptized for the dead? If the dead are not raised at all, why then are they baptized for the dead?	Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих?
30	30
why do we also stand in jeopardy every hour?	Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки?
31	31
I protest by that glorying in you, which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.	Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.
32	32
If after the manner of men I fought with beasts at Ephesus, what doth it profit me, if the dead are not raised? Let us eat and drink, for tomorrow we die.	Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
33	33
Be not deceived: Evil companionships corrupt good morals.	Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї.
34	34
Awake to soberness righteously, and sin not; for some have no knowledge of God: I say this to move you to shame.	Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
35	35
But someone will say, How are the dead raised? and with what manner of body do they come?	Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
36	36
Thou foolish one, that which thou thyself sowest is not quickened except it die:	Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре.
37	37
and that which thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but a bare grain, it may chance of wheat, or of some other kind;	І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше;
38	38
but God giveth it a body even as it pleased him, and to each seed its own body.	але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
39	39
All flesh is not the same flesh: but there is one flesh of men, and another flesh of beasts, and another of fish, and another of birds.	Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
40	40
There are also celestial bodies, and bodies terrestrial: but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another.	Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних.
41	41
There is one glory of the sun, and another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differeth from another star in glory.	Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
42	42
So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption; it is raised in incorruption:	Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi;
43	43
it is sown in dishonor; it is raised in glory: it is sown in weakness; it is raised in power:	сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi;
44	44
it is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body, and there is also a spiritual body.	сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне.
45	45
So also it is written, The first man Adam became a living soul. The last Adam became a life-giving spirit.	Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий.
46	46
Howbeit that is not first which is spiritual, but that which is natural; then that which is spiritual.	Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
47	47
The first man is of the earth, earthy: the second man is the Lord from heaven.	Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба.
48	48
As is the earthy, such are they also that are earthy: and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.	Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні.
49	49
And as we have borne the image of the earthy, let us also bear the image of the heavenly.	І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
50	50
Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit the kingdom of God; neither doth corruption inherit incorruption.	Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
51	51
Behold, I tell you a mystery: We all shall not sleep, but we shall all be changed,	Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось;
52	52
in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trump: for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.	раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
53	53
For this corruptible must put on incorruption, and this mortal must put on immortality.	Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
54	54
But when this corruptible shall have put on incorruption, and this mortal shall have put on immortality, then shall come to pass the saying that is written, Death is swallowed up in victory.	Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою».
55	55
O death, where is thy sting? O Hades, where is thy victory?	Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
56	56
The sting of death is sin; and the power of sin is the law:	Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон.
57	57
but thanks be to God, who giveth us the victory through our Lord Jesus Christ.	Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58	58
Wherefore, my beloved brethren, be ye steadfast, unmoveable, always abounding in the work of the Lord, forasmuch as ye know that your labor is not vain in the Lord.	Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.