|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| І повстав сатана на Ізраїля, і підбурив Давида зробити перелік ізраїльтян. | Востa же діaволъ на ї}лz и3 под8усти2 давjда, да сочи1слитъ ї}лz. |
|
2
|
2
|
| І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх. | И# речE цaрь давjдъ ко їwaву и3 къ начaлникwмъ си1лы: и3ди1те и3 сочти1те ї}лz t вирсавeи дaже до дaна, и3 принеси1те ко мнЁ, да познaю число2 и4хъ. |
|
3
|
3
|
| І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю? | И# речE їwaвъ: да приложи1тъ гDь къ лю1демъ свои6мъ, ћкоже сjи стори1цею, и3 џчи господи1на моегw2 царS да ви1дzтъ: не вси1 ли господи1ну моемY царю2 раби2 сyть; и3 почто2 х0щетъ сегw2 господи1нъ м0й; дабы2 не вмэни1лосz въ грёхъ ї}лю. |
|
4
|
4
|
| Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим. | Но сл0во царeво прем0же їwaва: и3 п0йде їwaвъ, и3 њбhде всего2 ї}лz, и3 пріи1де во їеrли1мъ. |
|
5
|
5
|
| І подав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв — чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч. | И# дадE їwaвъ давjду число2 сочтeніz людjй: и3 њбрётесz всегw2 ї}лz тhсzща тhсzщъ и3 сто2 тhсzщъ мужeй и3 носsщихъ nр{жіz: и3 t сынHвъ їyдиныхъ четhре ст† и3 сeдмьдесzтъ тhсzщъ мужeй носsщихъ nрyжіе: |
|
6
|
6
|
| А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву. | леvjи же и3 веніамjна не сочтE средЁ и4хъ, понeже вознегодовA њ словеси2 царeвэ їwaвъ. |
|
7
|
7
|
| І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля. | И# не ўг0дно kви1сz пред8 бGомъ повелёніе сіE, и3 порази2 ї}лz. |
|
8
|
8
|
| І сказав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо. | Речe же давjдъ ко бGу: согрэши1хъ ѕэлw2, ћкw сотвори1хъ вeщь сію2: и3 нн7э молю2, tими2 беззак0ніе рабA твоегw2, ћкw њбезyмихсz ѕэлw2. |
|
9
|
9
|
| І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав: | И# речE гDь ко гaду прbр0ку давjдову, гlz: |
|
10
|
10
|
| піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання Я пропоную тобі, обери собі одне з них, — і Я пошлю його на тебе. | и3ди2 и3 рцы2 къ давjду, глаг0лz: тaкw гlетъ гDь: тріE ѓзъ наведY на тS, и3збери2 себЁ є3ди1но t ни1хъ, и3 сотворю2 тебЁ. |
|
11
|
11
|
| І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі: | И# пріи1де гaдъ къ давjду и3 речE є3мY: |
|
12
|
12
|
| або три роки — голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні — меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом. | си1це гlетъ гDь: и3збери2 себЁ, (є4же х0щеши,) и3ли2 три2 лBта глaда, и3ли2 три2 мцcы бёгати тебЁ t лицA вр†гъ твои1хъ, и3 nрyжіе вр†гъ твои1хъ пости1гнетъ тS, и3ли2 три2 дни6 мeчь гDень, и3 смeрть на зeмлю, и3 ѓгGлъ гDень ўбивazй во всeмъ наслёдіи ї}левэ: нн7э u5бо разсмотри2, что2 tвэщaю послaвшему мS со сл0вомъ. |
|
13
|
13
|
| І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські. | И# речE давjдъ ко гaду: тBсна ми2 сyть три2 сі‰ ѕэлw2: но лyчше ми2 є4сть впaсти въ рyцэ гDни, занE мнHги щедрHты є3гw2 ѕэлw2, въ рyки же человёчєскіz да не впадY. |
|
14
|
14
|
| І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік. | И# послA гDь смeрть во ї}лz, и3 пад0ша t ї}лz сeдмьдесzтъ тhсzщъ мужeй. |
|
15
|
15
|
| І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тоді над током Орни ієвусеянина. | И# послA бGъ ѓгGла во їеrли1мъ, да и3збіeтъ є3го2. И# є3гдA и3збивaше, ви1дэ гDь и3 раскazсz њ ѕлЁ, и3 речE ѓгGлу и3збивaющему: довлёетъ ти2, tими2 рyку твою2. ЃгGлъ же гDень стоsше на гумнЁ џрны їевусeанина. |
|
16
|
16
|
| І підняв Давид очі свої, і побачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і старійшини, покриті веретищем, на обличчя свої. | И# возведE давjдъ џчи сво‰, и3 ви1дэ ѓгGла гDнz стоsща междY землeю и3 нeбомъ, и3 мeчь є3гw2 и3звлечeнъ въ рукY є3гw2, простeртъ на їеrли1мъ. И# падE давjдъ и3 старBйшины (ї}лєвы) њблечeнніи во врeтище на лицE своE, |
|
17
|
17
|
| І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! нехай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його. | и3 речE давjдъ къ бGу: не ѓзъ ли повелёхъ сочи1слити лю1ди; ѓзъ є4смь, и4же согрэши1хъ, и3 ѕло2 творS ѕло2 сотвори1хъ, сі‰ же џвцы что2 сотвори1ша; гDи б9е м0й, да бyдетъ рукA твоS на мнЁ и3 на домY nтцA моегw2, ґ не на лю1дехъ твои1хъ въ погублeніе, гDи. |
|
18
|
18
|
| І ангел Господній сказав Гадові, щоб той сказав Давиду: нехай Давид прийде і поставить жертовник Господу на току Орни ієвусеянина. | ЃгGлъ же гDень речE гaду, є4же глаг0лати къ давjду: да взhдетъ и3 сози1ждетъ nлтaрь гDу бGу на гумнЁ џрны їевусeанина. |
|
19
|
19
|
| І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім. | И# взhде давjдъ по словеси2 гaдову, є4же глаг0ла и4менемъ гDнимъ. |
|
20
|
20
|
| Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю. | И# њбрати1сz џрна и3 ви1дэ царS, и3 четhри сhнове є3гw2 съ ни1мъ крhющіисz. Џрна же бЁ (въ то2 врeмz) млатS на гумнЁ пшени1цу. |
|
21
|
21
|
| І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі. | И# пріи1де давjдъ ко џрнэ, и3 њбрати1сz џрна, и3 ўзрЁ давjда, и3 п0йде t гумнA, и3 поклони1сz давjду лицeмъ на зeмлю. |
|
22
|
22
|
| І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справжню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу. | Речe же џрнэ давjдъ: дaждь мнЁ мёсто гумнA твоегw2, да сози1жду на нeмъ nлтaрь гDеви, на сребрЁ дост0йнэ дaждь ми2 є5, и3 престaнетъ ћзва t людjй. |
|
23
|
23
|
| І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма. | Речe же џрна къ давjду: возми2 себЁ, и3 да сотвори1тъ господи1нъ м0й цaрь, є4же ўг0дно пред8 ни1мъ: сE, даю2 телцы2 на всесожжeніе, и3 плyгъ на дровA, и3 пшени1цу въ жeртву, вс‰ (добров0льнw) даю2. |
|
24
|
24
|
| І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятого задарма. | И# речE цaрь давjдъ џрнэ: ни2, но кyплею куплю2, сребр0мъ дост0йнымъ, понeже не возмY гDеви, ±же сyть тво‰, є4же вознести2 всесожжeніе тyне гDеви. |
|
25
|
25
|
| І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота. | И# дадE давjдъ џрнэ за мёсто то2 с‡кль златhхъ вёсомъ шeсть сHтъ. |
|
26
|
26
|
| І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославши вогонь з неба на жертовник всепалення. | И# создA тY давjдъ nлтaрь гDеви, и3 вознесE всесожжє1ніz и3 спаси1тєлнаz и3 воззвA ко гDу, и3 ўслhша є3го2 во nгни2 t небесE на nлтaрь всесожжeніz, и3 потреби2 всесожжeніе. |
|
27
|
27
|
| І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його. | И# речE гDь ко ѓгGлу: и3 вложи2 мeчь во влагaлище є3гw2. |
|
28
|
28
|
| У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієвусеянина, приніс там жертву. | Во врeмz џно, є3гдA ви1дэ давjдъ, ћкw ўслhша є3го2 гDь на гумнЁ џрны їевусeанина, и3 пожрE тY жє1ртвы. |
|
29
|
29
|
| Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилися в той час на висоті в Гаваоні. | И# ски1ніz гDнz, ю4же сотвори2 мwmсeй въ пустhни, и3 nлтaрь всесожжeніz во врeмz џно бhсть въ вhшнемъ, є4же въ гаваHнэ. |
|
30
|
30
|
| Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього. | И# не возм0же давjдъ и3ти2 пред8 него2, є4же вопроси1ти бGа, понeже ўстрашeнъ бhсть t лицA мечA ѓгGла гDнz. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
