|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| І переповів Ахав Ієзавелі все, що зробив Ілля, і те, що він убив усіх пророків мечем. | И# возвэсти2 ґхаaвъ їезавeли женЁ своeй вс‰, є3ли6ка сотвори2 и3ліA, и3 ћкw и3зби2 прор0ки nрyжіемъ. |
|
2
|
2
|
| І послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кожного з них. | И# послA їезавeль ко и3ліи2 и3 речE: ѓще ты2 є3си2 и3ліA, ѓзъ же їезавeль: сі‰ да сотворsтъ ми2 б0зи и3 сі‰ да приложaтъ ми2, ћкw въ сeй же чaсъ ќтрw положY дyшу твою2, ћкоже дyшу є3ди1нагw t ни1хъ. |
|
3
|
3
|
| Побачивши це, він встав і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив слугу свого там. | И# ўбоsсz и3ліA, и3 востA, и3 tи1де души2 рaди своеS, и3 пріи1де въ вирсавjю зeмлю їyдину, и3 њстaви џтрочище своE тaмw, |
|
4
|
4
|
| А сам відійшов у пустелю на день путі і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи; візьми душу мою, бо я не кращий за батьків моїх. | сaмъ же и4де въ пустhню днE пyть, и3 пріи1де, и3 сёде под8 смeрчіемъ, и3 проси2 души2 своeй смeрти, и3 речE: довлёетъ нн7э (ми2), возми2 ќбw t менє2 дyшу мою2, гDи, ћкw нёсмь ѓзъ лyчшій nтє1цъ мои1хъ. |
|
5
|
5
|
| І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: встань, їж [і пий]. | И# лsже, и3 ќспе под8 сaдомъ: и3 сE, ѓгGлъ гDень коснyсz є3мY и3 речE є3мY: востaни, ћждь и3 пjй. |
|
6
|
6
|
| І глянув Ілля, і ось, біля голови його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув. | И# воззрЁ и3ліA: и3 сE, ў возглaвіz є3гw2 њпрэсн0къ kчмeнный и3 чвaнецъ воды2. И# востA, и3 kдE и3 пи2, и3 возврати1всz ќспе. |
|
7
|
7
|
| І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: встань, їж [і пий], бо далека дорога перед тобою. | И# њбрати1сz ѓгGлъ гDень втори1цею, и3 коснyсz є3мY, и3 речE є3мY: востaни, ћждь и3 пjй, ћкw мн0гъ t тебє2 пyть. |
|
8
|
8
|
| І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива. | И# востA, и3 kдE и3 пи2: и3 и4де въ крёпости ћди тоS четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй до горы2 б9іz хwри1въ. |
|
9
|
9
|
| І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь : що ти тут, Іллє? | И# вни1де тaмw въ пещeру, и3 всели1сz въ нeй. И# сE, гlъ гDень къ немY и3 речE: что2 ты2 здЁ, и3ліE; |
|
10
|
10
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, тому що сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | И# речE и3ліA: ревнyz поревновaхъ по гDэ (бз7э) вседержи1тели, ћкw њстaвиша тS сhнове ї}лєвы: nлтари6 тво‰ раскопaша, и3 прbр0ки тво‰ и3зби1ша nрyжіемъ, и3 њстaхъ ѓзъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ души2 моеS и3з8sти ю5. |
|
11
|
11
|
| І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь; | И# речE: и3зhди ќтрw и3 стaни пред8 гDемъ въ горЁ: и3 сE, ми1мw п0йдетъ гDь, и3 дyхъ вели1къ и3 крёпокъ разорsz г0ры и3 сокрушaz кaменіе въ горЁ пред8 гDемъ, (но) не въ дyсэ гDь: и3 по дyсэ трyсъ, и3 не въ трyсэ гDь: |
|
12
|
12
|
| після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, [і там Господь]. | и3 по трyсэ џгнь, и3 не во nгни2 гDь: и3 по nгни2 глaсъ хлaда т0нка, и3 тaмw гDь. |
|
13
|
13
|
| Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє? | И# бhсть ћкw ўслhша и3ліA, покры2 лицE своE ми1лwтію своeю, и3 и3зhде и3 стA пред8 вертeпомъ. И# сE, къ немY бhсть глaсъ и3 речE: что2 ты2 здЁ, и3ліE; |
|
14
|
14
|
| Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її. | И# речE и3ліA: ревнyz поревновaхъ по гDэ бз7э вседержи1тели, ћкw њстaвиша завётъ тв0й сhнове ї}лєвы, и3 nлтари6 тво‰ раскопaша, и3 прbр0ки тво‰ и3зби1ша nрyжіемъ, и3 њстaхъ ѓзъ є3ди1нъ, и3 и4щутъ души2 моеS и3з8sти ю5. |
|
15
|
15
|
| І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією, | И# речE гDь къ немY: и3ди2, возврати1сz путeмъ свои1мъ, и3 и3зhдеши на пyть пустhни дамaсковы, и3 помaжеши ґзаи1ла на цaрство сmрjйское, |
|
16
|
16
|
| а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе; | и3 їиyа сhна намессjина помaжеши на цaрство над8 ї}лемъ, и3 є3ліссeа сhна сафaтова t ґвелмаyла помaжеши вмёстw себє2 прbр0ка: |
|
17
|
17
|
| хто втече від меча Азаїлового, того умертвить Іиуй; а хто врятується від меча Іиуєвого, того умертвить Єлисей. | и3 бyдетъ спасaемаго t nрyжіz ґзаи1лева ўбіeтъ їиyй, и3 спасaемаго t nрyжіz їиyина ўбіeтъ є3ліссeй: |
|
18
|
18
|
| Утім, Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч [мужів]; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його. | и3 њстaвиши во ї}ли сeдмь тhсzщъ мужeй, вс‰ кwлёна, ±же не преклони1ша колёна ваaлу, и3 вс‰ка ўстA, ±же не моли1шасz є3мY. |
|
19
|
19
|
| І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою. | И# и4де tтyду, и3 њбрёте є3ліссeа сhна сафaтова, и3 сeй њрsше двэманaдесzтьма супрyгома волHвъ пред8 ни1мъ, и3 т0й сaмъ по двоюнaдесzти супр{гъ. И# пріи1де и3ліA къ немY, и3 повeрже ми1лwть свою2 на него2. |
|
20
|
20
|
| І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди і приходь назад, бо що зробив я тобі? | И# њстaви є3ліссeй волы2, и3 течE в8слёдъ и3ліи2, и3 речE: (молю2 тS,) да њблобыжY nтцA моего2 и3 мaтерь мою2, и3 и3дY в8слёдъ тебє2. И# речE є3мY и3ліA: и3ди2, возврати1сz, ћкw сотвори1хъ тебЁ. |
|
21
|
21
|
| Він, відійшовши від нього, взяв пару волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому. | И# возврати1сz t негw2: и3 взS супрyги волHвъ, и3 заклA, и3 и3спечE | въ сосyдэхъ вол0вныхъ, и3 дадE лю1демъ, и3 kд0ша. И# востA, и3 и4де в8слёдъ и3ліи2, и3 служaше є3мY. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
