|
Глава 15
|
Глvа, е~і”
|
|
1
|
1
|
|
І надіслав Антиох, син царя Димитрія, листи з островів морських до Симона, великого священика і правителя народу юдейського, і до всього народу.
|
И$ посла` цр~ь а^н#тїѓ'хъ сн~ъ дими'трїя цр~я посланїя эT ѓ'стровᲆ морскиX. сі'монђ а%рхиі^ерею и^ нача'лникђ ја^зыка і^ё^де'иска и^ всемђ ја^ꙁы'кђ”
|
|
2
|
2
|
|
Вони були такого змісту: «Цар Антиох Симону, первосвященику і правителю народу, і народу юдейському — радуватися.
|
И$ бњхђ съдръжа'щи ѓ%браꙁъ сїи” Цр~ь антїѓ'хъ, си'монђ жръцђ вели'комђ и^ ја^ꙁыка нача'лникђ, и^ ја^ꙁы'кђ і^ё^деискђ ра'доватися”
|
|
3
|
3
|
|
Оскільки люди зловредні оволоділи царством батьків наших, то я хочу повернути царство, щоб відновити його, як воно було раніше. Я набрав численне військо і приготував військові кораблі;
|
Понеже мђжи гђбители ё^держа'ша црsтвїе эTц~ъ нашихъ” Хощђ же съзрњти црsтво и^ да ё^строю е& ја%ко бысть прежде” И$ эT стра'нъ събрахъ мно'жество силъ, и^ сътвори'хъ корабля` воискїя.
|
|
4
|
4
|
|
і хочу пройти по області, щоб покарати тих, які спустошили область нашу і розорили багато міст у царстві.
|
хощђ же и^зыити` въ сᲄранђ да эTм#щђ` растлившиM странђ` нашђ и^ ѓ^пђстившимᲆ грады мно'ги въ цр~ьствїи мое^мъ”
|
|
5
|
5
|
|
Залишаю тепер за тобою всі данини, які уступали тобі царі, що були раніше за мене, й інші дари, які вони уступали тобі;
|
Нн~њ ё^бо ё^ставля'ю тебњ вся` приноше'нїя ја%же ё^ста'виша тебњ предо мно'ю цр~и. и^ е^ли'кы и%ны да'ры ѓ^ста'виша тебњ
|
|
6
|
6
|
|
дозволяю тобі карбувати свою монету у країні твоїй.
|
и^ ѓ^бращђ тебњ творити странђ твою зако'ны страны твоея,
|
|
7
|
7
|
|
Єрусалим і святилище нехай будуть вільні; і всю зброю, яку ти заготував, і фортеці, побудовані тобою, якими ти володієш, нехай залишаються у тебе.
|
і^ерsлимђ же ст~ђ быти и^ свобо'днђ. и^ вся ѓ^рђжїя е^ли'ка ё^готовалъ е^си и^ твердыня и^хже съꙁда'лъ е^си и^хже дръжи'ши да бђдђтъ т^и.
|
|
8
|
8
|
|
І всякий борг царський і майбутні царські борги відтепер і назавжди нехай будуть відпущені тобі.
|
и^ весь длъгъ цр~евъ и^ ја%же подоба'ютъ цр~еви эT нн~њ и^ въ всяко вре'мя ѓ^ста'вятся тебњ”
|
|
9
|
9
|
|
Коли ж ми оволодіємо царством нашим, тоді вшануємо тебе і народ твій і храм великою честю, щоб слава ваша стала відома по всій землі».
|
ЈА/коже ё^строи^мъ црsтво наше просла'вимъ тебе и^ люd твоя, и^ цр~ковь сла'вою вели'кою” ЈА/коже ја%ви'тся сла'ва ваша по всеи земли`”
|
|
10
|
10
|
|
У сто сімдесят четвертому році вступив Антиох у землю батьків своїх, і зібралися до нього всі війська, так що тих, які залишилися з Трифоном, було небагато.
|
Лњта ро~д, и^зы'иде а^нтіѓ%хъ в землю эTц~ъ свои^хъ, и^ събра'шася к немђ вси` во'и. ја%коже малоM бы'ти ѓ^ста'вшимъ сᲆ трифо'номъ”
|
|
11
|
11
|
|
І переслідував його цар Антиох, і він утік у Дору, яка біля моря;
|
И$ гна` е^го а^нтїѓхъ цр~ь и^ прїиде бњжа'щи въ дорђ и^же при мори.
|
|
12
|
12
|
|
бо він побачив, що звалилися на нього біди і залишили його війська.
|
вњдњ б^о ја%ко събра'шася ѕла'я нань, и^ ѓ^ста'виша е^го во'и.
|
|
13
|
13
|
|
І прийшов Антиох до Дори і з ним сто двадцять тисяч воїнів і вісім тисяч кінноти
|
и^ ста` а^нтїѓX во до'ре и^ с нимъ в~і темъ мђжїи бра'нныX. и^ Wи~ ко'нникъ”
|
|
14
|
14
|
|
й оточив місто, а кораблі підійшли з моря, і тіснив він місто із суші і моря, і не давав нікому ні вийти, ні ввійти.
|
И$ ѓ^бы'иде гра'дъ, и^ корабли эT мо'ря прїидоша и^ ѓ^скоръбляше градъ эT земля и^ моря. и^ не ѓ^ста'ви ни е^ді'наго и^ꙁыити и^л^и внити”
|
|
15
|
15
|
|
Тоді прийшов з Рима Нуминій і ті, що супроводжували його, з листами до царів і країн, в яких було написане таке:
|
Прїиде же нђминїя і^ и^же с ним# эT ри'ма и^мђще посланїе цр~емъ и^ странамъ в них же напи'сана сїя”
|
|
16
|
16
|
|
«Левкій, консул Римський, царю Птоломею — радуватися.
|
Лђкїи и^па'тъ ри'мъскїи, птоломе'ю цр~ю ра'доватися”
|
|
17
|
17
|
|
Прийшли до нас юдейські посли, друзі наші і союзники, послані від первосвященика Симона і народу юдейського, відновити давню дружбу і союз,
|
Послы` і^ё^деистїи прїидо'ша к наM дрђги наша и^ спобо'рники, ѓ^бновля'ющи преQнюю дрђжбђ и^ съпоборе'нїе” Послани эT си'мона а^рхїере'я людїи і^ё^де'искиX,
|
|
18
|
18
|
|
і принесли золотий щит у тисячу мин.
|
принесо'ша же и^ щиT зла'тыи мнасъ Wа~,
|
|
19
|
19
|
|
Отже, ми захотіли написати царям і країнам, щоб вони не чинили їм зла, і не воювали проти них і міст їхніх і країни їхньої, і не допомагали тим, хто воює проти них.
|
годњ бы'сть намъ писа'ти цр~еM и странамъ, да не наносятъ и^мъ ѕла'я, да не ратђ'ютъ и^хъ ни гра'доv и^хъ ни стра'нъ и^хъ, и да не сᲆпоборяютъ ратђющимъ противђ иX”
|
|
20
|
20
|
|
Ми розсудили прийняти від них щит.
|
лњпо намъ б^њ прїяти эT ниX щиT.
|
|
21
|
21
|
|
Отже, якщо які зловредні люди втекли до вас із країни їхньої, видайте їх первосвященику Симону, щоб він покарав їх за законом їхнім».
|
аще ё^бо нњцыи гђби'теле бњжа'ша эT страны и^хъ к# вамъ, преда'ите иX си'монђ а^рхїере'ю да м#сти'тъ на них# по ꙁако'нђ свое^мђ”
|
|
22
|
22
|
|
Те саме написав він царю Димитрію й Атталу, Аріарафі й Арсаку,
|
Сїа же писа` димитрїю цр~ю, и^ а^т#талђ, и^ а^ра'џђ, и^ а^рса'кђ,
|
|
23
|
23
|
|
і в усі області, і Сампсамі і спартанцям, і в Делос, і в Минд, і в Сикіон, і в Карію, і в Самос, і в Памфілію, і в Ликію, і в Галикарнасс, і в Родос, і у Фасиліду, і в Кос, і в Сиду, і в Арад, і в Гортину, і в Книду, і в Кіпр, і в Киринію.
|
и^ въ вся страны. и^ саMўа'кђ, и^ спартїа'томъ, и^ въ дњлонъ и^ ми'дъ, и^ сикїѓнђ, и^ карїю, и^ самоn и^ пам#филїю, и^ ликїю, и^ а^ликарнасоn и^ въ родъ, и^ фасели'дђ, и^ кою, и^ сиди'нђ, и^ гортинанђ, и^ кни'дђ, и^ кљ=прђ, и^ киринїю”
|
|
24
|
24
|
|
Список з цих листів написали Симону первосвященику.
|
ѓ%браз# же иX писа` си'монђ а^рхїере'ю”
|
|
25
|
25
|
|
Цар же Антиох обложив Дору вдруге, нападаючи на неї з усіх боків і будуючи машини, і закрив Трифона так, що неможливо було йому ні ввійти, ні вийти.
|
А$нтїѓ'х же цр~ь ѓ^полчи'ся на доръ въ второ'е, приводя` вы'нђ е^мђ рђки и^ миханы` ᲄворя`” И$ ꙁаключи трифо'на е^же не входи'ти ниже и^сходи'ти”
|
|
26
|
26
|
|
І послав до нього Симон дві тисячі обраних мужів на допомогу йому, і срібло і золото, і достатньо запасів;
|
И$ посла` е^мђ симоn Wв~, мђжїи си'лныхъ в помощь е^мђ, и сребро` и^ ꙁла'то и^ сосђды мно'ги.
|
|
27
|
27
|
|
але він не захотів прийняти це і відкинув усе, в чому раніше домовився з ним, і відчужився від нього.
|
и^ не въсхотњ` и^хъ прїяти, н^о эTвръже вся е^ли'ка ꙁавњща` е^мђ прежде, и^ ѓ^чюжди'ся эT него.
|
|
28
|
28
|
|
І послав до нього Афиновія, одного з друзів своїх, щоб переговорити з ним і сказати: «Ви володієте Іоппією і Газарою і фортецею Єрусалимською — містами царства мого;
|
и^ посла` к немђ а^џиновїя е^ді'ного эT дрђгъ свои^хъ, да побесњдђетъ с ни'мъ рекђщи” Вы` дръжите` і^ѓ^п#пїю и^ гада'рђ и^ кра'и иже е^сть въ і^ерsлимњ гра'дњ црsтва мое^го.
|
|
29
|
29
|
|
ви спустошили межі їх і зробили велике ураження на землі, й оволоділи багатьма місцями у царстві моєму.
|
предњлы и^хъ ѓ^пђстњсте, и^ сътвори'сте ја%ꙁвђ вели'кђ на ꙁемли`, и^ господьствовасте мњста мно'га въ црsтвїи мое^мъ”
|
|
30
|
30
|
|
Отже, віддайте тепер міста, які ви взяли, і данину з тих місць, якими ви володієте поза межами юдейськими.
|
Нн~њ ё^бо эTдади'те гра'ды и%хже взясте. и^ дани мњстъ и%хже ѓ^госпоDствова'сте внњ` предњлъ і^ё^де'искихъ
|
|
31
|
31
|
|
Якщо ж не так, то дайте за них п’ятсот талантів срібла, і за спустошення, яке вчинили, і за данину з міст інші п’ятсот талантів; а якщо не дасте, то ми прийдемо і будемо воювати з вами».
|
а^ще же ни`, да'ите въ мњсто сихъ е~ соT талаnт# сребра`, и^ ꙁа ѓ^пђстњнїе е^же ѓ^пђстњсте, и^ дани мњстъ и%на тала'н#тъ е~ соT. а^ще же ни`, прїидемъ и^ ратђе^мъ васъ”
|
|
32
|
32
|
|
І прийшов Афиновій, друг царя, у Єрусалим, і коли побачив славу Симона і скарбницю з золотим і срібним начинням і навколишню красу, то здивувався й оголосив йому слова царя.
|
И$ прїиде а^џиновїи дрhђ црsкїи въ і^ерsлимъ” И$ ви'дњ сла'вђ си'моновђ и^ свњтлосᲄь зла'та и^ сребра` и^ преDставле'нїя дово'лна и^ ё^жасеся. и^ възвњсᲄи е^мђ словеса` цр~ьска.
|
|
33
|
33
|
|
Симон сказав йому у відповідь: ми ні чужої землі не брали, ні володарювали над чужим, але володіємо спадщиною батьків наших, яку вороги наші одного разу неправедно привласнили собі.
|
и^ эTвњща` е^мђ си'монъ и^ рече ни чю'жђ зе'млю прїяхоM н^и и%ныя въздержиM, н^о наслњдїе эTц~ъ нашихъ. эT вра'гъ же нашиX въ нњкое время нераZсђдне ё^дръжа'ся.
|
|
34
|
34
|
|
Ми ж, вибравши час, знову повернули собі спадщину батьків наших.
|
мы' же время и^мђщи въздержа'хомъ наслњдїе эTц~ъ нашихъ.
|
|
35
|
35
|
|
Що стосується Іоппії та Газари, яких ти вимагаєш, то вони самі заподіяли багато зла народу у країні нашій; за них ми дамо сто талантів. На це Афиновій нічого не відповів;
|
а^ е'же и^ эT ѓ^п#пїи, и^ га'ꙁора и%хже про'сиши сїи творя'хђ в лю'дехъ ја%звђ ве'лїю, и^ въ стране на'шеи” эT сихъ дадемъ талан#тъ р~. и^ не эTвеща е^мђ а^џиновїи словесе`,
|
|
36
|
36
|
|
але, з досадою повернувшись до царя, розповів йому ці слова і про славу Симона, і про все, що бачив, і цар сильно розгнівався.
|
въꙁъврати' же ся съ ја%ростїю къ цр~ю и^ възвњсти` е^мђ словеса` сїя и^ сла'вђ си'моновђ и^ вся ја%же ви'дњ” И$ прогнњвася цр~ь гнњвомъ ве'лїимъ.
|
|
37
|
37
|
|
Трифон же, сівши на корабель, утік в Орфосіаду.
|
трифо'н же всњде въ кора'бль эTбњже въ ѓ^рџосїадђ”
|
|
38
|
38
|
|
Тоді цар, зробивши воєначальником приморської країни Кендевея, доручив йому піші і кінні війська
|
И$ поста'ви цр~ь кен#девеа вое^во'дою примо'рьскимъ. и^ во'и пњшецъ и^ ко'нникъ даде` е^мђ,
|
|
39
|
39
|
|
і наказав йому йти війною проти Юдеї, наказав йому також побудувати Кедрон і укріпити ворота, і як воювати з народом; сам же цар погнався за Трифоном.
|
и^ повелњ е^мђ ѓ^плъчи'тися проти'вђ лица і^ё^де'иска” И$ заповњда е^мђ созда'ти кедро'нъ, и^ ё^тверди'ти вра'та ја%ко да ратђ'етᲆ лю'ди” Цр~ь же гоня'ше трифо'на
|
|
40
|
40
|
|
І прийшов Кендевей в Іамнію, і почав викликати на битву народ і вдиратися в Юдею і брати народ у полон і вбивати;
|
прїиде кендеве'и въ а^мнїю. и^ нача` раздража'ти лю'ди и^ в#ходи'ти въ і^ё^де'ю и^ плњниᲄи люди и^ ёбива'ти” И$ созда` кедро'нъ,
|
|
41
|
41
|
|
і побудував Кедрон, і розташував там кінноту і військо, щоб вони, виходячи звідти, обходили дороги Юдеї, як наказав йому цар.
|
и^ поста'ви тђ` ко'нники и^ во'и. ја%ко да и^сходя'ще прохо'дятъ пђти` і^ё^де'искїя ја%коже повелњ` е^мђ цр~ь”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.