|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
У ті дні повстав Маттафія, син Іоана, сина Симеонового, священик із синів Іоарива з Єрусалима; жив він у Модині.
|
Въ дн~ехъ тXњ въста мат#фїя сн~ъ і^ѓа'ннов#, сн~а симеѓ'ня сщ~енникъ эT сн~овъ и^ѓ^а^ри'въ эT і^ерsлима, и^ сњде во моди'не.
|
|
2
|
2
|
|
У нього було п’ять синів: Іоан, прозваний Гаддисом,
|
і^ и^мя'ше сн~овъ е~ і^ѓа'нна и^же прои^менова'шеся гаDдиs,
|
|
3
|
3
|
|
Симон, прозваний Фассі,
|
и^ симо'на и^же прои^менова'шеся џасеи,
|
|
4
|
4
|
|
Іуда, прозваний Маккавеєм,
|
і^ и^ё'дђ и^же зва'шеся маkкавеи,
|
|
5
|
5
|
|
Єлеазар, названий Авараном, Іонафан, прозваний Апфусом.
|
и^ е^леа^за'ръ и^же прои^менова'шеся а^наран#, и^ѓ^а^наџа'нъ и^же прои^менова'шеся а^п#џђсъ”
|
|
6
|
6
|
|
Бачачи богохульства, які відбувалися в Юдеї та Єрусалимі,
|
и^ ви'дњша хђле'нїя быва'ющая въ і^ё^де'и і^ и^ерsлимњ”
|
|
7
|
7
|
|
він сказав: горе мені! для чого народився я бачити руйнування народу мого і руйнування святого міста і залишатися тут, коли він відданий до рук ворогів і святилище — до рук чужих?
|
И$ реq ё^вы мн^њ, почто` роженъ е^смь ви'дњти сътре'нїе людїи моиX, и^ сътре'нїе гра'да ст~го. и^ сњдњти т^ђ въ е^же да'тися в рђцњ врагъ, и^ ст~ая в рђки чю'ждимъ”
|
|
8
|
8
|
|
Храм його зробився, як муж безславний,
|
бы'сть храмъ е^го ја%ко чл~къ без#честенъ,
|
|
9
|
9
|
|
дорогоцінні сосуди його віднесені у полон, немовлята його побиті на вулицях, юнаки його упали від меча ворога.
|
съсђды сла'вы е^го пленени и^зведе'ни сђть. побїени сђть ста'рцы е^го на сто'гнахъ мече'мъ.
|
|
10
|
10
|
|
Який народ не займав царства його і не оволодівав здобутками його?
|
ко'и ја^зы'къ не наслњдова црsтва и^ не въздержа коры'сти е^го,
|
|
11
|
11
|
|
Усі прикраси його забрані; з вільного він зробився рабом.
|
вся же ё^тва'ръ е^го взя'та е^сть. вмњсто свободы бы'сть рабьство.
|
|
12
|
12
|
|
І ось святині наші, і краса наша, і слава наша спорожніли, і язичники осквернили їх.
|
и^ се ст~ая наша и^ красота на'ша и^ сла'ва наша ѓ^пђстњ'на е^сть, и^ ѓ^скверниша е^я` ја^зы'цы.
|
|
13
|
13
|
|
Для чого нам ще жити?
|
почто` ё^бо намъ е^ще жи'ти.
|
|
14
|
14
|
|
І роздерли Маттафія і сини його одяг свій, і одяглися у веретища, і гірко плакали.
|
и растерза ри'зы своя мат#таџїя и^ сн~ы е^го, и^ ѓ^блеко'шася въ врњтища и^ плакаша ѕњ'ло.
|
|
15
|
15
|
|
І прийшли від царя у місто Модин ті, що примушували до відступництва, щоб приносити жертви.
|
и^ прїидо'ша посла'нїи эT цр~я, понђжда'юще эTбњгᲆшихъ въ граD моди'нъ да пожрђтъ”
|
|
16
|
16
|
|
І багато хто з Ізраїля пристав до них; а Маттафія і сини його устояли.
|
и^ мно'ѕи эT і^и^л~я пристђпи'ша к ниM” МаTтаџїя же и^ сн~ове е^го крњ'пко ста'ша.
|
|
17
|
17
|
|
І відповіли ті, що прийшли від царя, і сказали Маттафії: ти вождь, ти славний і великий у цьому місті і маєш опору в синах і братах.
|
и^ эTвњща'ша послаnнїи эT цр~я” и^ рњша мат#таџїю гл~юще” кн~ѕь и^ пресла'вныи и^ ве'лїи е^си въ гра'дњ сеM и^ ё^тверженъ въ сн~ехъ и^ бра'тїи”
|
|
18
|
18
|
|
Отже, приступи тепер перший, і виконай повеління царя, як зробили це всі народи і мужі юдейські і ті, що залишилися в Єрусалимі, і будеш ти і дім твій у числі друзів царських, і ти і сини твої будете вшановані і сріблом, і золотом, і багатьма дарами.
|
нн~њ ё^бо пристђпи преже и^ сътвори повелњ'нїе цр~я, ја%ко сътвори'ша вси ја^зы'цы, и^ мђжи і^ё'дины, и^ ѓ^ста'вшїи въ і^ерsлимњ” и^ бђдеши т^ы и^ до'мъ твои посреди дрђгъ цр~евых#. и^ т^ы и^ сн~ове твои просла'витеся въ сребрњ и^ зла'тњ и^ в да'рњхъ мно'ѕXњ”
|
|
19
|
19
|
|
І відповів Маттафія і сказав гучним голосом: якщо і всі народи в області царства царя послухають його і відступлять кожен від богослужіння батьків своїх, і погодяться з повеліннями його,
|
И$ эTвњща мат#таџїя и^ рече гла'сомъ велїимъ. а^ще и^ вси ја^зы'цы въ домђ црsтвїя цр~я послђшаша эTстђпи'ти ко'ждо эT слђже'нїя эTц~ъ своиX, і^ и^зво'лиша въ за'повњдехъ е^го”
|
|
20
|
20
|
|
то я і сини мої і брати мої будемо чинити за завітом батьків наших.
|
А$зъ же и^ сн~ове мои и бра'тїя моя, повинђемся зако'нђ эTц~ъ нашихъ”
|
|
21
|
21
|
|
Помилуй нас Бог, щоб залишити закон і постанови!
|
милостивъ бђдетᲆ намъ б~ъ. нњсть намъ ключи'мо ѓ^ста'вити зако'нъ и^ ѓ^правда'нїя бж~їя”
|
|
22
|
22
|
|
Не послухаємо ми слів царя, щоб відступити нам від нашого богослужіння праворуч або ліворуч.
|
не послђшаеM словесъ цр~я престђпи'ти слђже'нїе на'ше на десно и^ли на шђе”
|
|
23
|
23
|
|
Коли закінчив він говорити ці слова, підійшов муж юдеянин перед очима усіх, щоб принести за повелінням царя ідольську жертву на жертовнику, який був у Модині.
|
И$ ја%ко преста гл~ати словеса сїя. пристђпи мђжъ и^ё^деани'нъ преD ѓ^чи'ма всњхъ жрᲇти въ ка'пищи и^же вᲆ моди'не, по повелњ'нїю цр~евђ.
|
|
24
|
24
|
|
Побачивши це, Маттафія возревнував, і затремтіли нутрощі його, і запалала лють його за закон, і він, підбігши, убив його біля жертовника.
|
и^ ви'дњ маTтаџїи и^ поболњ, и въстрепета'ша внђтреняя е^го. и^ вож#жеся ја%рость е^го по сђдђ ꙁако'на. и^ наскочи и^ раз#сњче е^го въ капищы,
|
|
25
|
25
|
|
І в той же час убив мужа царського, який примушував приносити жертву, і зруйнував жертовник.
|
и^ мђжа е^гоже цр~ь посла` и^же принђжда'ше жрњти ё^би`, въ время ѓ'но и^ ка'пище разори”
|
|
26
|
26
|
|
І возревнував він за закон, як це зробили Финеєс із Замврієм, сином Салома.
|
И$ възревнова зако'нъ ја%ко сътвори финее'съ зам#врїи сн~ђ саломи.
|
|
27
|
27
|
|
І викликнув Маттафія у місті гучним голосом: усякий, хто ревнує за закон і стоїть у завіті, нехай йде слідом за мною!
|
и^ възопи мат#таџїи въ гра'дњ гла'сомъ ве'лїиM вся'къ ревнђя'и зако'нђ, и^ стоя'и въ завњтњ да и^зы'идетъ въ слњдъ мене.
|
|
28
|
28
|
|
І втік сам і сини його у гори, залишивши все, що мали у місті.
|
и^ эTбњжа самъ и^ сн~ове е^го в горы, и^ ѓ^ста'ви е^ли'каже и^мњ въ гра'дњ”
|
|
29
|
29
|
|
Тоді багато (*людей), відданих правді і закону, пішли в пустелю і залишалися там,
|
Тогда снидо'ша мно'ѕи и^щђще сђда и^ пра'вды въ пђсты'ни
|
|
30
|
30
|
|
самі і сини їхні, і дружини їхні, і худоба їхня, тому що примножилися біди їхні.
|
и^ сњдо'ша т^ђ сами, и^ сн~ове иX и^ жены и^хъ и^ ско'ты иX ја%ко ё^мно'жишася на нихъ ѕлая.
|
|
31
|
31
|
|
І сповіщено було мужам царським і війську, яке знаходилося в Єрусалимі, місті Давидовому, що деякі мужі, порушивши царське повеління, пішли у таємні місця у пустелю.
|
и^ възвњщено е^сть мђжемъ цр~евымᲆ и^ си'лнымъ и^же бя'хђ въ і^ерsлимњ гра'дњ дв~двњ. ја%ко эTи^до'ша мђжи нњцыи, и^же разори'ша за'повњдь цр~ьскђ в мњста та'ина въ пђсты'ню”
|
|
32
|
32
|
|
І погналися за ними у великій кількості і, наздогнавши їх, ополчилися, і вишикувалися до битви проти них у день суботній,
|
И$ теко'ша по ни'хъ мно'ѕи и^ ја%ша и^хъ и^ ѓ^полчи'шася на ниX, и^ поста'виша проти'вђ бра'нь въ дн~ь сђбо'тныи.
|
|
33
|
33
|
|
і сказали їм: тепер ще можна; виходьте і зробіть за словом царя, і залишитеся живими.
|
и реко'ша к ни'мъ, противля'етеся и^ нн~њ е^ще, и^зыидњте и^ сътвори'те по сло'вђ цр~я и^ живете”
|
|
34
|
34
|
|
Але вони відповіли: не вийдемо і не зробимо за словом царя, не осквернимо дня суботнього.
|
И$ рњша не и^зы'идемъ ни сътво'римъ по сло'вђ цр~евђ да с#кве'рнимъ дн~ь сђбо'ты”
|
|
35
|
35
|
|
Тоді поспішили почати битву проти них.
|
И въскори'ша на нихъ бра'нь,
|
|
36
|
36
|
|
Але вони не відповідали їм, ні навіть каменя не кинули на них, ані загородили таємних сховищ своїх,
|
и^ не эTвњща'ша иM ни ка'мени верго'ша на ниX, ни загради'ша мњста ᲄаина рекђщи.
|
|
37
|
37
|
|
і сказали: ми всі помремо у невинності нашій; небо і земля свідки за нас, що ви несправедливо губите нас.
|
ё%мремъ вс^и въ простотњ на'шеи. и^ свњдњтели бђдђтъ на на'съ нб~о и^ земля, и^же непра'во погђбите` наs”
|
|
38
|
38
|
|
Нападали на них по суботах, і померло їх, і дружин їхніх, і дітей їхніх з худобою їхньою, до тисячі душ.
|
И$ воста'ша на ниX въ бра'ни в# сђботы. и^ ё^мро'ша сїи` и^ же'ны и^хъ и^ сн~ове и^хᲆ и^ скоты иX, да'же дотысящи дш~ъ чл~къ”
|
|
39
|
39
|
|
Коли дізналися про це Маттафія і друзі його, гірко плакали за ними;
|
И$ поꙁна` мат#таџїя и^ дрђѕи е^го, и^ въскорбњша ѓ^ нихъ ѕњло.
|
|
40
|
40
|
|
і говорили одне одному: якщо всі ми будемо чинити так, як чинили ці брати наші, і не будемо битися з язичниками за життя наше і постанови наші, то вони скоро знищать нас із землі.
|
и^ рече мђжъ и^скренемђ свое^мђ, а^ще вс^и сътворимъ ја%ко бра'тїя на'ша съᲄвори'ша, и^ не ѓ^полчаеMся на ја^ꙁы'цы ѓ^ дш~ахъ на'шиX, и^ ѓ^правда'нїи ради нн~њ насъ скоро и^скореняT эT ꙁемля`.
|
|
41
|
41
|
|
І вирішили вони у той день і сказали: хто б не пішов на війну проти нас у день суботній, будемо битися проти нього, щоб нам не померти всім, як померли брати наші в потаємних сховищах.
|
и^ помысли'ша въ дн~ь ѓ%нъ гл~ющи” всякъ чл~къ и^же а^ще прїидетъ к наM на' брань въ дн~ь сђботныи, ѓ^полчаеMся проти'вђ е^го и^ не ё%мреM вс^и, ја%коy ё^мро'ша бра'тїя на'ша вᲆ та'иныX”
|
|
42
|
42
|
|
Тоді зібралося до них багато юдеїв, міцних силою в Ізраїлі, всі вірні закону.
|
Тогда` собраша к нимъ сонмище і^ё^де'иско крњпцїи въ си'ле эT і^и^л~я. всяk и^ꙁволивыи ꙁако'нђ
|
|
43
|
43
|
|
І всі, що втекли від біди, приєдналися до них і стали підкріпленням для них.
|
и^ вс^и и^же бњжашA эT ꙁлыхъ приложи'шася иM. и^ быша иM въ ё^твержDенїе
|
|
44
|
44
|
|
Так склали вони військо й уражали у гніві своєму нечестивих і у люті своїй мужів беззаконних; інші ж бігли для порятунку до язичників.
|
и^ сᲆбра'ша вои`, и^ поби'ша грњшныхъ въ гнњве свое^мъ” и^ мђж'еи без#ꙁаконныхъ въ ја%рости свое'и, и^ прочїи бњжаша во ја^ꙁы'цы спастися.
|
|
45
|
45
|
|
І обходили навколо Маттафія і друзі його, і руйнували жертовники,
|
и^ ѓ^бы'иде мат#таџїя и^ дрђѕи е^го и^ раꙁори'ша капища.
|
|
46
|
46
|
|
і безбоязно обрізували необрізаних дітей, скільки знаходили у межах ізраїльських,
|
и^ ѓ^брᲇзаша ѓ%троки неѓ^брᲇзанныя е^лицXњ ѓ^брњтоша въ предњлех# і^и^л~я въ крњпости.
|
|
47
|
47
|
|
і переслідували синів гордині, і справа успішно йшла у руках їхніх.
|
и^ погна'ша сн~овъ гордыня, и^ ё^спњ дњло въ рђкђ иX.
|
|
48
|
48
|
|
Так захищали вони закон від руки язичників і від руки царів і не дали торжествувати грішникові.
|
и^ въздержа'ша ꙁако'нъ эT рђкђ ја^зыкъ и^ эT рђкђ цр~евђ, и^ не да'ша рогъ грњшникђ”
|
|
49
|
49
|
|
Наблизилися дні смерти Маттафії, і він сказав синам своїм: нині посилилися гордість і випробування, нині час перевороту і гнів люті.
|
И приближи'шася дн~и мат#таџїю ё^мрњти, и^ рече сн~омъ свои^мъ. нн~њ ё^крњпися горды'ня и^ ѓ^бличенїе, и^ время низъвра'щенїю и^ гнњвъ ја%рости”
|
|
50
|
50
|
|
Отже, діти, ревнуйте за закон і віддайте життя ваше за завіт батьків наших.
|
И$ нн~њ ча'да възревнђите ꙁаконђ и^ дади'те дш~а ва'ша за завњт# эTц~ъ ва'шиX
|
|
51
|
51
|
|
Згадайте про діла батьків наших, які вони зробили у часи свої, і ви придбаєте велику славу і вічне ім’я.
|
и^ помниᲄе дњла эTч~а и^же сътвори'ша въ родњхъ своиX, и^ прїимете сла'вђ ве'лїю і& и^мя вњчное”
|
|
52
|
52
|
|
Авраам чи не у спокусі знайдений був вірним? і це було поставлено йому у праведність.
|
А$враа'мъ не въ и^скђшенїихъ л^и ѓ^брњтенъ е^сть вњренᲆ, и^ вмњни'ся е^мђ въ правдђ”
|
|
53
|
53
|
|
Йосиф у стисненому становищі своєму зберіг заповідь і зробився володарем Єгипту.
|
І$ѓ'сифъ въ время тњсноты свое'я съхрани ꙁа'повњдь, бы'сᲄь господи'нъ е^гљ=птђ”
|
|
54
|
54
|
|
Финеєс, батько наш, за те, що возревнував ревністю, одержав завіт вічного священства.
|
финее^сᲆ эTц~ъ на'шъ внегда` ревнова ревностїю и^ прїяT ꙁавњтъ сщ~еньства вњчнаh.
|
|
55
|
55
|
|
Ісус за виконання слова став суддею над Ізраїлем.
|
І$сђсъ е^гда` и^сполни сло'во, и^ бысть сђдїя въ і^и^л~и”
|
|
56
|
56
|
|
Халев за свідчення перед зібранням одержав у спадщину землю.
|
халевъ е^гда` свњдњтельствова въ цр~ви, воспрїя'тъ земли наслњдїе.
|
|
57
|
57
|
|
Давид за своє милосердя успадкував престіл царства навіки.
|
дв~дъ въ свое'и ми'лости наслњдова прsтлъ црsтвїя во вњкъ вњка”
|
|
58
|
58
|
|
Ілля за велику ревність щодо закону взятий навіть на небо.
|
И$лїя е^гда` възревнова ревностїю ꙁако'на, взяся ја%ко на' нб~о”
|
|
59
|
59
|
|
Ананія, Азарія, Мисаїл вірою спаслися від полум’я.
|
А$на'нїя, а^зарїя, мисаиl, вњрђю^ще сп~сошася эT пла'мени.
|
|
60
|
60
|
|
Даниїл за свою невинність був урятований від щелеп левів.
|
данилъ въ простотњ свое'и и^ꙁя'тся эT ё^стъ львовъ”
|
|
61
|
61
|
|
Отже, пригадуйте від роду до роду, що всі, які надіялися на Нього, не знеможуть.
|
И$ та'ко помышля'ите по роD і^ роD, ја^ко вс^и ё^пова'ющїи на'нь не и^ꙁнемогђтъ.
|
|
62
|
62
|
|
Не бійтеся слів чоловіка грішного, бо слава його перетвориться на гній і черву.
|
и^ эT словесъ мђж'а грњшна не ё^боиᲄеся, и^же слава е^го въ мотыла и^ въ червъ.
|
|
63
|
63
|
|
Сьогодні він підноситься, а завтра не знайдуть його, бо він перетворився на прах свій, і задум його загинув.
|
дньs въздвигнеTся а^ ёᲄре не ѓ^брњтеся, ја%ко ѓ^братися вᲆ пеrсть свою и^ помышленїи е^го поги'бе”
|
|
64
|
64
|
|
Але ви, діти мої, кріпіться і мужньо стійте у законі, бо через нього ви прославитесь.
|
И$ в^ы сн~ве ё^крњпитеся и^ мђжа'итеся въ законᲇ, ја%ко в немъ прослави'теся.
|
|
65
|
65
|
|
Ось — Симон, брат ваш: знаю, що він — муж ради, слухайтеся його в усі дні; він буде вам замість батька.
|
и^ с^е симеѓ^нъ братъ ва'шъ, вњмъ ја%ко мђжъ совњта е^сть, того послђша'ите вс^я дн~и и^ то'и бђдетъ вамъ въ эTц~а”
|
|
66
|
66
|
|
А Іуда Маккавей, міцний силою від юности своєї, нехай буде у вас начальником війська, і буде вести війну з народами.
|
І$ё^да мак#каве'и сей крњпокъ вᲆ си'лњ эT ю%ности свое'я, се'и бђдетъ ва'мъ нача'лникъ во'и, и^ то'и сътворитъ бра'нь лю'демъ.
|
|
67
|
67
|
|
Отже, зберіть до себе всіх виконавців закону і мстіться за обра́зи народу вашого;
|
и^ в^ы приведњте къ себњ вс^я творци ꙁако'на, и^ м#стиᲄе м#щенїе людїи вашихъ”
|
|
68
|
68
|
|
віддайте воздаяння язичникам і будьте уважні до повелінь закону.
|
воꙁдаите воꙁдая'нїе ја^ꙁы'комъ, и^ внемлњте въ ꙁа'повњди за'кона”
|
|
69
|
69
|
|
І благословив їх і відійшов до батьків своїх.
|
И$ блsви иX и^ приложися къ эTц~емъ свои^м#,
|
|
70
|
70
|
|
Помер же він на сто сорок шостому році; і сини його поховали його у гробі батьків своїх у Модині, і весь Ізраїль оплакував його гірким плачем.
|
и^ ё'мре въ лњто, рм~ѕ. и^ погребо'ша е^го сн~ове е^го во гробњхᲆ эTц~ъ е^го въ модине. и^ пла'каша е^го весь і^и^л~ь пла'чем# ве'лїимъ”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.