Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 28

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 28	Глава́ к҃и

1	1
У той час филистимляни зібрали війська свої для війни, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Анхус Давиду: нехай буде тобі відомо, що ти підеш зі мною в ополчення, ти і люди твої.	И҆ бы́сть во дни̑ ѡ҆́ны, и҆ собра́шасѧ и҆ноплемє́нницы въ полкѝ своѧ̑ и҆зы́ти бра́тисѧ со і҆и҃лтѧны. И҆ речѐ а҆гхꙋ́съ къ даві́дꙋ: разꙋмѣ́ѧ разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ со мно́ю и҆зы́деши на бра́нь ты̀ и҆ мꙋ́жїе твоѝ.
2	2
І сказав Давид Анхусу: нині ти дізнаєшся, що зробить раб твій. І сказав Анхус Давиду: за те я зроблю тебе охоронителем голови моєї на весь час.	И҆ речѐ даві́дъ ко а҆гхꙋ́сꙋ: та́кѡ нн҃ѣ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆̀же сотвори́тъ ра́бъ тво́й. И҆ речѐ а҆гхꙋ́съ къ даві́дꙋ: тѣ́мже нача́лника храни́телей тѣ́лꙋ (моемꙋ̀) поста́влю тѧ̀ во всѧ̑ дни̑.
3	3
І помер Самуїл, і оплакували його всі ізраїльтяни і поховали його в Рамі, у місті його. Саул же вигнав чаклунів і ворожбитів із країни.	И҆ самꙋи́лъ оу҆́мре, и҆ рыда́ше по не́мъ ве́сь і҆и҃ль, и҆ погребо́ша є҆го̀ во а҆рмаѳе́мѣ во гра́дѣ є҆гѡ̀: и҆ саꙋ́лъ и҆збѝ чревоба́сники и҆ волхвы̀ землѝ своеѧ̀.
4	4
І зібралися филистимляни і пішли і стали станом біля Сонами; зібрав і Саул весь народ ізраїльський, і стали станом на Гелвуї.	И҆ собра́шасѧ и҆ноплемє́нницы и҆ прїидо́ша и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ сѡна́мѣ: и҆ собра̀ саꙋ́лъ всѧ̑ мꙋ́жы і҆и҃лєвы, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ гелвꙋѐ.
5	5
І побачив Саул стан филистимський і злякався, і сильно затремтіло серце його.	И҆ ви́дѣ саꙋ́лъ полкѝ и҆ноплемє́нничи, и҆ оу҆боѧ́сѧ, и҆ оу҆жасе́сѧ се́рдце є҆гѡ̀ ѕѣлѡ̀.
6	6
І запитав Саул Господа; але Господь не відповів йому ні уві сні, ні через урим, ні через пророків.	И҆ вопросѝ саꙋ́лъ гдⷭ҇а, и҆ не ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь ни во снѣ̀, ни во ꙗ҆вле́нїихъ, ни во проро́цѣхъ.
7	7
Тоді Саул сказав слугам своїм: найдіть мені жінку чаклунку, і я піду до неї і запитаю її. І відповіли йому слуги його: тут у Аендорі є жінка чаклунка.	И҆ речѐ саꙋ́лъ ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: поищи́те мѝ жены̀ волше́бницы, и҆ по́йдꙋ къ не́й, и҆ вопрошꙋ̀ є҆ѧ̀. И҆ рѣ́ша ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ къ немꙋ̀: сѐ, жена̀ волше́бница во а҆ендѡ́рѣ.
8	8
І зняв із себе Саул одяг свій і вдягнув інший, і пішов сам і два чоловіка з ним, і прийшли вони до жінки вночі. І сказав їй Саул: прошу тебе, поворожи мені і виведи мені того, про кого я скажу тобі.	И҆ прикры́сѧ саꙋ́лъ и҆ ѡ҆блече́сѧ въ ри̑зы и҆́ны, и҆ и҆́де са́мъ и҆ два̀ мꙋ̑жа съ ни́мъ, и҆ прїи́де но́щїю къ женѣ̀ и҆ речѐ є҆́й: поволхвꙋ́й мѝ чревоволше́бствомъ, и҆ возведи́ ми, є҆го́же рекꙋ́ ти.
9	9
Але жінка відповіла йому: ти знаєш, що зробив Саул, як вигнав він із країни чаклунів і ворожбитів; для чого ж ти розставляєш сітку душі моїй на загибель мою?	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ жена̀: сѐ, нн҃ѣ ты̀ са́мъ вѣ́си, є҆ли̑ка сотворѝ саꙋ́лъ, ка́кѡ и҆стребѝ чревоба́сники и҆ волхвы̀ ѿ землѝ, и҆ вскꙋ́ю ты̀ ло́виши дꙋ́шꙋ мою̀, є҆́же оу҆мертви́ти ю҆̀;
10	10
І поклявся їй Саул Господом, говорячи: живий Господь! не буде тобі лиха за цю справу.	И҆ клѧ́тсѧ є҆́й саꙋ́лъ, глаго́лѧ: жи́въ гдⷭ҇ь, а҆́ще срѧ́щетъ тѧ̀ непра́вда ѡ҆ словесѝ се́мъ.
11	11
Тоді жінка запитала: кого ж вивести тобі? І відповів він: Самуїла виведи мені.	И҆ речѐ жена̀ саꙋ́лꙋ: кого̀ возведꙋ́ ти; И҆ речѐ саꙋ́лъ: самꙋи́ла возведи́ ми.
12	12
І побачила жінка Самуїла і голосно скрикнула; і звернулася жінка до Саула, говорячи: навіщо ти обманув мене? ти — Саул.	И҆ ви́дѣ жена̀ самꙋи́ла, и҆ возгласѝ гла́сомъ ве́лїимъ, и҆ речѐ жена̀ къ саꙋ́лꙋ: почто̀ мѧ̀ прельсти́лъ є҆сѝ; и҆ ты̀ є҆сѝ саꙋ́лъ.
13	13
І сказав їй цар: не бійся; [скажи,] що ти бачиш? І відповіла жінка: бачу начебто бога, що виходить із землі.	И҆ речѐ є҆́й ца́рь: не бо́йсѧ, рцы̀ кого̀ ви́дѣла є҆сѝ; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ жена̀: бо́ги ви́дѣхъ восходѧ́щыѧ ѿ землѝ.
14	14
Який він на вигляд? — запитав у неї Саул. Вона сказала: виходить із землі чоловік старий, одягнений у довгий одяг. Тоді узнав Саул, що це Самуїл, і упав лицем на землю і поклонився.	И҆ речѐ є҆́й: что̀ позна́ла є҆сѝ; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ (жена̀): (ви́дѣхъ) мꙋ́жа ста́ра восходѧ́ща ѿ землѝ, и҆ се́й ѡ҆болче́нъ ѡ҆дѣѧ́нїемъ до́лгимъ. И҆ оу҆разꙋмѣ̀ саꙋ́лъ, ꙗ҆́кѡ се́й самꙋи́лъ (є҆́сть), и҆ преклонѝ лицѐ своѐ на зе́млю и҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀.
15	15
І сказав Самуїл Саулу: для чого ти тривожиш мене, щоб я вийшов? І відповів Саул: тяжко мені дуже; филистимляни воюють проти мене, а Бог відступив від мене і більше не відповідає мені ні через пророків, ні уві сні, [ні у видінні]; тому я викликав тебе, щоб ти навчив мене, що мені робити.	И҆ речѐ є҆мꙋ̀ самꙋи́лъ: почто̀ понꙋ́дилъ є҆сѝ мѧ̀ взы́ти мѝ; И҆ речѐ саꙋ́лъ: скорблю̀ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ и҆ноплемє́нницы вою́ютъ на мѧ̀, и҆ бг҃ъ ѿстꙋпѝ ѿ менє̀, и҆ не оу҆слы́ша менѐ ктомꙋ̀ ни въ рꙋка́хъ проро́ческихъ, ни во снѣ́хъ, ни во ꙗ҆вле́нїихъ: и҆ нн҃ѣ призва́хъ тѧ̀, да ска́жеши мѝ, что̀ сотворю̀.
16	16
І сказав Самуїл: для чого ж ти запитуєш мене, коли Господь відступив від тебе і зробився ворогом твоїм?	И҆ речѐ самꙋи́лъ: почто̀ вопроша́еши мѧ̀, а҆ гдⷭ҇ь ѿстꙋпѝ ѿ тебє̀ и҆ бы́сть со бли́жнимъ твои́мъ;
17	17
Господь зробить те, що говорив через мене; відніме Господь царство з рук твоїх і віддасть його ближньому твоєму, Давиду.	и҆ сотворѝ гдⷭ҇ь тебѣ̀, ꙗ҆́коже гл҃а гдⷭ҇ь рꙋко́ю мое́ю, и҆ и҆сто́ргнетъ гдⷭ҇ь ца́рство твоѐ и҆з̾ рꙋкꙋ̀ твоє́ю и҆ вда́стъ є҆̀ бли́жнемꙋ твоемꙋ̀ даві́дꙋ,
18	18
Оскільки ти не послухав голосу Господа і не виконав люті гніву Його на Амалика, то Господь і робить це над тобою нині.	поне́же не послꙋ́шалъ є҆сѝ гла́са гдⷭ҇нѧ и҆ не и҆спо́лнилъ є҆сѝ гнѣ́ва ꙗ҆́рости є҆гѡ̀ на а҆мали́кѣ, глаго́ла ра́ди тогѡ̀ сотворѝ тебѣ̀ гдⷭ҇ь въ де́нь се́й:
19	19
І віддасть Господь Ізраїля разом з тобою в руки филистимлян: завтра ти і сини твої будете зі мною, і стан ізраїльський віддасть Господь у руки филистимлян.	и҆ преда́стъ гдⷭ҇ь і҆и҃лѧ съ тобо́ю въ рꙋ́ки и҆ноплемє́нничи, и҆ заꙋ́тра ты̀ и҆ сы́нове твоѝ падꙋ́тъ съ тобо́ю, и҆ по́лкъ і҆и҃левъ преда́стъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́ки и҆ноплемє́нничи.
20	20
Тоді Саул раптом упав усім тілом своїм на землю, тому що сильно злякався слів Самуїла; притому і сили не стало в ньому, бо він не їв хліба весь той день і всю ніч.	И҆ потща́сѧ саꙋ́лъ, и҆ падѐ стоѧ́щь на зе́млю, и҆ оу҆боѧ́сѧ ѕѣлѡ̀ ѿ слове́съ самꙋи́ловыхъ, и҆ не бы́сть ктомꙋ̀ крѣ́пости въ не́мъ: ꙗ҆́кѡ не ꙗ҆дѐ хлѣ́ба во ве́сь де́нь то́й и҆ во всю̀ но́щь тꙋ̀.
21	21
І підійшла жінка та до Саула, і побачила, що він дуже злякався, і сказала: ось, раба твоя послухалася голосу твого і піддала життя своє небезпеці і виконала наказ, який ти дав мені;	И҆ вни́де жена̀ къ саꙋ́лꙋ, и҆ ви́дѣ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ смѧте́сѧ ѕѣлѡ̀, и҆ речѐ къ немꙋ̀: сѐ, нн҃ѣ послꙋ́ша раба̀ твоѧ̀ гла́са твоегѡ̀, и҆ положи́хъ дꙋ́шꙋ мою̀ въ рꙋ́цѣ моѝ, и҆ послꙋ́шахъ слове́съ, ꙗ҆̀же мѝ глаго́лалъ є҆сѝ:
22	22
тепер прошу, послухайся і ти голосу раби твоєї: я запропоную тобі шматок хліба, поїж, і буде в тобі сила, коли підеш в дорогу.	и҆ нн҃ѣ послꙋ́шай гла́са рабы̀ твоеѧ̀, и҆ положꙋ̀ пред̾ тобо́ю оу҆крꙋ́хъ хлѣ́ба, и҆ ꙗ҆́ждь, и҆ бꙋ́детъ въ тебѣ̀ крѣ́пость, ꙗ҆́кѡ и҆́деши въ пꙋ́ть.
23	23
Але він відмовився і сказав: не буду їсти. І стали умовляти його слуги його, а також і жінка; і він послухався голосу їхнього, і встав із землі і сів на ліжку.	И҆ не хотѧ́ше ꙗ҆́сти: и҆ понꙋ́диша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ и҆ жена̀, и҆ послꙋ́ша гла́са и҆́хъ, и҆ воста̀ ѿ землѝ, и҆ сѣ́де на сѣда́лищи.
24	24
У жінки ж було у домі відгодоване теля, і вона поспішила заколоти його і, взявши борошна, замісила і спекла опрісноки,	Женѣ́ же бѧ́ше ю҆́ница пито́маѧ въ домꙋ̀: и҆ потща́сѧ, и҆ закла̀ ю҆̀: и҆ взѧ̀ мꙋкꙋ̀ и҆ смѣсѝ, и҆ и҆спечѐ ѡ҆прѣсно́ки,
25	25
і запропонувала Саулу і слугам його, і вони поїли, і встали, і пішли в ту саму ніч.	и҆ принесѐ пред̾ саꙋ́ла и҆ пред̾ ѻ҆́троки є҆гѡ̀: и҆ ꙗ҆до́ша, и҆ воста́ша и҆ ѿидо́ша въ но́щь ѻ҆́нꙋ.

← Глава 27

Глава 29 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт