Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,

безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття;

тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас.

І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого,

так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї.

Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це.

Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному

і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву.

Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний;

але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом.

Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства;

але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші.

Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок!

Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших:

ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми.

Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі.

Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже.

Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих,

тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх,

ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу.

Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих.

Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв,

які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться,

які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця.

Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше.

І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана.

Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його?

Бо ви — слава наша і радість.

І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні

і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,

щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.

Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.

Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш.

Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,

то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри;

бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.

Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,

і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій?

Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас.

А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас,

щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.

Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали,

бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса.

Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;

щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,

а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога;

щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили.

Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости.

Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого.

Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,

бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого

і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам:

щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі.

Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.

Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим.

Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих,

тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш;

потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо.

Отже, втішайте один одного цими словами.

Про часи ж і терміни, браття, нема потреби вам писати,

бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі.

Бо коли говоритимуть: «мир і безпека»‚ тоді несподівано прийде на них погибель, подібно як біль тієї, що носить в утробі, і не уникнуть.

Але ви, браття, не в темряві, щоб день застав вас, як злодій;

бо всі ви — сини світла і сини дня: ми — не сини ночі, ані темряви.

Отже, не будемо спати, як і інші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

Бо ті, що сплять, вночі сплять, і ті, що упиваються, вночі упиваються.

Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезі, одягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії на спасіння,

тому що Бог визначив нас не для гніву, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа,

Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим.

Тому втішайте один одного і повчайте один одного, як ви і робите.

Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що наставляють вас,

і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє; будьте в мирі між собою.

Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх.

Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім.

Завжди радійте.

Безперестанно моліться.

За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі.

Духа не вгашайте.

Пророцтва не зневажайте.

Все досліджуйте, доброго тримайтеся.

Утримуйтесь від усякого зла.

Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа.

Вірний, Хто кличе вас, Який і сотворить це.

Браття! Моліться за нас.

Вітайте всіх братів цілуванням святим.

Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.