Глава 10
1
Я ж, Павло, який особисто між вами смиренний, а заочно проти вас сміливий, благаю вас лагідністю й покірністю Христовою.
2
Благаю, щоб мені і в день приходу мого не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку гадаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми чинимо за плоттю.
3
Бо ми, будучи в плоті, не за плоттю воюємо.
4
Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми
5
і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу,
6
і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух здійсниться.
7
Чи на обличчя ви дивитесь? Хто певний у собі, що він Христів, той сам по собі суди, що як він Христів, так і ми Христові.
8
Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не осоромився б.
9
Втім, нехай не здається, що я залякую вас посланнями.
10
Так як дехто говорить: послання його важкі і міцні, а особисто присутній — слабкий, і мова його незначна, —
11
такий нехай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто.
12
Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, які самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно.
13
А ми не будемо хвалитися безмірно, але за мірилом, що призначив нам Бог, як таку міру, щоб досягти і до вас.
14
Бо ми не напружуємо себе, як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим.
15
Ми не без міри хвалимося, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої ми звеличимося між вами надміру,
16
так щоб проповідувати Євангеліє і далеко за вами, а не хвалитися готовим у чужому ділі.
17
«А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господi».
18
Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.
