|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
|
Після смерти Саула, коли Давид повернувся після поразки амаликитян і пробув у Секелагу два дні,
|
|
|
2
|
|
|
ось, на третій день приходить чоловік зі стану Саулового; одяг на ньому розідраний і порох на голові його. Прийшовши до Давида, він упав на землю і поклонився [йому].
|
|
|
3
|
|
|
І сказав йому Давид: звідки ти прийшов? І сказав той: я втік зі стану ізраїльського.
|
|
|
4
|
|
|
І сказав йому Давид: що відбулося? розкажи мені. І той сказав: народ побіг з битви, і безліч народу впало і померло, і вмерли і Саул і син його Іонафан.
|
|
|
5
|
|
|
І сказав Давид отрокові, який розповідав йому: як ти знаєш, що Саул і син його Іонафан померли?
|
|
|
6
|
|
|
І сказав отрок, який розповідав йому: я випадково прийшов на гору Гелвуйську, і ось, Саул упав на свій спис, колісниці ж і вершники наздоганяли його.
|
|
|
7
|
|
|
Тоді він оглянувся назад і, побачивши мене, покликав мене.
|
|
|
8
|
|
|
І я сказав: ось я. Він сказав мені: хто ти? І я сказав йому: я — амаликитянин.
|
|
|
9
|
|
|
Тоді він сказав мені: підійди до мене й убий мене, бо туга смертна охопила мене, душа моя усе ще в мені.
|
|
|
10
|
|
|
І я підійшов до нього й убив його, бо знав, що він не буде живий після свого падіння; і взяв я [царський] вінець, який був на голові його, і зап’ястя, яке було на руці його, і приніс їх до господаря мого сюди.
|
|
|
11
|
|
|
Тоді схопив Давид одяг свій і роздер його, також і всі люди, які були з ним, [роздерли одяг свій,]
|
|
|
12
|
|
|
і ридали і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Іонафана, і за народ Господній і за дім Ізраїлів, що впали вони від меча.
|
|
|
13
|
|
|
І сказав Давид отроку, який розповідав йому: звідки ти? І сказав він: я — син прибульця амаликитянина.
|
|
|
14
|
|
|
Тоді Давид сказав йому: як не побоявся ти підняти руку, щоб убити помазаника Господнього?
|
|
|
15
|
|
|
І покликав Давид одного зі слуг і сказав йому: підійди, убий його.
|
|
|
16
|
|
|
І той убив його, і він помер. І сказав до нього Давид: кров твоя на голові твоїй, бо твої вуста свідчили проти тебе, коли ти говорив: я убив помазаника Господнього.
|
|
|
17
|
|
|
І оплакав Давид Саула і сина його Іонафана цією плачевною піснею,
|
|
|
18
|
|
|
і повелів навчити синів Іудиних луку, як написано в книзі Праведного, і сказав:
|
|
|
19
|
|
|
краса твоя, о Ізраїлю, вражена на висотах твоїх! як упали сильні!
|
|
|
20
|
|
|
Не розповідайте в Гефі, не сповіщайте на вулицях Аскалона, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не торжествували дочки необрізаних.
|
|
|
21
|
|
|
Гори Гелвуйські! нехай [не зійде] ні роса, ні дощ на вас, і нехай не буде на вас полів з плодами, бо там уражений щит сильних, щит Саула, ніби не був він помазаний єлеєм.
|
|
|
22
|
|
|
Без крови поранених, без жиру сильних лук Іонафана не повертався назад, і меч Саула не повертався марно.
|
|
|
23
|
|
|
Саул та Іонафан, люб’язні і злагідні в житті своєму, не розлучилися й у смерті своїй; швидші за орлів, сильніші за левів вони були.
|
|
|
24
|
|
|
Дочки ізраїльські! плачте за Саулом, який одягав вас у багряницю з прикрасами і діставав на одяг ваш золоті прикраси.
|
|
|
25
|
|
|
Як упали сильні на полі битви! Убитий Іонафан на висотах твоїх.
|
|
|
26
|
|
|
Тужу за тобою, брате мій Іонафане; ти був дуже дорогим для мене; любов твоя була для мене вище за любов жіночу.
|
|
|
27
|
|
|
Як упали сильні, загинула зброя військова!
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.